Наукові публікації (Scientific publications)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Перспективи вдосконалення організаційно-правових засад дотримання прав і свобод людини і громадянина в діяльності Національної поліції України(Вищий навчальний приватний заклад «Дніпровський гуманітарний університет», 2023) Морозов Є. Є.; Morozov Ye. Ye.У статті проаналізовано перспективи вдосконалення організаційно-правових засад дотримання прав і свобод людини і громадянина в діяльності Національної поліції України та запропоновано чіткі алгоритми діяльності за даним напрямом роботи та функціонування відповідної системи. The article analyzes the prospects for improving the organizational and legal foundations of observance of human and civil rights and freedoms in the activities of the National Police of Ukraine and offers clear algorithms of activity in this area of work and functioning of the relevant system.Документ Система та джерела адміністративного права(ЮНЕСКО СОЦІО, 2025) Морозов Є. Є.; Конарєва Г. О.; Пономаренко В. В.; Morozov Ye. Ye.; Konarieva H. О.; Ponomarenko V. V.У статті здійснено комплексний аналіз системи та джерел адміністративного права України та особливостей їх побудови в сучасних умовах розвитку правової держави. Розкрито зміст адміністративного права як впорядкованої сукупності норм і правових інститутів, об’єднаних спільним предметом і методом правового регулювання. Обґрунтовано поділ галузі на загальну та особливу частини, охарактеризовано їх функціональне призначення й взаємозв’язок. Окрему увагу приділено характеристиці джерел адміністративного права як зовнішніх форм вираження адміністративно-правових норм. Проаналізовано їх поняття, ознаки та місце в системі національного права. Висвітлено різні наукові підходи до визначення кола джерел, зокрема позиції щодо співвідношення законодавчих і позазаконодавчих форм, ролі правового прецеденту, принципів права, правової доктрини та міжнародних договорів. Розглянуто критерії віднесення певних соціальних регуляторів до джерел адміністративного права, акцентовано на необхідності їх державного визнання та нормативного характеру. У статті проаналізовано ієрархію джерел адміністративного права, визначено провідну роль Конституції України як акта найвищої юридичної сили, що встановлює засади функціонування всієї правової системи та визначає межі правотворчості. Досліджено значення кодифікованих актів, законів, підзаконних нормативно-правових актів органів виконавчої влади й місцевого самоврядування, а також локальних актів установ і організацій. Окремо охарактеризовано вплив міжнародноправових стандартів і практики міжнародних судових інституцій на формування сучасного адміністративно-правового регулювання. Зроблено висновок про те, що система адміністративного права та система його джерел мають динамічний характер, перебувають у процесі трансформації під впливом суспільних змін і європейських інтеграційних процесів. Підкреслено, що їх розвиток пов’язаний із утвердженням принципу верховенства права, розширенням ролі судової практики та підвищенням значення міжнародних зобов’язань України. The article provides a comprehensive analysis of the system and sources of administrative law in Ukraine and the peculiarities of their structure in the current conditions of the development of the rule of law. The content of administrative law is revealed as an orderly set of norms and legal institutions united by a common subject and method of legal regulation. The division of the branch into general and special parts is justifi ed, their functional purpose and interconnection are characterized. Particular attention is paid to the characteristics of the sources of administrative law as external forms of expression of administrative and legal norms. Their concepts, features, and place in the system of national law are analyzed. Various scientifi c approaches to defi ning the range of sources are highlighted, in particular, positions on the relationship between legislative and non-legislative forms, the role of legal precedent, principles of law, legal doctrine, and international treaties. The criteria for classifying certain social regulators as sources of administrative law are considered, with an emphasis on the need for their state recognition and normative nature. The article analyzes the hierarchy of sources of administrative law and defi nes the leading role of the Constitutions of Ukraine as an act of the highest legal force, which establishes the foundations for the functioning of the entire legal system and defi nes the limits of lawmaking. The signifi cance of laws, codifi ed acts, subordinate regulatory legal acts of executive bodies and local self-government bodies, as well as local acts of institutions and organizations is examined. The infl uence of international legal standards and the practice of international judicial institutions on the formation of modern administrative and legal regulation is described separately. It is concluded that the system of administrative law and its sources are dynamic in nature and are undergoing transformation under the infl uence of social changes and European integration processes. It is emphasized that their development is linked to the establishment of the principle of the rule of law, the expansion of the role of judicial practice, and the increasing importance of Ukraine’s international obligations.Документ Правовий статус іноземців як суб’єктів адміністративного права(ЮНЕСКО СОЦІО, 2025) Морозов Є. Є.; Конарєва Г. О.; Пономаренко В. В.; Morozov Ye. Ye.; Konarieva H. О.; Ponomarenko V. V.Стаття присвячена аналізу правового статусу іноземців як суб’єктів адміністративного права. Досліджено поняття та особливості нормативного регулювання прав та обов’язків іноземців. Розглянуто підходи вчених до поняття та змісту правового статусу іноземців як спеціальних суб’єктів адміністративного права. Проаналізовано статус іноземців як отримувачів адміністративних послуг у сфері міграції. Визначено особливості прав та обов’язків іноземців у адміністративно-процесуальних відносинах. The article is devoted to the analysis of the legal status of foreigners as subjects of administrative law. The concept and features of the regulatory regulation of the rights and obligations of foreigners are studied. The approaches of scientists to the concept and content of the legal status of foreigners as special subjects of administrative law are considered. The status of foreigners as recipients of administrative services in the fi eld of migration is analyzed. The features of the rights and obligations of foreigners in administrative and procedural relations are determined.Документ Правові питання проходження ВЛК окремими категоріями військовозобов’язаних та оголошення їх в розшук у зв’язку із можливим вчиненням адміністративного правопорушення(Ужгородський національний університет, 2025) Макаренко О. Ю.; Морозов Є. Є.; Makarenkо O. Yu.; Morozov Ye. Ye.Стаття присвячена дослідженню окремих аспектів процедури проходження військово-лікарської комісії військовозобов’язаними, які подали до ТЦК та СП заяву, про наданнявідстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, та відповідно реалізували своєправо на відстрочку (з врахуванням того факту, що на момент оголошення військовозобов’язаногов розшук, термін дії відстрочки не закінчився). Авторами проаналізовано окремі випадки, коливійськовозобов’язані можуть проходити військо-лікарські комісії на визначення придатності застаном здоров’я до військової служби.