108 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 108
Документ Зовнішньополітична програма А.-Ж. дю Плессі де Рішельє та реалізація завдань державного розвитку Франції у 1620-1640-х роках(Сумський історико-архівний журнал, 2018) Саранов С. В.; Saranov S. V.У статті в загальноісторичному контексті розкривається реалізація зовнішньополітичної програми першого міністра Людовіка XIII А.-Ж. дю Плессі де Ришельє. Автор аналізує основні риси зовнішньополітичної програми кардинала, її зв’язок з міжнародним положенням Франції та результативність з точки зору розвитку французького абсолютизму. Realization of the foreign-policy program of cardinal Richelieu (1585-1642) is examined in the article, her influence on an achievement by France of domination in continental Europe. An author marks that the sources of this program are traced yet at the beginning the XVI century, when opposition of dynasties of Habsburger and Valois got concrete expression.Документ Комуністичні партії Ірану та Іраку як ретранслятори близькосхідної політики СРСР, 1972 – 1991.(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017) Пилипенко В.В.; Pylypenko V.V.Пилипенко В. В. Комуністичні партії Ірану та Іраку як ретранслятори близькосхідної політики СРСР, 1972 – 1991 // Історико-краєзнавчі дослідження : традиції та інновації : ІІІ Міжн. наук. конф. Суми, 23-24 лист. 2017 р. - Суми. - Т. 1. - С. 175-181.Документ ПРАВОВИЙ СТАТУС ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ ТА ЗАХИСТ ПРАВ ЇХНЬОГО НАСЕЛЕННЯ (УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ)(Техніка і наука, 2024) Дацюк Т. К.; Сєрєбряк С. В.; Божко Д. В.; Datsiuk T. K.; Sieriebriak S. V.; Bozhko D. V.Ця стаття присвячена захисту прав людини на окупованих територіях, наголошуючи, що там правова стабілізація стикається з серйозними викликами через порушення міжнародного права та недотримання стандартів прав людини. Правовий захист та відновлення прав людини і основоположних свобод є пріоритетним напрямом діяльності держави, важливість якого особливо підкреслюється та відчувається в умовах війни. Метою цієї статті є дослідження особливостей та механізмів захисту прав людини на окупованій території України. Сучасне міжнародне право виробило міжнародно-правовий режим військової окупації, який визнає її незаконною, засуджує держави, що вчиняють такі дії, та містить комплекс норм, що регулюють відносини між державами щодо окупованої території. З’ясовано, що правовий режим тимчасової окупації України – це особливий порядок реалізації на тимчасово окупованій території України різних прав і свобод людини і громадянина, встановлених і гарантованих Українською державою, протягом визначеного національним законодавством строку. Зазначено, що правовий захист та відновлення прав людини і основоположних свобод в період окупації включає в себе гарантування права на проживання та права на захист мешканців тимчасово окупованої території, права яких були порушені внаслідок активних бойових дій. Крім того, окремого підходу потребує захист прав і свобод осіб, які були змушені покинути свою країну та повернулися № 4(32) 2024 46 (примусово переселилися) на територію держави-агресора. Захист права на життя вимагає забезпечення належних гарантій, ефективних систем запобігання злочинності та боротьби зі злочинністю, розробки дієвих механізмів правового захисту та компенсації за порушення права на життя, ефективного розслідування злочинів та відшкодування шкоди, завданої неефективним розслідуванням. На жаль, навіть сьогодні не існує надійних механізмів захисту соціальних прав цивільного населення під час війни. Про це свідчить кількість загиблих під час збройних конфліктів. З роками ця цифра зростає з кожною новою військовою агресією через безжальне застосування боєприпасів проти цивільного населення та повне порушення прав людини. Подальшого дослідження потребує система забезпечення прав людини на тимчасово окупованих територіях, адже війна триває, а злочинів з кожним місяцем стає ще більше. This article is devoted to the protection of human rights in the occupied territories. In the temporarily occupied territories, legal stabilization faces serious challenges due to violations of international law and non-compliance with human rights standards. Legal protection and restoration of human rights and fundamental freedoms is a priority area of state activity, the importance of which is especially emphasized and reflected in war conditions. The purpose of this article is to study the peculiarities and mechanisms of human rights protection in the occupied territory of Ukraine. Modern international law has developed an international legal regime of military occupation, which recognizes military occupation as illegal, № 4(32) 2024 47 condemns states that commit such actions, and contains a set of norms regulating relations between states regarding the occupied territory. It has been clarified that the legal regime of the temporary occupation of Ukraine is a special procedure for the implementation of various human and citizen rights and freedoms established and guaranteed by the Ukrainian state in the temporarily occupied territory of Ukraine, within the period determined by the national legislation. It has been established that the legal protection and restoration of human rights and