Матеріали наукових заходів (Materials of scientific events)

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 32
  • Документ
    Політична культура як фактор етносоціальних зрушень в Україні на межі тисячоліть
    (Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», Центр соціально-політичних досліджень «Politicus», 2022) Паршина А. І.; Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Parshina A. I.; Sklovsky I. Z.; Aksonova V. I.
    Актуальність проблеми зумовлена необхідністю боротьби за соціокультурну єдність держави та громадянського пошуку орієнтацій особистості у соціумі в контексті методологічних та інформаційно-аксіологічних змін, що отримало назву «громадянської мирної революції» у процесі взаємодії влади і суспільства в результаті справедливого електорального (національного) спілкування. На межі тисячоліть актуалізується політологічне дослідження етносоціального простору, оскільки дух посттоталітарної доби України, пов’язан з трансцендентним контекстом таких ключових понять: «політична культура», «антропологічні цінності», «софократія як розумне буття», «українська політична нація», «патріотизм», «націоналізм», «націонал-нігілізм», «сепаратизм», «колабораціонізм». У суспільстві діють певні закони функціонування політичної культури, а саме : 1. Закон єдності та своєрідності політичної культури. 2. Закон наступності в розвитку політичної культури. 3.Закон переривчатості та безперервності розвитку культури. У зв’язку зі зміною епох (формацій, цивілізацій) відбувається зміна типів політичної культури. 4.Закон взаємодії і співробітництва у процесі культурної глобалізації. The relevance of the problem is due to the need to fight for the socio-cultural unity of the state and the civic search for the orientations of the individual in society in the context of methodological and informational-axiological changes, which was called the "civic peaceful revolution" in the process of interaction between the government and society as a result of fair electoral (national) communication. At the turn of the millennium, political science research into the ethnosocial space is becoming more relevant, since the spirit of the post-totalitarian era of Ukraine is associated with the transcendental context of such key concepts: "political culture", "anthropological values", "sophocracy as a reasonable being", "Ukrainian political nation", "patriotism", "nationalism", "national nihilism", "separatism", "collaborationism". Certain laws of the functioning of political culture operate in society, namely: 1. The law of unity and originality of political culture. 2. The law of continuity in the development of political culture. 3. The law of discontinuity and continuity of cultural development. In connection with the change of eras (formations, civilizations), there is a change in the types of political culture. 4. The law of interaction and cooperation in the process of cultural globalization.
  • Документ
    Шляхи подолання стереотипів нетолерантності в освіті у контексті аксіосфери сучасного українського суспільства
    (Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2023) Аксьонова В. І.; Кобзар В. О.; Aksyonova V. I.; Kobzar V. O.
    Духовний потенціал людини ніколи не буває результатом впливу тільки внутрішніх або зовнішніх цінностей. Він є відображенням цілісності внутрішнього індивідуального світу культури і зовнішнього соціокультурного простору суспільства. Але у реальності внутрішній та зовнішній чинники не завжди відповідають один одному, а іноді діють навпаки. Для оптимізації цього процесу необхідна комунікативна трансформація зовнішніх соціокультурних факторів у внутрішній особистісній стиль. The spiritual potential of a person is never the result of the influence of only internal or external values. It is a reflection of the integrity of the internal individual world of culture and the external socio-cultural space of society. But in reality, internal and external factors do not always correspond to each other, and sometimes act in the opposite way. To optimize this process, a communicative transformation of external socio-cultural factors into an internal personal style is necessary.
