Філологічні науки (Philological sciences)

Постійне посилання на фонд

https://rep.dnuvs.ukr.education/handle/123456789/255

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 40

Anthroponymic formula as a basic term of onomastics
(Scientific Journal of Polonia University, 2021) Chornous O. V.
This paper is a preliminary attempt to summarize and supplement key information about anthroponymic formula as a basic term of Ukrainian onomastics. Methods of research are predetermined by the aim and tasks put in the article. The main ones are comparative analyses, observation method, analysis of the scientific literature, method of classification, descriptive, comparative, and historical methods as well as methods of generalization and abstraction. They made it possible to clarify the content of the term anthroponymic formula, to describe differences between the existing definitions, and to examine the available equivalents in other languages. This study is the first step towards enhancing our understanding of anthroponymic formula’s definition that we defined initially as an order of anthroponyms in the official name of a person. This paper also describes some aspects of the analysed term’s formation, in particular a wide range of this term’s variants introduced into scientific parlancein in Slavistics.
Classifier of Errors (in Business Documents) in the Translation Process
(КПУ, 2021) Зінченко В.; Рибалка Н.; Zinchenko V.; Rybalka N.
Мета нашого дослідження полягає в тому, щоб з’ясувати, які помилки найчастіше допускають під час перекладу тексту, встановити класифікацію цих помилок. Методи. Теоретичні ‒ аналіз та синтез літератури з досліджуваної проблеми; практичні ‒ добір фактичного матеріалу та на його основі формулювання висновків про класифікацію помилок під час перекладу тексту. The purpose of our study is to find out what mistakes are most often made when translating the text, to classify these errors. Methods. The research is done by applying the following methods: theoretical - analysis and synthesis of literature on the problem studies; practical - the selection of factual material and on its basis making conclusions about the classification of errors in the process of text translation.
Interpretation of the novel «Across the River and into the Trees» in terms of means of emotionality expression
(Academy of Cognitive and Natural Sciences, 2023) Udovichenko H.; Ostapenko S.; Revutska S.; Zinchenko V.; Herasymenko О.; Удовіченко Г.; Остапенко С.; Ревуцька С.; Зінченко В.; Герасименко О.
У статті зроблено спробу з’ясувати сутність поняття емоційні лексичні одиниці та виявлено особливості їх перекладу українською мовою. Засоби емотивності передаються різними мовами специфічно, що ускладнює роботу перекладачів. Доведено, що книга Е. Хемінгуея «Через річку та в дерева» є цікавим зразком стилю відомого письменника. Емоції там виражаються по-різному. Використані в тексті синтаксичні конструкції являють собою поєднання опису подій чи думок головних героїв, де вживаються прості, складносурядні та складнопідрядні речення або їх поєднання, і діалогів, для яких характерне вживання простих речень, іноді наказових. Для описів характерне використання абсолютно нейтральної лексики, яка, однак, має значний відтінок. Переклад книги, виконаний К. Сухенком і Н. Тарасенко, вважається досить вдалим. Перекладачам вдалося зберегти стиль письменника. Крім того, вони зберегли й передали емоційність твору, використовуючи відповідні прийоми перекладу, що було непросто з огляду на значні відмінності засобів вираження емоційності. The article presents an attempt to clarify the essence of the concept of emotional lexical items and reveals the features of their translation into Ukrainian. The means of emotiveness is rendered specifically in different languages, thus complicating the work of translators. It is proved that E. Hemingway’s book “Across the River and into the Trees” is an interesting example of the style of the famous writer. Emotions are expressed there in dfferent ways. The syntactic constructions used in the text are a combination of descriptions of events or thinkings of the main characters, where simple, complex and compound sentences or their combinations are used, and dialogues characterized by the use of simple sentences, sometimes imperative ones. Descriptions are characterized by the use of completely neutral vocabulary, which, however, has a signi cant connotation. The translation of the book, performed by K. Sukhenko and N. Tarasenko is considered to be quite successful. The translators managed to preserve the style of the writer. Moreover, they preserved and rendered the emotionality of the work, using appropriate translation techniques, which was not easy given the significant differences in the means of expressing emotiveness.
Linguistic features of communication in Ukrainian
(Revista Eduweb, 2023) Зінченко В.М.; Лопатинська І.С.; Сабельникова Т.М.; Тільняк Н.В.; Сидоренко Л.М.; Zinchenko V.M.; Lopatynska I.S.; Sabelnykova T.M.; Tilniak N.V.; Sydorenko L.M.
