22 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 22
Документ Рівність та недискримінація: окремі питання реалізації(Слово національної школи суддів, 2023) Катеринчук К. В.; Коломоєць О. Д.; Katerynchuk K. V.; Kolomoiets O. D.Шлях України як правової демократичної держави до європейського простору визначає основоположні напрями її діяльності, фундаментальні цінності – права та свободи людини. Саме тому на законодавчому рівні здійснюється їх закріплення, враховуючи положення міжнародних договорів у цій сфері. Нині в Україні законодавчо визначені права людини, у тому числі на правову рівність і захист від дискримінації. Саме тому актуальними залишаються питання гарантій рівного ставлення до людини (конституційний принцип рівності) незалежно від їх національності, статі, расової, гендерної належності чи етнічного походження, релігії або вірувань, фізичних вад, віку чи інших ознак. Однак у Конституції України й досі не закріплено принцип недискримінації, відсутній ефективний механізм, що забезпечував би реалізацію цього принципу/ The path of Ukraine as a legal democratic state to the European space determines such primary activity directions and fundamental values as human rights and freedoms. That is why their consolidation is carried out at the legislative level, including the provisions of international treaties in this area. Nowadays in Ukraine, human rights are legally defined, including, in particular, the right for an equality and protection from discrimination. Therefore, issues of equal treatment guarantee (constitutional equality principle), irrespective of nationality, race, gender identity, ethnic origin, religion, physical disabilities, age, etc., are remain up-to-date. However, non-discrimination principle is still not enshrined in the Constitution of Ukraine, as well as efficient mechanism that would enable implementation of this principle. So, currently, principles of an equality and non-discrimination are remain quite disputable among scientific community. Firstly, it concerns terminological apparatus. In theory alongside with the term «equality» use the term «equity», they are either interchange or being used as part and whole – «equity» includes both equality and non-discrimination principles. Secondly, the current legislation is inconsistent in terms of the regulation of general provisions on equality and non-discrimination. However, on Ukraine`s way to European integration, it is important to take into account the provisions of world standards on the protection of human and civil rights and freedoms, in particular the 1948 Universal Declaration of Human Rights, the 1966 International Covenant on Civil and Political Rights, Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, 1950 Protocol No. 12 to the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms of 1950, which is prerequisite for the harmonious development of Ukraine as a European state.Документ ЗАБОРОНА ДИСКРИМІНАЦІЇ ЯК ВАЖЛИВИЙ МІЖНАРОДНИЙ ТА КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРИНЦИП В ГАЛУЗІ ПРАВ ЛЮДИНИ(Міжрегіональна Академія управління персоналом, 2020) Нестерович В. Ф.; Nesterovych V. F.У статті розкрито заборону дискримінації як важливий міжнародний та конституційний принцип в галузі прав людини. Вказано, що заборона будь-якої дискримінації є невід’ємним елементом правового статусу людини та громадянина. Зазначено, що термін «дискримінація» у загальному плані можна сформулювати як необґрунтоване обмеження у правах та свободах однієї особи або групи осіб порівняно з правами та свободами іншої особи або групи осіб. Звернуто увагу, що в історії загального утвердження прав людини в світі дискримінація вже давно встигла отримати такі змістовні конотації як антагонізм, виключення, вибірковість, відособленість, відмінність, ворожість, вразливість, гноблення, гоніння, заперечення, зверхнє ставлення, ігнорування, меншовартість, нав’язування, насаджування, неприйняття, неприязність, несправедливість, несприйняття, нетерпимість, нетолерантність, нерівноправність, нехтування, обмеженість, перевага, переслідування, пригнічення, придушення, приниження, розрізнення, упередження та утиск. За цього, людство вже встигло також пройти в різних країнах світу такі крайні форми дискримінації як антисемітизм, апартеїд, геноцид, Голокост, ксенофобія, нацизм, расизм, сегрегація, фашизм, шовінізм і це далеко невичерпний перелік. Автором підкреслено, що попри загальносвітове засудження вище наведених крайніх форм дискримінації, страшні та трагічні їхні наслідки, вони і досі продовжують мати місце в сучасному світі через різного роду неоінтерпретації та й далі сіяти ненависть, страх та розбрат між різними групами людей. Зроблено висновок, що встановлення міжнародної заборони дискримінації в окремих сферах суспільного життя не позбавлена трьох основних недоліків, які у свою чергу певним чином підривають довіру до міжнародного правозахисного механізму. По-перше, міжнародна заборона дискримінації в окремих сферах суспільного життя зазвичай здійснюється постфактум, коли людство вже зіткнулося з жахливими наслідками відповідної дискримінації, і лише на підставі цього слідує міжнародна реакція для того щоб не допустити подібних випадків на майбутнє. По-друге, реагування міжнародної спільноти на існуючі факти дискримінації в окремих сферах суспільного життя є доволі повільним, громіздким та забюрократизованим процесом, унаслідок чого для реального втілення в життя тієї чи іншої міжнародної заборони дискримінації в окремих сферах суспільного життя знадобляться десятки років, що у розрізі людського життя є доволі тривалим строком. По-третє, у