Наукові публікації (Scientific publications)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Наукові публікації (Scientific publications) за Автор "Atamanenko Yu. Yu."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Марценишин Ю. І.; Червінчук А. В.; Атаманенко Ю. Ю.; Martsenyshyn Yu. І.; Chervinchuk A. V.; Atamanenko Yu. Yu.Статтю присвячено дослідженню питань адміністративно-господарської відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт. На підставі аналізу стану аварійності на автомобільному транспорті України досліджено вплив нормативно-правового регулювання та правозастосовної діяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію дер жавної політики з питань безпеки на наземному транспорті, на рівень дорожньо-транспортного травматизму. Визначено, що недоліки правового регулювання адміністративно-господарських санкцій не забез печують ефективності їх застосування до автомобільних перевізників. Досліджено сутність адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, констатовано прогалини законодавства щодо відсутності правового визначення цього терміна, запропоновано власну дефініцію. Адміністративно-господарським штра фом за порушення законодавства про автомобільний транспорт запропоновано вважати адміні стративно-господарську санкцію майнового характеру, яка застосовується посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, у вигляді грошової суми, яка сплачується автомобільним переві зником до відповідного бюджету, за порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, і спрямована на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Доведено необхідність перегляду розділу V Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо відповідальності перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Зокрема, запропоновано розмежувати норми-дефініції, норми матеріального права та процесу альні норми в різних статтях цього розділу. У визначенні конкретних складів правопорушень ура хувати законодавство Європейського Союзу, яке містить градацію транспортних порушень за категоріями, залежно від їхньої тяжкості. The article is devoted to the study of issues of administrative and economic liability for violations of the legislation on road transport. Based on the analysis of the accident rate in road transport in Ukraine, the impact of regulatory and legal regulation and law enforcement activities of the central executive body that ensures the implementation of state policy on safety in land transport on the level of road traffic injuries was studied. It was determined that the shortcomings of the legal regulation of administrative and economic sanctions do not ensure the effectiveness of their application to road carriers. The essence of administrative and economic fines for violations of the legislation on road transport was studied, gaps in the legislation regarding the lack of a legal definition of this term were noted, and an own definition was proposed. It is proposed to consider an administrative-economic penalty for violation of the legislation on road transport as an administrative-economic sanction of a property nature, which is applied by officials of the central executive body that ensures the implementation of the state policy on safety in land transport, in the form of a sum of money paid by a road carrier to the relevant budget for its violation of the legislation on road transport, and is aimed at stopping the offense of a business entity and eliminating its consequences. The need to revise Section V of the Law of Ukraine “On Road Transport” regarding the liability of carriers for violation of the legislation on road transport is proven. In particular, it is proposed to distinguish between definitional norms, substantive law norms and procedural norms in different articles of this section. In determining specific types of offenses, the legislation of the European Union, which contains a gradation of transport violations by categories, depending on their severity, should be taken into account.Документ Велосипедна мобільність школярів в Україні: правова регламентація та суспільна думка (за результатами емпіричного дослідження)(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Червінчук А. В.; Атаманенко Ю. Ю.; Цуркаленко Ю. В.; Chervinchuk A. V.; Atamanenko Yu. Yu.; Tsurkalenko Yu. V.Стаття присвячена аналізу правового регулювання й соціальних аспектів велосипедної мобіль ності школярів в Україні. З огляду на популярність велосипедного транспорту, що зростає, серед дітей, досліджено правові норми, які визначають вікові обмеження, правила користування вело сипедами й рівень їх дотримання. Проведене емпіричне дослідження дало змогу оцінити рівень обізнаності батьків про чинне законодавство, виявити ключові проблеми у сфері безпеки дітей велосипедистів і визначити фактори, що впливають на популярність велосипедного транспорту серед школярів. Результати опитування 43 480 батьків свідчать про недостатній рівень правової обізнаності щодо використання велосипедів дітьми. Значна частина респондентів підтримує ідею дозволу руху дітей на велосипедах по тротуарах, проте існують розбіжності у ставленні до максимального віку для їзди дітей тротуарами. Батьки також висловлюють підтримку можливості руху дітей по дорозі в супроводі дорослих, що є потенційним компромісним рішенням між безпекою та мобіль ністю школярів. Окремо розглянуто проблему використання захисних засобів: лише 4,1% дітей постійно носять велошоломи, що суттєво підвищує ризик отримання травм. Водночас майже третина опитаних дітей розпочинає самостійні поїздки вже у віці 6–7 років, що створює додаткові виклики для їхньої безпеки. На основі отриманих даних запропоновано комплексні заходи з удосконалення правового регулювання, розширення велоінфраструктури