Філологічні науки (Philological sciences)
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Філологічні науки (Philological sciences) за Автор "Chornous O. V."
Зараз показуємо 1 - 10 з 10
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Anthroponymic formula as a basic term of onomastics(Scientific Journal of Polonia University, 2021) Chornous O. V.This paper is a preliminary attempt to summarize and supplement key information about anthroponymic formula as a basic term of Ukrainian onomastics. Methods of research are predetermined by the aim and tasks put in the article. The main ones are comparative analyses, observation method, analysis of the scientific literature, method of classification, descriptive, comparative, and historical methods as well as methods of generalization and abstraction. They made it possible to clarify the content of the term anthroponymic formula, to describe differences between the existing definitions, and to examine the available equivalents in other languages. This study is the first step towards enhancing our understanding of anthroponymic formula’s definition that we defined initially as an order of anthroponyms in the official name of a person. This paper also describes some aspects of the analysed term’s formation, in particular a wide range of this term’s variants introduced into scientific parlancein in Slavistics.Документ Антропоніми як базові складники онімної системи(Записки з українського мовознавства, 2021) Чорноус О. В.; Chornous O. V.У статті узагальнені та доповнені ключові відомості про антропоніми як базові складники онімної системи, зокрема проаналізовані термінні аспекти, схарактеризовані дефініції та виявлені їхні особливості у вітчизняних та зарубіжних лексикографічних ресурсах, окреслені найбільш відомі типології. The article summarises and supplements the key information about anthroponyms as basic components of the onomastic system, in particular, analyses the term aspects, characterises definitions and reveals their peculiarities in domestic and foreign lexicographic resources, outlines the most famous typologies.Документ Варіювання української антропонімної формули(Записки з українського мовознавства, 2022) Чорноус О. В.; Chornous O. V.У статті узагальнені та доповнені ключові відомості про сучасну українську офіційну антропонімну формулу в аспекті варіювання кількості та послідовності її компонентів, а також їх графічного оформлення. Для реалізації поставленої мети було виконано низку завдань: 1) виявлено та описано випадки зміни кількісного складу української офіційної антропонімної формули в тих документальних джерелах, де важливою є ідентифікація особи; 2) схарактеризовано виявлені варіації української офіційної антропонімної формули у сфері документування управлінської інформації; 3) простежено зміни послідовності лексем у межах антропонімної формули; 4) зроблено висновки про повну та відносну самостійність компонентів української антропонімної формули; 5) окреслено варіанти графічного оформлення антропонімної формули в документах. Об’єкт дослідження – сучасна українська офіційна антропонімна формула; предмет дослідження – варіювання кількості та послідовності лексем, їх графічного оформлення у межах української антропонімної формули. У науковій праці послуговуємося насамперед описовим та порівняльним методами. У результаті дослідження було виявлено, що вищий ступінь офіційності документа (наприклад, державні реєстри та списки), то ширше застосування трилексемної антропонімної формули. Однак навіть найбільш консервативна сфера, де метою є якнайточніша ідентифікація особи, поступово зазнає впливу глобалізаційних процесів, внаслідок яких сучасна антропонімна формула усе частіше репрезентується двома лексемами без імені по батькові (як-от паспорт громадянина України для виїзду за кордон). У сфері документування управлінської інформації має місце елімінація імені по батькові в низці реквізитів організаційно-розпорядчих документів, спостерігається трансформації антропонімної формули у звертаннях, що контрастує з практикою усного спілкування. Попри вільний порядок розташування компонентів у межах антропонімної формули фіксуємо обмеження щодо інверсійного використання імені та по батькові. Усі компоненти української антропонімної формули можуть вживатися з повною та відносною самостійністю залежно від дискурсу. У роботі окреслено теорію Строумена, зауважено про варіювання регістру літер залежно від типу документа. The article summarized and supplemented key information about the current Ukrainian official anthroponymic formula in terms of variation in the number and sequence of its components, as well as their graphic design. A number of tasks were performed to realize this purpose. We have found and described some changes in the quantitative composition of the Ukrainian official anthroponymic formula in those documents where identification of the person is important, characterized some versions of the Ukrainian official anthroponymic formula in documentation of management activities, traced changes in the sequence of anthroponymic formula components, have reached the conclusion about the complete and relative independence of components in the Ukrainian anthroponymic formula. The final area of investigation was graphic design of the anthroponymic formula in the documents. The object of the research is a modern Ukrainian official anthroponymic formula; the subject of the research is variation in the number and sequence of components in the Ukrainian anthroponymic formula, their graphic design. In this article we use the descriptive and comparative methods in the first place. As a result of the study it was found that the highest level of official document (for example, state registers and lists), then the wider application of anthroponymic formula with three components. However, even the most conservative sphere, where the aim is to identify the person as accurately as possible, is gradually exposed to the influence of globalization processes. As a result of this, the modern anthroponymic formula is increasingly represented by two lexemes without the name of the father (as a passport of the citizen of Ukraine for travel abroad). We must admit elimination of patronymic in some requisites of organizational and executive documents. There are transformations of the anthroponymic formula in the manner of addressing one another in the written form, which is in contrast with the practice of verbal communication. Despite the free order of the components in the anthroponymic formula, we fix restrictions for the name and the patronymic’s version. All components of the Ukrainian anthroponymic formula can be used with full and relative independence depending on the discourse. In the article the strawman theory is outlined as well as variants of the case letter in documents.Документ Вплив антропонімів (погляд психіатрів та психологів кінця ХІХ ст. – початку ХХ ст.)(Записки з українського мовознавства, 2023) Чорноус О. В.; Chornous O. V.Пропонована наукова розвідка має на меті проаналізувати наукову спадщину психіатрів, психологів кінця ХІХ – початку ХХ ст., у фокусі уваги яких перебували випадки нав’язливого потягу або неконтрольованого страху щодо антропонімів, різноманітні емоційні реакції, викликані антропонімами, ситуації впливу особових імен та прізвищ на поведінку носія. Об’єктом дослідження є антропоніми як базові складники онімної системи; предметом дослідження – вплив антропонімів на різні аспекти життя носія на основі випадків, описаних у наукових працях психіатрів, психологів кінця ХІХ ст. – початку ХХ ст. З-поміж методів здебільшого послуговуємося методом аналізу наукової літератури, а також описовим та порівняльним. У результаті аналізу описаної в наукових розвідках консультативної практики психіатрів кінця ХІХ ст. було виявлено антропоніми в новому світлі – як предмет ірраціональної пристрасті (ономатоманія) або страху (ономатофобія). Небажані думки про імена, на переконання тодішніх лікарів, мали істотний негативний вплив на повсякденне життя їхніх пацієнтів, утім їхні сучасні колеги висловлюють сумніви щодо такого потенціалу антропонімів. У наступні роки дедалі частіше описуються дивні зв’язки між антропонімами та носіями, що в той чи той спосіб впливали на їхню поведінку: носії наслідували якості чи характер, «закладений» в імені або, навпаки, намагалися цілковито викреслити антропонім з пам’яті. У колі наукових проблем постають питання навмисної трансформації антропонімів задля розв’язання професійних чи побутових проблем, глибинні мотиви номінаторів, що впливають на їхній вибір імені для немовляти, а також механізм забування власних назв. У новому ракурсі постають імена, здатні викликати потужні асоціації, у такий спосіб впливаючи на різні аспекти життя носія, а також слугувати засобом маніпуляцій під час комунікації, демонструючи повагу чи зневагу до їхнього носія. Заслуговують також на увагу спроби психологів дати відповідь на питання щодо можливої кореляції імені та особистісних характеристик носія. У дослідженнях 20 х років на основі зібраних попередниками випадків несвідомого впливу імені на поведінку носія були запропоновані три категорії, де такий вплив є найбільш помітним: загальний вплив на характер і поведінку, професійну сферу, а також особисті стосунки. The aim of this scientific research is to analyze the contributions of psychiatrists and psychologists from the late nineteenth and early twentieth centuries who focused on cases of obsessive attraction or uncontrollable fear related to personal names. The study examines the emotional reactions caused by personal names and surnames, as well as the influence of names on the behavior of individuals. The research focuses on anthroponyms as fundamental components of the naming system, exploring their impact on various aspects of individuals’ lives based on the cases described in the scientific works of psychiatrists and psychologists from that time period. Through an analysis of the counseling practices of late nineteenth-century psychiatrists, anthroponyms were reevaluated as subjects of irrational passion (onomatomania) or fear (onomatophobia). Undesirable thoughts related to names were believed to significantly affect the daily lives of patients during that era, although contemporary colleagues express doubts regarding this potential influence of anthroponyms. Subsequent studies documented intriguing connections between personal names and the behavior of their bearers: some individuals emulated the qualities associated with their names, while others sought to erase their anthroponyms from memory entirely. The research explores topics such as intentional transformations of anthroponyms to solve professional or personal problems, motives of namers influencing their choices for baby names, and the mechanisms behind forgetting personal names. This new perspective highlights how certain names can evoke powerful associations that influence various aspects of an individual’s life and can be used as tools of manipulation in communication, conveying respect or disrespect for the bearer. Additionally, psychologists have attempted to address the question of a possible correlation between a person’s name and their personal characteristics. Based on cases of unconscious name influence on behavior, it was proposed three categories where such influence is most notable: general influence on character and behavior, professional sphere, and personal relationships.Документ Емоційне ставлення до антропонімів(Наукові перспективи, 2023) Чорноус О. В.; Chornous O. V.У пропонованій науковій розвідці схарактеризовано випадки позитивного емоційного ставлення носіїв до імен та прізвищ, що були зафіксовані в розвідках XVIII–ХХ ст., а також простежено зміни поглядів на емоційний зв’язок імені та носія. Виявлено, що антропонімна формула позиціонувалася як невіддільний атрибут людини, до якого згадані в роботах носії демонстрували позитивне емоційне ставлення, часом наголошуючи на необхідності всіляко убезпечувати свої імена та прізвища від навмисних або випадкових спотворень. Такі зовнішні втручання сприймалися надзвичайно гостро, адже тлумачилися як наруга не лише над іменем, а й над власником. У багатьох випадків їх пов’язували з втратою власної ідентичності та небажанням бути кимось іншим. Для деяких носіїв дотримання узвичаєної форми було ознакою зв’язку поколінь, способом ушанування пам’яті про досягнення та позитивні діяння своїх предків, від яких вони успадкували славетні прізвища. Для інших в імені та прізвищі був захований великий потенціал, який вони використовували для покращення антропонімної формули, вдаючись до різноманітних трансформацій. Описані спроби досягнення гармонії між промовистими іменами та їхніми носіями шляхом перетворення перших на більш відповідні до зовнішності чи внутрішніх рис носія. Згадано про значні можливості антропонімів слугувати засобом маніпуляцій у комунікації. Упродовж тривалого часу уявлення про зв’язок носія та імені зазнавали змін: популярне в попередні століття твердження про здатність антропоніма безпосередньо визначати характер чи в інший спосіб впливати носія у ХХ ст. було сприйняте як сумнівне. Ідеться про упереджене ставлення до деяких імен, а також ідеї, що певні риси характеру людини можуть бути розвинені або вдосконалені на виконання закладеної в антропонімній формулі «програми». При цьому в тогочасних роботах підкреслювалися можливості власних імен людей слугувати додатковим мотиваційним чи стримувальним чинником. У багатьох роботах попереднього століття описано особові імена та прізвища як невіддільні елементи ідентичності. The proposed scientific study characterises the cases of positive emotional attitude of the bearers to names and surnames recorded in the studies from the eighteenth to the twentieth centuries, and traces the changes in views on the emotional connection between the name and the bearer. It has been found that the anthroponymic formula was positioned as an inherent attribute of a person, to which the bearers mentioned in the works demonstrated a positive emotional attitude, sometimes emphasising the need to protect their names and surnames from intentional or accidental distortions in every possible way. Such external interventions were perceived as extremely sensitive, as they were interpreted as an insult not only to the name but also to the bearer. In many cases, they were associated with the loss of one's own identity and the unwillingness to be someone else. For some bearers, adherence to the traditional form was a sign of intergenerational ties, a way of honouring the memory of the achievements and positive deeds of their ancestors from whom they inherited their famous surnames. For others, the personal name and surname had a great potential, which they used to improve the anthroponymic formula by resorting to various transformations. The article describes attempts to achieve harmony between names and their bearers by transforming their form into more appropriate to the appearance or internal features of the bearer. The author mentions the significant potential of anthroponyms to serve as a means of manipulation in communication. Building on this historical perspective, the idea of the connection between the bearer and the name has been undergoing changes: the statement about the ability of an anthroponym to directly determine the character or otherwise influence the bearer, popular in previous centuries, was perceived as questionable in the twentieth century. This refers to the prejudice against certain names, as well as the idea that certain traits of a person's character can be developed or improved to fulfil the "programme" laid down in the anthroponymic formula. At the same time, the works of that time emphasised the potential of people's own names to serve as an additional motivational or deterrent factor. Many works of the previous century described personal names and surnames as integral elements of identity.Документ Захисні особові імена як антропонімна універсалія(Записки з українського мовознавства, 2020) Чорноус О. В.; Chornous O. V.Досліджено специфіку функціювання захисних особових імен в антропонімії різних народів, констатовано їхній універсальний характер. Порівняльний аналіз цих онімів виявив, що атропеїчні іменування з негативно конотованими лексемами в антропоосновах і особові імена, утворені від назв представників флори та фауни, є антропонімною універсалією. The specificity of the functioning of protective personal names in the anthroponymy of different peoples is investigated, and their universal character is stated. A comparative analysis of these onymes has revealed that atropic names with negatively connotated lexemes in anthropo-bases and personal names derived from the names of flora and fauna representatives are an anthroponymic universal.Документ Класичні підходи до проблеми значення власних назв у зарубіжних дослідженнях(Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету, 2020) Чорноус О. В.; Chornous O. V.Одним із найбільш дискусійних у вітчизняній і зарубіжній ономастиці лишається питання наявності або відсутності значення у власних назв. До його обговорення долучалися знані філософи та логіки часів античності, визначні діячі науки й мистецтва доби Відродження та Нового часу, учені з різних галузей знань ХІХ та ХХ століть. Не оминає його увагою також сучасна наукова спільнота, адже відповідь на це питання часто має визначальне значення для багатьох дослідників, які нині вивчають онімну лексику з позицій психолінгвістики, соціолінгвістики, когнітивної лінгвістики тощо. Метою статті є окреслити цілісний погляд на проблему значення онімів, схарактеризувавши наявні в зарубіжній лінгвістиці та філософській думці класичні підходи до розуміння семантичності й асемантичності власних назв і простеживши їх еволюцію. Методи дослідження включають аналіз і синтез інформації, репрезентованої в зарубіжних наукових джерелах, порівняння, систематизацію різних поглядів учених на проблему наявності або відсутності значення у власних назв. Обговорення проблеми значення власних назв розпочалося ще в IV ст. до н.е. з інтерпретації походження назв «за природою» (Платон) і «за домовленістю» (Аристотель). Надалі погляди вчених так само не мають єдності. Аналізуючи імена, Т. Гоббс дійшов висновку, що вони передусім виконують роль своєрідних міток для підкріплення нашої пам’яті. Свою чергою, Ґ. Ляйбніц підкреслював, що назви дуже часто відповідають властивостям речей. Це протистояння закріпилося й надалі. Узагальнено всі наступні пропоновані концепції можна представити у вигляді протилежних комплексів наукових поглядів: 1) оніми не мають значення (В. Брендаль, Е. Бюіссанс, А. Ґардінер, Р. Діксон, С. Кріпке, Дж. Лайонз, Дж. С. Мілль, А. Нурен); 2) власні назви мають значення в тому чи тому розумінні (М. Бреаля, Ґ. Фреґе, О. Єсперсен, Б. Расселл, Дж. Серль, Л. Віттґенштайн). Проаналізовані в роботі праці здебільшого є логіко-філософськими, а не лінгвістичними, однак саме вони часто слугують основою або орієнтиром для пізніших суто мовознавчих, а надалі й ономастичних досліджень. One of the most contentious in European and Ukrainian onomastics is whether or not proper names have semantics. It was discussed with famous philosophers and logic of antiquity, prominent figures of science and art of the Renaissance and the New Age, scientists from different fields of knowledge of the XIX and XX centuries. At the same time the modern scientific community doesn’t ignore this problem nowadays as well, because the answer to this question is often decisive for many researchers who now study different proper names from the perspective of psycholinguistics, sociolinguistics, cognitive linguistics, and so on. The purpose of the article is to create a holistic view of the semantics of proper names by describing the classical approaches available in international linguistics and philosophical thought to the presence or absence of semantics in proper names. The methods of research include analysis and synthesis of information presented in international researches, comparison, systematization of different views of researches on the problem of the presence or absence of semantics in proper names. The discussion of the problem started in IV BC according to the interpretation of the origin of the proper names “by nature” (Plato) and “by agreement” (Aristotle). In the future, there is no unity in the views of scientists. In analyzing the proper names, T. Hobbs concluded that they primarily serve as a kind of marker for our memory. In turn, G. Leibniz stressed that names very often correspond to the properties of things. This stand-off was further entrenched. The overview of all subsequent proposed concepts can be presented as opposing complexes of scientific views: 1) proper names don’t have meaning (V. Brøndal, E. Buyssens, R.M.W. Dixon, A. Gardiner, S. Kripke, J. Lyons, J.S. Mill, A. Noreen); 2) proper names have meaning in one way or another (M. Bréal, G. Frege, O. Jespersen, B. Russell, J. Searle, L. Wittgenstein). We should also admit that these researches are mostly logical and philosophical rather than linguistic, but they are often the basis for later purely linguistic and onomastics studies.Документ Проблемні питання семантики власних назв(Актуальні питання гуманітарних наук, 2021) Чорноус О. В.; Chornous O. V.У статті характеризуються наявні в славістиці класичні підходи до розуміння семантичності й асемантичності власних назв, а також аналізуються сучасні уявлення щодо того, які саме компоненти складають семантику оніма. Упродовж кількох століть науковий світ дискутує щодо наявності або відсутності в онімів значення. Одним із найвідоміших поборників ідеї асемантичності власних назв став британський філософ Дж. С. Мілль, за спостереженням якого оніми є ярликами, які накладаються на індивідуальний предмет та не мають значення. Означена дискусія не могла не привернути увагу славістів. Як демонструє аналіз, їхні уявлення щодо наявності чи відсутності лексичного значення у власних назв значно різняться. Такі авторитетні українські та російські вчені, як О. Реформатський, О. Ахманова, Н. Арутюнова, А. Уфімцева, К. Левковська, М. Толстой, Є. Галкина-Федорук, І. Желєзняк, П. Чучка, підтримують міллівську теорію асемантичності онімів, стверджуючи, що пропріативи за авторською термінологією є «семантично ущербними», лексично неповнозначними, не виражають жодних понять, не володіють ніякою смисловою структурою. Окрему наукову спільноту формують лінгвісти, які переконані в тому, що пропріативи мають значення, однак воно специфічне, принципово відмінне від лексичного значення апелятивів (Л. Щерба, Л. Щетинін, Ю. Карпенко, В. Никонов). Значна їх частина переконана в тому, що оніми набувають його лише в контексті, тобто тоді, коли онім вживають у мовленні, у спеціально дібраному мовленнєвому оточенні та особливій мовленнєвій ситуації. Ми також підтримуємо теорію, що власні назви репрезентують частину лексичної системи, є словами, отже, не можуть не мати семантику, однак йдеться про принципово інше, ніж лексичне значення апелятивів. Також у межах останньої групи дослідники мають часом діаметрально протилежні уявлення щодо того, які саме компоненти складають семантику оніма: підходи значно варіюються від трьох і далі компонентів. У роботі розглянуто підходи до компонентів семантики власних назв В. Никонова, Д. Єрмоловича, О. Суперанської, М. Голомидової, О. Фонякової, а також деяких зарубіжних дослідників. The article describes the classical approaches of Slavistics to the understanding of semantics and its absence in proper names, and analyzes modern ideas about which components make up the semantics of proper names. For centuries, the scientific world has been debating whether or not there is a meaning in proper names. The British philosopher J. S. Mill was one of the most famous proponents of the idea that proper names are meaningless. According to his observations, the names are labels that are superimposed on an individual subject and are irrelevant. This discussion could not but attract the attention of the Slavs. Analysis shows that their perceptions of the presence or absence of a semantics in proper names vary considerably. Authoritative Ukrainian and Russian scholars such as O. Reformatskyi, O. Akhmanova, N. Arutiunova, A. Ufymtseva, K. Levkovska, M. Tolstoi, Ye. Halkyna-Fedoruk, I. Zheliezniak, P. Chuchka support Millian theory denying that names have a sense. They asserted that proper names are «semantically damaged», lexically irrelevant, express no concepts, have no meaning structure. A special scientific community is formed by linguists who are convinced that proper names have semantics, but it is specific, fundamentally different from the lexical meaning of appellatives (L. Shcherba, L. Shchetynin, Yu. Karpenko, V. Nykonov and others). A lot of them are convinced that names acquire it only in context, that is, when proper name is used in speech, in a specially chosen speech environment and a particular speech situation. We also support the theory that names represent a part of the lexical system, and as words they cannot be without semantics, but it is a fundamentally different semantics than the lexical meaning of the common names. Also researchers sometimes have diametrically different perceptions of which components constitute the semantics of their own: approaches vary considerably from three to more components. The article examines the approaches to the components of semantics, proposed by V. Nykonov, D. Yermolovych, O. Superanska, M. Holomydova, O. Foniakova, as well as some foreign researchers.Документ Психологічні особливості розуміння назви бренду у формі особового імені(Psycholinguistics, 2023) Акімова Н.; Чорноус О. В.; Акімова А.; Акімова А.; Akimova N.; Chornous O. V.; Akimova A.; Akimova A.Мета. Пропоноване дослідження має на меті проаналізувати психологічні особливості розуміння назви бренду у формі особового імені, визначити тенденції та закономірності впливу назви бренду на образ об’єкта номінації та очікування споживачів. Методи. У роботі були використані теоретичні методи (дедуктивний, індуктивний, аналіз, синтез, узагальнення) для побудови емпіричної концепції дослідження психологічних особливостей розуміння назви бренду у формі особового імені. Емпіричне дослідження проводилося за допомогою керованого асоціативного експерименту та шкалування. Для збору інформації використовувалося усне опитування у формі інтерв’ю, для обробки результатів – контент-аналіз. Математична обробка даних здійснювалася за допомогою первинної статистики, статистичного виводу. Крім названих, бути застосовані також інтерпретаційні методи для пояснення отриманих результатів з погляду первинних припущень та посилань. Результати. Виявлено, що споживачі в раціональному розумінні бренду керуються його назвою в третині, а іноді й у майже половині випадків, причому найбільше значення назва бренду має для жінок і найменше для дітей. Вплив назви на об’єкт номінації на етапі емоційної ідентифікації найбільше відчувається жінками та дітьми, хоча для чоловіків емоційне розуміння назв брендів також істотно переважає над раціональним. Зафіксовано певні кореляції між досвідом та впливовістю назви бренду. Спостережено більш емоційне сприйняття назв бренду у формі екзотичного або сучасного імені. Висновки. Назва бренду у формі особового імені істотно впливає на образ об’єкту номінації та формує відповідні очікування. Емоційне розуміння скеровує раціональне розуміння. Як раціональний, так і емоційний вплив назви бренду на об’єкт номінації більш істотний для жінок, ніж для чоловіків. У дітей емоційна інтерпретація домінує над раціональною майже втричі. Purpose. The purpose of this study is to analyze the psychological peculiarities of understanding the brand name in the form of a personal name, to determine the trends and regularities of the brand name influence on the image of the nomination object and consumer expectations. Research methods and techniques. Theoretical methods (deductive, inductive, analysis, synthesis, generalization) were used to build an empirical concept for studying the psychological peculiarities of understanding the brand name in the form of a personal name. The empirical study was conducted with a controlled association test and scaling. An oral survey in the form of an interview was used to collect information, and a content analysis was used to process the results. Mathematical data processing was carried out using primary statistics. In addition, interpretive methods were applied to explain the results obtained in terms of primary assumptions and references. Results. It was found that consumers in a rational understanding of a brand are guided by its name in a third and sometimes in almost half of the cases. Brand name has the most importance for women and the least for children. The influence of the name on the object of the nomination at the stage of emotional identification is most felt by women and children, although for men the emotional understanding of brand names also significantly prevails over the rational one. Some correlations between experience and the influence of the brand name were recorded. Strong emotional perception of brand names in the form of an exotic or modern name was observed. Conclusions. The brand name in the form of a personal name significantly affects the image of the nomination object and forms the corresponding expectations. Emotional understanding guides rational understanding. Both the rational and emotional impact of the brand name on the object of nomination is more significant for women than for men. In children, emotional interpretation dominates the rational almost three times.Документ Феномен пропріальної лексики(Південний архів (філологічні науки), 2021) Чорноус О. В.; Chornous O. V.Мета. Метою дослідження є окреслення межі між апелятивною та пропріальною лексикою, а також систематизація основних диференційних ознак онімів. Методи. У роботі використані метод аналізу наукової літератури для виявлення різних поглядів учених на межу між апелятивами та пропріативами; спостереження, аналіз, а також описовий, порівняльно-історичний методи для виявлення специфіки розмежування власних та загальних назв; порівняльний метод для виявлення спільного та відмінного щодо деяких специфічних ознак власних та загальних назв; методи узагальнення та абстрагування для встановлення загальних закономірностей розмежування апелятивів та пропріативів, а також систематизацію специфічних ознак власних назв. Результати. У науковій розвідці зосереджено увагу на дискусії, яка розгорнулася в науковій спільноті щодо наявності або відсутності чіткої межі між загальними та власними назвами. Окреслено різні позиції вітчизняних та зарубіжних науковців з цього питання, проведено їх аналіз. У результаті виявлено низку аргументів, які видаються однозначними або доволі спірними. Простежено наукові пошуки вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо специфічних ознак онімів, упорядковано їх перелік із 27 позицій. Відмінності пропріативів та апелятивів дослідники шукають у функціях, властивостях, закономірностях розвитку, сутності та мовних особливостях, контексті, етимології та перекладі. Виокремлено також такі ознаки, які визнаються лише деякими науковцями з огляду на їх підтримку або заперечення теорії асемантичності власних назв. Виявлено суттєві відмінності та деякі подібні риси між займенниками та власними назвами. Висновки. Відома ще з давніх часів дискусія про межу між загальними та власними назвами й на сьогодні не має остаточного розв’язання. У результаті аналізу різних підходів більш переконливим видається, що власні та загальні назви значно різняться за своїми характеристиками, призначенням, але при цьому тісно взаємодіють, взаємодоповнюють одне одного, що демонструють процеси онімізації та апелятивізації. Зроблено припущення, що виявлений спектр специфічних ознак онімів може бути доповнений з огляду на нові дослідження онімної лексики. Purpose. The task of the study is to define the boundary between common and proper names, and to systematize the main differential characteristics of the onyms. Methods. The research is based on different scientific methods. A scientific literature review was used to demonstrate how statements about boundary between appellatives and propriatives are changing and developing over time. Observation, analysis as well as the descriptive and comparative methods were used for identifying distinctions between proper and common names. Comparative method was used for identifying common and distinct peculiarities of proper and common names. Generalization and abstraction techniques were used to establish broad patterns of distinction between common and proper names, as well as systematization of specific features of proper names. Significant differences and some similarities between pronouns and proper names were described. Results. The article focuses on the debate in the scientific community about whether there is a clear distinction between common and proper names. Various positions of scientists on this issue have been identified and analysed. As a result, a number of arguments have been identified that are clearly or fairly contentious. The scientific works of Ukrainian and foreign researchers on the specific of proper names have been studied and a list of them has been organized (27 characteristics). Differences in proper and common names are sought in functions, nature and linguistic characteristics, context, etymology and translation. It also highlights features that are recognized by some scholars because of their support or the negation of the theory of the non-existence of semantics in proper names. Conclusions. The debate on the boundary between common and separate names, which dates back to ancient times, has not yet been definitively resolved. From the analysis of the different approaches, it appears more convincing that the proper and common names differ considerably in their characteristics, in their purpose, but they interact closely and complement each other. This is what onymization and apelativization processes demonstrate. It has been suggested that the list of specific characteristics of proper names can be augmented as a result of new research on the proper names.