міжнародній практиці мають місце чисельні випадки, коли перешкодою до встановлення міжнародної заборони дискримінації в окремих сферах суспільного життя є геополітичні інтереси провідних держав світу, які в ієрархії міжнародної політики стоять вище загальнолюдських цінностей, у результаті чого реальні дії обмежуються лише загальною декларативною «глибокою стурбованістю» щодо тих чи інших проявів дискримінації, які слід невідкладно усунути в світі. The article reveals the prohibition of discrimination as an important international and constitutional principle in the field of human rights. It is stated that the prohibition of any discrimination is an integral part of the legal status of a person and a citizen. It is noted that the term «discrimination» in general can be formulated as an unjustified restriction in the rights and freedoms of one person or group of persons compared to the rights and freedoms of another person or group of persons. It is noted that in the history of universal human rights in the world, discrimination has long acquired such meaningful connotations as antagonism, exclusion, selectivity, isolation, difference, hostility, vulnerability, oppression, persecution, denial, superiority, ignoring, inferiority, harassment, incitement, rejection, hostility, injustice, intolerance, intolerance, intolerance, inequality, neglect, limitation, superiority, persecution, oppression, repression, humiliation, discrimination, prejudice and oppression. At the same time, humanity has already managed to go through such extreme forms of discrimination in various countries as anti-Semitism, apartheid, genocide, the Holocaust, xenophobia, Nazism, racism, segregation, fascism, chauvinism, and this is a far from exhaustive list. The author emphasizes that despite the worldwide condemnation of the above extreme forms of discrimination, their terrible and tragic consequences, they still continue to take place in the modern world due to various neo-interpretations and continue to sow hatred, fear and discord between different groups. It is concluded that the establishment of an international prohibition of discrimination in certain spheres of public life is not without three main shortcomings, which in turn in some way undermine the credibility of the international human rights mechanism. First, the international prohibition of discrimination in certain spheres of public life is usually carried out ex post facto, when humanity has already faced the terrible consequences of such discrimination, and only on this basis is the international response to prevent similar cases in the future. Secondly, the response of the international community to the existing facts of discrimination in certain spheres of public life is a rather slow, cumbersome and bureaucratized process, as a result of which it will take decades to implement a certain international prohibition of discrimination in certain spheres of public life. human life is quite long. Third, in international practice there are numerous cases when the obstacle to the establishment of an international prohibition of discrimination in certain spheres of public life is the geopolitical interests of the world’s leading states, which in the hierarchy of international politics are above universal values, resulting in real declarative action. «Deep concern» about certain manifestations of discrimination that should be eliminated immediately in the world.Документ Вплив громадськості на прийняття нормативно-правових актів через засоби масової інформації(Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 2014) Нестерович В. Ф.; Nesterovych V. F.У статті досліджуються конституційно-правові засади впливу громадськості на прийняття нормативно-правових актів через засоби масової інформації. Вказується, що вплив громадськості на прийняття нормативно-правових актів через засоби масової інформації здійснюється шляхом розміщення у ЗМІ коментарів експертів, результатів різноманітних досліджень, опитувань, аналітичних матеріалів, висвітленням певних подій, зокрема й у форматі «наживо» тощо. The article deals with the constitutional and legal principles of public influence on adoption of legal acts through the media. It is claimed that influence public decision-legal acts through the media is done by placing the media comments, results of various studies, surveys, analytical materials, highlighting certain events including in the "live" and so on.Документ Конституційно-правові форми лобіювання в правотворчому процесі Великої Британії(Віче, 2009) Нестерович В. Ф.; Nesterovych V. F.Заснований на вікових правових традиціях і звичаях британський конституціоналізм разом із «неписаною» Конституцією, унікальними парламентськими процедурами та вражаючою своєю цивілізованістю взаємодією влади й опозиції може надати добрий приклад для запозичення Україною конституційно-правових механізмів залучення громадськості до розробки правових актів у рамках інституту лобіювання, що вкрай бракує вітчизняному правотворчому процесу. Тому мета цієї статті – вивчення конституційно-правових форм лобіювання в правотворчому процесі Великої Британії з перспективою аплікації деяких його елементів на національний правовий ґрунт. Based on age-old legal traditions and customs, British constitutionalism together with the "unwritten" Constitution, unique parliamentary procedures and impressively civilized interaction between the government and the opposition can provide a good example for Ukraine to borrow constitutional and legal mechanisms for involving the public in the development of legal ones acts within the lobbying institute, which is extremely lacking in the domestic law-making process. Therefore, the purpose of this article is to study constitutional and legal forms of lobbying in the law-making process of Great Britain with the prospect of applying some of them elements on the national legal ground.