й запровадження освітніх програм з безпечної їзди на велосипеді. Зокрема, рекомендовано чіткіше регламентувати вікові обмеження щодо руху на дорогах, стимулювати створення велодоріжок та інтегрувати в шкільну програму навчання правил дорожнього руху для велосипедистів. Окремо наголошено на необхідності законодавчого закріплення й розширення можливостей для руху дітей на велосипедах у супроводі дорослих. Таким чином, реалізація запропонованих заходів сприятиме покращенню безпеки дітей велосипедистів, підвищенню рівня їхньої мобільності й формуванню сталої велокультури серед молоді в Україні. The article is devoted to the analysis of legal regulation and social aspects of bicycle mobility of schoolchildren in Ukraine. Given the growing popularity of bicycle transport among children, the legal norms that determine age restrictions, rules for using bicycles and the level of their observance were studied. The conducted empirical study made it possible to assess the level of awareness of parents about the current legislation, identify key problems in the field of safety of children who are cyclists and determine factors that influence the popularity of bicycle transport among schoolchildren. The results of a survey of 43,480 parents indicate an insufficient level of legal awareness regarding the use of bicycles by children. A significant part of the respondents supports the idea of allowing children to ride bicycles on sidewalks, but there are differences in attitude to the maximum age for children to ride on sidewalks. Parents also express support for the possibility of children riding on the road accompanied by adults, which is a potential compromise solution between safety and mobility of schoolchildren. The problem of using protective equipment was separately considered: only 4.1% of children constantly wear bicycle helmets, which significantly increases the risk of injuries. At the same time, almost a third of the surveyed children begin independent trips at the age of 6–7, which creates additional challenges for their safety. Based on the data obtained, comprehensive measures were proposed to improve legal regulation, expand cycling infrastructure and introduce educational programs on safe cycling. In particular, it was recommended to more clearly regulate age restrictions for road traffic, stimulate the creation of cycle paths and integrate road traffic rules training for cyclists into the school curriculum. The need for legislative consolidation and expansion of opportunities for children to ride bicycles accompanied by adults was separately emphasized. Thus, the implementation of the proposed measures will contribute to improving the safety of children cyclists, increasing their mobility and forming a sustainable cycling culture among young people in Ukraine.Документ Учасники дорожнього руху як суб’єкти адміністративних правопорушень(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Червінчук А. В.; Атаманенко Ю. Ю.; Chervinchuk A. V.; Atamanenko Yu. Yu.Статтю присвячено дослідженню питань визначення суб’єктів адміністративних проступків для правильної кваліфікації порушень правил дорожнього руху його учасниками. З’ясовано причини скоєння дорожньо-транспортних пригод на території України в 2023 році, що призвели до загибелі та травмування людей. Проведено аналіз регуляторних актів щодо визначення учасників дорожнього руху та їх співвідношення із суб’єктами адміністративних правопорушень правил дорожнього руху. Констатовано, що для правильної кваліфікації адміністративних проступків потрібне узгодження деяких положень правових норм. Аргументовано необхідність надання тлумачення терміна «погонич тварин» та визначення правового статусу особи, яка керує гужовим транспортом, як учасника дорожнього руху. Визначено, що тлумачення терміна «пішохід» у Правилах дорожнього руху не відповідає дефініції, закріпленій у Законі України «Про дорожній рух» та підлягає узгодження з нею. Наголошено на дуалізмі правового статусу особи, яка рухається в кріслі колісному, залежно від місця її розташування на дорозі під час руху, що породжує обов’язок виконання правил для пішоходів або велосипедистів. Акцентовано увагу на особливості кваліфікацій діянь цієї категорії учасників дорожнього руху залежно від за значених факторів. Доведено необхідність визначення правового статусу особи, яка керує легким персональним електричним транспортним засобом, та запровадження адміністративної відповідальності за проступки, вчинені цими особами. Аргументовано, що визначення суб’єктів адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху є невід’ємним елементом характеристики складу адміністративного проступку, а тому законодавство про адміністративну відповідальність потребує якнайшвидшого осучаснення та уніфікації з нормами спеціальних законів, що дають визначення учасників дорожнього руху та їхнього правового статусу. The article is devoted to the study of the issues of determining the subjects of administrative offenses for the correct qualification of violations of traffic rules by its participants. The reasons for the commission of road accidents on the territory of Ukraine in 2023, which led to the death and injury of people, were found out. An analysis of regulatory acts on the definition of road traffic participants and their correlation with the subjects of administrative violations of traffic rules was conducted. It was found that for the correct qualification of administrative offenses, coordination of some provisions of legal norms is required. The need to provide an interpretation of the term “animal driver” and determine the legal status of a person driving a horse-drawn vehicle as a road traffic participant is argued. It was determined that the interpretation