49 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 49
Документ Аналіз актуальних потреб сімей працівників МВС України у сфері психологічної підтримки(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Гельбак А. М.; Мухіна Г. В.; Gelbak A. M.; Mukhina H. V.Стаття присвячена дослідженню актуальних потреб сімей працівників Міністерства внутрішніх справ України у сфері психологічної підтримки. У роботі розглянуто основні чинники, що впливають на психологічний стан родин поліцейських, зокрема вплив стресових умов служби, професійних ризиків і емоційного напруження. Окреслено методи психодіагностики, які можуть бути використані для визначення рівня стресу, емоційного вигорання та інших психологічних проблем у членів сімей правоохоронців. На основі отриманих даних запропоновано ефективні підходи до психологічного супроводу сімей працівників Міністерства внутрішніх справ, що передбачають психопросвітницькі заходи, індивідуальне та сімейне консультування, а також комплексні програми підтримки. The article is devoted to researching the actual needs of families of employees of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine in the field of psychological support. The paper examines the main factors affecting the psychological state of policemen's families, in particular the impact of stressful service conditions, professional risks and emotional stress. Psychodiagnostic methods are outlined that can be used to determine the level of stress, emotional burnout and other psychological problems in family members of law enforcement officers. Based on the obtained data, effective approaches to the psychological support of the families of employees of the Ministry of Internal Affairs are proposed, which include psychoeducational measures, individual and family counseling, as well as comprehensive support programs.Документ Розвиток комунікативних навичок майбутніх поліцейських в умовах фасилітації(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Гельбак А. М.; Gelbak A. M.Авторка проаналізувала особливості розвитку комунікативних навичок майбутніх поліцейських в умовах фасилітації як сучасного підходу до професійної підготовки. Звернула увагу на значення ефективної міжособистісної взаємодії, емпатії, активного слухання та навичок конструктивного спілкування у діяльності правоохоронців. Навела погляди науковців щодо ролі фасилітаційних технологій у створенні безпечного навчального середовища, що сприяє активному залученню курсантів до навчального процесу та розвитку комунікативної компетентності. Окреслила основні методи формування комунікативних навичок, серед яких тренінгові заняття, групова робота, моделювання професійних ситуацій та рефлексивні практики. Наголошено на важливості розвитку комунікативної готовності майбутніх поліцейських як складової їх професійної ефективності та успішної взаємодії з громадянами. The author analyzed the peculiarities of the development of communication skills of future police officers under the conditions of facilitation as a modern approach to professional training. She drew attention to the importance of effective interpersonal interaction, empathy, active listening and constructive communication skills in the activities of law enforcement officers. She presented the views of scientists regarding the role of facilitation technologies in creating a safe learning environment, which contributes to the active involvement of cadets in the educational process and the development of communicative competence. She outlined the main methods of forming communication skills, including training classes, group work, modeling professional situations and reflective practices. The importance of developing communicative readiness of future police officers as a component of their professional efficiency and successful interaction with citizens is emphasized.Документ Запровадження STEAM-освіти у підготовці майбутніх працівників поліції(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Гельбак А. М.; Gelbak A. M.Авторка проаналізувала запровадження STEAM-освіти у підготовці майбутніх працівників поліції як сучасного інноваційного підходу до формування професійних компетентностей. Звернула увагу на значення міждисциплінарної інтеграції знань у галузях науки, технологій, інженерії, мистецтва та математики для розвитку аналітичного мислення, цифрової грамотності та здатності до прийняття рішень у складних ситуаціях. Навела погляди науковців щодо ефективності компетентнісного та практико-орієнтованого навчання у системі підготовки правоохоронців. Окреслила основні переваги впровадження STEAM-підходу, зокрема використання симуляційних технологій, кейс-методу та проблемно-орієнтованого навчання. Наголошено на важливості модернізації освітнього процесу в закладах підготовки поліцейських відповідно до вимог цифрового суспільства