  • Документ
    Суперечливість у вивченні природознавчих наук: світоглядно-методологічні проблеми філософії фізики
    (ЛА НАУ, 2020) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
    У статті висвітлено філософсько-стратегічний, методологічний внесок у розвиток STEM-освіти в Україні. Проаналізовано філософське підґрунтя природознавчих наук та їх сприяння формуванню у курсантів свідомого розуміння широкого кола феноменів у природі, їхнього онтологічного значення у житті людства, критичного осмислення глобальних змін у природі та суспільстві, засвоєнню та логічному усвідомленню всезагальних законів діалектики під час вивчення курсів з філософії, фізики та інших природознавчих наук, а також розвитку творчого підходу до професійної діяльності майбутніх авіаційних фахівців. The article highlights the philosophical, strategic, and methodological contribution to the development of STEM education in Ukraine. The philosophical foundation of natural sciences and their contribution to the formation of a conscious understanding of a wide range of phenomena in nature, their ontological significance in the life of mankind, critical reflection on global changes in nature and society, assimilation and logical awareness of universal laws of dialectics during the study of courses in philosophy, physics, and other natural sciences, as well as the development of a creative approach to the professional activities of future aviation specialists are analyzed.
  • Документ
    Дух антропоцентричної фази цивілізації: пізнання феномену «Кризового суспільства»
    (Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2022) Аксьонова В. І.; Атаєв М. М.; Aksenova V. I.; Atayev M. M.
    Гуманітарне пізнання антропоцентричної фази цивілізації через феномен «кризового суспільства» номінує постнекласичні сценарії оптимізації історичних парадоксів. Філософія принципів саморегулятивності людини, що онтологічне сполучені духовною елітою, відтворює дух свободи, зміцнює європейську цивілізаційність позиції соціальних акторів. Критичний розгляд змагання моделей розвитку українського суспільства і стратегій, які упроваджені для вирішення проблем збереження цивілізованості держави, соціуму, людини, пов’язані навіть із військовим захистом гідності історичної нації та надією на щасливе майбутнє всіх складових молодого демократичного суспільства. На шляхах оптимізації діє дух актуалізації онтологем процесу соціокультурних змін. Humanitarian cognition of the anthropocentric phase of civilization through the phenomenon of "crisis society" nominates post-nonclassical scenarios for optimizing historical paradoxes. The philosophy of the principles of human self-regulation, which is ontologically connected with the spiritual elite, recreates the spirit of freedom, strengthens the European civilization of the position of social actors. Critical consideration of the competition of models of development of Ukrainian society and strategies that are implemented to solve the problems of preserving the civilization of the state, society, and man, are even associated with the military protection of the dignity of the historical nation and the hope for a happy future for all components of a young democratic society. The spirit of actualization of the ontological process of sociocultural changes acts on the paths of optimization.
  • Документ
    Соціально-філософські та правові аспекти розвитку громадянського суспільства (європейський контекст)
    (Національний центр «Мала академія наук України», 2020) Аксьонова В. І.; Aksyonova V. I.
    Сучасні цивілізовані країни світу у складному процесі становлення правової держави і демократичного розвитку свого часу постали перед гострою необхідністю створення правової і політичної культури народонаселення на шляху його перетворення у громадянське суспільство. Формування правової і політичної культури особистості відбувалося поступово, іноді драматично, про що свідчить досвід революцій і громадянських війн у добу Нової та Новітньої історії європейських країн. Modern civilized countries of the world in the complex process of forming a legal state and democratic development at one time faced an acute need to create a legal and political culture of the population on the way to its transformation into a civil society. The formation of the legal and political culture of the individual occurred gradually, sometimes dramatically, as evidenced by the experience of revolutions and civil wars in the era of the New and Modern history of European countries.
  • Документ
    Соціальна філософія: контекст розвитку громадянського суспільства
    (Черкаський державний технологічний університет, 2020) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksonova V. I.; Sklovsky I. Z.
    Сучасні цивілізовані країни світу у складному процесі становлення правової держави і демократичного розвитку свого часу постали перед гострою необхідністю створення правової і політичної культури народонаселення на шляху його перетворення у громадянське суспільство. Формування правової і політичної культури особистості відбувалося поступово, іноді драматично, про що свідчить досвід революцій і громадянських війн у добу Нової та Новітньої історії європейських країн. Modern civilized countries of the world in the complex process of forming a legal state and democratic development at one time faced an acute need to create a legal and political culture of the population on the way to its transformation into a civil society. The formation of the legal and political culture of the individual occurred gradually, sometimes dramatically, as evidenced by the experience of revolutions and civil wars in the era of the New and Modern history of European countries.