fundamental freedoms during the period of occupation includes guaranteeing the right to residence and the right to protection of residents of the temporarily occupied territory, whose rights were violated as a result of active hostilities. In addition, a separate approach is needed to protect the rights and freedoms of persons who were forced to leave their country and returned (forced resettlement) to the territory of the aggressor state. The protection of the right to life requires the provision of adequate guarantees, effective crime prevention and combating systems, the development of effective mechanisms for legal protection and compensation for violations of the right to life, effective investigation of crimes and compensation for damage caused by ineffective investigations. Unfortunately, even today there are no reliable mechanisms to protect the social rights of the civilian population during war. This is evidenced by the number of people killed during armed conflicts. Over the years, this figure increases with each new situation due to the merciless use of ammunition against the civilian population and the complete violation of their human rights. The system of ensuring human rights in the temporarily occupied territories also needs further research, as the war continues, and crimes are increasing every month.Документ Історична еволюція алжирської політики Франції, 1564‒1829 рр.(Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2010) Саранов С. В.; Saranov S. V.У статті розглянуто основні етапи зовнішньої та колоніальної політики Франції щодо Алжиру. Базуючись на широкому колі джерел та враховуючи результати вивчення цього питання, автор піддає аналізу фактори, що впливали на процес виробки алжирської політики французьких правлячих кіл. In the article the basic stages of foreign and colonial policy of France are considered in relation to Алжиру. Being based on the wide circle of sources and taking into account the results of study of this question, an author exposes to the analysis factors that influenced on the process of making of алжирської politics of the French ruling circles.Документ Розвиток функціональної лінії у «Вестнике опытной физики и элементарной математики» (1886–1917 рр.): змістовний та контентний аналіз(Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, 2021) Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.Стаття присвячена дослідженню історії розвитку науково-популярних та науково-методичних журналів з фізики та математики, що випускалися та розповсюджувалися на теренах сучасної України в кінці ХІХ – на початку ХХ століття. Одним з найавторитетніших журналів серед викладачів математики, учнів старших класів та любителів математики й фізики того періоду був журнал «Вестник опытной физики и элементарной математики». У якості мети дослідження авторами визначено проведення змістовного та контент-аналізу висвітлення на сторінках журналу «Вестник опытной физики и элементарной математики» функціональної лінії елементарної та вищої математики протягом всього періоду його видання. Для проведення змістовного аналізу предмету дослідження використовувалися наукові методи – аналізу та синтезу, узагальнення та систематизації. В процесі проведення кількісного контент-аналізу були застосовані квантифікація тексту, збір емпіричних даних, їх узагальнення та математико-статистична обробка. Дослідження змісту й динаміки представлення матеріалів функціональної змістовної лінії журналу «Вестник опытной физики и элементарной математики» за часів його видання протягом 1886–1917 років дало можливість зробити такі висновки. По-перше, аналіз змісту журналу показав, що протягом 1886–1897 рр. видання журналу теоретичні та практичні питання функціональної змістовної ліній висвітлювалися епізодично; втім, починаючи з 1897 року новий склад редакції журналу «ВОФЭМ» став приділяти значну увагу змістовному розкриттю матеріалу, пов’язаному з вивченням властивостей окремих видів функцій, з неперервністю та монотонністю функцій, з числовими та функціональними рядами та з елементами математичного аналізу. По-друге, аналіз часових рядів, що описують динаміку зміни абсолютного (в одиницях площі) та відносного обсягу матеріалу функціональної змістовної лінії в математичних матеріалах журналу «Вестник опытной физики и элементарной математики» протягом усього періоду видання, підтвердив відсутність закономірної та регулярної появи стабільних обсягів представлення таких матеріалів протягом періоду 1886–1906 рр. Явний ріст абсолютних і відносних обсягів представлення в журналі «Вестник опытной физики и элементарной математики» матеріалів функціональної змістовної лінії спостерігається з 1906–1908 рр. після розробки під керівництвом міністра народної освіти П.