Дослідження виявляє подвійну природу трактування норм чинного законодавства, з бокутериторіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, в деяких регіонах України. З однієїсторони, ТЦК та СП самостійно, в більшості випадків, не направляють військовозобов’язаних,які мають відстрочку або подали заяву про неї, для проходження ВЛК, з іншої – відмовляють їм у наданні відстрочки через непроходження ВЛК або оголошують таких осіб у розшук під час діючої відстрочки за непроходження (відмову від проходження) ВЛК.Вказана обставина має значний вплив на сучасне суспільство, так як не однакове трактуваннянорм чинного законодавства України з боку деяких ТЦК та СП створює серйозну загрозудля дотримання конституційних прав та і свобод людини в Україні. Автори підкреслюютькритичну важливість забезпечення прозорості та однакового трактування вказаних випадків,що дозволить усім суб’єктам владних повноважень та військовозобов’язаним вірно розуміти тадотримуватися норм чинного законодавства України щодо питань процедури проходження ВЛКвійськовозобов’язаними.У статті аналізується випадки, коли військовозобов’язані, які звернулася із заявою провідстрочку, або вже мають відстрочку, можуть бути направлені для проходження військово-лікарської комісії. Також авторами проаналізована судова практика із відповідних питань, щодозволило зробити ґрунтовний аналіз наявної проблеми та запропонувати шляхи її вирішення.Додатково досліджено, що судова практика в даному випадку, може слугувати певним орієнтиромдля напрямків подальшого вдосконалення нормативно-правової бази, та свідчить про наявністьзначної кількості випадків не однакового застосування норм законів та підзаконних нормативно-правових актів. The article is devoted to the study of certain aspects of the procedure for passing the militarymedical commission by conscripts who submitted an application to the TCC and SP for a deferralfrom conscription during mobilization and, accordingly, exercised their right to deferral (taking intoaccount the fact that at the time of declaring the conscript wanted, the deferral period had not expired).The authors analyzed specific cases in which conscripts may undergo military medical examinations todetermine their fitness for military service based on their heal th condition. The study reveals the dual nature of the interpretation of the provisions of current legislation byterritorial recruitment and social support centers in some regions of Ukraine. On the one hand, TRCs andSSCs independently, in most cases, do not refer conscripts who have a deferral or have applied for oneto undergo a military medical examination, while on the other hand, they refuse to grant them a deferraldue to their failure to undergo a military medical examination or declare such persons wanted during thecurrent deferral for failure to undergo (refusal to undergo) a military medical examination.This circumstance has a significant impact on modern society, as the inconsistent interpretation ofthe provisions of current Ukrainian legislation by some military registration and enlistment offices andmilitary units poses a serious threat to the observance of constitutional rights and freedoms in Ukraine.The authors emphasize the critical importance of ensuring transparency and uniform interpretation ofsuch cases, which will allow all authorities and conscripts to correctly understand and comply with theprovisions of current Ukrainian legislation regarding the procedure for conscripts to undergo medicalexamination.The article analyzes cases where conscripts who have applied for a deferral or already have a deferralmay be referred to a military medical commission. The authors also analyze court practice on relevantissues, which has allowed them to conduct a thorough analysis of the existing problem and propose waysto solve it. Additionally, it was found that judicial practice in this case can serve as a certain guidelinefor further improvement of the regulatory framework and indicates the existence of a significant numberof cases of inconsistent application of laws and subordinate re gulatory acts.Документ Реалізація норм адміністративного права органами Національної поліції(ЮНЕСКО СОЦІО, 2025) Морозов Є. Є.; Конарєва Г. О.; Пономаренко В. В.; Morozov Ye. Ye.; Konarieva H. О.; Ponomarenko V. V.Стаття присвячена аналізу реалізації норм адміністративного права органами Національної поліції України в умовах сучасних викликів щодо забезпечення публічної безпеки та правопорядку. Розглянуто ключові проблеми, з якими стикаються громадяни під час взаємодії з поліцією: надмірна дискреція посадових осіб, нерівномірність застосування адміністративних процедур, відсутність уніфікованих алгоритмів дій у нестандартних або кризових ситуаціях, а також недостатнє документування рішень, що ускладнює судовий контроль та захист прав громадян. В умовах дії правового режиму воєнного стану та загострення безпекової ситуації поліція стикається з додатковими труднощами: забезпечення оперативності правозастосування, дотримання принципів пропорційності та законності, а також належний захист конституційних прав і свобод громадян. Для забезпечення ефективного доступу населення до адміністративних процедур, Національна поліція впроваджує стандартизовані алгоритми дій, розширює використання цифрових технологій для документування правопорушень, а також удосконалює систему контролю за дотриманням прав людини. Пропонуються можливі шляхи вдосконалення механізму реалізації адміністративно-правових норм, зокрема нормативне уточнення дискреційних повноважень, уніфікація процедур, цифровізація правозастосовної діяльності та підвищення професійної підготовки працівників поліції, з урахуванням міжнародного досвіду у сфері публічної безпеки та адміністративного права. This article analyzes the implementation of administrative law provisions by the National Police of Ukraine in the context of current challenges to public safety and law and order. It examines key issues citizens face when interacting with the police: excessive discretion by officials, inconsistent application of administrative procedures, the lack of standardized protocols for handling non-routine or crisis situations, and insufficient documentation of decisions, which complicates judicial oversight and the protection of citizens’ rights. Under the legal regime of martial law and the escalating security situation, the police face additional challenges: ensuring the prompt enforcement of the law, adhering to the principles of proportionality and legality, and adequately protecting citizens’ constitutional rights and freedoms. To ensure effective public access to administrative procedures, the National Police is implementing standardized action protocols, expanding the use of digital technologies to document offenses, and improving the system for monitoring human rights compliance. Possible ways to improve the mechanism for implementing administrative and legal norms are proposed, including regulatory clarification of discretionary powers, standardization of procedures, digitization of law enforcement activities, and enhancement of police training, taking into account international experience in the field of public safety and administrative law.