Наукові публікації (Scientific publications)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Наукові публікації (Scientific publications) за Автор "Horodetska M. S."
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ The Role of a Lawyer’s Request as a Means of legal Communication in the Field of Human Rights Advocacy(Cuestiones Políticas, 2021) Городецька М. С.; Horodetska M. S.Судова практика показує, що не на всі запити реагують юристи, тому вивчення паперу заяви є доречним. Метою дослідження було проведення теоретико-правового аналізу ст роль адвокатської заяви у сфері захисту прав людини через особливості його нормативного забезпечення як засобу правового спілкування. Використовувалися такі методи: спостереження прямий; метод порівняння; аналіз змісту документа які регулюють порядок надання та отримання відповіді на запит адвокат. Визначено нормативно-правові документи та програми що регламентують порядок та особливості правової діяльності адвокатів і ваші запити. У статті також розглядається юридична практика використання запитує та аналізує діяльність адвокатів щодо забезпечення ролі застосування як ефективного засобу правової комунікації. Це було виявлено що в Україні сама практика застосування залишається засобом неефективна правова комунікація. Однак юрист не завжди збирає інформацію та документи, необхідні для захисту вашої час завершення. La práctica judicial muestra que no se da respuesta a la solicitud de todos los abogados, por lo que el estudio del papel de la solicitud es pertinente. El objetivo de la investigación fue realizar un análisis teórico y jurídico del papel de la solicitud del abogado en el campo de la defensa de los derechos humanos debido a las peculiaridades de su soporte normativo como medio de comunicación jurídica. Se utilizaron los siguientes métodos: observación directa; método de comparación; análisis del contenido de los documentos que rigen el procedimiento para dar y recibir una respuesta a la solicitud de un abogado. Se identificaron documentos y programas normativo-legales que regulan el orden y las peculiaridades del trabajo legal de los abogados y sus solicitudes. El artículo también examina la práctica jurídica de utilizar las solicitudes y analiza la actividad de los abogados para garantizar el papel de la solicitud como un medio eficaz de comunicación jurídica. Se descubrió que, en Ucrania, la práctica de solicitud en sí misma sigue siendo un medio ineficaz de comunicación jurídica. Sin embargo, el abogado no siempre recopila la información y los documentos necesarios para la defensa a su debido tiempo.Документ The Role of the Constitutional Court in the Implementation of the Principle of Checks and Balances System(Visegrad Journal on Human Rights, 2020) Городецька М. С.; Horodetska M. S.Стаття присвячена аналізу місця та ролі Конституційного Суду в систему поділу влади, для ефективного впровадження системи перевірок і залишки. Інституційно-правова модель взаємодії органів конституційної юстиції з органами законодавчої та виконавчої влади формулюється на основі порівняльно-прав аналіз нормативно-правових актів, що встановлюють повноваження конституційної юрисдикції влади в механізм реалізації системи стримувань і противаг на ст приклад різних країн з різними формами правління, ряд висновків і надаються пропозиції. На основі проведеного соціологічного опитування автор приходить до висновку про особливий рівень ефективності окремих повноважень органів конституційної юстиції. Це передбачає можливість застосування процедури вирішення конфліктів між громадськістю влади, яка передбачає, що у разі виникнення сумнівів щодо повноважень органу держ щодо прав та обов’язків, наданих їй Конституцією, остання має право звернення до органу конституційної юрисдикції; розгляду конституційним судом повноважність справ, що виникають за результатами парламентських, президентських виборів чи референдуму; прийняття органом конституційної юрисдикції рішення про притягнення Президента, міністрів та інших державних посадових осіб до відповідальності за порушення конституції; обов'язковий тлумачення закону з метою усунення неузгодженостей у сфері політичних повноважень. The article deals with the analysis of the place and role of the Constitutional Court in the system of separation of powers, for the effective implementation of the system of checks and balances. The institutional and legal model of interaction of constitutional justice authorities with legislative and executive bodies is formulated on the basis of the comparative legal analysis of the regulatory legal acts establishing the powers of constitutional jurisdiction authorities in the mechanism of implementation of the system of checks and balances on the example of different countries with different forms of government, a number of conclusions and suggestions are provided. On the basis of the conducted sociological survey, the author comes to the conclusion about the special level of efficiency of separate powers of constitutional justice authorities. This includes the possibility of applying the procedure for resolving conflicts between public authorities, which prescribes that in case of doubt about the powers of a state authority regarding the rights and obligations granted to it by the Constitution, the latter has the right to appeal to a constitutional jurisdiction authority; consideration by the constitutional justice authority of cases arising as a result of parliamentary, presidential elections or referendum; making a decision by the constitutional jurisdiction authority on bringing the President, ministers and other state officials to justice for violating the constitution; a mandatory interpretation of the law in order to resolve inconsistencies in the field of political powers.