М. Кауфмана нових прогресивних навчальних планів для реальних училищ, у які були включені початки аналітичної геометрії на площині й математичного аналізу. По-третє, авторами не було виявлено тісного зв’язку між динамікою представлення в журналі «Вестник опытной физики и элементарной математики» матеріалів функціональної лінії та динамікою представлення математичних матеріалів загалом протягом усього періоду видання журналу. The article is dedicated to the study of the history of development of popular science and scientific-methodical journals in Physics and Mathematics, that were published and distributed in modern Ukraine in the late nineteenth – early twentieth century. One of the most authoritative journals among the teachers of Mathematics, high school students and enthusiasts of Mathematics and Physics of that period was the journal «Bulletin of Experimental Physics and Elementary Mathematics». As the aim of the study the authors conducted a meaningful and content analysis of the coverage of the functional line of elementary and higher Mathematics during the entire period of its publication in the journal «Bulletin of Experimental Physics and Elementary Mathematics». The scientific methods were used to conduct a meaningful analysis of the subject of research – analysis and synthesis, generalization and systematization. In the process of quantitative content analysis, text quantification, collection of empirical data, their generalization and mathematical and statistical processing were used. A study of the content and dynamics of the presentation of the materials of the functional content line of the «Bulletin of Experimental Physics and Elementary Mathematics» during its publication period of 1886–1917 made it possible to draw the following conclusions. First, the analysis of the content of the journal showed that during 1886–1897 the publication of the journal the theoretical and practical issues of the functional content lines were covered sporadically; however, starting in 1897, the new editorial board of the Bulletin began to pay considerable attention to the substantive disclosure of the material related to the study of the properties of certain types of functions, with the continuity and monotony of functions, with numerical and functional series and with the elements of mathematical analysis. Second, the analysis of the time series describing the dynamics of changes in the absolute (in terms of area) and relative volume of material of the functional content line in the mathematical materials of the «Bulletin of Experimental Physics and Elementary Mathematics» throughout the publication period, confirmed the lack of regular occurrence of stable volumes of such materials during the period 1886–1906. A clear increase in the absolute and relative volumes of presentation of the materials of the functional content line in the journal has been observed in 1906–1908 after the development under the leadership of the Minister of Education P.M. Kaufman a new progressive curricula for the specialized schools that included the beginnings of analytic geometry on the plane and mathematical analysis. Third, the authors did not find any close connections between the dynamics of presentation of functional line materials in the «Bulletin of Experimental Physics and Elementary Mathematics» and the dynamics of presentation of mathematical materials in general throughout the period of publication of the journal.Документ Диктатура Гая Юлія Цезаря в роботі Франческо Гвіччардіні «Зауваження з приводу «Міркувань щодо першої декади Тита Лівія» Макіавеллі(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Саранов С. В.; Хитровський Д. В.; Saranov S. V.; Khytrovskyi D. V.Здійснено розгляд диктатури Гая Юлія Цезаря (49–44 рр. до н.е.) у трактаті Франческо Гвіччардіні (1483–1540 рр.) «Зауваження з приводу «Міркувань щодо першої декади Тита Лівія». Оцінка Гая Юлія Цезаря (100–44 с. до н.е.) як засновника режиму особистої влади у Стародавньому Римі, в рамках політичної думки епохи Відродження, являє значний інтерес. Серед іншого, зокрема, це питання привертає увагу в науковій спадщині Франческо Гвіччардіні (1483–1540 рр.), сучасника та друга Нікколо Макіавеллі (1469–1527 рр.), політичного та державного діяча. Як відомо, італійське Відродження характеризувалося високим рівнем уваги до античності, з якою видатні інтелектуальні представники епохи відчували тонкий взаємозв’язок. Досягнувши значних висот у культурному розвитку, Італія епохи Відродження, на жаль, не змогла прийти до єдиної національної держави. Це протиріччя та історичний парадокс наполегливо осягалося видатними представниками італійської політичної думки. Наприклад, Макіавеллі безпосередньо заявив про відповідальність італійських правителів за втрату незалежності власної країни. У неповному трактаті «Зауваження з приводу «Міркувань щодо першої декади Тита Лівія» Макіавеллі Гвіччардіні намагається комплексно оцінити цю роботу свого сучасника. Зазначено, що постать Цезаря пригадується Гвіччардіні в широкому контексті питань еволюції політичних режимів, зокрема, політичного режиму Стародавнього Риму. Гвіччардіні критично оцінює диктатуру Цезаря, висловлюючи при цьому розгорнуту аргументацію. Авторами статті відстоюється думка, що Гвіччардіні не звертає достатньої уваги на рушійні сили поведінки Цезаря, спрямованої на створення диктатури. Однією з головних причин створення диктатури Цезарем було його бажання захистити себе від можливого переслідування римським Сенатом. На рівні власного політичного мислення Цезар, скоріш за все, також був прихильником республіки, але був змушений ситуативно вступити в боротьбу з нею з усіма доступними засобами через інстинкт самозбереження. Ось чому він не знав, що робити далі, отримавши одноосібну владу, оскільки він не мав чіткої програми одноосібної влади і був, як