Юридична психологія (Juridical psychology) (19.00.06)
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Юридична психологія (Juridical psychology) (19.00.06) за Автор "Bohucharova O. I."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Безпека кібернетичного простору як екологічного середовища та осередку вчинення злочинів(Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 2015) Богучарова О. І.; Bohucharova O. I.; Комісаров С. А.; Komisarov S. A.Проаналізовано проблему утвердження сучасного кібернетичного (інформаціонного) простору як предмета теорії та практики оперативно-розшукової діяльності. Зроблено огляд підходів до його визначення через урахування особливостей «кіберпростору» при виборі дієвих стратегій оперативно-розшуковіх заходів. Запропоновано розуміння кіберзлочинності як екологічного злочину, а кіберпростору – як специфічного «інформаційного екологічного середовища» (environment), на яке певні особи можуть усвідомлено й зловмисно впливати (взаємодіяти) аж до його руйнування, знищення, спричинення йому та його об’єктам/суб’єктам суттєвої шкоди, небезпечної для їх функціонування або здоров’я. Також зазначено необхідність визначення цифрового сувернітету країни в правовій площині та безпекових заходів із його посилення. The problem of establishing the modern cybernetic (information) space as a subject of the theory and practice of operational and investigative activity is analyzed. An overview of approaches to its definition is made by taking into account the features of "cyberspace" when choosing effective strategies for operative and investigative measures. It is proposed to understand cybercrime as an environmental crime, and cyberspace as a specific "informational ecological environment" (environment), which certain persons can consciously and maliciously influence (interact) up to its destruction, destruction, causing it and its objects/subjects objects of significant damage, dangerous for their functioning or health. The need to define the country's digital sovereignty in the legal sphere and security measures to strengthen it is also indicated.Документ Емоційній інтелект як чинник ефективності прийняття управлінських рішень у системі державного управління(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2015) Богучарова О. І.; Bohucharova O. I.Проаналізовано емоційній інтелект як чинник ефективності прийняття управлінських рішень і як надійний предиктор ефективності організаційних змін. З огляду на отримані результати зроблено висновок про те, що в умовах змін для емоційно обдарованих лідерів-керівників характерні високі показники емоційного інтелекту й ефективна лідерська діяльність (ефективні управлінські рішення), а змінам, здійснюваним під їх керівництвом, − риси раціоналізації включення особистого потенціалу, динамічності входження у фазу змін і виходу з неї за умов прямої кореляції з середньовисокими показниками задоволення працею співробітників державного управління. Виявлено новий підхід до оцінки інновацій в організаціях державного управління, заснований на суб’єктивних показниках – ефективності прийняття рішень та задоволення працею співробітників державного управління. Emotional intelligence was analyzed as a factor in the effectiveness of managerial decision-making and as a reliable predictor of the effectiveness of organizational changes. Based on the obtained results, it was concluded that in the conditions of change, emotionally gifted leaders-managers are characterized by high indicators of emotional intelligence and effective leadership activity (effective management decisions), and the changes carried out under their leadership are characterized by the rationalization of the inclusion of personal potential, the dynamism of entering the phase of change and exiting it, in direct correlation with the average employees' satisfaction with the work of public administration. A new approach to the evaluation of innovations in public administration organizations has been identified, based on subjective indicators - the effectiveness of decision-making and satisfaction with the work of public administration employees.Документ Практика психологічного супроводження здоров’я як посилення суб’єктності особистості(Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2015) Богучарова О. І.; Bohucharova O. I.Практика психологічної допомоги здоров’ю як зміцнення особистості суб’єкта У статті показано, що важливим чинником розвитку здоров’я особистості є психологічна допомога цьому процесу в сенситивний період – підлітковий та юнацький, зокрема в освітньому середовищі. Результати формувального експерименту свідчать: підлітки та юнаки в процесі психологічної допомоги «перетворюють» здоров’я на особливий «об’єкт догляду» особистості – емоційно-пізнавальне ставлення, оцінку рефлексії та переживання психологічного благополуччя, таким чином розвиваючи в собі риси суб’єктності. , функції саморегуляції, тобто психологічні інструменти у становленні їх як суб'єктів життєдіяльності. Practice of psychological assistance for health as strengthening of subjectivity’s personality The article is shown that the important factor of development of personality’s health is psychological assistance for this process at the sensitive period - teenagers and youths’ one, particularly in еducational environment. Forming experiment’s results reveal: teenagers and youths in the process of psychological assistance «convert» the health into the special personality’s «care’s object» – emotional-cognitive attitude, reflection’s evaluation and experiencing of psychological well-being, so developing in itself subjectivity’ traits, functions of self-regulation, that is psychological instruments in becoming them as subjects of life.Документ Психологія оперативно-розшукової діяльності та її методологічна функція(Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 2015) Богучарова О. І.; Бараненко Б. І.; Криволапчук В. О.; Bohucharova O. I.; Baranenko B. I.; Kryvolapchuk V. O.У статті досліджено проблемні питання щодо методологічної функції психології оперативно-розшукової діяльності (ОРД) з позицій суб'єктнодіяльнісного (або діяльнісно-людиномірного) підходу, зокрема перспективи включення в пізнавальний тезаурус ОРД соціально-психологічного компонента; підходів різних теорій до оперативно-розшукової діяльності як до системного об'єкта; трансформації різноспрямованих оперативних заходів у єдиний легітимний інститут пошуку та фіксації фактичних даних про злочинні діяння окремих осіб і груп з метою їх припинення, а також в інтересах кримінального судочинства, зокрема, забезпечення його доказовою інформацією. The article examines problematic issues related to the methodological function of the psychology of operative and investigative activity from the perspective of a subject-activity (or activity-human dimension) approach, in particular, the prospects of including a social-psychological component in the cognitive thesaurus of operative and investigative activity; approaches of various theories to operative-search activity as a system object; transformation of multi-directional operational measures into a single legitimate institution for searching and recording factual data about criminal acts of individuals and groups with the aim of stopping them, as well as in the interests of criminal justice, in particular, providing it with evidentiary information.