Документ Адміністративно-правові аспекти надання безоплатної правової допомоги в умовах воєнного стану(Ужгородський національний університет, 2024) Макаренко О. Ю.; Мацак М. Д.; Макаренко Н. А.; Makarenko O. Yu.; Matsak M. D.; Makarenko N. A.В даній наданій для публікації статті, авторами проаналізовані та дослідженні питання які сто-суються питань надання якісної та своєчасної безоплатної правової допомоги, в умовах воєнного стану. In this article submitted for publication, the authors analyze and study the issues related to the provision of quality and timely free legal aid under martial law.Документ Імплементація міжнародних стандартів у національне адміністративне судочинство: теоретико-правові засади та концептуальні підходи(Класичний приватний університет, 2025) Вітвіцький С. С.; Ковальова О. В.; Vitvitskyi S. S.; Kovalova O. V.У статті досліджуються теоретикоправові засади та концептуальні підходи до імплементації міжнародних стандартів у національне адміністративне судочинство. Міжнародні стандарти адміністративн ого судочинства розглядаються не як сукупність ізольованих норм, а як цілісна інтегрована модель належного правосуддя, що формується внаслідок взаємодії міжнародноправового регулювання, практики мі жнародних судів та доктринального осмислення. Обґрунтовується методологічний підхід, відповідно до якого імплементація міжнарод них стандартів є багатовимірним, нелінійним і динамічним процесом, що не зводиться до простого формального перенесення міжнародних положень у національне законодавство. Цей процес поєднує нормати вні, інституційні та правозастосовні механізми, з акцентомна судово-інтерпретаційну діяльність. У роботі систематизовано та оцінено оснвні концептуальні моделі імплементації міжнародних стандартів: формальнонормативну (зводиться до механічного включення норм у законодавство), судовоі нтерпретаційну (акцент на тлумаченні та застосуванні судами), інтегративну (глибоке органічне включення стандартів у національну правову систему)та модель «діалогу судів» (конструктивна взаємодія між національними судами та міжнародними юрисдикціями). Проведено аналіз ефективності кожної з моделей щодо впливу на Національнусудову практику, а також виявлено ризики формального та фрагментарного підходу до імплементації. Зокрема, наголошено на проблемі декларативних посилань на міжнародні стандарти у моти вувальній частині судових рішень без їхнього реального змістовного застосування. Проаналізовано роль міжнародних джерел і судової практики у формуванні стандартів належного судочинства та запропо новано інтегративну модель імплементації, доповнену елементами «діалогу суддів». Запропонована модель має важливе значення не лише для теоретичного осмислення механізмів імплементації, але й для практичного вдосконалення правозастосовної діяльності судів України, сприяючи подальшій європейській інтеграції правової системи та підвищенню довіри до судової влади. The article examines the theoretical and legal foundations and conceptual approaches to the implementation of international standards in national administrative justice. International standards of administrative justice are considered not as a set of isolated norms, but as a holistic integrated model of proper justice, which is formed as a result of the interaction of international legal regulation, the practice of international courts and doctrinal understanding. The methodological approach is substantiated, according to which the implementation of international standards is a multidimensional, nonlinear and dynamic process that is not reduced to a simple formal transfer of international provisions into national legislation. This process combines regulatory, institutional and law enforcement mechanisms, with an emphasis on judicial and interpretative activity. The paper systematizes and evaluates the main conceptual models of implementation of international standards: formal-normative (reduced to the mechanical inclusion of norms in legislation), judicial-interpretative (emphasis on interpretation and application by courts), integrative (deep organic inclusion of standards in the national legal system) and the model of “dialogue of courts” (constructive interaction between national courts and international jurisdictions). The effectiveness of each of the models in terms of its impact on national judicial practice is analyzed, and the risks of a formal and fragmentary approach to implementation are identified. In particular, the problem of declarative references to international standards in the motivational part of judicial decisions without their real substantive application is emphasized. The role of international sources and judicial practice in the formation of standards of due process is analyzed and an integrative model of implementation is proposed, supplemented by elements of “dialogue of judges”. The proposed model is important not only for the theoretical understanding of implementation mechanisms, but also for the practical improvement of the law enforcement activities of administrative courts of Ukraine, contributing to the further European integration of the legal system and increasing trust in the judiciary. practice. Risks of formal and fragmented implementation are identified, including the practice of declarative references to international standards without their substantive application in judicial reasoning.Takinginto account the specific features of the development of administrative justice in Ukraine, the article substantiates the expediency of an integrative model of implementation supplemented by elements of the «dialogue of courts» as the model most capable of ensuring systematic, consistent, and effective incorporation of international standards into national judicial practice, which is significant oth for the development of administrative procedural doctrine and for the improvement of judicial law-enforcement activity.Документ The use of artificial intelligence in optimising education management processes(INFONIA Foundation, 2024) Cholyshkina O. G.; Onyshchenko A. I.; Kudin V. I.; Gladka M. V.; Oleksiienko S. V.; Чолишкіна О. Г.; Онищенко А. І.; Кудін В. І.; Гладка М. В.; Олексієнко С. В.The article explores the use of artificial intelligence (AI) as an innovative tool for optimizing education management processes. AI technologies are considered a key factor in the transformation of modern educational systems, contributing to improved efficiency, quality, and adaptability of management decisions. The study analyzes current approaches to applying AI in education management, including data-driven decision-making, automation of administrative processes, and personalization of educational services. Particular attention is paid to the benefits of AI implementation, as well as to potential risks, limitations, and ethical challenges associated with its integration into educational institutions. The authors outline prospects for the further development and use of artificial intelligence in education management and emphasize its importance for enhancing the sustainability and effectiveness of educational systems in the context of digital transformation.Документ Адміністративно-правова характеристика нормативно-правового забезпечення статусу командувача Національної гвардії України(ЮНЕСКО-СОЦІО, 2022) Пискун О. В.; Pyskun O. V.