відомо, убитий у процесі підготовки до нової військової експедиції. The dictatorship of Gaius Julius Caesar (49–44 BCE) is examined in Francesco Guicciardini’s (1483–1540) treatise Remarks on the “Discourses on the First Decade of Titus Livius.” The assessment of Gaius Julius Caesar (100–44 BCE) as the founder of a regime of personal power in Ancient Rome, within the framework of Renaissance political thought, is of significant interest. Among other things, this issue particularly attracts attention in the scholarly legacy of Francesco Guicciardini (1483–1540), a contemporary and friend of Niccolò Machiavelli (1469–1527), a political and state figure. As is known, the Italian Renaissance was characterized by a high level of attention to antiquity, with which the outstanding intellectual figures of the era felt a subtle connection. Having achieved significant heights in cultural development, Renaissance Italy, unfortunately, failed to form a unified national state. This contradiction and historical paradox were persistently explored by prominent representatives of Italian political thought. For example, Machiavelli directly stated the responsibility of Italian rulers for the loss of independence of their own country. In the incomplete treatise Remarks on the “Discourses on the First Decade of Titus Livius,” Guicciardini attempts to provide a comprehensive assessment of the work of his contemporary. It is noted that Caesar’s figure is recalled by Guicciardini in the broader context of the evolution of political regimes, particularly the political regime of Ancient Rome. Guicciardini critically evaluates Caesar’s dictatorship, providing a detailed argumentation. The authors of the article argue that Guicciardini does not pay sufficient attention to the driving forces behind Caesar’s actions aimed at establishing a dictatorship. One of the main reasons for Caesar’s creation of a dictatorship was his desire to protect himself from potential persecution by the Roman Senate. On the level of his own political thinking, Caesar was most likely also a supporter of the republic, but he was forced, situationally, to confront it by all available means due to self-preservation instincts. This is why he did not know what to do next upon gaining sole power, as he had no clear program for personal rule and, as is known, was killed during preparations for a new military expedition.Документ Російсько-іранські інтеграційні процеси та їх вплив на сучасну систему міжнародних відносин(СПД «Охотнік», 2019) Пилипенко В.В.; Pylypenko V.V.Пилипенко В. В. Російсько-іранські інтеграційні процеси та їх вплив на сучасну систему міжнародних відносин // Освіта і наука у мінливому світі : проблеми та перспективи розвитку : Міжн. наук. конф. Дніпро, 2019. - С. 131-132.Документ Вплив революції в Ірані 1979 р. на «іранську» політику США(Національний університет «Острозька академія», 2014) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.У статті досліджується проблема трансформації політики США щодо Ірану під впливом ісламської революції в Ірані 1979 р. Висвітлюються найбільш показові аспекти, пов’язані з двосторонніми відносинами ІРІ та США. This article is about the problem of transformation of U. S. policy toward Iran under the influence of Islamic revolution in Iran in 1979. Are shown the most important aspects of bilateral relations of Iran with the USA.Документ Гібридна війна: ознаки та шляхи подолання(ДВНЗ «Ужгородський національний університет» ; та інші, 2024) Дацюк Т. К.; Datsyuk T. K.В статті розглянуто історію формування, ознаки, методи та шляхи подолання гібридної війни. The article describes the history of formation, signs, methods and ways of overcoming hybrid warfare.Документ Аграрне питання в теорії та практиці управлінської діяльності М. Бунге: фінансово-правовий аспект(Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2020) Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.У статті узагальнено й систематизовано теоретичні напрацювання відомого вітчизняного науковця й державного діяча Російської імперії М. Бунге щодо аграрного питання та практичну реалізацію цих розробок в його управлінській фінансово-економічній діяльності. Доведено, що підхід М. Бунге до вирішення аграрного питання був комплексним, відображав взаємозв’язок селянського питання з різноманітними завданнями внутрішньої соціально-економічної політики імперії та охоплював проблеми аграрної сфери загалом. Показано відхилення практики реформування аграрних відносин від законодавчих норм та вплив суб’єктивних чинників на законодавчу базу. The article summarizes and systematizes the theoretical contributions of the renowned Ukrainian scholar and statesman of the Russian Empire, M. Bunge, regarding the agrarian question, as well as the practical implementation of these ideas in his financial and economic administrative activity. It is demonstrated that Bunge’s approach to addressing the agrarian question was comprehensive, reflecting the interconnection between the peasant issue and various objectives of the Empire’s internal socio-economic policy, encompassing the broader problems of the agrarian sector. The study also highlights the deviations of agrarian reform practices from legislative norms and the influence of subjective factors on the legal framework.