The establishment of the language in the country should occur under conditions providing relevant linguistic support for this process, as well as proper legal support, for which unique instructional techniques for communication should be used. In Ukraine, in-depth contrastive studies of contact languages are used to successfully implement this process. Contrastive vocabulary dictionaries are created. Interpretive and translation dictionaries are being improved, including both general language and specialized ones. Along with this, special dictionaries are also being expanded due to units illustrating the grammatical properties of the Ukrainian language. The purpose of the academic paper is to systematize information regarding studying issues in the scientific literature related to the linguistic features of the communication process in the Ukrainian language, as well as to clarify their most significant practical aspects. Analytical-bibliographical, systemic-structural, comparative, logical- linguistic methods, analysis, synthesis, induction, and deduction were used in the course of the research to study scientific literature on issues related to the Ukrainian language’s linguistic features. At the same time, a questionnaire was used to practically clarify certain aspects of communication in Ukrainian from the perspective of its linguistic characteristics. Based on the research results, the theoretical fundamentals, concepts and main trends in the linguistic field were studied, as well as the survey results on the linguistic aspects of the communication process in the Ukrainian language were discussed. Становлення мови в країні має відбуватися за умови відповідного лінгвістичного забезпечення цього процесу, а також належного правового забезпечення, для чого мають використовуватися унікальні методики навчання комунікації. В Україні для успішної реалізації цього процесу використовуються поглиблені порівняльні дослідження контактних мов. Створено словники порівняльної лексики. Удосконалюються тлумачні та перекладні словники, як загальномовні, так і спеціальні. Поряд з цим поповнюються спеціальні словники за рахунок одиниць, що ілюструють граматичні властивості української мови. Метою наукової роботи є систематизація відомостей щодо вивчення питань наукової літератури, пов’язаних із лінгвістичними особливостями процесу спілкування українською мовою, а також з’ясування їх найважливіших практичних аспектів. У ході дослідження використано аналітико-бібліографічний, системно-структурний, зіставний, логіко-лінгвістичний методи, аналіз, синтез, індукцію та дедукцію для вивчення наукової літератури з питань мовних особливостей української мови. Водночас було використано анкету для практичного з’ясування окремих аспектів спілкування українською мовою з точки зору її мовних особливостей. За результатами дослідження вивчено теоретичні основи, концепції та основні тенденції лінгвістичної галузі, а також обговорено результати опитування щодо лінгвістичних аспектів процесу спілкування українською мовою.
Ад’єктиви в романі С. Жадана «Ворошиловград»
(Scientific Publishing Center “Sci-conf.com.ua”, 2023) Огарєнко Т. А.; Oharienko T. А.
Дослідження окремих елементів ідіостилю дає змогу скласти цілісне уявлення про творчу манеру письменника не тільки на літературному, а й на мовному рівні. Твори С. Жадана дуже різноманітні, що підтверджує багатовекторність його творчої особистості. Проаналізовано функції прикметників у романі С. Жадана «Ворошиловград». Доведено, що ад'єктиви уможливлюють характеристику героїв, опис картин природи, метафоричні описи. The study of individual elements of idiostyle makes it possible to form a holistic view of the writer's creative manner not only at the literary, but also at the linguistic level. The works of S. Zhadan are very diverse, which confirms the multi-vector nature of his creative personality. The functions of adjectives in S. Zhadan's novel "Voroshilovgrad" are analyzed. It has been proven that adjectives enable the characterization of heroes, the description of nature pictures, and metaphorical descriptions.
Аквафоносеми в україномовних та англомовних поетичних творах: особливості функціонування
(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2022) Козій О.Б.; Kozii O.В.