  • Документ
    Футурологічне усвідомлення молодим фахівцем сенсу буття
    (Ексклюзив-Систем, 2016) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksyonova V. I.; Sklovsky I. Z.
    Для вивчення зазначеної проблеми істотне значення має антропологічний підхід, пов’язаний з аналізом успішної освітньої діяльності, щоб також досягти її комунікативно-цивілізаційного результату, оскільки „духовний прибуток вищих ідеалів‖ є максимально ефективним отриманням найважливіших цінностей буття, виявленням метафізичних критеріїв інформаційної культури, розподілу ролей влади і суспільства, особистості та патріотизму молодого фахівця. Мета даного дослідження–виявити прихильність до антропологічнофілософського знання саме тих майбутніх фахівців, що були незадоволенні рівнем стереотипізації власних знань, бо вони не відповідали часу цивілізаційно-громадських перетворень на зламі тисячоліть. To study this problem, an anthropological approach is essential, associated with the analysis of successful educational activities, in order to also achieve its communicative and civilizational result, since the "spiritual profit of higher ideals" is the most effective obtaining of the most important values of existence, the identification of metaphysical criteria of information culture, the distribution of roles of power and society, personality and patriotism of a young specialist. The purpose of this study is to reveal the commitment to anthropological and philosophical knowledge of precisely those future specialists who were dissatisfied with the level of stereotyping of their own knowledge, because they did not correspond to the time of civilizational and social transformations at the turn of the millennium.
  • Документ
    Соціокультурні засади трансформацій ціннісної сфери життєдіяльності людства в умовах глобалізації
    (Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2023) Аксьонова В. І.; Aksyonova V. I.
    Кінець XX – початок ХХІ століття – це час загального зростання масштабів людських перетворень, що стають значимими подіями життя всього Людства. Соціально-економічною основою глобалізації є зростання масштабів предметної діяльності Людини. Охоплення всіх континентів і країн економічними та соціокультурними процесами, що мають глобальний характер, є головними рисами сучасного виробництва. The end of the 20th - the beginning of the 21st century is a time of general growth in the scale of human transformations, which become significant events in the life of all Humanity. The socio-economic basis of globalization is the growth in the scale of Human objective activity. The coverage of all continents and countries by economic and socio-cultural processes of a global nature are the main features of modern production.
  • Документ
    Соціокультурний феномен трансформації сучасного суспільства
    (Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2022) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Sklovsky I. Z.; Aksenova V. I.
    В контексті змін комунікаційного суспільства соціокультурна комунікація по-перше, відіграє роль гаранта існування культур, що потребує адекватного дослідження її передумов, шляхів, центрів, особистісного начала, національної своєрідності; по-друге, потребує визначення необхідності повного обсягу систематизації всіх теоретико-методологічних принципів, методів, підходів і критеріїв міжкультурної комунікації; по-третє, визнання соціальної затребуваності спеціалістів, здатних ефективно функціонувати PR- технологами в умовах соціокультурної глобалізації. In the context of changes in the communication society, socio-cultural communication, firstly, plays the role of a guarantor of the existence of cultures, which requires adequate research into its prerequisites, paths, centers, personal origin, and national identity; secondly, it requires determining the need for the full scope of systematization of all theoretical and methodological principles, methods, approaches, and criteria of intercultural communication; thirdly, recognition of the social demand for specialists capable of effectively functioning as PR technologists in the context of socio-cultural globalization.
  • Документ
    Українська філософія як методологічний засіб оптимального здійснення професійної культури майбутнього пілота цивільної авіації
    (ДДУВС, 2019) Аксьонова В. І.; Aksyonova V. I.