та сучасних викликів правоохоронної діяльності. The author analyzed the introduction of STEAM education in the training of future police officers as a modern innovative approach to the formation of professional competencies. She drew attention to the importance of interdisciplinary integration of knowledge in the fields of science, technology, engineering, art and mathematics for the development of analytical thinking, digital literacy and the ability to make decisions in complex situations. She presented the views of scientists regarding the effectiveness of competency-based and practice-oriented training in the system of training law enforcement officers. She outlined the main advantages of implementing the STEAM approach, including the use of simulation technologies, the case method, and problem-oriented learning. The importance of modernizing the educational process in police training institutions in accordance with the requirements of the digital society and modern challenges of law enforcement was emphasized.Документ Індивідуальні та сімейні чинники, що сприяють розвитку резильєнтності особистості працівника МВС України(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Гельбак А. М.; Мухіна Г. В.; Gelbak A. M.; Mukhina H. V.На сучасному етапі розвитку психологічної науки поняття «резильєнтність» набуває численних трактувань. Проте в загальному розумінні його здебільшого визначають як здатність індивіда до успішної адаптації перед обличчям стресових ситуацій, кризових подій, загрозливих умов або психологічної травми, що сприяє подальшому підтриманню здорового функціонування. У статті здійснено аналіз наукових підходів до концептуалізації резильєнтності та розглянуто її вплив на ментальне здоров’я працівників правоохоронних органів. Установлено, що внутрішні особистісні чинники відіграють ключову роль у подоланні несприятливих зовнішніх впливів, виконуючи захисну функцію в умовах невизначеності. Особливу увагу приділено психологічним аспектам резильєнтності та ресурсному потенціалу співробітників МВС України. At the current stage of the development of psychological science, the concept of "resilience" acquires numerous interpretations. However, in a general sense, it is mostly defined as an individual's ability to successfully adapt in the face of stressful situations, crisis events, threatening conditions or psychological trauma, which contributes to the further maintenance of healthy functioning. The article analyzes scientific approaches to the conceptualization of resilience and examines its impact on the mental health of law enforcement officers. It was established that internal personal factors play a key role in overcoming adverse external influences, performing a protective function in conditions of uncertainty. Special attention is paid to psychological aspects of resilience and resource potential of employees of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine.Документ Психологія мотивів та причин злочинної поведінки(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2026) Марченко О. В.; Marchenko O. V.Авторка проаналізувала теоретичні підходи до вивчення злочинної поведінки та розкрити сутність понять «мотив», «причини» і «детермінанти». Узагальнила наукові дані про психологічні мотиви та причини злочинної поведінки, систематизувати їх взаємозв’язки та особливості прояву. Емпірично дослідила рівні індивідуально-психологічних характеристик особистості (агресивності, тривожності, імпульсивності), а також особливості мотиваційної сфери та схильності до злочинної поведінки у досліджуваній вибірці. Встановила взаємозв’язок між індивідуально-психологічними характеристиками, особливостями мотиваційної сфери та схильністю до злочинної поведінки як поведінковим індикатором формування деструктивних тенденцій особистості. Розробила програму психологічної профілактики, спрямовану на корекцію деструктивних мотивів шляхом розвитку навичок саморегуляції та емпатії. The author analyzed theoretical approaches to the study of criminal behavior and elucidated the essence of the concepts of “motive,” “causes,” and “determinants.” She synthesized scientific data on the psychological motives and causes of criminal behavior, systematizing their interrelationships and patterns of manifestation. She empirically investigated the levels of individual psychological characteristics (aggressiveness, anxiety, impulsivity), as well as features of the motivational sphere and predisposition to criminal behavior in the study sample. She established a relationship between individual psychological characteristics, features of the motivational sphere, and a predisposition to criminal behavior as a behavioral indicator of the formation of destructive personality tendencies. She developed a psychological prevention program aimed at correcting destructive motives through the development of self-regulation and empathy skills.