Документ До питання помилкового визначення предмету відання на досудовому розслідуванні(Прикарпатський юридичний вісник, 2020) Городецька М. С.; Horodetska M. S.У статті розглянуто випадки помилкового визначення предмету відання на досудовому розслідуванні. Наведено приклади конкуренції підслідності та проблеми її вирішення на досудовому розслідуванні. Зазначено, що внаслідок помилкового визначення підслідності може бути застосована кримінальна процесуальна відповідальність у вигляді визнання здобутих доказів недопустимими. У статті наголошено, що внаслідок визнання доказів недопустимими відповідальність несуть не лише органи кримінального провадження. Тягар цієї відповідальності покладається на учасників кримінального процесу, які відстоюють власний інтерес і які не повинні страждати через помилки державних органів. У статті зазначено, що дотримання підслідності є умовою забезпечення такого основоположного права учасників, як доступ до суду у частині забезпечення кваліфікованого суб’єкта провадження. Автор погоджується із можливістю застосування судового контролю щодо визначення підслідності під час досудового розслідування. Оскарження до слідчого судді створить умови для втручання незалежного суб’єкта, котрий розгляне підстави для застосування правил підслідності. Проте зазначається, що сторона захисту може умисно не заявляти про порушену підслідність на досудовому розслідуванні, щоб «приберегти» цей аргумент для судового розгляду, де, скориставшись ним, досягти визнання доказів недопустимими і таким чином звести нанівець обвинувальну діяльність. Зроблено висновок, що можна запровадити судовий контроль стосовно визначення підслідності, але із зауваженням того, що у разі, якщо учасники не скористалися можливістю оскаржити підслідність під час досудового розслідування, під час судового розгляду питання законно визначеної підслідності під сумнів не ставиться й оскарженню не підлягає. У такому разі питання про допустимість доказів на цій підставі не розглядається. Таким чином, учасники кримінального провадження будуть позбавлені спокуси використовувати аргумент неправильно визначеної підслідності під час судового розгляду для визнання усіх здобутих доказів недопустимими. The article considers cases of erroneous determination of the subject of jurisdiction in the pre-trial investigation. Examples of competition of jurisdiction and problems of its solution at pre-trial investigation are given. It is noted that as a result of erroneous determination of jurisdiction, criminal procedural liability may be applied in the form of declaring the obtained evidence inadmissible. The article emphasizes that as a result of declaring evidence inadmissible, not only the bodies of criminal proceedings are responsible. The burden of this responsibility rests on the participants in the criminal process, who defend their own interests and who should not suffer from the mistakes of government agencies. The article states that compliance with the jurisdiction is a condition for ensuring such a fundamental right of the participants as access to court in terms of providing a qualified subject of proceedings. The author agrees with the possibility of applying judicial control to determine jurisdiction during the pre-trial investigation. An appeal to an investigating judge will create the conditions for the intervention of an independent entity that will consider the grounds for applying the rules of jurisdiction. However, the investigation states that the defense may deliberately not declare a violation of jurisdiction in the pre-trial investigation in order to “save” this argument for trial, where it is used to declare the evidence inadmissible and thus nullify the prosecution. It is concluded that it is possible to introduce judicial control over the determination of jurisdiction, but with the remark that if the participants did not take the opportunity to challenge the jurisdiction during the pre-trial investigation, then during the trial the issue of legally defined jurisdiction is not questioned and cannot be challenged. The article also states that in this case the question of the admissibility of evidence on this basis is not considered. Thus, the participants in the criminal proceedings will be tempted to use the argument of incorrectly determined jurisdiction during the trial to declare all the evidence obtained inadmissible.Документ Окремі питання розмежування компетенції прокурора та органів досудового розслідування на рівні функціонального предмету відання(Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України, 2018) Городецька М. С.; Horodetska M. S.Стаття присвячена дослідженню окремих питань розмежування компетенції прокурора та органів досудового розслідування на рівні функціонального предмету відання. Проаналізовано норми кримінального процесуального законодавства щодо можливості здійснення прокурором досудового розслідування. Досліджено допустимість поєднання компетенції прокурора та органів досудового розслідування. The article is devoted to the study of separate issues of demarcation of the competence of the prosecutor and pre-trial investigation bodies at the level of the functional subject of cognizance. The norms of the criminal procedural legislation regarding the possibility of the prosecutor to conduct a pre-trial investigation have been analyzed. The admissibility of combining the competence of the prosecutor and pre-trial investigation bodies was investigated.Документ Окремі проблеми визначення предмета відання органів досудового розслідування імперативним шляхом(Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, 2019) Городецька М. С.; Horodetska M. S.Стаття присвячується дослідженню окремих проблем визначення предмета відання органів досудового розслідування імперативним шляхом. Підкреслюється, що вчені досліджували лише загальні аспекти розподілу предмета відання у кримінальному провадженні, процесуалісти не акцентували на визначенні предмета відання органів досудового розслідування імперативним шляхом. Аналізуються законодавство та наукові погляди щодо проблем імперативного визначення предмета відання органів розслідування. Підсумовується, що залежно від приводу визначення предмету відання органу досудового розслідування імперативним шляхом законодавець встановив суб’єктів: процесуальний керівник, керівник органу прокуратури. У результаті дослідження визначається представник прокуратури, який має приймати рішення, що встановлюють предмет відання органу досудового розслідування. Вказується, що прокурор має приймати рішення, які визначають предмет відання органу досудового розслідування, які не виходять за межі кримінального провадження, в якому він здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням. Керівник органу прокуратури має приймати рішення щодо встановлення предмета відання органу досудового розслідування у разі вирішення питань, які лежать за межами здійснюваного кримінального провадження або за межами предмета відання процесуального керівника цього провадження. Пропонується надати слідчому додаткові можливості щодо повідомлення прокурору про неналежну територіальну підслідність або встановити повноваження слідчого на ініціювання перед прокурором питання щодо визначення місця досудового розслідування. Звертається увага, що процесуальний керівник змінюється у разі зміни підслідності кримінального провадження, яка призводить до зміни предмета відання прокурора за відомчим або інстанційним, або територіальним критерієм. The article is devoted to the study of certain problems of defining the subject of knowledge bodies of pre-trial investigation in an imperative way. It is emphasized that scientists studied only the general aspects of the distribution of the subject of evidence in criminal proceedings, procesualists did not emphasize the definition of the subject of evidence of pre-trial investigation bodies imperative way Legislation and scientific views on the problems of mandatory definition of the subject of investigation authorities are analyzed. It is concluded that depending regarding the determination of the subject matter of the pre-trial investigation body in an imperative way, the legislator established the subjects: the procedural manager, the head of the prosecutor's office. As a result of the investigation, the representative of the prosecutor's office is determined, who should receive decisions establishing the subject matter of the pre-trial investigation body. It is indicated that the prosecutor must make decisions that determine the subject matter of the body of pre-trial investigation, which do not go beyond the limits of the criminal proceedings, in which he carries out formal management of the pre-trial investigation. The head of the prosecutor's office must make a decision regarding the establishment of the subject matter of the pre-trial investigation body in the case resolution of issues that lie outside the scope of the ongoing criminal proceedings or outside the scope of the procedural manager of this proceeding. It is offered provide the investigator with additional opportunities to notify the prosecutor of improper territorial jurisdiction or establish the authority of the investigator to initiate before the prosecutor the issue of determining the place of pre-trial investigation. Attention is drawn to the fact that the procedural supervisor changes in the event of a change in the jurisdiction of criminal proceedings, which leads to a change in the subject of the prosecutor's duties according to departmental or instance or territorial criteria.Документ Організаційно-процесуальний розподіл предмета відання у кримінальному провадженні(Visegrad Journal on Human Rights, 2019) Городецька М. С.; Horodetska M. S.Стаття присвячена дослідженню організаційно-процесуального розподілу предмета відання у кримінальному провадженні. Проаналізовано теоретичні уявлення щодо поділу кримінального провадження на окремі стадії. Охарактеризовано предмет відання суб’єктів сторони обвинувачення залежно від стадії кримінального процесу. Констатовано, що предмет відання слідчого судді є певною фрагментарною проекцією повноцінного предмета відання судді. The article is devoted to the study of organizational and procedural division of the subject of jurisdiction in criminal proceedings. The theoretical conceptions about the division of criminal proceedings into separate stages are analyzed. The subject of jurisdiction of the parties to the charge is characterized, depending on the stage of the criminal process. It is stated that the subject of the investigating judge’s charge is a certain fragmentary projection of a full-fledged subject of judicial jurisdiction.Документ Реалізація кримінальних процесуальних прав людини як елемент предмета відання у кримінальному провадженні(Підприємництво, господарство і право, 2020) Городецька М. С.; Horodetska M. S.Статті досліджено реалізацію кримінальних процесуальних прав людини як елемент предмета відання у кримінальному провадженні. Актуальність теми роботи зумовлюється необхідністю дослідження реалізації кримінальних процесуальних прав людини як кримінального процесуального елемента предмета відання для чіткого окреслення меж впливу суб’єктів кримінального провадження. На підставі аналізу останніх досліджень та публікацій зауважується, що науковці вивчали лише окремі аспекти предмета відання у кримінальному провадженні, вчені не фокусувалися на дослідженні питання щодо реалізації кримінальних процесуальних прав людини як елемента предмету відання у кримінальному провадженні. У процесі дослідження розглядаються питання реалізації різних кримінальних процесуальних прав людини, зокрема основних (конституційних, конвенційних) та кримінальних процедурних прав людини. Підкреслюється, що функціональне призначення конституційних та конвенційних прав у кримінальному процесі полягає в обмеженні державних органів у їхній діяльності щодо людини та захисті від їх свавілля. Обґрунтовується, що функціональним призначенням кримінальних процедурних прав людини є визначення певної правової процедури або порядку кримінального провадження. Визначається, що законодавче регулювання кримінальних процедурних прав людини має відбуватися з урахуванням основних прав людини, проте їх функціональним призначенням є встановлення належного порядку кримінального провадження, обмеженого основними правами людини, регламентування кримінальної процесуальної діяльності. Констатується, що залежно від різновиду кримінальних процесуальних прав людини диференціюється предмет відання судових органів та органів обвинувачення. Наголошується, що реалізація основних прав людини – конституційних, конвенційних – становить зміст предмета відання суб’єктів, які здійснюють функцію правосуддя, а реалізація кримінальних процедурних прав є специфічною сферою впливу суб’єктів, які здійснюють функцію обвинувачення. У результаті проведеного дослідження визначаються перспективи подальших розвідок у даному науковому напрямі, зокрема визначення темпорального елемента предмета відання у кримінальному провадженні, дослідження територіального елемента кримінального процесуального предмета відання. The article examines the implementation of criminal procedural human rights as an element of subject matter and evidence in criminal proceedings. The relevance of the topic of the work is determined by necessity study of the implementation of criminal procedural human rights as a criminal procedural element of the subject of knowledge for clearly delineating the boundaries of the influence of subjects of criminal proceedings. Based on the analysis of the latest research and publications, it is noted that scientists studied only certain aspects of the subject of knowledge in criminal proceedings, scientists did not focus on research questions regarding the implementation of criminal proceedings in criminal proceedings. In the process of research, issues of implementation of various criminal procedural human rights are considered, in particular basic (constitutional, conventional) and criminal procedural human rights. It is emphasized that the functional purpose of constitutional and convention rights in the criminal process consists in limiting state bodies in their activities with regard to people and protection against their arbitrariness. It is justified that the functional purpose of criminal procedural human rights is the determination of a certain legal procedure or order of criminal proceedings. It is determined that the legislative regulation of criminal procedural pr further investigations in this scientific direction, in particular, the determination of the temporal element of the purpose of criminal proceedings, the study of the territorial element of criminal procedural subject of the assignment.Документ Співвідношення предмета відання та кримінальних процесуальних повноважень(Підприємництво, господарство і право, 2020) Городецька М. С.; Horodetska M. S.У статті розглядається співвідношення предмету відання та кримінальних процесуальних повноважень. На підставі аналізу теоретичних уявлень зроблено висновок про те, що кожному уповноваженому суб’єкту мають бути надані повноваження, які нададуть змогу вчинити такий вплив на предмет відання щоб здійснити поставлену кримінальну процесуальну функцію. З урахуванням визначення того, що реалізація прав учасників становить внутрішній зміст предмету відання у кримінальному процесі, встановлено, що у суб’єкта мають бути визначені повноваження щодо усієї сфери визначеного предмету відання. Оскільки кожне повноваження суб’єкта покликане забезпечити певне право учасника, реалізувати його. Зроблено висновок, що дискреція серед компетенційних елементів простежується лише щодо застосування повноважень державними органами. Оскільки щодо здійснюваної кримінальної процесуальної функції та щодо визначеного предмету відання посадові особи не мають свободи вибору, на відміну від вибору повноважень. Встановлено, що повноваження суб’єкта мають бути визначені у обсязі, необхідному для опрацювання предмету відання у повному обсязі. Предмет відання при цьому є визначальним, оскільки спочатку визначається сфера впливу, а потім щодо неї та з огляду на те, який має бути результат, визначаються засоби впливу – повноваження. У результаті дослідження зроблено висновок, що предмет відання у співвідношенні з повноваженнями є визначальним, оскільки спочатку визначається сфера впливу, а потім щодо неї та з огляду на те, який має бути результат, визначаються засоби впливу – повноваження. Під час практичного правозастосування використовується взаємозалежність предмету відання та повноважень. Визначено, що шляхом зміни предмета відання коригується розподіл повноважень суб'єктів кримінального провадження. Зміна предмета відання, що впливає на перерозподіл повноважень, може статися шляхом: зміни кваліфікації кримінального правопорушення, зміни територіальної юрисдикції, зміни статусу учасника кримінального провадження. У деяких випадках зміна предмета відання здійснюється штучно з метою навмисного набуття чи уникнення певних повноважень. The article examines the relationship between the subject of the appeal and criminal procedural powers. Based on the analysis of theoretical concepts, it was concluded that each authorized person the subject must be given the authority to exert such influence on the object of the gift to carry out the assigned criminal procedural function. Taking into account the determination that the realization of the rights of the participants constitutes the internal content of the subject of the testimony in the criminal process, it was established that the subject should have the authority over the entire sphere of the specified subject of testimony. Since each authority of the subject is designed to ensure a certain right of the participant, to realize it. It was concluded that discretion among the competence elements can be traced only in relation to application of powers by state bodies. Since officials do not have freedom of choice regarding the performed criminal procedural function and the specified subject of the assignment, on as opposed to choosing powers. It is established that the powers of the subject must be defined in the scope necessary for processing the subject of the assignment in full. At the same time, the subject of teaching is decisive because first the sphere of influence is determined, and then in relation to it and in view of what the result should be, means of influence - powers are defined. As a result of the study, it was concluded that the subject of knowledge in relation to powers is decisive, since the sphere of influence is determined first, and then in relation to it and in view of what should be the result, the means of influence - powers are determined. During practical law enforcement uses the interdependence of the subject matter and powers. It was determined that the distribution of powers of the subjects of criminal proceedings is adjusted by changing the subject of the hearing. A change in the subject of education, which affects the redistribution of powers, can to happen by: changing the qualification of a criminal offense, changing the territorial jurisdiction, changing the status of a participant in criminal proceedings. In some cases, changing the subject of education is carried out artificially for the purpose of deliberately acquiring or avoiding certain powers.