    Метафізичне освоєння спадку «батьків нації» (чим радикали будь-якого кольору, заважають процесу визначення європейських етносоціальних правил) виявляє ідеальну сукупність громадської відповідальності тих еліт, що критично сприйняли перманентні гасла бунтуючих особистостей (М. Бердяєв, О. Халапсіс, С. Хантінгтон). The metaphysical mastery of the legacy of the "fathers of the nation" (how radicals of any color hinder the process of defining European ethnosocial rules) reveals the ideal set of public responsibility of those elites who critically perceived the permanent slogans of rebellious personalities (M. Berdyaev, O. Halapsis, S. Huntington).
  • Документ
    Філософія освіти в Україні в епоху формування інформаційної цивілізації XXI століття
    (ХОГОКЗ, 2016) Аксьонова В. І.; Скловська О. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovska O. I.; Sklovsky I. Z.
    Проаналізовано сучасний стан філософії освіти, уточнено поняття інформаційної цивілізації і парадигма філософії освіти. The current state of educational philosophy, refined the concept of information civilization and the paradigm of the philosophy of education.
  • Документ
    Управління комунікативними процесами в аспекті підготовки операторів складних систем
    (КЛА НАУ, 2015) Аксьонова В. І.; Aksyonova V. I.
    Динаміка змін соціокультурного простору багато в чому визначає філософію перемоги в інтенціях патріотизму майбутнього фахівця, оскільки базовий процес "вибуху інформації" вступає в кризовий момент ціннісних конфліктів етносоціального розвитку, ̶ обумовлює розв'язку нестандартних ситуацій пробудження гідності людини. The dynamics of changes in the socio-cultural space largely determines the philosophy of victory in the intentions of the future specialist's patriotism, since the basic process of "explosion of information" enters the crisis moment of value conflicts of ethno-social development, - causes the solution of non-standard situations awakening human dignity.
  • Документ
    Специфіка художньо-естетичної діяльності в контексті розвитку духовної культури
    (ЛА НАУ, 2023) Аксьонова В. І.; Шкроба А. А.; Aksyonova V. I.; Shkroba A. A.
    Художньо-естетична діяльність являє собою унікальний суспільний феномен вивченням якого займається ряд наук. Теоретична складність проблеми не вичерпується розмаїтістю вивчення, а обумовлена глобальністю й багатогранністю самої проблеми культури. Метою даної роботи є розгляд специфіки художньо-естетичної діяльності в контексті розвитку духовної культури на прикладі нашої країни. Нами досліджено розуміння визначення понять «художня» та «естетична» діяльність, світова та національна культура. Акцентовано увагу на дослідженні відмінностей та формуванні особливих, притаманних духовним традиціям українства. Artistic and aesthetic activity is a unique social phenomenon that is studied by a number of sciences. The theoretical complexity of the problem is not limited to the variety of studies, but is caused by the globality and multifaceted nature of the problem of culture itself. The purpose of this work is to consider the specifics of artistic and aesthetic activity in the context of the development of spiritual culture on the example of our country. We investigated the understanding of the definition of the concepts of "artistic" and "aesthetic" activity, world and national culture. Attention is focused on the study of differences and the formation of special, inherent spiritual traditions of Ukrainians.