Документ Громадська експертиза в процесі децентралізації(ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2020) Буткова 0.Я.; Butkova 0.Буткова О.Я. Громадська експертиза в процесі децентралізації. Доступ до правосуддя в контексті реформи децентралізації в Україні: матер. Загальнонаціонального юридичного форуму (м. Сєвєродонецьк, 13 грудня 2019 р.). Сєвєродонецьк: Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка, 2020. - С. 7-9.Документ Органи судової влади як об’єкти лобіювання в Україні – виклик національній правовій системі(Вісник Верховного Суду України, 2010) Нестерович В. Ф.; Nesterovych V. F.Становлення державності в Україні супроводжується перманентним протистоянням між вищими владними інституціями — главою держави, парламентом та урядом. Однією з тенденцій цього протистояння є все помітніше втягнення у нього органів судової влади, яким формально відводиться роль арбітра, а фактично — органу, який повинен «юридично оформити» політичне домінування одного із суб’єктів владних повноважень. А це призвело до здійснення потужного впливу, насамперед зазначеними органами державної влади, на судову систему та виокремлення органів судової влади одними із основних об’єктів лобіювання в Україні. The formation of statehood in Ukraine is accompanied by permanent confrontation between the highest power institutions — the head of state, parliament and government. One of the trends of this confrontation is the increasingly noticeable involvement of judicial authorities in it, which are formally assigned the role of arbitrator, but in fact - the body that must "legally formalize" the political dominance of one of the subjects of power. And this led to the implementation of a powerful influence, first of all, those mentioned by state authorities, on the judicial system and the separation of judicial authorities are one of the main objects of lobbying in Ukraine.Документ Вплив громадськості на прийняття нормативно-правових актів з використанням комп’ютерних мереж( Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ., 2011) Нестерович В. Ф.; Nesterovych V. F.Розглядається питання впливу громадськості на прийняття нормативно-правових актів з використанням комп’ютерних мереж. Звернуто увагу на відсутність достатнього конституційно-правового регулювання цього виду суспільних відносин. Запропоновано надати офіційного статусу зверненням, які були відправлені електронною поштою. The question of influence of public is examined on the acceptance of normatively-legal acts with the use of computer networks. Displace attention on absence of this sufficient constitutionally-legal adjusting to the type of public relations. It is suggested to give official status to the appeals that were sent by an e-mail.Документ Державна міграційна політика України в умовах глобальних викликів: правові питання(Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 2023) Білан А. М.; Мельничук С. М.; Bilan A. M.; Melnychuk S. M.Статтю присвячено правовим питанням державної міграційної політики сучасної України. Актуалізовано вплив глобальних викликів на формування правових механізмів державної міграційної політики. Наголошено, що міграційні процеси, зумовлені різними факторами, можуть мати для держави як позитивні (соціально-політично-економічний розвиток), так і негативні наслідки (деструктивний вплив на безпековий простір України), що зумовлює необхідність організації та контролю цих процесів за допомогою правових засобів і механізмів. У роботі звернено увагу на те, що поняття «державна міграційна політика» має міждисциплінарний характер і розглядається з позиції теорії управління, демографії, соціології, адміністративного права, економіки та інших галузевих наук, що витребовує методологію, відповідну до предмету дослідження. Встановлено, що державна міграційна політика є стратегічним планом щодо збалансованого впливу на міграційні процеси з метою забезпечення національної безпеки держави. Її зміст корелює з факторами (ризиками, реальними, потенційними чи гібридними загрозами національним інтересам), які виступають детермінантом реакції держави в тій чи іншій сфері. З’ясовано, що формування правового механізму забезпечення державної міграційної політики розпочалося фактично з прийняттям Декларації про державний суверенітет України, однак не набуло системного характеру. Аналіз Концепції державної міграційної політики виявив її декларативний характер і відсутність положень про інституційне забезпечення. Встановлено, що вдосконалення правових механізмів забезпечення державної міграційної політики України, зокрема й прийняття Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 року обумовлено ратифікацією Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Виявлено, що міграційні мотиви населення України пов’язані насамперед безпековими аспектами, а глобальні економічні процеси можуть відкрити нові можливості для нашої держави. Констатовано потребу в розробці адекватних кризовим міграційним ситуаціям правових механізмів, які дадуть змогу організовувати міграційні процеси в національних інтересах. The article is devoted to the legal issues of the state migration policy of modern Ukraine. The influence of global challenges on the formation of legal mechanisms of state migration policy is updated. It is emphasized that migration processes