У тезах представлено адміністративно-правову характеристику системи нормативно-правових актів, що формують підґрунтя статусу командувача Національної гвардії України. Автор здійснює багаторівневий аналіз джерел права — від Конституції України та профільних законів до підзаконних актів і відомчих наказів МВС. Досліджено еволюцію законодавчого забезпечення повноважень керівника НГУ та виявлено певні неузгодженості в ієрархії нормативних приписів. Обґрунтовано необхідність систематизації нормативно-правового забезпечення для чіткого визначення прав, обов'язків та відповідальності командувача як суб'єкта публічного управління в умовах сучасних безпекових викликів. The abstract presents an administrative and legal description of the system of regulatory acts that form the basis of the status of the Commander of the National Guard of Ukraine. The author performs a multi-level analysis of legal sources — from the Constitution of Ukraine and specialized laws to by-laws and departmental orders of the Ministry of Internal Affairs. The evolution of the legislative provision regarding the powers of the NGU head is examined, and certain inconsistencies in the hierarchy of regulatory provisions are identified. The author emphasizes the need to systematize the regulatory and legal framework to clearly define the rights, duties, and responsibilities of the Commander as a subject of public administration in the context of modern security challenges.Документ Правове забезпечення євроінтеграції: загальноправовий та галузевий аспекти в контексті сталого розвитку(ФОП Король Ірина Володимирівна, 2024) Камардіна Ю. В.; Татарчук О. М.; Михайлов Р. І.; Kamardina Yu. V.; Tatarchuk O. M.; Mykhailov R. I.У статті здійснено історичний аналіз законодавчих процесів на шляху до євроінтеграції. Встановлено, що перші нормативні документи з акцентом на євроінтеграцію були прийняті, ще за часів президента Л. Кучми. Однак особливої актуальності євроінтеграційні процеси набули під час Революції Гідності та загострилися з початком повномасштабного вторгнення. Окрему оцінку під час дослідження відведено саме способам синхронізації нашого законодавства з європейським. Загалом було встановлено, що у світовій практиці часто використовується метод імплементації міжнародних норм, шляхом перенесення їх змісту або суті у національні закони. Водночас системний аналіз нормативно-правових актів України показав, що для нашої держави найбільш прийнятним є спосіб адаптації, коли національне законодавство підлаштовується під норми міжнародного права шляхом внесення відповідних змін у закони або прийняття нових з орієнтацією на європейські цінності. Так, дослідження показало, що шлях України до Європейського Союзу, складний та тривалий, однак нині маємо очевидні зрушення на цій ниві. Зокрема надання Україні статусу кандидата на членство у Європейському Союзі вказує на те, що Україна виконує вимоги Єврокомісії, а за результатами 2023 року стан виконання Україною Угоди про асоціацію становить 77 %. Це вказує на правильну політику та законодавчу роботу держави у цьому сегменті. Під час дослідження, дано оцінку окремим реформам, які були проведені в рамках Угоди про асоціацію, зокрема антикорупційній. Встановлено, що на ефективність антикорупційної політики вплинули прийняття відповідних законів та цифрові можливості з упередження корупційних схем. Підтвердженням цього є зокрема й показник України в індексі сприйняття корупції за 2023 рік де Україна має один із найкращих результатів за минулий рік у світі та додала у свій загальний результат 3 бали, чого не було за все існування незалежної України. The article provides a historical analysis of legislative processes on the path toward European integration. It is established that the first regulatory documents emphasizing European integration were adopted as early as the presidency of L. Kuchma. However, European integration processes gained particular relevance during the Revolution of Dignity and intensified with the start of the full-scale invasion. A separate assessment in the study is devoted to the methods of synchronizing national legislation with European standards. Generally, it was found that international practice often utilizes the method of implementing international norms by transferring their content or essence into national laws. At the same time, a systematic analysis of Ukraine's regulatory acts showed that the most acceptable method for our state is adaptation, where national legislation is adjusted to international law by making relevant amendments to laws or adopting new ones oriented toward European values. Thus, the research showed that Ukraine's path to the European Union is complex and lengthy; however, there are currently obvious advancements in this field. In particular, granting Ukraine the status of a candidate for EU membership indicates that Ukraine is fulfilling the European Commission's requirements, and as of the end of 2023, the implementation rate of the Association Agreement stands at 77%. This indicates correct state policy and legislative work in this segment. During the study, an assessment was given to specific reforms carried out under the Association Agreement, particularly the anti-corruption reform. It was established that the effectiveness of anti-corruption policy was influenced by the adoption of relevant laws and digital capabilities for preventing corruption schemes. This is confirmed, in particular, by Ukraine's score in the 2023 Corruption Perceptions Index, where Ukraine achieved one of the best results in the world over the past year and added 3 points to its overall score—an unprecedented gain in the history of independent Ukraine.Документ Критерії, рівні, показники сформованості готовності майбутніх офіцерів до фізичного захисту від «дронів»(Гельветика, 2025) Головков О. М.; Карпенко О. М.; Корольов А. В.; Олексієнко С. В.; Holovkov O. M.; Karpenko O. M.; Koroliov A. V.; Oleksiienko S. V.У статті висвітлено результати дослідження, спрямованого на наукове обґрунтування критеріїв, показників та рівнів сформованості готовності майбутніх офіцерів до фізичного захисту від атак дронів-камікадзе як новітньої загрози в умовах сучасного бойового простору. Практичний досвід ведення бойових дій в умовах «гібридної війни» переконливо засвідчує, що без належної підготовки до протидії «дронам» і реалізації заходів фізичного самозахисту зростає ймовірність втрат особового складу та знижується ефективність виконання завдань за призначенням. З урахуванням специфіки екстремальних умов службово-бойової діяльності обґрунтовано сутність готовності до фізичного захисту як інтегративного особистісно професійного утворення, що поєднує когнітивний, мотиваційно-ціннісний, операційно-діяльнісний та вольовий компоненти. Сформульовано систему критеріїв і відповідних показників, які дають змогу здійснювати цілісну діагностику стану готовності курсантів вищих військових навчальних закладів і закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання системи МВС України до ефективного реагування на загрозу з боку безпілотних літальних апаратів типу «дронів-камікадзе». Представлено характеристику рівнів сформованості готовності (високого, середнього, низького) з урахуванням інтегративних проявів фізичної, спеціальної фізичної, психофізичної та професійно-прикладної підготовки майбутніх офіцерів. Обґрунтовано доцільність розроблення та впровадження комплексних освітньо-тренувальних програм, спрямованих на розвиток