41 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 41
Документ Диктатура Гая Юлія Цезаря в роботі Франческо Гвіччардіні «Зауваження з приводу «Міркувань щодо першої декади Тита Лівія» Макіавеллі(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Саранов С. В.; Хитровський Д. В.; Saranov S. V.; Khytrovskyi D. V.Здійснено розгляд диктатури Гая Юлія Цезаря (49–44 рр. до н.е.) у трактаті Франческо Гвіччардіні (1483–1540 рр.) «Зауваження з приводу «Міркувань щодо першої декади Тита Лівія». Оцінка Гая Юлія Цезаря (100–44 с. до н.е.) як засновника режиму особистої влади у Стародавньому Римі, в рамках політичної думки епохи Відродження, являє значний інтерес. Серед іншого, зокрема, це питання привертає увагу в науковій спадщині Франческо Гвіччардіні (1483–1540 рр.), сучасника та друга Нікколо Макіавеллі (1469–1527 рр.), політичного та державного діяча. Як відомо, італійське Відродження характеризувалося високим рівнем уваги до античності, з якою видатні інтелектуальні представники епохи відчували тонкий взаємозв’язок. Досягнувши значних висот у культурному розвитку, Італія епохи Відродження, на жаль, не змогла прийти до єдиної національної держави. Це протиріччя та історичний парадокс наполегливо осягалося видатними представниками італійської політичної думки. Наприклад, Макіавеллі безпосередньо заявив про відповідальність італійських правителів за втрату незалежності власної країни. У неповному трактаті «Зауваження з приводу «Міркувань щодо першої декади Тита Лівія» Макіавеллі Гвіччардіні намагається комплексно оцінити цю роботу свого сучасника. Зазначено, що постать Цезаря пригадується Гвіччардіні в широкому контексті питань еволюції політичних режимів, зокрема, політичного режиму Стародавнього Риму. Гвіччардіні критично оцінює диктатуру Цезаря, висловлюючи при цьому розгорнуту аргументацію. Авторами статті відстоюється думка, що Гвіччардіні не звертає достатньої уваги на рушійні сили поведінки Цезаря, спрямованої на створення диктатури. Однією з головних причин створення диктатури Цезарем було його бажання захистити себе від можливого переслідування римським Сенатом. На рівні власного політичного мислення Цезар, скоріш за все, також був прихильником республіки, але був змушений ситуативно вступити в боротьбу з нею з усіма доступними засобами через інстинкт самозбереження. Ось чому він не знав, що робити далі, отримавши одноосібну владу, оскільки він не мав чіткої програми одноосібної влади і був, як відомо, убитий у процесі підготовки до нової військової експедиції. The dictatorship of Gaius Julius Caesar (49–44 BCE) is examined in Francesco Guicciardini’s (1483–1540) treatise Remarks on the “Discourses on the First Decade of Titus Livius.” The assessment of Gaius Julius Caesar (100–44 BCE) as the founder of a regime of personal power in Ancient Rome, within the framework of Renaissance political thought, is of significant interest. Among other things, this issue particularly attracts attention in the scholarly legacy of Francesco Guicciardini (1483–1540), a contemporary and friend of Niccolò Machiavelli (1469–1527), a political and state figure. As is known, the Italian Renaissance was characterized by a high level of attention to antiquity, with which the outstanding intellectual figures of the era felt a subtle connection. Having achieved significant heights in cultural development, Renaissance Italy, unfortunately, failed to form a unified national state. This contradiction and historical paradox were persistently explored by prominent representatives of Italian political thought. For example, Machiavelli directly stated the responsibility of Italian rulers for the loss of independence of their own country. In the incomplete treatise Remarks on the “Discourses on the First Decade of Titus Livius,” Guicciardini attempts to provide a comprehensive assessment of the work of his contemporary. It is noted that Caesar’s figure is recalled by Guicciardini in the broader context of the evolution of political regimes, particularly the political regime of Ancient Rome. Guicciardini critically evaluates Caesar’s dictatorship, providing a detailed argumentation. The authors of the article argue that Guicciardini does not pay sufficient attention to the driving forces behind Caesar’s actions aimed at establishing a dictatorship. One of the main reasons for Caesar’s creation of a dictatorship was his desire to protect himself from potential persecution by the Roman Senate. On the level of his own political thinking, Caesar was most likely also a supporter of the republic, but he was forced, situationally, to confront it by all available means due to self-preservation instincts. This is why he did not know what to do next upon gaining sole power, as he had no clear program for personal rule and, as is known, was killed during preparations for a new military expedition.