Вода – універсальний символ чи не у всіх світових традиціях. Водночас її наділено найрізноманітнішими функціями. Окремі особливості води зумовили її персоніфікацію, зробили символом вічного руху, очищення, а разом з тим і руйнації. Тож невипадково воду розглядають як основу основ, повноту можливостей, синтез і детермінізм усіх елементів. Ця стаття є спробою порівняльного аналізу особливостей функціонування звукових образів, пов’язаних в українській та англійській мовах із водою. Для зіставлення цих аквафоносем обрано низку поетичних творів українських шістдесятників та яскраві приклади пейзажної лірики австралійських письменників. Вибір останніх зумовлений тим, що цей шар англомовної літератури ще недостатньо вивчений. Способи створення образів у літературі перебувають у сферах дослідження двох наук – літературознавства та мовознавства. Звук в описах картин природи – це художній елемент, що допомагає розкрити їхній психологічний підтекст та емоційне наповнення. Компактність віршованого тексту обумовлює вибір слів із багатоплановою семантикою: чим більшою кількістю смислів наповнене слово, тим змістовно багатшим і образно яскравішим є текст, тим сильнішим є його емотивний резонанс. Створення звукових образів, або звукосимволізм, передбачає генерування художніх смислів звуковою оболонкою слова. На фонетичному рівні мови художнього твору маємо справу з художнім звукописом. Під звукописом розуміємо систему звукового інструментування, спрямовану на створення звукового образу. Основними елементами художнього звукопису є: гармонія й дисгармонія, евфонія й какофонія, алітерація та асонанс, звукові повтори і звуконаслідування. Часто саме завдяки семантично навантаженим звукосполученням та їхній здатності до взаємодії читач може пройнятися віршем, побачити й відчути його. Water is a universal symbol of almost all world traditions. At the same time, it is endowed with a wide variety of functions. Its individual features determined its personification, made it a symbol of eternal movement, purification and at the same time destruction. It is considered as the basis of the foundations, the fullness of all possibilities, the synthesis and determinism of elements. This article is an attempt at a comparative analysis of the functioning of sound images related to water in the Ukrainian and English languages. A number of poetic works of the Ukrainian sixties and vivid examples of landscape lyrics by Australian writers were chosen to compare these aquaphonos. The choice of the latter is due to the fact that this layer of English-language literature remains insufficiently studied. Ways of creating images in literature are in the spheres of research of two sciences — literary studies and linguistics. The sound content of nature paintings is analyzed from the perspective of sound in landscape descriptions as an artistic element, which allows us to reveal the psychological subtext and emotional content of nature descriptions. The compactness of the poetic text dictates the selection of words with multifaceted semantics, the more meanings a word has, the richer the text is in terms of content and imagery, and the stronger the emotional resonance. The creation of sound images or sound symbolism involves the generation of artistic meanings by the sound envelope of words. At the phonetic level of the language of an artistic work, we are dealing with artistic sound recording. Sound recording is a system of sound instrumentation aimed at creating a sound image. The main elements of artistic sound recording are: harmony and disharmony, euphony and cacophony, alliteration and assonance, sound repetitions and sound imitation. In many ways, it is thanks to the semantically loaded sound combinations and their ability to interact that the poet can more clearly give the reader the opportunity to listen and hear his poem, as well as see and feel it.
Англійська мова (Оновлення мовлення юристів у постмодерному суспільстві)
(Постмодерністські відкриття ISSN: 2068-0236 | електронний номер ISSN: 2069-9387 Висвітлено в: Web of Science (WOS); EBSCO; ERIH+; Google Scholar; Index Copernicus; Ideas RePeC; Econpapers; Socionet; CEEOL; Ulrich ProQuest; Cabell, Journalseek; Scipio; Philpapers; SHERPA/RoMEO repositories; KVK; WorldCat; CrossRef; CrossCheck, 2022) Дзевицька Л.; Dzevytska L.
Mishenina, T., Romanenko, O., Dzevytska, L., Ternavska, T., & Lytvyn, I. (2022). Renewing the Speech of Lawyers in the Postmodern Society. Postmodern Openings, 13(3), 284-309. https://doi.org/10.18662/po/13.3/490
Англійсько-український словник мілітарної лексики (за стандартом НАТО)
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Снісаренко І. Є.; Snisarenko I.
Цей словник може стати в нагоді здобувачам вищої освіти та наукових ступенів навчальних закладів зі специфічними умовами навчання, адже може бути використаний як для навчальної мети (практичні заняття, написання тез/статей, участь у засіданнях дискусійного клубу, наукового студентського гуртка тощо), так і практичного використання під час виконання службових обов’язків військовослужбовцями, поліцейськими, фахівцями з безпеки і оборони та іншими зацікавленими фахівцями. Використання глосарію може допомогти зрозуміти базові військові терміни, які зустрічаються в документах НАТО з підготовки військових спеціалістів. This glossary may be useful for students of higher education and scientific degrees in educational institutions with specific conditions of study, as it can be used both for educational purposes (practical classes, writing theses/articles, participation in meetings of the discussion club, in scientific student circle, etc.), and practical use while performing duties by military personnel, police officers, security and defense specialists and other specialists. The use of a glossary can help to understand basic military terms found in NATO documents on training military specialists.
Антропоніми як базові складники онімної системи
(Записки з українського мовознавства, 2021) Чорноус О. В.; Chornous O. V.
У статті узагальнені та доповнені ключові відомості про антропоніми як базові складники онімної системи, зокрема проаналізовані термінні аспекти, схарактеризовані дефініції та виявлені їхні особливості у вітчизняних та зарубіжних лексикографічних ресурсах, окреслені найбільш відомі типології. The article summarises and supplements the key information about anthroponyms as basic components of the onomastic system, in particular, analyses the term aspects, characterises definitions and reveals their peculiarities in domestic and foreign lexicographic resources, outlines the most famous typologies.
Варіювання української антропонімної формули
(Записки з українського мовознавства, 2022) Чорноус О. В.; Chornous O. V.
У статті узагальнені та доповнені ключові відомості про сучасну українську офіційну антропонімну формулу в аспекті варіювання кількості та послідовності її компонентів, а також їх графічного оформлення. Для реалізації поставленої мети було виконано низку завдань: 1) виявлено та описано випадки зміни кількісного складу української офіційної антропонімної формули в тих документальних джерелах, де важливою є ідентифікація особи; 2) схарактеризовано виявлені варіації української офіційної антропонімної формули у сфері документування управлінської інформації; 3) простежено зміни послідовності лексем у межах антропонімної формули; 4) зроблено висновки про повну та відносну самостійність компонентів української антропонімної формули; 5) окреслено варіанти графічного оформлення антропонімної формули в документах. Об’єкт дослідження – сучасна українська офіційна антропонімна формула; предмет дослідження – варіювання кількості та послідовності лексем, їх графічного оформлення у межах української антропонімної формули. У науковій праці послуговуємося насамперед описовим та порівняльним методами. У результаті дослідження було виявлено, що вищий ступінь офіційності документа (наприклад, державні реєстри та списки), то ширше застосування трилексемної антропонімної формули. Однак навіть найбільш консервативна сфера, де метою є якнайточніша ідентифікація особи, поступово зазнає впливу глобалізаційних процесів, внаслідок яких сучасна антропонімна формула усе частіше репрезентується двома лексемами без імені по батькові (як-от паспорт громадянина України для виїзду за кордон). У сфері документування управлінської інформації має місце елімінація імені по батькові в низці реквізитів організаційно-розпорядчих документів, спостерігається трансформації антропонімної формули у звертаннях, що контрастує з практикою усного спілкування. Попри вільний порядок розташування компонентів у межах антропонімної формули фіксуємо обмеження щодо інверсійного використання імені та по батькові. Усі компоненти української антропонімної формули можуть вживатися з повною та відносною самостійністю залежно від дискурсу. У роботі окреслено теорію Строумена, зауважено про варіювання регістру літер залежно від типу документа. The article summarized and supplemented key information about the current Ukrainian official anthroponymic formula in terms of variation in the number and sequence of its components, as well as their graphic design. A number of tasks were performed to realize this purpose. We have found and described some changes in the quantitative composition of the Ukrainian official anthroponymic formula in those documents where identification of the person is important, characterized some versions of the Ukrainian official anthroponymic formula in documentation of management activities, traced changes in the sequence of anthroponymic formula components, have reached the conclusion about the complete and relative independence of components in the Ukrainian anthroponymic formula. The final area of investigation was graphic design of the anthroponymic formula in the documents. The object of the research is a modern Ukrainian official anthroponymic formula; the subject of the research is variation in the number and sequence of components in the Ukrainian anthroponymic formula, their graphic design. In this article we use the descriptive and comparative methods in the first place. As a result of the study it was found that the highest level of official document (for example, state registers and lists), then the wider application of anthroponymic formula with three components. However, even the most conservative sphere, where the aim is to identify the person as accurately as possible, is gradually exposed to the influence of globalization processes. As a result of this, the modern anthroponymic formula is increasingly represented by two lexemes without the name of the father (as a passport of the citizen of Ukraine for travel abroad). We must admit elimination of patronymic in some requisites of organizational and executive documents. There are transformations of the anthroponymic formula in the manner of addressing one another in the written form, which is in contrast with the practice of verbal communication. Despite the free order of the components in the anthroponymic formula, we fix restrictions for the name and the patronymic’s version. All components of the Ukrainian anthroponymic formula can be used with full and relative independence depending on the discourse. In the article the strawman theory is outlined as well as variants of the case letter in documents.
Вплив антропонімів (погляд психіатрів та психологів кінця ХІХ ст. – початку ХХ ст.)
(Записки з українського мовознавства, 2023) Чорноус О. В.; Chornous O. V.
Пропонована наукова розвідка має на меті проаналізувати наукову спадщину психіатрів, психологів кінця ХІХ – початку ХХ ст., у фокусі уваги яких перебували випадки нав’язливого потягу або неконтрольованого страху щодо антропонімів, різноманітні емоційні реакції, викликані антропонімами, ситуації впливу особових імен та прізвищ на поведінку носія. Об’єктом дослідження є антропоніми як базові складники онімної системи; предметом дослідження – вплив антропонімів на різні аспекти життя носія на основі випадків, описаних у наукових працях психіатрів, психологів кінця ХІХ ст. – початку ХХ ст. З-поміж методів здебільшого послуговуємося методом аналізу наукової літератури, а також описовим та порівняльним. У результаті аналізу описаної в наукових розвідках консультативної практики психіатрів кінця ХІХ ст. було виявлено антропоніми в новому світлі – як предмет ірраціональної пристрасті (ономатоманія) або страху (ономатофобія). Небажані думки про імена, на переконання тодішніх лікарів, мали істотний негативний вплив на повсякденне життя їхніх пацієнтів, утім їхні сучасні колеги висловлюють сумніви щодо такого потенціалу антропонімів. У наступні роки дедалі частіше описуються дивні зв’язки між антропонімами та носіями, що в той чи той спосіб впливали на їхню поведінку: носії наслідували якості чи характер, «закладений» в імені або, навпаки, намагалися цілковито викреслити антропонім з пам’яті. У колі наукових проблем постають питання навмисної трансформації антропонімів задля розв’язання професійних чи побутових проблем, глибинні мотиви номінаторів, що впливають на їхній вибір імені для немовляти, а також механізм забування власних назв. У новому ракурсі постають імена, здатні викликати потужні асоціації, у такий спосіб впливаючи на різні аспекти життя носія, а також слугувати засобом маніпуляцій під час комунікації, демонструючи повагу чи зневагу до їхнього носія. Заслуговують також на увагу спроби психологів дати відповідь на питання щодо можливої кореляції імені та особистісних характеристик носія. У дослідженнях 20 х років на основі зібраних попередниками випадків несвідомого впливу імені на поведінку носія були запропоновані три категорії, де такий вплив є найбільш помітним: загальний вплив на характер і поведінку, професійну сферу, а також особисті стосунки. The aim of this scientific research is to analyze the contributions of psychiatrists and psychologists from the late nineteenth and early twentieth centuries who focused on cases of obsessive attraction or uncontrollable fear related to personal names. The study examines the emotional reactions caused by personal names and surnames, as well as the influence of names on the behavior of individuals. The research focuses on anthroponyms as fundamental components of the naming system, exploring their impact on various aspects of individuals’ lives based on the cases described in the scientific works of psychiatrists and psychologists from that time period. Through an analysis of the counseling practices of late nineteenth-century psychiatrists, anthroponyms were reevaluated as subjects of irrational passion (onomatomania) or fear (onomatophobia). Undesirable thoughts related to names were believed to significantly affect the daily lives of patients during that era, although contemporary colleagues express doubts regarding this potential influence of anthroponyms. Subsequent studies documented intriguing connections between personal names and the behavior of their bearers: some individuals emulated the qualities associated with their names, while others sought to erase their anthroponyms from memory entirely. The research explores topics such as intentional transformations of anthroponyms to solve professional or personal problems, motives of namers influencing their choices for baby names, and the mechanisms behind forgetting personal names. This new perspective highlights how certain names can evoke powerful associations that influence various aspects of an individual’s life and can be used as tools of manipulation in communication, conveying respect or disrespect for the bearer. Additionally, psychologists have attempted to address the question of a possible correlation between a person’s name and their personal characteristics. Based on cases of unconscious name influence on behavior, it was proposed three categories where such influence is most notable: general influence on character and behavior, professional sphere, and personal relationships.
Гіпотаксис творів М. Коцюбинського як показник європейської орієнтованості української прози
(Гельветика, 2022) Огарєнко Т. А.; Ліштаба Т. В.; Oharienko T. А.; Lishtaba T. В.
У статті узагальнено погляди дослідників на особливості творчої манери М. Коцюбинського, на його досвід реформаторства в напрямі модерної європейської прози. У творі «Хо» виокремлено гіпотактичні конструкції з неприслівним зв’язком, розподілено їх за семантикою, простежено структурні особливості предикативних частин у межах складнопідрядних речень детермінантного типу. Досліджено функційне навантаження поліпредикативних одиниць із залежними частинами з обставинним значенням. Мова художніх текстів митця – один із яскравих прикладів широкого підходу до розвитку літературної мови. Європейська орієнтованість на вишуканість, психологізм, формальну стислість поряд із внутрішньою повнотою визначили неповторність стилю письменника, що виявляється в низці рис. У галузі синтаксису М. Коцюбинський подає неперевершені зразки того, як справжній художник словесно-стильовими образами повинен відтворювати великі картини життя. Різноманітними мовними засобами, зокрема синтаксично-стилістичними прийомами, письменник зображував найтонші психологічні нюанси. The article summarizes the views of researchers on the peculiarities of M. Kotsyubynsky’s creative manner, on his experience of reforming in the direction of modern European prose. Hypotactic constructions with a non-adverbial connection are singled out in the work, they are divided according to semantics, and the structural features of predicative parts within complex sentences of the determiner type are examined. The functional load of polypredicative units with dependent parts with circumstantial meaning has been studied. The language of the artist's artistic texts is one of the brightest examples of a broad approach to the development of the literary language. European focus on sophistication, psychologism, formal brevity, along with internal completeness, determines the uniqueness of the writer’s style, which is manifested in a number of features. In the field of syntax, M. Kotsyubinsky presents unsurpassed examples of how a real artist with verbal and stylistic images should reproduce large pictures of life. With various linguistic means, including syntactic and stylistic techniques, the writer depicted the most subtle psychological nuances.
Емоційне ставлення до антропонімів
(Наукові перспективи, 2023) Чорноус О. В.; Chornous O. V.
У пропонованій науковій розвідці схарактеризовано випадки позитивного емоційного ставлення носіїв до імен та прізвищ, що були зафіксовані в розвідках XVIII–ХХ ст., а також простежено зміни поглядів на емоційний зв’язок імені та носія. Виявлено, що антропонімна формула позиціонувалася як невіддільний атрибут людини, до якого згадані в роботах носії демонстрували позитивне емоційне ставлення, часом наголошуючи на необхідності всіляко убезпечувати свої імена та прізвища від навмисних або випадкових спотворень. Такі зовнішні втручання сприймалися надзвичайно гостро, адже тлумачилися як наруга не лише над іменем, а й над власником. У багатьох випадків їх пов’язували з втратою власної ідентичності та небажанням бути кимось іншим. Для деяких носіїв дотримання узвичаєної форми було ознакою зв’язку поколінь, способом ушанування пам’яті про досягнення та позитивні діяння своїх предків, від яких вони успадкували славетні прізвища. Для інших в імені та прізвищі був захований великий потенціал, який вони використовували для покращення антропонімної формули, вдаючись до різноманітних трансформацій. Описані спроби досягнення гармонії між промовистими іменами та їхніми носіями шляхом перетворення перших на більш відповідні до зовнішності чи внутрішніх рис носія. Згадано про значні можливості антропонімів слугувати засобом маніпуляцій у комунікації. Упродовж тривалого часу уявлення про зв’язок носія та імені зазнавали змін: популярне в попередні століття твердження про здатність антропоніма безпосередньо визначати характер чи в інший спосіб впливати носія у ХХ ст. було сприйняте як сумнівне. Ідеться про упереджене ставлення до деяких імен, а також ідеї, що певні риси характеру людини можуть бути розвинені або вдосконалені на виконання закладеної в антропонімній формулі «програми». При цьому в тогочасних роботах підкреслювалися можливості власних імен людей слугувати додатковим мотиваційним чи стримувальним чинником. У багатьох роботах попереднього століття описано особові імена та прізвища як невіддільні елементи ідентичності. The proposed scientific study characterises the cases of positive emotional attitude of the bearers to names and surnames recorded in the studies from the eighteenth to the twentieth centuries, and traces the changes in views on the emotional connection between the name and the bearer. It has been found that the anthroponymic formula was positioned as an inherent attribute of a person, to which the bearers mentioned in the works demonstrated a positive emotional attitude, sometimes emphasising the need to protect their names and surnames from intentional or accidental distortions in every possible way. Such external interventions were perceived as extremely sensitive, as they were interpreted as an insult not only to the name but also to the bearer. In many cases, they were associated with the loss of one's own identity and the unwillingness to be someone else. For some bearers, adherence to the traditional form was a sign of intergenerational ties, a way of honouring the memory of the achievements and positive deeds of their ancestors from whom they inherited their famous surnames. For others, the personal name and surname had a great potential, which they used to improve the anthroponymic formula by resorting to various transformations. The article describes attempts to achieve harmony between names and their bearers by transforming their form into more appropriate to the appearance or internal features of the bearer. The author mentions the significant potential of anthroponyms to serve as a means of manipulation in communication. Building on this historical perspective, the idea of the connection between the bearer and the name has been undergoing changes: the statement about the ability of an anthroponym to directly determine the character or otherwise influence the bearer, popular in previous centuries, was perceived as questionable in the twentieth century. This refers to the prejudice against certain names, as well as the idea that certain traits of a person's character can be developed or improved to fulfil the "programme" laid down in the anthroponymic formula. At the same time, the works of that time emphasised the potential of people's own names to serve as an additional motivational or deterrent factor. Many works of the previous century described personal names and surnames as integral elements of identity.
Захисні особові імена як антропонімна універсалія
(Записки з українського мовознавства, 2020) Чорноус О. В.; Chornous O. V.
Досліджено специфіку функціювання захисних особових імен в антропонімії різних народів, констатовано їхній універсальний характер. Порівняльний аналіз цих онімів виявив, що атропеїчні іменування з негативно конотованими лексемами в антропоосновах і особові імена, утворені від назв представників флори та фауни, є антропонімною універсалією. The specificity of the functioning of protective personal names in the anthroponymy of different peoples is investigated, and their universal character is stated. A comparative analysis of these onymes has revealed that atropic names with negatively connotated lexemes in anthropo-bases and personal names derived from the names of flora and fauna representatives are an anthroponymic universal.
Класичні підходи до проблеми значення власних назв у зарубіжних дослідженнях
(Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету, 2020) Чорноус О. В.; Chornous O. V.
Одним із найбільш дискусійних у вітчизняній і зарубіжній ономастиці лишається питання наявності або відсутності значення у власних назв. До його обговорення долучалися знані філософи та логіки часів античності, визначні діячі науки й мистецтва доби Відродження та Нового часу, учені з різних галузей знань ХІХ та ХХ століть. Не оминає його увагою також сучасна наукова спільнота, адже відповідь на це питання часто має визначальне значення для багатьох дослідників, які нині вивчають онімну лексику з позицій психолінгвістики, соціолінгвістики, когнітивної лінгвістики тощо. Метою статті є окреслити цілісний погляд на проблему значення онімів, схарактеризувавши наявні в зарубіжній лінгвістиці та філософській думці класичні підходи до розуміння семантичності й асемантичності власних назв і простеживши їх еволюцію. Методи дослідження включають аналіз і синтез інформації, репрезентованої в зарубіжних наукових джерелах, порівняння, систематизацію різних поглядів учених на проблему наявності або відсутності значення у власних назв. Обговорення проблеми значення власних назв розпочалося ще в IV ст. до н.е. з інтерпретації походження назв «за природою» (Платон) і «за домовленістю» (Аристотель). Надалі погляди вчених так само не мають єдності. Аналізуючи імена, Т. Гоббс дійшов висновку, що вони передусім виконують роль своєрідних міток для підкріплення нашої пам’яті. Свою чергою, Ґ. Ляйбніц підкреслював, що назви дуже часто відповідають властивостям речей. Це протистояння закріпилося й надалі. Узагальнено всі наступні пропоновані концепції можна представити у вигляді протилежних комплексів наукових поглядів: 1) оніми не мають значення (В. Брендаль, Е. Бюіссанс, А. Ґардінер, Р. Діксон, С. Кріпке, Дж. Лайонз, Дж. С. Мілль, А. Нурен); 2) власні назви мають значення в тому чи тому розумінні (М. Бреаля, Ґ. Фреґе, О. Єсперсен, Б. Расселл, Дж. Серль, Л. Віттґенштайн). Проаналізовані в роботі праці здебільшого є логіко-філософськими, а не лінгвістичними, однак саме вони часто слугують основою або орієнтиром для пізніших суто мовознавчих, а надалі й ономастичних досліджень. One of the most contentious in European and Ukrainian onomastics is whether or not proper names have semantics. It was discussed with famous philosophers and logic of antiquity, prominent figures of science and art of the Renaissance and the New Age, scientists from different fields of knowledge of the XIX and XX centuries. At the same time the modern scientific community doesn’t ignore this problem nowadays as well, because the answer to this question is often decisive for many researchers who now study different proper names from the perspective of psycholinguistics, sociolinguistics, cognitive linguistics, and so on. The purpose of the article is to create a holistic view of the semantics of proper names by describing the classical approaches available in international linguistics and philosophical thought to the presence or absence of semantics in proper names. The methods of research include analysis and synthesis of information presented in international researches, comparison, systematization of different views of researches on the problem of the presence or absence of semantics in proper names. The discussion of the problem started in IV BC according to the interpretation of the origin of the proper names “by nature” (Plato) and “by agreement” (Aristotle). In the future, there is no unity in the views of scientists. In analyzing the proper names, T. Hobbs concluded that they primarily serve as a kind of marker for our memory. In turn, G. Leibniz stressed that names very often correspond to the properties of things. This stand-off was further entrenched. The overview of all subsequent proposed concepts can be presented as opposing complexes of scientific views: 1) proper names don’t have meaning (V. Brøndal, E. Buyssens, R.M.W. Dixon, A. Gardiner, S. Kripke, J. Lyons, J.S. Mill, A. Noreen); 2) proper names have meaning in one way or another (M. Bréal, G. Frege, O. Jespersen, B. Russell, J. Searle, L. Wittgenstein). We should also admit that these researches are mostly logical and philosophical rather than linguistic, but they are often the basis for later purely linguistic and onomastics studies.