  • Документ
    Онтологічні та аксіологічні засади міжкультурної комунікації в умовах трансформації науково- інформаційного простору
    (Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2023) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
    Розглянути онтологічні та аксіологічні засади міжкультурної комунікації в умовах трансформації науково-інформаційного простору. Результати та обговорювання. Онтологічні та аксіологічні засади міжкультурної комунікації в умовах формування і розвитку науково- інформаційного суспільства набувають певної актуальності. Так, видатний філософ XX століття Мартін Гайдеггер стверджував, що питання про буття і його роз’яснення Парменідом зумовили долю західного світу. З одного боку, у соціокомунікативний й культурно-світоглядний процес трансформується уявлення про існування за межами видимих речей невидимого світу, найкращого, гармонійно, де все є Благо, Світло, Добро, Справедливість. Європейська культура сприйняла це знання з ентузіазмом й протягом багатьох століть стимулювала здатність суспільної думки працювати в соціокомунікативному просторі, який не має почуттєвих уявлень. З іншого боку, якщо існує «справжнє» буття, то земне життя не є «справжнім» і тому має потребу у перебудові, що наближає його до світу «справжнього». Різного роду соціальні утопії, якими наповнена соціокультурна історія Заходу, з’явилися своєрідним ментальним наслідком світоглядного прагнення до «справжнього» буття. Така перебудова земного буття реалізовувалася через трансформацію міжкультурних комунікацій двома шляхами: перший був орієнтований на практичне, зовнішньо-речове: обряди в релігії, державний устрій, спосіб соціально-економічного життя. Це – шлях бунтів і революцій, що припускав страту «несправжнього» буття й будівництво на його «уламках» «справжнього світу загальної Рівності, Справедливості, Волі й Братерства». Другий шлях боротьби з «недійсністю» буття – шлях перетворення не зовнішнього, а власного духовно-морального внутрішнього світу. Люди, які стали на цей шлях, прагнуть переробити ані державний устрій, ані соціально-економічне життя суспільства, але самих себе. To consider the ontological and axiological principles of intercultural communication in the context of the transformation of the scientific and information space. Results and discussion. The ontological and axiological principles of intercultural communication in the context of the formation and development of the scientific and information society are gaining some relevance. Thus, the outstanding philosopher of the 20th century, Martin Heidegger, argued that the question of being and its explanation by Parmenides determined the fate of the Western world. On the one hand, the idea of the existence of an invisible world beyond visible things, the best, harmonious, where everything is Good, Light, Kindness, Justice, is transformed into a socio-communicative and cultural-worldview process. European culture has accepted this knowledge with enthusiasm and for many centuries has stimulated the ability of public thought to work in a socio-communicative space that does not have sensory representations. On the other hand, if there is a “real” existence, then earthly life is not “real” and therefore needs a restructuring that brings it closer to the “real” world. Various kinds of social utopias, which are filled with the socio-cultural history of the West, appeared as a kind of mental consequence of the ideological striving for a “real” existence. Such a restructuring of earthly existence was realized through the transformation of intercultural communications in two ways: the first was oriented towards the practical, external-material: rituals in religion, the state system, the way of socio-economic life. This is the path of rebellions and revolutions, which assumed the execution of “unreal” existence and the construction on its “fragments” of the “real world of universal Equality, Justice, Freedom and Brotherhood”. The second way of fighting the “invalidity” of existence is the way of transforming not the external, but one’s own spiritual and moral inner world. People who have embarked on this path seek to transform neither the state system nor the socio-economic life of society, but themselves.
  • Документ
    Особливості громадського суспільства: соціокультурний аспект
    (Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2017) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Sklovsky I. Z.; Aksenova V. I.
    Дослідження перспектив становлення єдиного етнонаціонального буття часто-густо в актуалізації пошуку цілісності громадського суспільства висвітлює дух метафізичних засад соціокультурного плюралізму (О. Ахієзер, М. Бердяєв, З. Бжезинський, П. Тейяр де Шарден). Осмислення соборності української політичної нації полягає в концептуальній реконструкції буття, зокрема в соціокультурному і освітньому просторі (В. Андрущенко, Е. Борінштейн, В. Кремень, М. Романенко). The study of the prospects for the formation of a unified ethno-national existence, often in the actualization of the search for the integrity of civil society, highlights the spirit of the metaphysical foundations of socio-cultural pluralism (O. Akhiezer, M. Berdyaev, Z. Brzezinski, P. Teilhard de Chardin). Understanding the unity of the Ukrainian political nation consists in the conceptual reconstruction of existence, in particular in the socio-cultural and educational space (V. Andrushchenko, E. Borinshtein, V. Kremen, M. Romanenko).
