Матеріали наукових заходів (Materials of scientific events)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Матеріали наукових заходів (Materials of scientific events) за Автор "Aksenova V. I."
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Дух антропоцентричної фази цивілізації: пізнання феномену «Кризового суспільства»(Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2022) Аксьонова В. І.; Атаєв М. М.; Aksenova V. I.; Atayev M. M.Гуманітарне пізнання антропоцентричної фази цивілізації через феномен «кризового суспільства» номінує постнекласичні сценарії оптимізації історичних парадоксів. Філософія принципів саморегулятивності людини, що онтологічне сполучені духовною елітою, відтворює дух свободи, зміцнює європейську цивілізаційність позиції соціальних акторів. Критичний розгляд змагання моделей розвитку українського суспільства і стратегій, які упроваджені для вирішення проблем збереження цивілізованості держави, соціуму, людини, пов’язані навіть із військовим захистом гідності історичної нації та надією на щасливе майбутнє всіх складових молодого демократичного суспільства. На шляхах оптимізації діє дух актуалізації онтологем процесу соціокультурних змін. Humanitarian cognition of the anthropocentric phase of civilization through the phenomenon of "crisis society" nominates post-nonclassical scenarios for optimizing historical paradoxes. The philosophy of the principles of human self-regulation, which is ontologically connected with the spiritual elite, recreates the spirit of freedom, strengthens the European civilization of the position of social actors. Critical consideration of the competition of models of development of Ukrainian society and strategies that are implemented to solve the problems of preserving the civilization of the state, society, and man, are even associated with the military protection of the dignity of the historical nation and the hope for a happy future for all components of a young democratic society. The spirit of actualization of the ontological process of sociocultural changes acts on the paths of optimization.Документ Духовне життя людини: природа філософського знання (методологічний контекст)(Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2022) Аксьонова В. І.; Томаровщенко М. А.; Уткін О. О.; Aksenova V. I.; Tomarovschenko M.; Utkin O.Філософія досліджує світ зовнішній стосовно людини й світ внутрішній (духовне життя людини, її свідомість) у їхньому взаємозв’язку один з одним. Іншими словами, у самому загальному виді вона вивчає суб'єктно-об’єктні відносини. Ніяка інша наука цією проблемою спеціально не займається. Всі філософські проблеми так чи інакше торкаються самого загального питання – про співвідношення матерії й свідомості, яке е одним з основних питань філософії й складається відносно матерії й свідомості. Philosophy studies the external world in relation to man and the internal world (the spiritual life of man, his consciousness) in their interrelation with each other. In other words, in the most general form it studies subject-object relations. No other science deals specifically with this problem. All philosophical problems in one way or another touch on the most general question - the relationship between matter and consciousness, which is one of the main questions of philosophy and is composed of matter and consciousness.Документ Методологічні засади міжкультурної комунікації у процесі професійної підготовки операторів складних систем(КЛА НАУ, 2014) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.Методологія – це методи і процедури, що використовуються дослідниками, чи загальний тип дослідницької практики. В найбільш широкому смислі слова методологія включає в себе методи дослідження, поняття і фундаментальні аналітичні структури міжкультурної комунікації як нового наукового напрямку. Використання терміну «методологія» в цьому значенні може підіймати більш складні питання, що стосуються природи знання і реальності і нашої здатності пізнавати світ та всі його явища, включаючи соціальні, економічні, культурні тощо. Міжкультурною являється комунікація між носіями різних культур, які стали інтенсивно посилюватися у період культурної глобалізації., що потребує визначення методологічних засад міжкультурної комунікації як складного соціального феномена, наприклад, у процесі професійної підготовки операторів складних систем. Methodology is the methods and procedures used by researchers, or a general type of research practice. In the broadest sense of the word, methodology includes research methods, concepts and fundamental analytical structures of intercultural communication as a new scientific direction. The use of the term "methodology" in this sense can raise more complex questions concerning the nature of knowledge and reality and our ability to know the world and all its phenomena, including social, economic, cultural, etc. Intercultural is communication between carriers of different cultures, which began to intensify intensively during the period of cultural globalization., which requires the definition of methodological principles of intercultural communication as a complex social phenomenon, for example, in the process of professional training of operators of complex systems.Документ Онтологічні та аксіологічні засади міжкультурної комунікації в умовах трансформації науково- інформаційного простору(Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2023) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.Розглянути онтологічні та аксіологічні засади міжкультурної комунікації в умовах трансформації науково-інформаційного простору. Результати та обговорювання. Онтологічні та аксіологічні засади міжкультурної комунікації в умовах формування і розвитку науково- інформаційного суспільства набувають певної актуальності. Так, видатний філософ XX століття Мартін Гайдеггер стверджував, що питання про буття і його роз’яснення Парменідом зумовили долю західного світу. З одного боку, у соціокомунікативний й культурно-світоглядний процес трансформується уявлення про існування за межами видимих речей невидимого світу, найкращого, гармонійно, де все є Благо, Світло, Добро, Справедливість. Європейська культура сприйняла це знання з ентузіазмом й протягом багатьох століть стимулювала здатність суспільної думки працювати в соціокомунікативному просторі, який не має почуттєвих уявлень. З іншого боку, якщо існує «справжнє» буття, то земне життя не є «справжнім» і тому має потребу у перебудові, що наближає його до світу «справжнього». Різного роду соціальні утопії, якими наповнена соціокультурна історія Заходу, з’явилися своєрідним ментальним наслідком світоглядного прагнення до «справжнього» буття. Така перебудова земного буття реалізовувалася через трансформацію міжкультурних комунікацій двома шляхами: перший був орієнтований на практичне, зовнішньо-речове: обряди в релігії, державний устрій, спосіб соціально-економічного життя. Це – шлях бунтів і революцій, що припускав страту «несправжнього» буття й будівництво на його «уламках» «справжнього світу загальної Рівності, Справедливості, Волі й Братерства». Другий шлях боротьби з «недійсністю» буття – шлях перетворення не зовнішнього, а власного духовно-морального внутрішнього світу. Люди, які стали на цей шлях, прагнуть переробити ані державний устрій, ані соціально-економічне життя суспільства, але самих себе. To consider the ontological and axiological principles of intercultural communication in the context of the transformation of the scientific and information space. Results and discussion. The ontological and axiological principles of intercultural communication in the context of the formation and development of the scientific and information society are gaining some relevance. Thus, the outstanding philosopher of the 20th century, Martin Heidegger, argued that the question of being and its explanation by Parmenides determined the fate of the Western world. On the one hand, the idea of the existence of an invisible world beyond visible things, the best, harmonious, where everything is Good, Light, Kindness, Justice, is transformed into a socio-communicative and cultural-worldview process. European culture has accepted this knowledge with enthusiasm and for many centuries has stimulated the ability of public thought to work in a socio-communicative space that does not have sensory representations. On the other hand, if there is a “real” existence, then earthly life is not “real” and therefore needs a restructuring that brings it closer to the “real” world. Various kinds of social utopias, which are filled with the socio-cultural history of the West, appeared as a kind of mental consequence of the ideological striving for a “real” existence. Such a restructuring of earthly existence was realized through the transformation of intercultural communications in two ways: the first was oriented towards the practical, external-material: rituals in religion, the state system, the way of socio-economic life. This is the path of rebellions and revolutions, which assumed the execution of “unreal” existence and the construction on its “fragments” of the “real world of universal Equality, Justice, Freedom and Brotherhood”. The second way of fighting the “invalidity” of existence is the way of transforming not the external, but one’s own spiritual and moral inner world. People who have embarked on this path seek to transform neither the state system nor the socio-economic life of society, but themselves.Документ Особливості громадського суспільства: соціокультурний аспект(Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2017) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Sklovsky I. Z.; Aksenova V. I.Дослідження перспектив становлення єдиного етнонаціонального буття часто-густо в актуалізації пошуку цілісності громадського суспільства висвітлює дух метафізичних засад соціокультурного плюралізму (О. Ахієзер, М. Бердяєв, З. Бжезинський, П. Тейяр де Шарден). Осмислення соборності української політичної нації полягає в концептуальній реконструкції буття, зокрема в соціокультурному і освітньому просторі (В. Андрущенко, Е. Борінштейн, В. Кремень, М. Романенко). The study of the prospects for the formation of a unified ethno-national existence, often in the actualization of the search for the integrity of civil society, highlights the spirit of the metaphysical foundations of socio-cultural pluralism (O. Akhiezer, M. Berdyaev, Z. Brzezinski, P. Teilhard de Chardin). Understanding the unity of the Ukrainian political nation consists in the conceptual reconstruction of existence, in particular in the socio-cultural and educational space (V. Andrushchenko, E. Borinshtein, V. Kremen, M. Romanenko).Документ Софократія як проєкт виходу гуманітарного знання із ситуації духовної нестабільності(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2020) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.У статті обґрунтовується соціокультурний зміст софократії як феномену розумного реформування гуманітарно-філософської освіти в Україні на основі аналізу процесу демократичного подолання протиборства захисників сучасного цивілізованого суспільства з носіями войовничого національного екстремізму; взаємозв’язку носіїв громадянського суспільства з ідеалами великих корифеїв про «сім’ю велику,вільну, нову» (Т.Шевченко), яка актуалізує етноконфесійні мрії про те, що «во Христі немає а ні іудея а ні елліна, а ні римлянина». The article substantiates the socio-cultural content of sophocracy as a phenomenon of reasonable reform of humanitarian and philosophical education in Ukraine based on the analysis of the process of democratic overcoming the confrontation of defenders of modern civilized society with the bearers of militant national extremism; the relationship of the bearers of civil society with the ideals of the great luminaries of the "great, free, new family" (T. Shevchenko), which actualizes ethno-confessional dreams that "in Christ there is neither a Jew nor a Hellen nor a Roman."Документ Соціокультурний феномен трансформації сучасного суспільства(Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2022) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Sklovsky I. Z.; Aksenova V. I.В контексті змін комунікаційного суспільства соціокультурна комунікація по-перше, відіграє роль гаранта існування культур, що потребує адекватного дослідження її передумов, шляхів, центрів, особистісного начала, національної своєрідності; по-друге, потребує визначення необхідності повного обсягу систематизації всіх теоретико-методологічних принципів, методів, підходів і критеріїв міжкультурної комунікації; по-третє, визнання соціальної затребуваності спеціалістів, здатних ефективно функціонувати PR- технологами в умовах соціокультурної глобалізації. In the context of changes in the communication society, socio-cultural communication, firstly, plays the role of a guarantor of the existence of cultures, which requires adequate research into its prerequisites, paths, centers, personal origin, and national identity; secondly, it requires determining the need for the full scope of systematization of all theoretical and methodological principles, methods, approaches, and criteria of intercultural communication; thirdly, recognition of the social demand for specialists capable of effectively functioning as PR technologists in the context of socio-cultural globalization.Документ Філософія освіти в Україні в епоху формування інформаційної цивілізації XXI століття(ХОГОКЗ, 2016) Аксьонова В. І.; Скловська О. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovska O. I.; Sklovsky I. Z.Проаналізовано сучасний стан філософії освіти, уточнено поняття інформаційної цивілізації і парадигма філософії освіти. The current state of educational philosophy, refined the concept of information civilization and the paradigm of the philosophy of education.