Документ Психологічні чинники домашнього насильства(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2026) Касяненко О. О.; Kasianenko O. O.Авторка проаналізувала психологiчну лiтературу з проблем домашнього насильства, дослiдити та окреслила iндивiдуально-психологiчнi особливостi жiнок ‒ жертв домашнього насильства, визначила стилi мiжособистiсного спiлкування, якi переважають у жiнок, що потерпають вiд домашнього насилля, звернула увагу на особливостi агресивних тенденцiй та внутрiшньої конфлiктностi жiнок ‒ жертв домашнього насильства. Отриманi в результатi проведення дослiдження данi можуть бути використанi для пошуку i розробки адекватних методiв профiлактики та психокорекцiї жiнок. У вiдповiдностi до результатiв дослiдження, можливе виявлення категорiї жiнок, що потенцiйно можуть стати жертвою насильства з метою лпрацювання їх психологiчних травм та вiктимних паттернiв поведiнки, а також розробка корекцiйних програм батькiвсько- дитячих стосункiв з метою уникнення майбутньої вiктимiзацiї дитини. The author analyzed psychological literature on domestic violence, conducted research, and identified the individual psychological characteristics of women — victims of domestic violence, identified the interpersonal communication styles that predominate among women suffering from domestic violence, and highlighted the characteristics of aggressive tendencies and internal conflict in women who are victims of domestic violence. The data obtained as a result of the study can be used to identify and develop appropriate methods for the prevention and psychological rehabilitation of women. Based on the study’s findings, it is possible to identify a category of women who are at risk of becoming victims of violence in order to address their psychological trauma and victimization patterns, as well as to develop intervention programs for parent-child relationships aimed at preventing future victimization of the child.Документ Психологічна характеристика особистості злочинця та правопорушника(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2026) Плаксіна Ю. О.; Plaksina Yu. O.Авторка в своїй роботі здійснила аналіз науково-психологічних джерел щодо проблеми злочинної та протиправної поведінки; визначила ключові детермінанти та структурні компоненти психологічного профілю правопорушника; провела емпіричне дослідження індивідуально-психологічних чинників протиправної поведінки (на базі підліткової вибірки); виявила специфічні особистісні характеристики правопорушників порівняно з особами з нормативною поведінкою; дослідила вплив мікросоціального (сімейного) середовища на формування криміногенних рис особистості; розробила, впровадила та оцінила ефективність групової корекційно-розвивальної програми. In her work, the author analyzed scientific and psychological sources on the issue of criminal and unlawful behavior; identified the key determinants and structural components of an offender’s psychological profile; conducted an empirical study of individual psychological factors underlying unlawful behavior (based on a sample of adolescents); identified specific personality characteristics of offenders compared to individuals with normative behavior; investigated the influence of the microsocial (family) environment on the formation of criminogenic personality traits; developed, implemented, and evaluated the effectiveness of a group correctional and developmental program.Документ Психологічні аспекти правової соціалізації особистості(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2026) Митрофанов І. Л.; Mytrofanov I. L.Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню актуальної проблеми психології особистості та юридичної психології – вивченню психологічних аспектів правової соціалізації молодих військовослужбовців. Актуальність теми визначається сучасними суспільними викликами, пов’язаними з необхідністю формування високого рівня правової культури, соціальної відповідальності та моральної нормативності поведінки молоді в умовах воєнного стану та реформування українського суспільства. The qualification work is devoted to the study of the current problem of personality psychology and legal psychology - the study of psychological aspects of the legal socialization of young military personnel. The relevance of the topic is determined by modern social challenges associated with the need to form a high level of legal culture, social responsibility and moral normativity of youth behavior in conditions of martial law and reform of Ukrainian society.Документ Емоційний інтелект в структурі поліцейської діяльності(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2026) Афанасьєва В. В.; Afanasieva V. V.У кваліфікаційній бакалаврській роботі на тему «Емоційний інтелект в структурі поліцейської діяльності» здійснено комплексне теоретико-емпіричне дослідження емоційного інтелекту (ЕІ) як важливого психологічного ресурсу професійної діяльності поліцейських. Поставлені мета й завдання виконані повністю, а положення, винесені на захист, отримали теоретичне та емпіричне підтвердження. Теоретичний аналіз показав, що емоційний інтелект є самостійним психологічним конструктом, який включає чотири взаємопов'язані компоненти: самоусвідомлення, саморегуляцію, емпатію та управління стосунками. Саме комплексний розвиток цих складових є необхідною умовою ефективної поліцейської діяльності, яка характеризується високим рівнем стресу, відповідальності, міжособистісної взаємодії та ризиком професійного вигорання. Емпіричне дослідження, проведене серед 40 працівників патрульної поліції Кропивницького, виявило, що майже половина респондентів (47,5%) мала низький або нижче середнього рівень емоційного інтелекту, що підтвердило необхідність його цілеспрямованого розвитку. За результатами дослідження було розроблено та апробовано 12-тижневу тренінгову програму «ЕмоціяПРО», адаптовану до специфіки поліцейської служби. Програма охоплювала розвиток самоусвідомлення, саморегуляції, емпатії, навичок деескалації конфліктів і профілактики професійного вигорання. Повторна психодіагностика засвідчила статистично значуще (p < 0,01) підвищення показників емоційного інтелекту. Загальний рівень ЕІ зріс з M = 55,4 до M = 66,2, а частка поліцейських із низьким рівнем ЕІ зменшилася з 47,5% до 15,0%. Водночас частка учасників із високим рівнем ЕІ зросла з 12,5% до 37,5%. Покращилися також показники комунікативної ефективності, стресостійкості та якості виконання службових завдань, що підтверджує практичну ефективність запропонованої програми. На основі отриманих результатів розроблено практичні рекомендації для психологічних служб Національної поліції України, які передбачають використання стандартизованої діагностики ЕІ під час професійного відбору, проведення регулярних тренінгів і моніторингу емоційного інтелекту, підготовку психологів до роботи з розвитку ЕІ та впровадження наставництва й критеріїв оцінювання службової діяльності з урахуванням емоційної компетентності. The bachelor's qualification thesis entitled "Emotional Intelligence in the Structure of Police Activity" presents a comprehensive theoretical and empirical study of emotional intelligence (EI) as an important psychological resource for effective police performance. The research objectives were fully achieved, and the hypotheses put forward for defense received both theoretical justification and empirical confirmation. The theoretical analysis demonstrated that emotional intelligence is an independent psychological construct comprising four interrelated components: self-awareness, self-regulation, empathy, and relationship management. The comprehensive development of these components is a prerequisite for effective police work, which is characterized by high levels of stress, responsibility, intensive interpersonal interaction, and an increased risk of professional burnout. The empirical study, conducted among 40 patrol police officers in Kropyvnytskyi, revealed that nearly half of the respondents (47.5%) had low or below-average levels of emotional intelligence, confirming the need for its systematic development. Based on the findings, a 12-week psychological training program, "EmotionPRO," was developed and piloted. The program was specifically adapted to the professional context of police service and focused on developing self-awareness, self-regulation, empathy, conflict de-escalation skills, and burnout prevention. A repeated psychological assessment demonstrated a statistically significant improvement (p < 0.01) in all emotional intelligence indicators. The overall EI score increased from M = 55.4 to M = 66.2. The proportion of officers with low or below-average emotional intelligence decreased from 47.5% to 15.0%, while the proportion with above-average or high emotional intelligence increased from 12.5% to 37.5%. Improvements were also observed in communication effectiveness, stress resilience, and job performance, confirming the practical effectiveness of the proposed training program. Based on the obtained findings, practical recommendations were developed for the psychological services of the National Police of Ukraine. These recommendations include the implementation of standardized emotional intelligence assessment during personnel selection, regular EI training and monitoring, specialized training for police psychologists in emotional intelligence development, and the introduction of mentoring systems and performance evaluation criteria that incorporate emotional competence.Документ Мотиваційні чинники протиправної поведінки підлітків(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2026) Бочарнікова О. О.; Bocharnikova O. O.У першому розділі кваліфікаційної роботи «Теоретико-психологічні засади дослідження протиправної поведінки підлітків» проаналізовано сучасні підходи до проблеми, розмежовано поняття девіантної, делінквентної, протиправної та злочинної поведінки. Протиправну поведінку підлітків визначено як результат взаємодії психологічних, соціальних і ситуаційних чинників. Обґрунтовано, що криза ідентичності, недостатній самоконтроль, підвищена афективність, вплив однолітків і незрілість правосвідомості підвищують ризик протиправних вчинків. Систематизовано мотиваційні чинники та запропоновано їх класифікацію. У другому розділі «Емпіричне дослідження мотиваційних чинників протиправної поведінки підлітків» представлено результати дослідження, проведеного серед 181 учня 10–11 класів ліцею «Мрія» (м. Кропивницький). Виражені психологічні передумови девіантної поведінки виявлено у 6,6% учнів, середній рівень – у 24,9%. Найпоширенішою формою агресії є вербальна агресія. Основними мотиваційними чинниками ризику визначено самоствердження, груповий конформізм, бажання привернути увагу та протестну мотивацію. Кореляційний аналіз підтвердив зв'язок девіантної поведінки з агресивністю, мотивом самоствердження та конформізмом, тоді як саморозвиток і відповідальність виконують захисну функцію. У третьому розділі «Психологічна профілактика протиправної поведінки підлітків з урахуванням мотиваційних чинників» запропоновано трирівневу систему профілактики (первинну, вторинну та третинну) та розроблено авторську програму «Мотив до дії: обираємо правильний шлях», спрямовану на розвиток просоціального самоствердження, асертивності, емоційного інтелекту, правосвідомості та конструктивних цінностей. Розроблено практичні рекомендації для психологів, педагогів і батьків. Зроблено висновки, що протиправна поведінка підлітків має поліетіологічний характер і визначається взаємодією особистісних, соціально-середовищних і суспільних чинників. Провідними мотиваційними чинниками ризику є самоствердження, груповий конформізм та агресивні спонукання, тоді як саморозвиток і відповідальність виконують протективну функцію. Ефективна профілактика можлива лише за умови комплексного підходу, що об'єднує зусилля психологів, педагогів і батьків. The first chapter of the qualification thesis, "Theoretical and Psychological Foundations for the Study of Juvenile Delinquent Behavior," analyzes contemporary approaches to the problem and distinguishes between the concepts of deviant, delinquent, unlawful, and criminal behavior. Juvenile delinquent behavior is defined as the result of the interaction of psychological, social, and situational factors. It is substantiated that the identity crisis, insufficient self-control, heightened emotionality, peer influence, and immature legal consciousness increase the risk of unlawful behavior. The main motivational factors were systematized, and their classification was proposed. The second chapter, "An Empirical Study of the Motivational Factors of Juvenile Delinquent Behavior," presents the findings of a study conducted among 181 students in Grades 10–11 of the Mriia Lyceum (Kropyvnytskyi). Pronounced psychological prerequisites for deviant behavior were identified in 6.6% of the respondents, while 24.9% demonstrated a moderate level. Verbal aggression was found to be the most common form of aggression. The principal motivational risk factors included self-assertion, group conformity, the desire to attract attention, and protest motivation. Correlation analysis confirmed significant relationships between deviant behavior, aggressiveness, self-assertion, and group conformity, whereas self-development and responsibility were found to perform a protective function. The third chapter, "Psychological Prevention of Juvenile Delinquent Behavior with Consideration of Motivational Factors," proposes a three-level prevention system (primary, secondary, and tertiary) and presents the author's psychological prevention program, "Motivation for Action: Choosing the Right Path." The program is aimed at developing prosocial self-assertion, assertiveness, emotional intelligence, legal consciousness, and constructive value orientations. Practical recommendations were developed for psychologists, teachers, and parents. The study concludes that juvenile delinquent behavior is a multifactorial phenomenon determined by the interaction of personal, social-environmental, and societal factors. The leading motivational risk factors are self-assertion, group conformity, and aggressive motives, whereas self-development and responsibility serve as protective factors. Effective prevention is possible only through a comprehensive approach that integrates the efforts of psychologists, educators, and parents.