  • Документ
    Постмодернізаційний аналіз професіоналізму в інформаційній системі суспільства: ціннісний аспект
    (Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2021) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.
    Взаємозв'язок молодої людини з освітою і з самим собою визначає комунікативний зміст, який вирішується в культурі не тільки розуму, але і глибини душі, з метою усвідомлення сенсу буття. Ставлення людини до всесвіту визначається символами та значеннями, у т. ч. і професійними, з метою спілкування у світі і усвідомлення призначення власного життя. Предметний аналіз професіоналізму в інформаційній системі суспільства збагачує громадські відносини людини в контексті світової інтеграції із Всесвітом і природою. Порівняння технічних та світоглядних аспектів діяльності авіаційних професіоналів дозволяє майбутньому спеціалісту адекватно сприймати як рівні власної філософської культури, так і всі важелі світоглядної підготовки. Освітня комунікативність поглиблює традиційний зміст гуманітарних дисциплін та доповнює їх власним розумінням української проблематики. Авторка зосереджена на проблемі дослідження особливостей соціокультурної трансформації сучасного суспільства в цивілізаційній зламі в соціально-філософській перспективі. Соціокультурна трансформація аналізується як процес внутрішніх змін у суспільстві за допомогою вищого рівня впорядкованості та організованості у всіх сферах діяльності як результат подолання втраченої рівноваги та соціального напруження. Нова соціокультурна парадигма, яка може протистояти хаосу, спочатку контрольованому, а потім–ні, пов’язана з формуванням нових соціокультурних реалій. Авторкою запропоновані концепції соціокультурної реальності, системні характеристики успіху модернізації та … The relationship of a young person with education and with himself determines the communicative content, which is resolved in the culture of not only the mind, but also the depths of the soul, in order to realize the meaning of being. A person's attitude to the universe is determined by symbols and meanings, including professional ones, in order to communicate in the world and realize the purpose of his own life. The subject analysis of professionalism in the information system of society enriches human public relations in the context of global integration with the Universe and nature. Comparison of technical and ideological aspects of the activities of aviation professionals allows the future specialist to perceive adequately both the levels of his own philosophical culture and all the levers of ideological training. Educational communicability deepens the traditional content of humanitarian disciplines and complements them with his own understanding of Ukrainian issues. The author focuses on the problem of studying the features of the socio-cultural transformation of modern society in a civilizational crisis in a socio-philosophical perspective. Sociocultural transformation is analyzed as a process of internal changes in society through a higher level of order and organization in all spheres of activity as a result of overcoming the lost balance and social tension. A new sociocultural paradigm that can withstand chaos, initially controlled, and then not, is associated with the formation of new sociocultural realities. The author proposes concepts of sociocultural reality, systemic characteristics of the success of modernization.
  • Документ
    Проблеми культурно-комунікативної синергії освіти на шляху розвитку громадянського суспільства в Україні
    (ЛА НАУ, 2022) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.
    Проблеми синергетичної методології аналізу управління соціальними процесами як методології філософії, синергетична парадигма самоорганізації цивілізованого людства в умовах глобалізації , культурно-комунікативна синергія освіти на шляху розвитку громадянського суспільства в Україні. Problems of the synergistic methodology of analyzing the management of social processes as a methodology of philosophy, the synergistic paradigm of self-organization of civilized humanity in the conditions of globalization, the cultural and communicative synergy of education on the path to the development of civil society in Ukraine.
  • Документ
    Проблеми міжкультурної комунікації в процесі професійної підготовки операторів складних систем в умовах культурної глобалізації (в контексті когнітивній лінгвістиці)
    (КЛА НАУ, 2014) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.
    Становлення і бурхливий розвиток теорії міжкультурної комунікації є закономірним процесом, зумовленим цілим рядом причин, зокрема: об’єктивно-цівілізаційними факторами (розвиток матеріальної цивілізації), суб’єктивно-цивілізаційними факторами (перегляд відношення до «чужого» і «чужих»), а також об’єктивно-науковими факторами (виникнення теорії комунікації). Комунікація являє собою різновид інтенціонального (свідомого) повідомлення інформації, за допомогою спеціально створених семіотичних заходів (кодів), направлених на формування суспільства як єдиного соціального організму. Міжкультурною являється комунікація між носіями різних культур, які стали інтенсивно посилюватися у період культурної глобалізації., що потребує визначення методологічних засад міжкультурної комунікації як складного соціального феномена, наприклад, у процесі професійної підготовки операторів складних систем. The formation and rapid development of the theory of intercultural communication is a natural process, caused by a number of reasons, in particular: objective-civilizational factors (development of material civilization), subjective-civilizational factors (revision of the attitude towards the "alien" and "strangers"), as well as objective-scientific factors (emergence of the theory of communication). Communication is a type of intentional (conscious) communication of information, using specially created semiotic measures (codes), aimed at the formation of society as a single social organism. Intercultural is communication between carriers of different cultures, which began to intensify intensively during the period of cultural globalization., which requires the definition of methodological principles of intercultural communication as a complex social phenomenon, for example, in the process of professional training of operators of complex systems.
  • Документ
    Духовне життя людини: природа філософського знання (методологічний контекст)
    (Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2022) Аксьонова В. І.; Томаровщенко М. А.; Уткін О. О.; Aksenova V. I.; Tomarovschenko M.; Utkin O.
    Філософія досліджує світ зовнішній стосовно людини й світ внутрішній (духовне життя людини, її свідомість) у їхньому взаємозв’язку один з одним. Іншими словами, у самому загальному виді вона вивчає суб'єктно-об’єктні відносини. Ніяка інша наука цією проблемою спеціально не займається. Всі філософські проблеми так чи інакше торкаються самого загального питання – про співвідношення матерії й свідомості, яке е одним з основних питань філософії й складається відносно матерії й свідомості. Philosophy studies the external world in relation to man and the internal world (the spiritual life of man, his consciousness) in their interrelation with each other. In other words, in the most general form it studies subject-object relations. No other science deals specifically with this problem. All philosophical problems in one way or another touch on the most general question - the relationship between matter and consciousness, which is one of the main questions of philosophy and is composed of matter and consciousness.
  • Документ
    Методологічні засади міжкультурної комунікації у процесі професійної підготовки операторів складних систем
    (КЛА НАУ, 2014) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
    Методологія – це методи і процедури, що використовуються дослідниками, чи загальний тип дослідницької практики. В найбільш широкому смислі слова методологія включає в себе методи дослідження, поняття і фундаментальні аналітичні структури міжкультурної комунікації як нового наукового напрямку. Використання терміну «методологія» в цьому значенні може підіймати більш складні питання, що стосуються природи знання і реальності і нашої здатності пізнавати світ та всі його явища, включаючи соціальні, економічні, культурні тощо. Міжкультурною являється комунікація між носіями різних культур, які стали інтенсивно посилюватися у період культурної глобалізації., що потребує визначення методологічних засад міжкультурної комунікації як складного соціального феномена, наприклад, у процесі професійної підготовки операторів складних систем. Methodology is the methods and procedures used by researchers, or a general type of research practice. In the broadest sense of the word, methodology includes research methods, concepts and fundamental analytical structures of intercultural communication as a new scientific direction. The use of the term "methodology" in this sense can raise more complex questions concerning the nature of knowledge and reality and our ability to know the world and all its phenomena, including social, economic, cultural, etc. Intercultural is communication between carriers of different cultures, which began to intensify intensively during the period of cultural globalization., which requires the definition of methodological principles of intercultural communication as a complex social phenomenon, for example, in the process of professional training of operators of complex systems.