caused by various factors can have both positive (social-political-economic development) and negative consequences (destructive impact on the security space of Ukraine) for the state, which necessitates the organization and control of these processes with the help of legal means and mechanisms. The work draws attention to the fact that the concept of "state migration policy" has an interdisciplinary nature, it is considered from the standpoint of management theory, demography, sociology, administrative law, economics and other branch sciences, which requires a methodology appropriate to the subject of research. In the course of the study, it was established that the state migration policy is a strategic plan of the state regarding the balanced impact on migration processes in order to ensure the national security of the state. Its content correlates with factors (risks, real, potential or hybrid threats to national interests) that act as determinants of the state's response in one or another area. It was found that the formation of the legal mechanism for ensuring the state migration policy actually began with the adoption of the Declaration on State Sovereignty of Ukraine, but did not acquire a systemic character. Analysis of the State Migration Policy Concept revealed its declarative nature and lack of provisions on institutional support. It has been established that the improvement of the legal mechanisms for ensuring the state migration policy of Ukraine, in particular the adoption of the State Migration Policy Strategy of Ukraine for the period until 2025, is conditioned by the ratification of the Association Agreement with the European Union. It was revealed that the migration motives of the population of Ukraine are primarily related to security aspects, and global economic processes can open up new opportunities for our state. The need for the development of legal mechanisms adequate to migration crisis situations, which will make it possible to organize migration processes in national interests, has been identified.Документ Механізм захисту прав людини і громадянина: проблеми функціонування(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Мельничук С. М.; Melnychuk S. M.Мета цієї роботи полягає у з’ясуванні сутності та змісту механізму захисту прав людини і громадянина, проблем його функціонування, а також у формулюванні пропозицій щодо його удосконалення. The purpose of this work is to clarify the essence and content of the mechanism for protecting human and civil rights, the problems of its functioning, as well as to formulate proposals for its improvement.Документ Компетенція органів місцевого самоврядування в умовах реалізації принципу децентралізації: теоретичні питання(ЮНЕСКО-СОЦІО, 2022) Бабій Ю. Ю.; Мельничук С. М.; Babiy Y. Y.; Melnychuk S. M.Стаття присвячена проблемам компетенції органів місцевого самоврядування в динаміці децентралізації та професійних можливостей її реалізації. Проаналізовано законодавчі акти які закріплюють компетенцію органів місцевого самоврядування та концепцію реформування місцевого самоврядування. Встановлено відсутність концептуальних змін в повноваженнях органів місцевого самоврядування. Виявлено дискреційні повноваження. Запропоновано застосовувати моніторинг діяльності органів місцевого самоврядування, прийняти низку законів у сфері місцевого самоврядування. The article deals with problematic issues of competence of local self-government bodies. The purpose of the article is to clarify problematic issues of competence of local self-government bodies in the dynamics of decentralization and professional opportunities for its implementation. Philosophical, general scientifi c conceptual approaches, as well as approaches and methods, which are characteristic of modern legal science and were demanded by the problem, became the methodological basis of scientifi c work. During the analysis of views on the understanding of the concept of competence, ambiguity in its interpretation was revealed. As a basis for developing the competence of local selfgovernment as a criterion for the effectiveness of decentralization processes and reforming the sphere of local self-government in general, its structure is taken as the subject of trust (the sphere of social relations where its functioning is determined by the purpose of creation and established by law) and powers (the rights and obligations of the body, which he is endowed with in relation to his objects of knowledge). It was found that councils, executive bodies, village, settlement, and city heads are empowered to resolve issues of local importance. It was investigated that the reform of local self-government did not achieve the optimal distribution of powers between local self-government bodies and executive power bodies. It has been established that the legislator endowed the executive bodies of village, settlement, city councils, village, settlement, and city heads with discretionary powers that can be exercised collectively and individually. Such powers are a corruption-inducing factor in the absence of legal means to ensure the use of discretionary powers in the clearly defi ned scope necessary for proper performance by a person authorized to perform the functions of local self-government. In order to detect violations, it is proposed to use monitoring of compliance of activities with the desired result; to adopt systemic legislation in the fi eld of local self-government, which would correspond to the provisions of the European Charter of Local Self-Government.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »