Філологічні науки (Philological sciences)
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Філологічні науки (Philological sciences) за Автор "Kozii O.В."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Аквафоносеми в україномовних та англомовних поетичних творах: особливості функціонування(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2022) Козій О.Б.; Kozii O.В.Вода – універсальний символ чи не у всіх світових традиціях. Водночас її наділено найрізноманітнішими функціями. Окремі особливості води зумовили її персоніфікацію, зробили символом вічного руху, очищення, а разом з тим і руйнації. Тож невипадково воду розглядають як основу основ, повноту можливостей, синтез і детермінізм усіх елементів. Ця стаття є спробою порівняльного аналізу особливостей функціонування звукових образів, пов’язаних в українській та англійській мовах із водою. Для зіставлення цих аквафоносем обрано низку поетичних творів українських шістдесятників та яскраві приклади пейзажної лірики австралійських письменників. Вибір останніх зумовлений тим, що цей шар англомовної літератури ще недостатньо вивчений. Способи створення образів у літературі перебувають у сферах дослідження двох наук – літературознавства та мовознавства. Звук в описах картин природи – це художній елемент, що допомагає розкрити їхній психологічний підтекст та емоційне наповнення. Компактність віршованого тексту обумовлює вибір слів із багатоплановою семантикою: чим більшою кількістю смислів наповнене слово, тим змістовно багатшим і образно яскравішим є текст, тим сильнішим є його емотивний резонанс. Створення звукових образів, або звукосимволізм, передбачає генерування художніх смислів звуковою оболонкою слова. На фонетичному рівні мови художнього твору маємо справу з художнім звукописом. Під звукописом розуміємо систему звукового інструментування, спрямовану на створення звукового образу. Основними елементами художнього звукопису є: гармонія й дисгармонія, евфонія й какофонія, алітерація та асонанс, звукові повтори і звуконаслідування. Часто саме завдяки семантично навантаженим звукосполученням та їхній здатності до взаємодії читач може пройнятися віршем, побачити й відчути його. Water is a universal symbol of almost all world traditions. At the same time, it is endowed with a wide variety of functions. Its individual features determined its personification, made it a symbol of eternal movement, purification and at the same time destruction. It is considered as the basis of the foundations, the fullness of all possibilities, the synthesis and determinism of elements. This article is an attempt at a comparative analysis of the functioning of sound images related to water in the Ukrainian and English languages. A number of poetic works of the Ukrainian sixties and vivid examples of landscape lyrics by Australian writers were chosen to compare these aquaphonos. The choice of the latter is due to the fact that this layer of English-language literature remains insufficiently studied. Ways of creating images in literature are in the spheres of research of two sciences — literary studies and linguistics. The sound content of nature paintings is analyzed from the perspective of sound in landscape descriptions as an artistic element, which allows us to reveal the psychological subtext and emotional content of nature descriptions. The compactness of the poetic text dictates the selection of words with multifaceted semantics, the more meanings a word has, the richer the text is in terms of content and imagery, and the stronger the emotional resonance. The creation of sound images or sound symbolism involves the generation of artistic meanings by the sound envelope of words. At the phonetic level of the language of an artistic work, we are dealing with artistic sound recording. Sound recording is a system of sound instrumentation aimed at creating a sound image. The main elements of artistic sound recording are: harmony and disharmony, euphony and cacophony, alliteration and assonance, sound repetitions and sound imitation. In many ways, it is thanks to the semantically loaded sound combinations and their ability to interact that the poet can more clearly give the reader the opportunity to listen and hear his poem, as well as see and feel it.Документ Особливості втілення концепту крил у літературі (на матеріалі творів Г. Уеллса «Дивовижні відвідини», Г. Маркеса «Сто років самотності» та оповідання «Стариган з крилами», оповідання А. Дімарова «Крила» та вірша І. Драча «Крила»)(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2022) Козій О.Б.; Kozii O.В.На прикладі образу крил простежуються зміни у сприйнятті концептів з архетипним підтекстом. Зниження уваги до людини як носія внутрішнього багатства в індустріальному світі призводять до зникнення віри в надприродне, знецінення поняття вищого призначення та духовного потенціалу. У більшості світових культур людська уява створила істот з крилами як утілення одвічного потягу до польоту, до неба, до вершин духовності. Давньогрецькі Ерос та кінь Пегас, біблійні янголи, ельфи в п’єсах В. Шекспіра та казках Г. Андерсена уособлюють відповідно кохання, творче натхнення, добрі вісті та Боже благословення й красу та тендітність природи. Крила часто були пов’язані із сонячними божествами й принесли іронію у давньогрецький міф про Ікара, що загинув, коли підлетів надто близько до Сонця. Переоцінка та знецінення пріоритетів у культурі ХХ століття призводить до зміни акцентів у сприйнятті цього символу. Ми спробуємо простежити особливості втілення концепту крил у творах української та світової літератури, прозових та поетичних. Зіставимо портрети, причини появи та смислове наповнення образів крилатих істот у двох творах яскравого представника магічного реалізму Г. Маркеса (романі «Сто років самотності» та оповіданні «Стариган з крилами»), оповіданні видатного фантаста Г. Уеллса «Дивовижні відвідини», баладі шістдесятника І. Драча «Крила» та оповідання неореаліста А. Дімарова «Крила». Твір Г. Уеллса був написаний 1895 року, проте ми залучаємо його до однієї епохи з іншими творами, оскільки розглядаємо ХХ століття не календарно, а з погляду панівної на той час філософії відчуження. Ці тенденції намітилися в кінці ХІХ століття разом із низкою наукових відкриттів, а особливої гостроти набули вже у мистецтві другої половини ХХ століття. On the example of the image of wings, changes in the perception of concepts with archetypal connotations can be traced. Decreased attention to man as a bearer of inner wealth in the industrial world leads to the disappearance of faith in the supernatural, devaluation of the concept of a higher purpose and spiritual potential. In most world cultures human imagination created creatures with wings as the embodiment of the eternal desire to fly, to the sky, to the heights of spirituality. Ancient Greek Eros and the horse Pegasus, biblical angels, elves in W. Shakespeare's plays and H. Andersen's fairy tales represent love, creative inspiration, good news and God's blessing, and the beauty and fragility of nature, respectively. The revaluation and devaluation of priorities in the culture of the 20th century leads to a change in emphasis in the perception of this symbol. We will try to trace the peculiarities of the implementation of the concept of wings in works of Ukrainian and world literature, prose and poetry. Let's compare the portraits, the reasons for the appearance and the meaningful content of the images of winged creatures in two works of a bright representative of magical realism by H. Marquez (the novel "One Hundred Years of Solitude" and the short story "The Old Man with Wings"), the story of the outstanding fiction writer H. Wells "The Amazing Visit", the ballad of I. Drach "Wings" and the story of the neorealist A. Dimarov "Wings". The work of H. Wells was written in 1895, but we include it in the same era as other works, since we consider the 20th century not according to the calendar, but from the point of view of the philosophy of alienation prevailing at that time. These trends emerged at the end of the 19th century together with a number of scientific discoveries, and gained particular sharpness in the art of the second half of the 20th century.