19 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 19
Документ Ідея держави в «Політичному заповіті» кардинала Рішельє: розум, обережність, релігійний фактор(Одеська юридична академія, 2020) Саранов С.В.; Saranov S.V.Саранов С. В. Ідея держави в «політичному заповіті» кардинала Рішельє: розум, обережність, релігійний фактор / С. В. Саранов // Правове життя сучасної України : у 3 т. : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 15 трав. 2020 р.) / відп. ред. М. Р. Аракелян. – Одеса : Гельветика, 2020. – Т. 1. – С. 184-185.Документ Елементи політичної філософії в історичній спадщині кардинала Рішельє: чи був кардинал прихильником війни?(Одеса, 2020) Саранов С.В.; Saranov S.V.Саранов С. В. Елементи політичної філософії в історичній спадщині кардинала Рішельє : чи був кардинал прихильником війни? / С. В. Саранов // Правове життя сучасної України – Одеса : Гельветика, 2020. – Т. 1. – С. 30-31.Документ Історична еволюція алжирської політики Франції, 1564‒1829 рр.(Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2010) Саранов С. В.; Saranov S. V.У статті розглянуто основні етапи зовнішньої та колоніальної політики Франції щодо Алжиру. Базуючись на широкому колі джерел та враховуючи результати вивчення цього питання, автор піддає аналізу фактори, що впливали на процес виробки алжирської політики французьких правлячих кіл. In the article the basic stages of foreign and colonial policy of France are considered in relation to Алжиру. Being based on the wide circle of sources and taking into account the results of study of this question, an author exposes to the analysis factors that influenced on the process of making of алжирської politics of the French ruling circles.Документ Радянсько-іранська співпраця у сфері важкої промисловості, 1972 – 1990(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2014) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.Автор розкриває головні аспекти радянсько-іранської співпраці у провідних галузях важкої промисловості, таких як машинобудування й металургія. На основі архівних джерел та опублікованих документів робиться висновок, що співпраця СРСР й ІРІ у розвитку важкої промисловості будувалася на взаємовигідній основі та гарантувала обом державам втілення своїх внутрішньо та зовнішньополітичних інтересів у життя. The author reveals the main aspects of the Soviet-Iranian cooperation such as heavy industry, machine building and metallurgy. Based on archival sources and published documents concluded that the cooperation between the USSR and Iran, aimed at the development of heavy industry, was built of mutually beneficial basis, very high stability and help implement domestic and foreign policy of both countries in life.Документ Політизація студентських рухів як невід’ємна частина Ісламської революції в Ірані(Донецький національний університет, 2014) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.Стаття присвячена дослідженню політизації студентських рухів, що розпочали свою діяльність в умовах революційних подій в Ірані. Доведено, що студентські громадсько-політичні організації вплинули на характер ісламської революції, надавши їй яскравого антиамериканського звучання. The article is devoted to research of the stages of the politicization of the student movement and their influence of the Islamic revolution in Iran. It is proved that student socio-political organizations, using radical methods of struggle, have changed the nature of the Islamic revolution, giving it a bright sound anti-American.Документ Історіографічні та методологічні аспекти порівняльного аналізу підходів Франческо Гвіччардіні і Нікколо Макіавеллі у рамках проблематики «державного інтересу» та теорії абсолютизму(EUROPEAN HISTORICAL STUDIES, 2022) Саранов С. В.; Saranov S. V.У поданій статті автор відстоює думку, що система аргументації Квентіна Скіннера (Quentin Robert Duthie Skinner), Мауріціо Віролі (Maurizio Viroli) щодо методологічних основ походження політичної теорії Нікколо Макіавеллі в «Государі» не може поставити під сумнів підхід німецько-американського політичного філософа Лео Штрауса (Leo Strauss). Цей акцент пропонується використовувати здебільшого при підсумкових оціночних судженнях щодо значення «Государя» в рамках проблематики «державного інтересу» (raison d'etat) і теорії абсолютизму. Крім того, комплексно розглядаються сильні та вразливі місця концепції британського історика Ніколаса Хеншелла (Nicholas Henshall). Стверджується, із залученням широкого фону історіографічних оцінок та методологічних зауважень, продуктивність у загальноісторичному контексті порівняльного аналізу позицій Макіавеллі та Гвіччардіні в рамках аналізу теоріїабсолютизму. In the presented article, the author defends the idea that the argumentation system ofQuentin Skinner (Quentin Robert Duthie Skinner), Maurizio Viroli (Maurizio Viroli) regarding the methodologicalfoundations ofthe origin ofthe political theory ofNiccolo Machiavelli in The Sovereign cannot cast doubt on the approach of the German-American political philosopher Leo Strauss (Leo Strauss). The same emphasis is proposed to be usedfor the mostpart in thefinal value judgments regarding the meaning ofthe "Sovereign" -within theframework oftheproblems of "state interest" (raison d'etat) and the theory ofabsolutism. In addition, the strengths and weaknesses of the concept ofthe British historian Nicholas Henshall are comprehensively considered. It is argued, with the involvement of a wide background of historiographical assessments and methodological remarks, theproductivity in the general historical context ofa comparative analysis ofthepositions ofMachiavelli and Guicciardini in theframework ofthe analysis ofthe theory ofabsolutism.Документ Вплив революції в Ірані 1979 р. на «іранську» політику США(Національний університет «Острозька академія», 2014) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.