Документ Радянсько-іранська співпраця у сфері важкої промисловості, 1972 – 1990(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2014) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.Автор розкриває головні аспекти радянсько-іранської співпраці у провідних галузях важкої промисловості, таких як машинобудування й металургія. На основі архівних джерел та опублікованих документів робиться висновок, що співпраця СРСР й ІРІ у розвитку важкої промисловості будувалася на взаємовигідній основі та гарантувала обом державам втілення своїх внутрішньо та зовнішньополітичних інтересів у життя. The author reveals the main aspects of the Soviet-Iranian cooperation such as heavy industry, machine building and metallurgy. Based on archival sources and published documents concluded that the cooperation between the USSR and Iran, aimed at the development of heavy industry, was built of mutually beneficial basis, very high stability and help implement domestic and foreign policy of both countries in life.Документ Вплив революції в Ірані 1979 р. на «іранську» політику США(Національний університет «Острозька академія», 2014) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.У статті досліджується проблема трансформації політики США щодо Ірану під впливом ісламської революції в Ірані 1979 р. Висвітлюються найбільш показові аспекти, пов’язані з двосторонніми відносинами ІРІ та США. This article is about the problem of transformation of U. S. policy toward Iran under the influence of Islamic revolution in Iran in 1979. Are shown the most important aspects of bilateral relations of Iran with the USA.Документ Компаративний аналіз ідеологічних концепцій Радянського Союзу та Ірану(Національний університет «Острозька академія», 2014) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.Автор статті порівнює ідеології СРСР й Ірану роблячи висновок, що радянсько-іранське зближення наприкінці 1980-х рр. частково було зумовлено схожістю ідеологічних концепцій обох держав. The author compares the ideology of the Soviet Union and Iran, concluding that the Soviet-Iranian rapprochement in the late 1980s partly conditional on the similarity of their ideological concepts.Документ Позиція Ірану щодо політики США в Іраку (1990 – 2011 рр.)(ТОВ «Віртуальна реальність», 2012) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.Район Перської затоки залишається стратегічно важливою зоною, над якою прагне встановити контроль США та Іран. Ісламська Республіка Іран, будучи лідером в поставках нафти та газу на світовому ринку, зацікавлений у розширенні сфери впливу на важливі нафтогазові поклади контрольовані Іраком, при збереженні статусу одноосібного регіонального лідера. Поруч з цим, після революції 1979 р. головним гаслом зовнішньої політики іранського уряду став антиамериканізм та протистояння будь-якому проникненню США в Близькосхідний регіон. The Persian Gulf region remains a strategically important area over which seeks to establish US and Iranian control. The Islamic Republic of Iran, being the leader of supplies of oil and gas on the world market, interested in expanding the sphere of influence on important oil and gas deposits controlled by Iraq, while maintaining the status individual regional leader. Next to this, after the 1979 revolution, the main anti-Americanism and confrontation became the slogan of the Iranian government's foreign policy any penetration of the US into the Middle East region.Документ Російсько-іранські інтеграційні процеси та їх вплив на сучасну систему міжнародних відносин(СПД «Охотнік», 2019) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.Система міжнародних відносин на сьогодні переживає крах усталених законів і «правил гри», за якими існував чіткий поділ на державлідерів, що регулювали економічні й політичні процеси у світі, та державдонорів, що забезпечували лідерів ресурсним підґрунтям для домінування. Однією із ключових подій, що забезпечила тектонічні зрушення у системі світопорядку, стало опублікування 16 січня 2016 року на сторінках «Офіційного журналу» ЄС Акту про зняття санкцій з Ірану і повернення Тегерану 400 млн. дол. з нарахованими 1,3 млрд. дол. відсотків по боргам США за торгівельні операції (у тому числі зі зброєю), проведені ще за часів шаха Пехлеві [2, р. 2]. The system of international relations is currently collapsing established laws and "rules of the game", according to which there was a clear division into state leaders, who regulated economic and political processes in the world, and state donors, who provided the leaders with the resource base for dominance. One of the key events that ensured tectonic shifts in the system world order, was published on January 16, 2016 on the pages "Official Journal" of the EU Act on the removal of sanctions from Iran and its return 400 million dollars to Tehran. with accrued 1.3 billion dollars. interest on debts USA for trade transactions (including with weapons) carried out in times of Shah Pahlavi [2, p. 2].