здатності до фізичного самозахисту в умовах реальної загрози атак дронів, що потребує оновлення підходів до професійної (індивідуальної, службової) підготовки в інституціях сектору безпеки і оборони України. Перспективи подальших досліджень у обраному напрямі наукової розвідки передбачають: поглиблене вивчення психологічних механізмів самозбереження в умовах загрози ураження бойовими дронами-камікадзе, зокрема розвитку професійної стресостійкості, емоційної стабільності та здатності до самоконтролю; розроблення та апробація інтегрованих програм психофізичної, спеціальної фізичної та тактико-спеціальної підготовки, спрямованих на підвищення готовності до самозбереження в умовах динамічних змін тактики противника і застосування високотехнологічних засобів ураження. The article presents the results of a study aimed at providing a scientific rationale for the criteria, indicators, and levels of formation of future officers’ readiness for physical protection against attacks by kamikaze drones as an emerging threat in the context of the modern battlefield. Practical experience of conducting combat operations under the conditions of “hybrid warfare” convincingly demonstrates that, without adequate preparation for countering drones and implementing measures of physical selfprotection, the probability of personnel losses increases significantly, while the effectiveness of accomplishing assigned tasks decreases. Taking into account the specifics of the extreme conditions inherent in service and combat activities, the essence of readiness for physical protection is substantiated as an integrative personal and professional construct that combines cognitive, motivational and valuebased, operational and activity-related, and volitional components. A system of criteria and corresponding indicators has been formulated, enabling a comprehensive diagnosis of the state of readiness among cadets of higher military educational institutions and institutions of higher education with specific training conditions within the Ministry of Internal Affairs of Ukraine to respond effectively to threats posed by unmanned aerial vehicles of the “kamikaze drone” type. The characteristics of the levels of readiness formation (high, medium, low) are presented, taking into consideration the integrative manifestations of physical, special physical, psychophysiological, and professionally applied preparedness of future officers. The feasibility of developing and implementing comprehensive educational and training programs aimed at enhancing the capacity for physical self-protection under the conditions of real threats posed by drone attacks has been substantiated. This necessitates the revision of approaches to professional (individual and service) training within institutions of the security and defense sector of Ukraine. The prospects for further research in the selected area of scientific inquiry include: an in-depth examination of the psychological mechanisms of self-preservation under the threat of strikes by kamikaze drones, in particular the development of professional stress resilience, emotional stability, and the capacity for self-control; as well as the design and testing of integrated programs of psychophysical, special physical, and tacticalspecial training aimed at increasing readiness for self-preservation in the context of dynamic changes in enemy tactics and the employment of high-tech means of destruction.Документ Повноваження публічної адміністрації у сфері охорони земель(Європейські перспективи, 2025) Чорна М. В.; Сахно А. П.; Пономаренко В. В.; Chorna M. V.; Sakhno A. P.; Ponomarenko V. V.У статті проаналізовано повноваження суб’єктів публічної адміністрації у сфері охорони земель. З’ясовано юридичну природу зазначених повноважень, функціональний зміст та особливості реалізації. Встановлено, що сфера охорони земель належить до числа комплексних об’єктів публічного адміністрування, що передбачає взаємодію суб’єктів, які представляють органи виконавчої влади, спеціально уповноважені служби у галузі охорони земель, а також органи місцевого самоврядування. Доведено, що багаторівневий характер публічного адміністрування обумовлений міжгалузевою природою земельних відносин і потребою забезпечення як загальнонаціональних, так і регіональних інтересів. Розкрито склад суб’єктів публічного адміністрування у сфері охорони земель, до числа яких належать: Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Держгеокадастр, органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації. Визначено особливість повноважень суб’єктів публічного адміністрування у сфері охорони земель, яка проявляється у комплексній функціональній спрямованості, яка охоплює реалізацію адміністративних, контрольних, дозвільних, юрисдикційних та публічно-сервісних функцій. Визначено завдання науки адміністративного права щодо вдосконалення механізмів взаємодії між органами публічного адміністрування у сфері охорони земель. Обґрунтовано необхідність підвищення рівня координації та узгодженості дій між відповідними органами, зокрема під час реалізації державних і місцевих програм охорони земель, забезпечення прозорості та доступності кадастрової інформації, а також впровадження економічних стимулів щодо збереження родючості ґрунтів. The article analyzes the powers of public administration entities in the field of land protection. The legal nature of these powers, their functional content, and the specific features of their implementation are identified. It is established that the sphere of land protection belongs to complex objects of public administration, which requires interaction between entities representing executive authorities, specially authorized services in the field of land protection, and local self-government bodies. The study demonstrates that the multi-level nature of public administration is determined by the cross-sectoral nature of land relations and the need to ensure both national and regional interests. The composition of public administration entities in the field of land protection is disclosed, including: the Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine, the Ministry of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine, the State GeoCadastre, local self-government bodies, and local state administrations. The article defines a specific feature of the powers held by public administration entities in land protection, manifested in a comprehensive functional orientation that encompasses the implementation of administrative, control, licensing, jurisdictional, and public-service functions. The tasks of administrative law science regarding the improvement of interaction mechanisms between public administration bodies in the field of land protection are defined. The necessity of increasing the level of coordination and consistency of actions between relevant authorities is justified, particularly during the implementation of state and local land protection programs, ensuring the transparency and accessibility of cadastral information, and introducing economic incentives for soil fertility conservation.