of the term “pedestrian” in the Traffic Rules does not correspond to the definition enshrined in the Law of Ukraine “On Road Traffic” and is subject to coordination with it. The duality of the legal status of a person moving in a wheelchair, depending on their location on the road during movement, is emphasized, which gives rise to the obligation to comply with the rules for pedestrians or cyclists. The attention is focused on the peculiarities of the qualifications of the actions of this category of road users depending on the specified factors. The necessity of determining the legal status of a person driving a light personal electric vehicle and the introduction of administrative liability for offenses committed by these persons is proven. It is argued that the definition of subjects of administrative offenses in the field of road safety is an integral element of the characteristics of the composition of an administrative offense, and therefore the legislation on administrative liability requires the earliest possible modernization and unification with the norms of special laws that define road users and their legal status.Документ Щодо удосконалення кримінальної відповідальності за залишення в небезпеці з формальним складом(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Пилипенко Є. О.; Атаманенко Ю. Ю.; Pylypenko Ye. O.; Atamanenko Yu. Yu.Статтю присвячено дослідженню кримінальної відповідальності за залишення в небезпеці, що не призвело до настання суспільно небезпечних наслідків (формальний склад), а саме завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан (ч. 1 ст. 135 КК України), а також залишення в небезпеці, вчинене матір'ю стосовно новонародженої дитини, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані (ч. 2 ст. 135 КК України) та напрацюванню шляхів удосконалення кримінальної відповідальності задля попередження вчинення подібних кримінальних правопорушень в майбутньому. На основі аналізу емпіричної бази у вигляді вироків судів за залишення в небезпеці, що передбачене ч. 1 ст. 135 КК України, запропоновано доповнити санкцію ч. 1 ст. 135 КК України новим видом покарання у вигляді штрафу. Також, задля уникнення нагромадження кримінально-правової норми, що встановлює відповідальність за залишення в небезпеці, на основі проведеного аналізу сімейного законодавства України, відповідно до якого на матір і батька дитини покладається однакова відповідальність за опікою здоров'ям дитини, її фізичним і моральним розвитком, створенням для дитини безпечних умов, а також досліджуючи наукову літературу українських вчених у галузі кримінального права, запропоновано виключити ч. 2 ст. 135 КК України «Ті самі дії, вчинені матір'ю стосовно новонародженої дитини, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані, – караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк» та передбачити можливість притягнення матері новонародженого, за умови відсутності у неї обумовленого пологами стану, у випадку залишення в небезпеці дитини, за ч. 1 ст. 135 КК України. Максимальний строк обмеження або позбавлення волі за вчинення такого діяння за аналогією із чинною на сьогодні ч. 2 ст. 135 КК України встановити строком на три роки. The article is devoted to the study of criminal liability for abandonment in danger, which did not lead to the occurrence of socially dangerous consequences (formal component), namely, the deliberate abandonment without help of a person who is in a life-threatening condition and is deprived of the opportunity to take measures for self-preservation due to minor age, old age, illness or due to another helpless state, if the person who abandoned without help was obliged to take care of this person and was able to provide him with assistance, as well as in the case when he himself put the victim in a life-threatening condition (Part 1 of Article 135 of the Criminal Code of Ukraine), as well as abandonment in danger committed by the mother in relation to a newborn child, if the mother was not in a condition caused by childbirth (Part 2 of Article 135 of the Criminal Code of Ukraine) and the development of ways to improve criminal liability in order to prevent the commission of similar criminal offenses in the future. Based on the analysis of the empirical base in the form of court verdicts for abandonment in danger, which is provided for in Part 1 of Article 135 of the Criminal Code of Ukraine, it is proposed to supplement the sanction of Part 1 of Article 135 of the Criminal Code of Ukraine with a new type of punishment in the form of a fine. Also, in order to avoid the accumulation of criminal law norms establishing responsibility for abandonment in danger, based on the analysis of the family legislation of Ukraine, according to which the mother and father of the child are equally responsible for caring for the child's health, his physical and moral development, creating safe conditions for the child, and also by studying the scientific literature of Ukrainian scientists in the field of criminal law, it is proposed to exclude Part 2 of Article 135 of the Criminal Code of Ukraine “The same actions committed by a mother in relation to a newborn child, if the mother was not in a state caused by childbirth, are punishable by restriction of liberty for a term of up to three years or imprisonment for the same term” and to provide for the possibility of bringing the mother of a newborn child, provided that she does not have a state caused by childbirth, in the event of leaving the child in danger, under Part 1 of Article 135 of the Criminal Code of Ukraine. The maximum term of restriction or imprisonment for committing such an act, by analogy with Part 2 of Article 135 of the Criminal Code of Ukraine, shall be set at three years.