У статті досліджується проблема трансформації політики США щодо Ірану під впливом ісламської революції в Ірані 1979 р. Висвітлюються найбільш показові аспекти, пов’язані з двосторонніми відносинами ІРІ та США. This article is about the problem of transformation of U. S. policy toward Iran under the influence of Islamic revolution in Iran in 1979. Are shown the most important aspects of bilateral relations of Iran with the USA.Документ Інформаційна політика Радянського Союзу у період становлення Ісламської Республіки Іран, 1979 – 1989(Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка, 2014) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.Стаття присвячена дослідженню особливостей інформаційної політики, реалізованої Радянським Союзом в Ірані після приходу до влади Р. Хомейні й кардинальної зміни політичної доктрини післяреволюційної ісламської республіки. На основі детального вивчення архівних документів доведено, що СРСР, переслідуючи власні політично-економічні інтереси в Ірані, використовував в якості одного з важелів тиску на іранське керівництво інформаційно-пропагандистські заходи. The article is devoted to research of peculiarities of information policy implemented by the Soviet Union in Iran after coming to power R. Khomeini and drastic changes in the political doctrine of post-revolutionary Islamic republic. On the basis of detailed study of archival documents, it is proved that the USSR, in pursuit of its own political and economic interests in Iran, was used as one of the levers of pressure on the Iranian leadership outreach methods.Документ Особливості висвітлення радянською історіографією зовнішньої політики СРСР щодо Ірану протягом 1972 – 1991 рр.(Запорізький національний університет, 2015) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.У статті на основі досліджень радянських сходознавців розкривається сутність і основні напрямки реалізації зовнішньої політики Радянського Союзу щодо Ірану, здійснюваної упродовж 1972 – 1991 рр. Автор, послуговуючись хронологічно-проблемним методом, виокремлює наступні періоди у радянській історіографії та головну їх тематичну спрямованість: друга половина 1970-х років «фаза активного втручання СРСР у справи Затоки через подолання наслідків енергетичної кризи», 1980 – 1986 рр. «обґрунтування історичної спільності радянсько-іранської співпраці на основі здобутків революцій», 1987 – 1991 рр. «політологічний аналіз розвитку Ірану, як суб’єкта зовнішньополітичної діяльності Кремля». У кінці роботи подається висновок, що радянська історіографія представлена вузькоспеціалізованими дослідженнями, що не відображають у повній мірі усю сутність політики СРСР щодо Ірану у період його модернізації та постреволюційного становлення. The article is based on the research of the Soviet Orientalists. It reveals the particular features and main directions of the foreign policy of the Soviet Union over Iran, carried out during 1972 – 1991. The author, guided by the chronologically-problematic method distinguishes the periods in the Soviet historiography and their main thematic focus as the following: the second half of the 1970s, «the phase of active intervention of the USSR in the affairs of the Gulf through overcoming the consequences of the energy crisis», 1980 – 1986 «justification of the historical community of interests of the Soviet-Iranian cooperation based on their achievements of the revolution», 1987 – 1991 « the political science analysis of the development of Iran, as a subject of the foreign-policy activity of the Kremlin». At the end of the research there is the conclusion that the Soviet historiography presents ad-hoc studies that do not fully reflect the whole essence of the USSR policy towards Iran during the period of its modernization and post-revolutionary formation.Документ Проблема рецепції ідей «Государя» Макіавеллі у «Політичному заповіті» кардинала Рішельє(Сумська старовина, 2022) Саранов С. В.; Saranov S. V.У представленій статті розглядається вплив основних ідей глави XVIII «Государя» Макіавеллі на розвиток суспільно-політичної думки Франції раннього Нового часу. Автор пропонує розглядати зазначену проблематики в рамках концепції діалогового характеру італійської та французької политичних традицій, що їм висувається. Це дозволяє побачити провідну роль італійської політичної думки епохи Відродження, її рецепцію у Франції та реакцію на неї в рамках французької суспільно-політичної думки. Найбільш значущої форми з методологічної точки зору ця реакція набуває в «Політичному заповіті» Рішельє. Автор статті, враховуючи висловлені оцінки представників французької та американської історіографії досліджуваного питання, приходить до висновку про суттєвий вплив XVIII глави «Государя» на політичне мислення кардинала Рішельє, вимушеного не лише враховувати думку Макіавеллі, а й полемізувати з нею в «Політичному заповіті». The presented article examine the impact of the main ideas of Chapter XVIII of Machiavelli's "The Prince" on the development of socio-political thought in France in the early modern period. The author proposes to consider the indicated problems within the framework of the concept of the dialogue nature of the Italian and French tiled traditions put forward by him. This allows us to see the leading role of the Italian political thought of the Renaissance, its reception in France and the reaction to it within the framework of French social and political thought. From a methodological point of view, this reaction takes on the most significant form in Richelieu's Political Testament. The author of the article, taking into account the assessments made by representatives of the French and American historiography of the issue under study, comes to the conclusion that the eighteenth chapter of The Sovereign had a significant impact on the political thinking of Cardinal Richelieu, who was forced not only to take into account the point of view of Machiavelli, but also to argue with it in the "Political Testament".