Документ Щодо визначення поняття «Виключна компетенція суду» в контексті розгляду справ про адміністративні правопорушення за ст. 175-1 КУпАП «Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях»(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Сахно А. П.; Sakhno A. PУ статті уточнено розуміння суб’єкта розгляду справ про адміністративні правопорушення, вчинені неповнолітніми (на прикладі статті 175-1 КУпАП «Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях»). Визначено актуальність удосконалення адміністративної відповідальності за куріння тютюнових виробів у заборонених місцях. Підкреслено, що куріння сигарет є найпоширенішим способом вживання тютюну серед підлітків, а більшість людей, які вживають тютюн, розпочали куріння саме в підлітковому віці. Це спричиняє швидке формування нікотинової залежності та ускладнює відмову від куріння у старшому віці. Констатовано, що проблема куріння на теперішній час залишається доволі гострою, що в тому числі, може бути обумовлено й тим фактом, що куріння електронних цигарок набуває особливої популярності серед неповнолітніх, задовільний стан здоров’я яких є запорукою успішного розвитку нашої держави в стратегічній перспективі. Наголошено, що законодавство про адміністративну відповідальність має виробити дієві механізми, спрямовані на забезпечення прав неповнолітніх щодо здорового способу життя, у вільному від шкідливого впливу тютюнових виробів суспільному середовищі. Обґрунтовано доцільність визначення на законодавчому рівні виключної судової компетенції, одним із елементів якої мають вважа-тися суддівські повноваження щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, вчинені неповно-літніми. Виокремлено ряд важливих ознак, які іманентні виключній компетенції, як правовій категорії, а саме: носієм виключної компетенції, є державний орган, наділений державно-владними повноваженнями; делегування виключної компетенції іншому органові чи посадовій особі не допускається. Запропоновано поняття виключної компетенції суду щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, вчинені неповнолітніми особами віком від 16 до 18 років, як урегульованої нормами адміністративного права сукуп-ності повноважень суду, спрямованих на забезпечення розгляду справ про адміністративні правопору-шення, вчинені неповнолітніми. Надано пропозиції щодо внесення змін до статті 221 КУпАП, доповнивши її частиною другою наступного змісту: «Розгляд справ про адміністративні правопорушення, вчинені осо-бами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років належить до виключної компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів».The article clarifies the understanding of the subject of consideration of cases of administrative offenses committed by minors (using the example of Article 175-1 of the Code of Administrative Offenses "Smoking of tobacco products in prohibited places"). The relevance of improving administrative liability for smoking of tobacco products in prohibited places is determined. It is emphasized that cigarette smoking is the most common way of using tobacco among adolescents, and the majority of people who use tobacco started smoking in adolescence. This causes the rapid formation of nicotine addiction and complicates quitting smoking in older age. It is stated hat the problem of smoking remains quite acute at present, which, among other things, may be due to the fact that smoking of electronic cigarettes is gaining particular popularity among minors, whose satisfactory health is the key to the successful development of our state in the strategic perspective. It is emphasized that the legislation on administrative responsibility should develop effective mechanisms aimed at ensuring the rights of minors to a healthy lifestyle, in a public environment free from the harmful effects of tobacco products. The expediency of determining at the legislative level exclusive judicial competence, one of the elements of which should be considered judicial powers to consider cases of administrative offenses committed by minors, is substantiated. A number of important features inherent in exclusive competence as a legal category are highlighted, namely: the bearer of exclusive competence is a state body endowed with state authority; delegation of exclusive competence to another body or official is not allowed. The concept of exclusive jurisdiction of the court to consider cases of administrative offenses committed by minors aged 16 to 18 years is proposed, as a set of court powers regulated by the norms of administrative law, aimed at ensuring the consideration of cases of administrative offenses committed by minors. Proposals are made to amend Article 221 of the Code of Administrative Offenses, supplementing it with part two of the following content: “Consideration of cases of administrative offenses committed by persons aged sixteen to eighteen years shall be within the exclusive jurisdiction of judges of district, city district, city or city district courts”.Документ Напрями удосконалення дозвільної діяльності суб’єктів публічного адміністрування у сфері охорони земель(PRAVO.UA, 2024) Буга В. В.; Чорна М. В.; Сахно А. П.; Buha V. V.; Chorna M. V.; Sakhno A. P.У статті проаналізовано теоретико-правові засади дозвільної діяльності суб’єктів публічного адміністрування у сфері охорони земель та сформульовано напрямки його удосконалення. Наголошено, що сучасне законодавче забезпечення дозвільних процедур залишається фрагментарним і недостатньо чітким. Встановлено, що Земельний кодекс України, Закон України «Про охорону земель» та інші акти не містять цілісного визначення дозвільної діяльності суб’єктів публічного адміністрування, не закріплюють її видів та цілісної системи суб’єктного складу. Обґрунтовано необхідність розроблення та ухвалення спеціального законодавчого акту, норми якого спрямовані на комплексне врегулювання питань надання дозвільних адміністративних послуг у сфері охорони земель. Доведено наявність дисбалансу повноважень між окремими суб’єктами публічного адміністрування, зокрема, органами місцевого самоврядування, територіальними підрозділами Держгеокадастру та іншими суб’єктами у сфері надання дозвільних послуг. З’ясовано, що відсутність нормативно встановлених меж відповідальності унеможливлює належну координацію дій, що негативно впливає на ефективність дозвільної системи, та вимагає уточнення компетенції кожного органу й запровадження чітких процедурних регламентів цієї діяльності. Встановлено, що сутнісною ознакою дозвільної діяльності у сфері земельних відносин є її адміністративно-процедурна природа, що проявляється у здійсненні комплексних організаційно-правових та реєстраційних дій, пов’язаних із наданням адміністративних послуг, передбачених чинним законодавством. Розкрито ознаки дозвільної діяльності суб’єктів публічного адміністрування у сфері охорони земель, в контексті науки адміністративного права, а саме: публічно-правовий характер, владно-субординаційну природу, ініціативу з боку заінтересованих осіб та імперативну компетенцію адміністративного суб’єкта. The article analyzes the theoretical and legal foundations of permitting activities of public administration entities in the field of land protection and formulates directions for their improvement. It is emphasized that the current legislative support for permitting procedures remains fragmented and insufficiently clear. It is established that the Land Code of Ukraine, the Law of Ukraine "On Land Protection," and other acts do not contain a comprehensive definition of the permitting activities of public administration entities, nor do they establish its types or a holistic system of stakeholders. The study justifies the necessity of developing and adopting a special legislative act aimed at the complex regulation of providing permitting administrative services in the land protection sector. The author proves the existence of an imbalance of powers between individual public administration entities, particularly local self-government bodies, territorial divisions of the State GeoCadastre, and other actors in the field of providing permitting services. It is found that the absence of legally established boundaries of responsibility makes proper coordination impossible, negatively affecting the efficiency of the permitting system; this requires clarifying the competence of each body and introducing clear procedural regulations for such activities. It is established that the essential feature of permitting activity in land relations is its administrative-procedural nature, manifested in the implementation of complex organizational, legal, and registration actions related to the provision of administrative services provided by current legislation. The article reveals the characteristics of the permitting activities of public administration entities in the field of land protection within the context of administrative law, namely: its public-legal character, power-subordinate nature, initiative from interested parties, and the imperative competence of the administrative subject.Документ До питання про поняття, правову природу та ознаки адміністративно-правового статусу командувача Національної гвардії України(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2022) Пискун О. В.; Pyskun O. V.У статті розкрито поняття та правову прирду адміністративно-правового статусу командувача Національної гвардії України. Установлено, що одним із ключових елементів адміністративно-правового статусу командувача Національної гвардії України є наділення його повноваженнями очільника головного органу військового управління. Виокремлено специфіку реалізації повноважень командувача Національної гвардії України, яка пов’язана з адміністративно-правовим режимом функціонування органів державної влади. Визначено поняття адміністративно-правового статусу командувача Національної гвардії України як відображення його специфічного стану у сфері публічного управління, який проявляється в сукупності прав та обов’язків, гарантій їхнього забезпечення, а також правосуб’єктності командувача Національної гвардії України, урегульованих адміністративно-правовими нормами та реалізованих в адміністративно-правових відносинах. The article reveals the concept and legal nature of the administrative and legal status of the Commander of the National Guard of Ukraine. It is established that one of the key elements of the administrative and legal status of the Commander of the National Guard of Ukraine is his endowment with the powers of the head of the main military command and control body. The specificity of the implementation of the powers of the Commander of the National Guard of Ukraine, which is related to the administrative and legal regime of the functioning of public authorities, is highlighted. The concept of the administrative and legal status of the Commander of the National Guard of Ukraine is defined as a reflection of his specific state in the field of public administration, which manifests itself in the totality of rights and obligations, guarantees of their provision, as well as the legal personality of the Commander of the National Guard of Ukraine, regulated by administrative and legal norms and implemented in administrative and legal relations.Документ З’ясування термінологічних особливостей у процесі визначення адміністративно-правового статусу командувача Національної гвардії України(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2022) Пискун О. В.; Pyskun O. V.У тезах досліджено питання термінологічної визначеності при формуванні адміністративно-правового статусу командувача Національної гвардії України. Автор аналізує понятійний апарат, що використовується у профільному законодавстві та наукових працях, з метою усунення неоднозначностей у тлумаченні повноважень та обов’язків очільника НГУ. Особливу увагу приділено співвідношенню термінів «військове управління», «керівництво» та «командування» в контексті реалізації управлінських функцій. Обґрунтовано, що чітке термінологічне окреслення статусу командувача є необхідною умовою для ефективного функціонування Національної гвардії як військового формування з правоохоронними функціями в системі МВС України. The abstract examines the issues of terminological clarity in the formation of the administrative and legal status of the Commander of the National Guard of Ukraine. The author analyzes the conceptual apparatus used in specialized legislation and scientific works to eliminate ambiguities in interpreting the powers and duties of the NGU head. Special attention is paid to the correlation of terms such as "military management," "leadership," and "command" within the context of exercising administrative functions. It is argued that a clear terminological definition of the Commander's status is a prerequisite for the effective functioning of the National Guard as a military formation with law enforcement functions within the system of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine.Документ Щодо визначення проблематики статусу командувача Національної гвардії України в науці адміністративного права(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2022) Пискун О. В.; Pyskun O. V.У тезах розглядаються теоретичні аспекти визначення адміністративно-правового статусу командувача Національної гвардії України. Автор фокусує увагу на проблематиці наукових підходів до розуміння правосуб’єктності очільника НГУ як ключової фігури у системі військового управління та публічної адміністрації. Проаналізовано особливості його повноважень у контексті взаємодії з Міністерством внутрішніх справ України та Президентом України. Визначено основні суперечності у нормативному регулюванні діяльності командувача та окреслено вектори подальших наукових дискусій щодо вдосконалення його статусу в межах науки адміністративного права. These abstract examines the theoretical aspects of defining the administrative and legal status of the Commander of the National Guard of Ukraine. The author focuses on the challenges within scientific approaches to understanding the legal personality of the NGU head as a key figure in the system of military command and public administration. The study analyzes the specific features of his powers in the context of interaction with the Ministry of Internal Affairs of Ukraine and the President of Ukraine. The author identifies key inconsistencies in the regulatory framework of the Commander's activities and outlines vectors for further scientific discussions regarding the improvement of his status within the field of administrative law.Документ Custody Records як інструмент забезпечення прав людини в адміністративній діяльності поліції: історія та сучасний стан упровадження(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Сахно А. П.; Веретянніков В. О.; Sakhno A. P.; Veretiannìkov V. O.У статті проведено комплексний аналіз процесу впровадження проєкту Custody Records в органах Національної поліції України. Визначено ключові організаційно-правові та технічні проблеми, що стримують його ефективну реалізацію. Сформульовано науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання, функціональних харак-теристик системи та забезпечення дотримання прав людини в ізоляторах тимчасового три-мання. Встановлено, що започаткований у 2017 році проєкт Custody Records станом на 2025 рік перебуває на етапі впровадження. Підкреслено, що електронна система фіксації дій щодо затриманих осіб, першопочатково розроблена для ізоляторів тимчасового тримання, трансфор-мувалася в інформаційну підсистему інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України». Доведено, що темпи реалізації проєкту значною мірою залежать від наявності зовнішнього фінансування з боку міжнародних партнерів, а також від адміністративної ініціативності керівництва Міністерства внутрішніх справ України та Наці-ональної поліції України. Констатовано, що, незважаючи на проведені законодавчі зміни, ряд ключових аспектів функціонування системи Custody Records продовжують залишатися поза належним правовим регулюванням. Обґрунтовано необхідність розроблення та затвердження ряду стратегічних документів у сфері функціонування системи Custody Records, а саме: Поло-ження про організацію роботи поліцейських, відповідальних за дотримання прав затриманих осіб у підрозділах поліції; Технічних вимог до функціонування спеціалізованих кімнат для про-ведення інтерв’ю із затриманими особами. Висловлено гіпотезу щодо обумовленості належного функціонування системи Custody Records, підвищення рівня гарантій прав затриманих осіб та зміцнення механізмів внутрішнього і зовнішнього контролю в діяльності поліції, наявністю чіткої нормативної бази. The article provides a comprehensive analysis of the implementation of the Custody Records project within the National Police of Ukraine. Key organizational, legal, and technical challenges hindering its effective execution are identified. Scientifically grounded proposals are formulated to improve the regulatory framework, the system's functional characteristics, and the protection of human rights in temporary detention facilities. It is established that the Custody Records project, launched in 2017, remains in the implementation phase as of 2025. The study emphasizes that the electronic system for recording actions regarding detainees, originally developed for temporary detention facilities, has transformed into a subsystem of the "Information Portal of the National Police of Ukraine" information and communication system. It is demonstrated that the pace of project implementation largely depends on external funding from international partners, as well as the administrative initiative of the leadership of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine and the National Police of Ukraine. The author notes that, despite legislative changes, several key aspects of the Custody Records system's operation remain without proper legal regulation. The necessity of developing and approving strategic documents for the system's functioning is justified, specifically: the Regulation on the organization of work of police officers responsible for the rights of detainees in police units, and Technical requirements for the functioning of specialized interview rooms for detainees. A hypothesis is proposed that proper functioning of the Custody Records system, increased guarantees for detainees' rights, and the strengthening of internal and external police control mechanisms are conditional upon the existence of a clear regulatory framework.Документ Удосконалення кваліфікації пілотів безпілотних авіаційних систем у контексті міжнародного правового регулювання( Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Сахно А. П.; Молошенко Ж. А.; Sakhno A. P.; Moloshenko Zh. A.У статті проаналізовано міжнародно-правові акти та наукову літературу у сфері підготовки пілотів безпілотних авіаційних систем. Надано пропозиції щодо вдосконалення національного адміністративно-правового механізму підготовки пілотів безпілотних авіаційних систем. Конста-товано, що світові тенденції у сфері розвитку авіаційних і безпекових технологій демонструють постійне розширення сфер застосування безпілотних літальних апаратів. Підкреслено стрім-ку модернізацію нормативно-правового регулювання механізму підготовки пілотів безпілотних авіаційних систем, удосконалення системи підготовки операторів та технічного персоналу, а також динамічне зростання промислового сектору, орієнтованого на розроблення, виробництво та інтеграцію безпілотних авіаційних систем. Проаналізовано законодавчі ініціативи провідних країн Європи, Північної Америки та Азії та виявлено стійку тенденцію до формування цілісного, багатоаспектного підходу до регулювання використання БпЛА, що охоплює як технічні, так і ор-ганізаційно-правові аспекти. Зосереджено увагу на формуванні стандартів професійної підготовки операторів БпЛА, що визнається одним із ключових чинників безпеки польотів та ефективності застосування безпілотних систем. The article analyzes international legal acts and scientific literature in the field of training pilots for unmanned aircraft systems (UAS). It provides proposals for improving the national administrative and legal mechanism for UAS pilot training. It is established that global trends in aviation and security technology development demonstrate a continuous expansion of unmanned aerial vehicle (UAV) applications. The study emphasizes the rapid modernization of the regulatory framework for UAS pilot training mechanisms, the improvement of training systems for operators and technical personnel, and the dynamic growth of the industrial sector focused on the development, production, and integration of unmanned aircraft systems. Legislative initiatives of leading countries in Europe, North America, and Asia are analyzed, revealing a steady trend toward forming a holistic, multi-faceted approach to UAV regulation that covers both technical and organizational-legal aspects. Particular attention is focused on the development of professional training standards for UAV operators, which is recognized as a key factor in flight safety and the effective application of unmanned systems.Документ Актуальні аспеки адаптації скандинавської моделі забезпечення публічної безпеки та порядку до українського безпекового середовища: правові виклики(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Сахно А. П.; Ковбасюк А. В.; Sakhno A. P.; Kovbasyuk A. V.У статті розглянуто актуальні проблеми адаптації скандинавської моделі забезпечення публічної безпеки та порядку до українського безпекового середовища. Проаналізовано передумови її запро-вадження, основні принципи й переваги моделі, заснованої на партнерстві поліції та громади, пре-вентивності та пропорційності дій. Обґрунтовано необхідність ухвалення спеціального закону, що врегулює механізми забезпечення публічного порядку під час масових заходів і стандарти дій поліції в кризових ситуаціях. The article examines current issues in adapting the Scandinavian model of public safety and order to the Ukrainian security environment, analyzing the prerequisites for its implementation along with the core principles and benefits of a model based on police-community partnership, prevention, and proportionality of actions. It justifies the necessity of adopting a special law to regulate public order maintenance mechanisms during mass events and establish police standards for crisis situations.