Документ Радянсько-іранська торгівельна співпраця (за даними матеріалів Архіву зовнішньої політики РФ)(Кіровоградський державний педагогічний університет ім. Володимира Винниченка ;ТОВ «Інновація», 2014) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.Автор розкриває головні аспекти радянськоіранської співпраці у провідних галузях важкої промисловості, таких як машинобудування й металургія. На основі архівних джерел та опублікованих документів робиться висновок, що співпраця СРСР й ІРІ у розвитку важкої промисловості будувалася на взаємовигідній основі та гарантувала обом державам втілення своїх внутрішньо та зовнішньополітичних інтересів у життя. The author reveals the main aspects of Soviet-Iranian cooperation in the leading branches of heavy industry, such as as mechanical engineering and metallurgy. Based on archival sources and published documents, it is concluded that the cooperation of the USSR and IRI in the development of heavy industry was built on a mutually beneficial basis and was based on the extent of states' implementation of their internal and foreign policy interests in life.Документ Ісламська революція і зародження в Ірані студентського опозиційного руху(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2015) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.Модернізація вищої освіти, ініційована шахом Мухаммедом Реза Пехлеві, сприяла зростанню кількості студентів в Ірані та появі соціально активного прошарку суспільства з підвищеними можливостями, яке можна залучати до діяльності політичних партій та рухів. Modernization of higher education, initiated by Shah Muhammad Reza Pahlavi, contributed to the growth of the number of students in Iran and the emergence of socially active a layer of society with increased opportunities that can be attracted to activities of political parties and movements.Документ Перський вектор зовнішньої політики Росії у період становлення радянської влади.(ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2017) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.Міжнародна ізоляція Росії, спричинена приходом до влади більшовиків, внутрішньоекономічна криза, що поглиблювалася громадянською війною й втратою позицій на світовому енергетичному ринку, змушували Кремль відновлювати частково заморожені революцією контакти з Персією. Окрім цього, сприяли активізації радянсько-перського діалогу спроби Англії остаточно витіснити російський капітал з Близького та Середнього Сходу, шляхом встановлення у Тегерані на початку 1921 р. маріонеткового уряду на чолі з Сейєд Табатабаї. The international isolation of Russia caused by the coming to power of the Bolsheviks, internal economic crisis, which was deepened by civil war and loss positions on the world energy market, forced the Kremlin to restore contacts with Persia partially frozen by the revolution. In addition, they contributed activation of the Soviet-Persian dialogue, attempts to finally supplant England Russian capital from the Near and Middle East, by establishing in Tehrani at the beginning of 1921 of the puppet government headed by Seyed Tabatabai.Документ Економічний аспект ірано-іракського протистояння: 1972 – 1974 рр.(Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара ;ТОВ «Інновація», 2014) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.Іранська та іракська економіка значною мірою залежить від стану світового енергетичного ринку й коливання цін на нафту, експорт якої формує більшу частину їхніх показників ВНП. Початок нафтодоларової залежності Ірану та Іраку було покладено першою енергетичною кризою 1973 – 1974 рр., яка з одного боку продемонструвала політичну силу «нафтової зброї» у вирішенні проблем близькосхідного регіону, а з іншого – породила залежність країн від непередбачуваної цінової ситуації на світовому нафтовому ринку. The Iranian and Iraqi economies are largely state dependent world energy market and fluctuations in oil prices, the export of which forms most of their GNP figures. The beginning of petrodollar dependence Iran and Iraq were hit by the first energy crisis of 1973-1974, which, on the one hand, demonstrated the political power of "oil weapons" in solving the problems of the Middle Eastern region, and on the other hand, it gave rise to dependence countries from the unpredictable price situation on the world oil market.