Компетентність як ключове поняття в системі вищої освіти
(Scientific Publishing Center “Sci-conf.com.ua”, 2023) Огарєнко Т. А.; Oharienko T. А.
Для реалізації якісної вищої освіти важливим фактором є формування компетентностей, зокрема фахових. Це питання набуло актуальності в останні роки у зв'язку з переорієнтацією системи освіти. Проаналізовано поняття компетентність і компетенції. Досліджено інноваційні підходи до формування сучасних компетентностей. Визначено обставини, які впливають на необхідність в інноваційній спрямованості педагогічної діяльності на сучасному етапі розвитку освіти і суспільства в цілому. For the implementation of high-quality higher education, an important factor is the formation of competences, in particular professional ones. This issue has gained relevance in recent years in connection with the reorientation of the education system. The concepts of competence and competence are analyzed. Innovative approaches to the formation of modern competences have been studied. Circumstances that affect the need for innovative orientation of pedagogical activity at the current stage of development of education and society as a whole are determined.
Курс лекцій з дисципліни «Загальне мовознавство», ступінь магістр
(Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 2023) Ревуцька С. К.; Удовіченко Г. М.; Зінченко В. М.; Revutska S. К.; Udovichenko Н. М.; Zinchenko V.М.
У курсі лекцій основна увага спрямована на формування лінгвотеоретичної основи; визначення специфіки співвідношення мовленнєвої діяльності та мислення, утвердження мовознавства як науки, специфіки різноманітних лінгвістичних напрямів і шкіл. In the course of lectures, the main attention is directed to the formation of the linguistic and theoretical basis; determination of the specifics of the relationship between speech activity and thinking, the establishment of linguistics as a science, the specifics of various linguistic directions and schools
Методика вивчення синтаксичних понять у вищих педагогічних навчальних закладах
(Центральноукраїнський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка, 2020) Огарєнко Т. А.; Oharienko T. А.
Обґрунтовано необхідність володіння методиками вивчення синтаксичних понять. Проаналізовано логічну послідовність вивчення синтаксичних одиниць, доведено необхідність текстуального підходу до тлумачення ролі синтаксичних компонентів. На прикладі речень із вставними конструкціями у творі О. Довженка «Зачарована Десна» продемонстровано різні методики вивчення синтаксичних одиниць. The necessity of mastering methods of studying syntactic concepts is substantiated. The logical sequence of the study of syntactic units is analyzed, the necessity of a textual approach to the interpretation of the role of syntactic components is proven. Various methods of studying syntactic units are demonstrated on the example of sentences with interjections in O. Dovzhenko's work "The Enchanted Tooth".
Методологія наукових досліджень: методичні рекомендації з вивчення дисципліни; ступінь «магістр»
(Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 2023) Бочарова Ю. Г.; Ревуцька С. К.; Зінченко В. М.; Bocharova Y. G.; Revutska S.К.; Zinchenko V.М.
Методичні рекомендації призначені для здобувачів вищої освіти спеціальності 035 «Філологія» і спрямовані на допомогу в засвоєнні знань та формуванні компетентностей з дисципліни «Методологія наукових досліджень» та покликана сформувати поглибити та розширити у здобувачів вищої освіти знання щодо методології наукових досліджень в цілому та лінгвістичних досліджень зокрема, провадження інноваційної діяльності, формування компетентностей щодо проведення наукових досліджень; презентації та захисту їх результатів; пошуку в науковій літературі, базах даних та інших джерелах необхідних даних, їх аналізу, оцінки, систематизації та використання інших методів обробки інформації для вирішення складних професійних завдань. Methodological recommendations are intended for students of higher education in the specialty 035 "Philology" and are aimed at assisting in the assimilation of knowledge and the formation of competences in the discipline "Methodology of Scientific Research" and is intended to form, deepen and expand higher education students' knowledge of the methodology of scientific research in general and linguistic research in particular, the implementation of innovative activities, the formation of competences in conducting scientific research; presentation and defense of their results; searching in scientific literature, databases and other sources of necessary data, their analysis, evaluation, systematization and the use of other information processing methods to solve complex professional tasks
Мовне забезпечення законотворчої діяльності
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Огарєнко Т. А.; Oharienko T. А.
Розглянуто проблему лінгвістичного унормування правничих понять, доведено націєтворче значення державної мови в правничій галузі. The problem of linguistic normalization of legal concepts is considered, the nation-building significance of the state language in the legal field is proven.

Переглянути

Перегляд Філологічні науки (Philological sciences) за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування