Матеріали наукових заходів (Materials of scientific events)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Світоглядні основи української національної ідентичності(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.Проблема філософського розуміння взаємовпливу соціального, правового і етнокультурного простору завжди привертала до себе увагу українських філософів, але під час воєнної агресії її актуальність зростає у зв’язку з труднощами втілення у соціокультурний простір гуманістичних обріїв толерантності, як цінності громадянського суспільства. Осмислення проблем сучасного соціокультурного простору в контексті громадських перспектив українського суспільства у післявоєнний час потребує від наукової сфери соціально-гуманітарних дисциплін змін її пріоритетів у бік конвенціональності. Дослідження якісних змін світоглядних основ національної ідентичності в українському суспільстві під час воєнної агресії, що 33 відбуваються під впливом гуманістичних обріїв європейського простору. З цією метою необхідно визначити світоглядні основи національної ідентичності, оскільки для подальшого розуміння соціокультурних, морально-етичних та правових ідеалів сучасного українського суспільства потрібно використання як філософських принципів онтології, аксіології, так і синергетичного та системнофункціонального методів, що має як теоретичне, так і практичне значення. Об’єкт дослідження визначає еволюцію процесу якісних змін світоглядних основ національної ідентичності в українському суспільстві під час воєнної агресії, що перебуває під впливом європейської цивілізації й являє собою феномен трансформації соціокультурної діяльності захисників громадського соціуму в Україні. Предмет дослідження – метафізична рефлексія українського громадянського суспільства у процесі соціокультурного впливу на демократично-патріотичні, культурно-освітні та правові зміни гуманістичних обріїв європейського простору. Оскільки сучасне українське суспільство в умовах воєнної агресії поступово стає історичним суб’єктом, свідома громадськість все більш наполягає на захисті традицій мультикультуралізму і толерантності. З метою відтворення громадянських властивостей патріотизму цивілізованого типу вітчізняні філософи творчо використовують онтологеми національного виховання. The problem of philosophical understanding of the mutual influence of social, legal and ethnocultural space has always attracted the attention of Ukrainian philosophers, but during the military aggression its relevance increases due to the difficulties of implementing the humanistic horizons of tolerance as a value of civil society into the sociocultural space. Understanding the problems of the modern sociocultural space in the context of the public prospects of Ukrainian society in the post-war period requires the scientific sphere of social and humanitarian disciplines to change its priorities towards conventionality. Research into qualitative changes in the ideological foundations of national identity in Ukrainian society during the military aggression, which 33 occur under the influence of the humanistic horizons of the European space. For this purpose, it is necessary to determine the worldview foundations of national identity, since further understanding of the sociocultural, moral-ethical and legal ideals of modern Ukrainian society requires the use of both philosophical principles of ontology, axiology, and synergistic and system-functional methods, which has both theoretical and practical significance. The object of the study determines the evolution of the process of qualitative changes in the worldview foundations of national identity in Ukrainian society during military aggression, which is under the influence of European civilization and represents a phenomenon of transformation of the sociocultural activities of defenders of public society in Ukraine. The subject of the study is the metaphysical reflection of Ukrainian civil society in the process of sociocultural influence on democratic-patriotic, cultural-educational and legal changes of the humanistic horizons of the European space. As modern Ukrainian society in the conditions of military aggression gradually becomes a historical subject, the conscious public increasingly insists on protecting the traditions of multiculturalism and tolerance. In order to reproduce the civic properties of patriotism of a civilized type, domestic philosophers creatively use the ontologems of national education.Документ Критичне мислення як складова інформаційної компетентності та наукової діяльності фахівця галузі інформаційної безпеки(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Пантілєєва К. С.; Аксьонова В. І.; Pantileeva K. С.; Aksonova V. I.Мета роботи: з’ясувати сутність критеріїв наукового знання, розглянути критичне мислення як складову інформаційної компетентності та наукової діяльності сучасного фахівця у галузі економічної безпеки. Філософська дисципліна «Основи наукових досліджень та академічна доброчесність» є невід’ємною частиною підготовки наукових кадрів у вищій школі, у тому числі, фахівців у галузі економічної безпеки. Наукова діяльність сучасного фахівця галузі економічної безпеки об’єктивно вимагає розуміння ним інформаційно-наукової картини світу, критичного осмислення тих явищ і процесів, що відбуваються у реальному швидкоплинному світі, а також вдалого застосування загальних та специфічних наукових методів під час дослідження. Одним із завдань на цьому шляху є встановлення критеріїв науковості знання. Розв’язанню його сприятиме сумлінне оволодіння глибокими знаннями з дисципліни «Основи наукового дослідження та академічна доброчесність». Сутність критеріїв наукового знання визначає така інноваційна галузь, як методологія науки. Під критеріями наукового знання розуміють його обґрунтованість, достовірність, здатність до емпіричного підтвердження, можливість багатогранного експериментального відтворення, інформаційно-концептуальну зв’язаність, здатність до передбачень та ін. Зазначені критерії є характерними для всіх наук без винятку – від філософських, економічних, математичних, кібернетичних до природничо-наукових, технічних та соціально-гуманітарних наук. Характерною рисою стилю критичного мислення – є сумнів. Наука є опорою не лише наукової раціональності, а й наукової ірраціональності, до якої належить наукова інтуїція, уява та творчість. The purpose of the work: to clarify the essence of the criteria of scientific knowledge, to consider critical thinking as a component of the information competence and scientific activity of a modern specialist in the field of economic security. The philosophical discipline “Fundamentals of Scientific Research and Academic Integrity” is an integral part of the training of scientific personnel in higher education, including specialists in the field of economic security. The scientific activity of a modern specialist in the field of economic security objectively requires his understanding of the information-scientific picture of the world, critical reflection on those phenomena and processes that occur in the real fast-moving world, as well as the successful application of general and specific scientific methods during research. One of the tasks on this path is to establish the criteria of scientifically of knowledge. Its solution will be facilitated by conscientious mastery of deep knowledge in the discipline “Fundamentals of Scientific Research and Academic Integrity”. The essence of the criteria of scientific knowledge is determined by such an innovative field as the methodology of science. The criteria of scientific knowledge include its validity, reliability, ability to empirically confirm, the possibility of multifaceted experimental reproduction, informational and conceptual coherence, ability to make predictions, etc. The above criteria are characteristic of all sciences without exception - from philosophical, economic, mathematical, cybernetic to natural, technical and social and humanities. A characteristic feature of the critical thinking style is doubt. Science is the support not only of scientific rationality, but also of scientific irrationality, which includes scientific intuition, imagination and creativity.Документ Академічна доброчесність як системно-конвенціональне поняття соціологічної етики Е. Дюркгейма(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Дорул Д. А.; Аксьонова В. І.; Dorul D. А.; Aksonova V. I.Мета статі: розкрити та продемонструвати актуальність основних принципів академічної доброчесності як системно-конвенціонального поняття соціологічної етики Е. Дюркгейма. Академічна доброчесність це – сукупність морально-етичних принципів та правил, що визначені як науковим співтовариством, так і законом. Академічна доброчесність як системно-конвенціональне поняття, виключає оману, фальсифікацію, фабрикацію тощо. Соціологічна етика Е. Дюркгейма - це етика доброчесного, неупередженого і компетентного дослідження [8]. Морально-етична позиція Дюркгейма підтримується багатьма передовими вченими сучасності, що є актуальним за добу «інтелектуального й морального оскоплення» та «культури відміни», а саме: «розлюднення», підміни функції державного управління діяльністю приватних банків, цифрової трансформації державного та суспільного управління пост-ліберальними урядами. «Оцифровка» - засіб встановлення тотального контролю за суспільством, процес збирання, вивчення, володіння та використання особистої інформації та можливого використання її проти «пересічних» громадян. Головне її завдання - відібрати всі людські ресурси: права вибору, права на освіту та міжкультурне спілкування, а також і самого життя. попри конституційних норм, де прописані права громадян на вільний розвиток мислення у дусі гуманістичних цінностей. Метою подібних маніпуляцій є встановлення безальтернативного постінформаційного суспільства, тотальної імітації життя. The purpose of the article: to reveal and demonstrate the relevance of the basic principles of academic integrity as a systemic and conventional concept of sociological ethics of E. Durkheim. Academic integrity is a set of moral and ethical principles and rules that are defined by both the scientific community and the law. Academic integrity as a systemic and conventional concept excludes deception, falsification, fabrication, etc. E. Durkheim's sociological ethics is the ethics of honest, impartial and competent research [8]. Durkheim's moral and ethical position is supported by many advanced scientists of our time, which is relevant in the era of "intellectual and moral castration" and "culture of cancellation", namely: "depopulation", replacement of the function of public administration by the activities of private banks, digital transformation of public and social management by post-liberal governments. "Digitization" is a means of establishing total control over society, the process of collecting, studying, possessing and using personal information and its possible use against "average" citizens. Its main task is to take away all human resources: the right to choose, the right to education and intercultural communication, as well as life itself. despite the constitutional norms, which stipulate the rights of citizens to the free development of thinking in the spirit of humanistic values. The goal of such manipulations is to establish a post-information society with no alternative, a total imitation of life.Документ Перспективи розвитку людства й природи крізь призму вивчення навчальної дисципліни «Основи наукових досліджень та академічна доброчесність»(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Булава Л. Р.; Аксьонова В. І.; Bulava L. R.; Aksonova V. I.Мета роботи: проаналізувати перспективи розвитку Людства й Природи скрізь призму вивчення навчальної дисципліни «Основи наукових досліджень та академічна доброчесність». Високі технології кінця ХХ – початку ХХІ століття (електроніка, інформатика, космічне виробництво, біотехнології тощо) виводять світове виробництво на принципово новий рівень, якісне відмінний від попередньої історії. Створення цих технологій цілком можна охарактеризувати як революцію, тобто радикальне якісне перетворення відносно Людства й Природи. Увесь світ виробництва там, де він вступив у фазу революційних змін, принципово видозмінює свій вигляд. Змінюється співвідношення виробництва благ і сфери послуг на користь останньої. Знижується відсоток важкої промисловості, відбувається її подрібнення, диверсифікованість (множення різноманіття). Жорсткі вертикальні моноструктури замінюються територіально невизначеними виробничими мережами. На інтелектуальну діяльність суттєве впливає всебічна «технологізація». Комп’ютерні технології розширюють можливості розумових актів, активізують пам’ять, створюють передумови для творчого зростання. У цій ситуації виникає необхідність створення «республіки вчених», співтовариства, яке займалося б безперервною «атакою» незвіданого, множила б «розумову силу» людей. Високо значущим стає життя, побудоване на основі фундаментальних досягнень науки. Стає очевидним, що країна, правляча еліта якої зневажливо ставиться до сфер освіти й науки, приречена на остаточний відрив від цивілізованого світу та занепад. The purpose of the work: to analyze the prospects for the development of Mankind and Nature everywhere through the prism of studying the academic discipline "Fundamentals of Scientific Research and Academic Integrity" High technologies of the late 20th - early 21st centuries (electronics, computer science, space production, biotechnology, etc.) bring world production to a fundamentally new level, qualitatively different from previous history. The creation of these technologies can be fully characterized as a revolution, that is, a radical qualitative transformation in relation to Mankind and Nature. The entire world of production, where it has entered a phase of revolutionary changes, fundamentally changes its appearance. The ratio of production of goods and the service sector is changing in favor of the latter. The percentage of heavy industry is decreasing, its fragmentation, diversification (multiplication of diversity) is taking place. Rigid vertical mono structures are being replaced by terrestrially undefined production networks. Comprehensive technology has a significant impact on intellectual activity. Computer technologies expand the possibilities of mental acts, activate memory, create prerequisites for creative growth. In this situation, there is a need to create a “republic of scientists”, a community that would be engaged in a continuous “attack” of the unknown, would multiply the “mental power” of people. A life built on the basis of fundamental achievements of science becomes highly significant. It becomes obvious that a country whose ruling elite is contemptuous of the spheres of education and science is doomed to a final separation from the civilized world and decline.Документ Українські жінки у науці проти гендерних стереотипів та гендерно зумовленого насильства під час російсько – української війни(ДонДУВС, 2024) Алєксєєнко А. А.; Аксьонова В. І.; Alekseenko A. А.; Aksonova V. I.Без двох речей немає майбутнього – без освіти табез науки. Мета роботи – показати важливість збереження наукового потенціалу держави у воєнний час адже він визначатиме наше майбутнє, розкрити роль науковиць у цьому процесі та надихнути дівчат і жінок будувати кар’єру у STEM-спеціальностях.У рамках програми «ЄС за гендерну рівність: разом проти гендерних стереотипів та гендерно зумовленого насильства», що фінансується Європейським Союзом та реалізується спільно структурою ООН Жінки та ЮНФПА, в Україні діє Проєкт «Науковиці». INSCIENCE – це організація, яка займається популяризацією науки та підвищенням її цінності для суспільства, бізнесу та держави 308 через науково-популярні проєкти. ЇЇ співпрацівники роблять українських вчених видимими та сприяють розвитку критичного мислення через просування наукового підходу до пізнання світу, розповідають про те, як робота вчених впливає на життя людей та чому наука в Україні на часі й потребує підтримки. Героїні проєкту, попри війну, продовжують свою роботу: досліджують наш світ – від бактерій в Чорнобилі до екзопланет, допомагають дівчатам знайти свій шлях у STEM та вивчають галузі науки, які можуть бути корисними у післявоєнному відновленні. There is no future without two things – without education and without science. The purpose of the work is to show the importance of preserving the scientific potential of the state in wartime, as it will determine our future, to reveal the role of female scientists in this process and to inspire girls and women to build a career in STEM specialties. As part of the program “EU for Gender Equality: Together against Gender Stereotypes and Gender-Based Violence”, funded by the European Union and implemented jointly by UN Women and UNFPA, the “Women Scientists” Project is operating in Ukraine. INSCIENCE is an organization that promotes science and increases its value for society, business and the state through popular science projects. Its collaborators make Ukrainian scientists visible and contribute to the development of critical thinking by promoting a scientific approach to understanding the world, talk about how the work of scientists affects people's lives and why science in Ukraine is timely and needs support. The heroines of the project, despite the war, continue their work: they explore our world - from bacteria in Chernobyl to exoplanets, help girls find their way in STEM, and study fields of science that can be useful in post-war reconstruction.Документ Логічна культура як підгрунтя професійної діяльності працівника Національної поліції України(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Бондаренко А. О.; Аксьонова В. І.; Bondarenko A. О.; Aksonova V. I.Мета роботи: розкрити роль та значення логічної культури як підґрунтя професійної діяльності працівника Національної поліції України. У професійній діяльності працівника Національної поліції України для того, щоб уникнути негативних наслідків, потрібно мати логічно правильне мислення, невід’ємними рисами якого є послідовність, незаперечність, доведеність. Логічна культура працівника правоохоронних органів, абстрактно-логічне мислення висвітлюється, з одного боку, в адекватному відображенні зовнішнього світу в його мисленні, а, з іншої – в правильній логічній структурі процесу міркування. Рівень логічної культури характеризується сукупністю логічних засобів, логічних прийомів, способів міркувань, якими володіє працівник поліції, а також умінням ефективного використання різного роду інформації. Процес інтелектуальної діяльності включає три складові: знання, розуміння, вміння, що існують як автономно, так і відокремлено. Людина може знати, не розуміючи, розуміти, не вміючи, і вміти, не знаючи і не розуміючи. Але ці процеси взаємообумовлюють один одного, тому працівник поліції має дотримуватися основних норм і принципів правильного, логічного мислення (ясність, точність, послідовність і доказовість) з тим, щоб ефективно вирішувати професійні завдання. Для досягнення цієї мети працівник поліції у своїй діяльності широко користується такими логічними категоріями, як поняття, судження, умовивід, дедукція, індукція, аналогія, версія, доказ і заперечення. Знання їх логічної структури підвищує професійний рівень. Культура логічного мислення працівника поліції визначається вмінням спілкуватися з певними групами людей в різноманітних ситуаціях. Логіка допомагає в складних ситуаціях мислити правильно, швидко знаходити логічні помилки в своїх міркуваннях та у міркуваннях інших людей, грамотно, якісно та своєчасно їх спростовувати. Логічна культура працівника Національної поліції України означає наявність наступних професійних якостей: відчуття нового, ініціативність та реалізм в постановці професійних питань, креативне відношення до дійсності, вміння нестандартно мислити, відмовлятися від стереотипів, косності й старих звичок. Працівнику правоохоронних органів потрібна особлива точність мислення, оскільки навіть найменша логічна помилка може привести до драматичних або, навіть, трагічних наслідків. Хаотичність мислення негативно позначається на аналітико-синтетичної діяльності працівника правоохоронних органів, заважає глибоко проникати в сутність суспільних процесів, знаходити в них суперечності, а також побудові істинних суджень та обґрунтованих умовиводів. Purpose of the work: to reveal the role and significance of logical culture as the basis of the professional activity of an employee of the National Police of Ukraine. In the professional activity of an employee of the National Police of Ukraine, in order to avoid negative consequences, it is necessary to have logically correct thinking, the inherent features of which are consistency, irrefutability, and provenances. The logical culture of a law enforcement officer, abstract-logical thinking, is reflected, on the one hand, in an adequate reflection of the outside world in his thinking, and, on the other hand, in the correct logical structure of the reasoning process. The level of logical culture is characterized by a set of logical means, logical techniques, and methods of reasoning that a police officer possesses, as well as the ability to effectively use various types of information. The process of intellectual activity includes three components: knowledge, understanding, and skills that exist both autonomously and separately. A person can know without understanding, understand without being able to, and be able to, without knowing and not understanding. But these processes are interdependent, so a police officer must adhere to the basic norms and principles of correct, logical thinking (clarity, accuracy, consistency and demonstrability) in order to effectively solve professional tasks. To achieve this goal, a police officer widely uses such logical categories in his activities as concepts, judgments, inferences, deductions, inductions, analogies, versions, proofs and denials. Knowledge of their logical structure increases the professional level. The culture of logical thinking of a police officer is determined by the ability to communicate with certain groups of people in various situations. Logic helps to think correctly in complex situations, quickly find logical errors in one's own reasoning and in the reasoning of other people, and refute them competently, qualitatively and in a timely manner. The logical culture of an employee of the National Police of Ukraine means the presence of the following professional qualities: a sense of novelty, initiative and realism in posing professional questions, a creative attitude to reality, the ability to think outside the box, to abandon stereotypes, inertia and old habits. A law enforcement officer needs special accuracy of thinking, since even the slightest logical error can lead to dramatic or even tragic consequences. Chaotic thinking negatively affects the analytical and synthetic activity of a law enforcement officer, prevents him from deeply penetrating the essence of social processes, finding contradictions in them, as well as building true judgments and well-founded conclusions.Документ Культура толерантності та особливості формування патріотизму молодого фахівця(Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2019) Аксьонова В. І.; Скловська О. І.; Aksenova V. I.; Sklovskya E. I.Динаміка соціокультурного простору багато в чому визначає філософію перемоги як базового процесу «вибуху інформації»; патріотизм майбутнього авіатора вступає в момент «зіткнення цивілізацій» у ціннісний конфлікт розвитку, - обумовлює розв'язку нестандартних ситуацій у небі й на землі. Стереотипи, які довгий час гальмували досягнення національного суверенітету, також впливають на розвиток і підготовку високопрофесійних фахівців для народного господарства. The dynamics of the socio-cultural space largely determines the philosophy of victory as the basic process of the "information explosion"; the patriotism of the future aviator enters the moment of the "clash of civilizations" into a value conflict of development, - determines the resolution of non-standard situations in the sky and on the ground. Stereotypes, which have long hindered the achievement of national sovereignty, also affect the development and training of highly professional specialists for the national economy.Документ Право як специфічна соціальна реальність: логіка накопичення новітних сенсів та ідей в умовах воєнного часу та ефективній повоєнній відбудові України(Національна академія Національної гвардії України, 2025) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.Cоціальний інститут права зобов’язаний своїм походженням процесам розподілу праці й розвитку товарного виробництва. Людина – істота суспільна, тому неодмінною умовою «допуску» індивіда у життя суспільства в умовах світової інтеграції є процес соціалізації, тобто засвоєння ним специфічного людського способу життя, цінностей матеріальної та духовної культури. Взаємозалежність людей в умовах глобалізації породжує сучасне інформаційне суспільство, що спирається на найширший поділ праці матеріальної та духовної сфери. Право виступає тут як сукупність правових суспільних відносин, у яких виражена взаємозалежність індивідів. Закони є лише зовнішнім вираженням права, його історичною формою. Закон і право відрізняються друг від друга як, наприклад, ціна й вартість товару. Власник товару вільний призначати будь-яку ціну, але розуміє, що товар буде успішно реалізований тільки в тому випадку, якщо ціна не буде сильно відхилятися від його реальної вартості. Майже та ж ситуація склалася й з юридичними законами: так, вищий законодавчий орган влади може прийняти самий драконівський закон, але, якщо прийнятий можновладцями закон далеко відійшов від об’єктивної правової ситуації, що склалася у суспільстві, він не буде виконуватися його громадянами. Так, М. Монтень розповідає, що коли давньогрецького законодавця Солона запитали, чи найкращі закони він установив для афінян, він відповів: «Так, найкращі з тих, якім вони погодилися б підкорятися». Ситуація у державі та суспільстві істотно загострюється під час встановлення правового режиму воєнного стану. У історіософії на право як особливу соціальну реальність та його цивілізаційні наслідки існують різноманітні погляди. Традиційний підхід, наприклад, фактично ототожнює право із законом: право розглядають як систему загальнообов’язкових норм (правил) поводження людей, що установлені й підтримані державою й сприймається як «збірка» заборон і каральних санкцій за їхнє порушення. Суть такого тлумачення права містить принцип, що був загальноприйнятим до XVIII ст.: «заборонене все те, що не дозволено», де домінує репресивна функція права. Хоча правова думка напередодні доби Просвітництва і намагалася знайти якісь обмеження тенденції «сповзання» західноєвропейських держав до деспотизму, однак особливих успіхів вона не досягла саме тому, що найпоширенішим засобом боротьби із цим соціальним злом був заклик до розуму монарха, якому «багато вигідніше піклуватися про своїх підданих, як «доброму батькові про своїх численних дітей», тому що самому государеві буде забезпечене безпроблемне життя. The social institution of law owes its origin to the processes of division of labor and development of commodity production. Man is a social being, therefore, an indispensable condition for the “admission” of an individual into the life of society in the conditions of world integration is the process of socialization, that is, his assimilation of a specific human way of life, the values of material and spiritual culture. The interdependence of people in the conditions of globalization gives rise to a modern information society, which is based on the widest division of labor in the material and spiritual spheres. Law here acts as a set of legal social relations, in which the interdependence of individuals is expressed. Laws are only an external expression of law, its historical form. Law and right differ from each other as, for example, the price and value of a commodity. The owner of a commodity is free to set any price, but understands that the commodity will be successfully sold only if the price does not deviate greatly from its real value. Almost the same situation has developed with legal laws: yes, the highest legislative body can adopt the most draconian law, but if the law adopted by the authorities has deviated far from the objective legal situation that has developed in society, it will not be implemented by its citizens. Thus, M. Montaigne says that when the ancient Greek legislator Solon was asked whether he had established the best laws for the Athenians, he replied: "Yes, the best of those that they would agree to obey." The situation in the state and society is significantly aggravated during the establishment of the legal regime of martial law. In historian-sophy, there are various views on law as a special social reality and its civilization consequences. The traditional approach, for example, actually identifies law with law: law is viewed as a system of generally binding norms (rules) of human behavior established and supported by the state and perceived as a “collection” of prohibitions and punitive sanctions for their violation. The essence of such an interpretation of law contains a principle that was generally accepted until the 18th century: “everything that is not permitted is prohibited,” where the repressive function of law dominates. Although legal thought on the eve of the Enlightenment tried to find some restrictions on the tendency of Western European states to “slip” towards despotism, it did not achieve much success precisely because the most common means of combating this social evil was an appeal to the reason of the monarch, who “is much more profitable to take care of his subjects, as a “good father takes care of his numerous children,” because the sovereign himself will be provided with a problem-free life.Документ Конвенціональність у просторі правової держави: герменевтичний аналіз(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.Соціально-історичне формування правової та політичної культури особистості відбувається поступово, креативно, іноді драматично, про що свідчить досвід революцій та громадянських війн доби Нової та Новітньої історії європейських країн. Сучасні цивілізовані країни у складну добу демократичного розвитку та становлення правової держави в процесі перетворення народонаселення в громадянське суспільство зіштовхнулися з гострою необхідністю формування правової та політичної культури на принципах конвенціональності. Новоєвропейський індивідуалізм, закріплений у творчості письменників і філософів романтизму, проголошує особливу значущість індивідуальності на противагу тиску стереотипів застарілих суспільних уставлень. Індивідуалізм як світоглядна парадигма виступає зі ствердженням ідеї самоцінності людської індивідуальності як творчого начала світу. Однак саме ця, на перший погляд, глибоко гуманістична, ідея стає об’єктом критики для більшості філософських напрямів другої половини ХХ століття. Особистість, втрачаючи через свою самоцінність здатність «обмеження», потреби враховувати інтереси інших особистостей, вироджується у гіпертрофію індивідуального «Я», яке не лише відрізняється від інших, а й протистоїть їм як деякий абсолют. Невипадково саме в умовах антропологічного песимізму Т. Гоббс намагається сформулювати правові положення, які здатні врегулювати жорстке протистояння між абсолютною монархією та парламентом у боротьбі за політичну владу у Великобританії. The socio-political formation of the legal and political culture of personality occurs gradually, creatively, sometimes dramatically, as evidenced by the experience of revolutions and civil wars of the era of the New and Modern history of European countries. Modern civilized countries in the difficult era of democratic development and the formation of a legal state in the process of transforming the population into a civil society have faced an urgent need to form a legal and political culture on the principles of conventionality. New European individualism, enshrined in the work of writers and philosophers of Romanticism, proclaims the special significance of individuality in contrast to the pressure of stereotypes of outdated social institutions. Individualism as a worldview paradigm advocates the affirmation of the idea of the intrinsic value of human individuality as the creative principle of the world. However, it is precisely this, at first glance, deeply humanistic idea that becomes the object of criticism for most philosophical trends of the second half of the 20th century. Personality, losing due to its intrinsic value the ability to "limit" and the need to take into account the interests of other individuals, degenerates into a hypertrophy of the individual "I", which not only differs from others, but also opposes them as a certain absolute. It is no coincidence that it is in the conditions of anthropological pessimism that T. Hobbes tries to formulate legal provisions that are capable of regulating the fierce confrontation between the absolute monarchy and parliament in the struggle for political power in Great Britain.Документ Екзистенційна війна – буття на грані. Збагачення інтелектуально-національних традицій в онтологемах етносоціального(Львівський державний університет внутрішніх справ, 2025) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.Свідомий, цинічний терор російського агресора проти українського суспільства, незламний спротив окупантам – це приклад надзвичайної людської стійкості та внутрішньої сили.Екзистенційна війна змушує українців перебувати у стані екзистенції – буття на грані, коли знищуються стереотипи самоідентифікації, моделі сприйняття світу, звичні шаблони людської поведінки. В умовах повномасштабної війни Дух демократичного патріотизму в українському суспільстві впливає на збагачення інтелектуально – національних традицій в онтологемах этносоціального. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю боротьби за соціокультурну єдність держави та громадянського пошуку духовних орієнтацій особистості, яка відносить себе до фоловерів норм і цінностей західноєвропейської культури. Проблеми альтернативного осмислення етнонаціональної саморегуляції українського суспільства у першої чверті ХХІ століття пов’язані з необхідністю соціально-філософського аналізу наукового сенсу дефініції «демократичного патріотизму» як важливого підґрунтя процесів відтворення цивілізованого державотворення у постмодерністському контексті символічного інтеракціонізму. У контексті методологічних та інформаційно-аксіологічних змін у Європі ці процеси у свій час отримали назву «громадянської мирної революції», яка характеризувалася взає- модією влади та суспільства як результат цивілізованого, толерантного і справедливого електорального (національного) спілкування. Психологічні підходи українських корифеїв висвітлили ментальні підвалини національної ідеї, які продукують відповідні соціальні дії. Зберегти національну самоідентифікацію, себе і своє «Я» в умовах екзистенційної війни можна лише змінивши патерни (Р. Ділтс) – рамки сприйняття світу. Якщо «Я» – національна ідея, – справді реалізує власну свободу, вона виступає квінтесенцією творчості сущого та передбачає конструктивну зміну світу, але не за рахунок самого світу (інакше це було б блюзнірством), а – за рахунок додатковості як енергії власної волі (Ф. Ніцше, А. Шопенгауер, З. Фрейд, Е. Фромм, К. Юнг). Трансцендентний вплив носіїв ноосферної ментальності виявляє цілісність природи патріотичної діяльності як екософського виміру ознак духовної повсякденної атмосфери. У своїх наукових доробках вперше на це вказав В. Вернадський, ініціатор опредметнення екоонтологічної значущості елітних і маргінальних груп впливу. Філософсько-політичне підґрунтя дослідження, виявляючи аксіологічну цілісність цивілізованого громадського суспільства, визначаючи екзістенційний статус буття у історич- ному контексті екософського поля метафізичного дискурсу, надає можливість дослідникам розуміння специфіки та протиріч сучасної стратегії «партії влади», наслідків людожерського впливу «руського міру» на формування комплексу «малоросійської меншовартості» та подолання інерції носіїв настрою байдужості та занепаду, Великий Кобзар пов’язував необхідність збереження історичної пам’яті про «Дух козакофільства», «соборності» тощо з поняттям «великої родини» і розглядав як важливий засіб у ідейної боротьбі з проявами «манкуртизму». Метафізика нації – це гармонізуючи-прогнозуючий орієнтир виживання та збереження історичного народу навіть під час посилення негативізмів етносоціальної «деструкції», тобто руйнівних наслідків зовнішньої або внутрішньої політики, що значно отруює атмосферу соціокультурного буття. В умовах повномасштабної війни Дух демократичного патріотизму в українському суспільстві впливає на збагачення інтелектуально – національних традицій в онтологемах этносоціального (наприклад, соборності, козакофільства, переходу до такій футурологічної екзистенції – як закон любові, «любові до близького», що є духовною площиною «історичного этно- і націєгенезу»), а також – на можливість визначеності за екологічно-еволюційною суттю метафізики специфіки інтуїтивних сигналів європейської цивілізації у процесах формування демократичного патріотизму та становлення гуманістичної культури толерантності й консенсусу. Лише пасіонарна, патріотично налаштована людина може адекватно сприйняти антонімічність сучасного українського суспільства й визначити протиріччя та особливості розвитку його екзистенційних сенсів у постмодерністському контексті символічного інтеракціонізму. The conscious, cynical terror of the Russian aggressor against Ukrainian society, the indomitable resistance to the occupiers is an example of extraordinary human resilience and inner strength. The existential war forces Ukrainians to be in a state of existence - being on the verge, when stereotypes of self-identification, models of world perception, and habitual patterns of human behavior are destroyed. In conditions of full-scale war, the Spirit of democratic patriotism in Ukrainian society affects the enrichment of intellectual and national traditions in the ontologems of the ethnosocial. The relevance of the study is due to the need to fight for the socio-cultural unity of the state and the civic search for spiritual orientations of the individual, who considers himself to be a follower of the norms and values of Western European culture. The problems of alternative understanding of ethno-national self-regulation of Ukrainian society in the first quarter of the 21st century are related to the need for a socio-philosophical analysis of the scientific meaning of the definition of “democratic patriotism” as an important basis for the processes of reproducing civilized statehood in the postmodern context of symbolic interactionism. In the context of methodological and informational and axiological changes in Europe, these processes were once called the “civil peaceful revolution”, which was characterized by the interaction of power and society as a result of civilized, tolerant and fair electoral (national) communication. The psychological approaches of Ukrainian luminaries highlighted the mental foundations of the national idea, which produce corresponding social actions. It is possible to preserve national self-identification, oneself and one’s “I” in the conditions of an existential war only by changing the patterns (R. Dilts) – the framework of perception of the world. If the “I” – the national idea – truly realizes its own freedom, it acts as the quintessence of the creativity of being and predicts a constructive change in the world, but not at the expense of the world itself (otherwise it would be blasphemy), but at the expense of additionality as the energy of one’s own will (F. Nietzsche, A. Schopenhauer, Z. Freud, E. Fromm, K. Jung). The transcendental influence of the carriers of the noospheric mentality reveals the integrity of the nature of patriotic activity as an ecosophical dimension of the signs of the spiritual everyday atmosphere. In his scientific works this was first pointed out by V. Vernadsky, the initiator of the objectification of the ecoontological significance of elite and marginal groups of influence. The philosophical and political basis of the study, revealing the axiological integrity of a civilized public society, determining the existential status of being in the historical context of the ecosophical field of metaphysical discourse, enables researchers to understand the specifics and contradictions of the modern strategy of the "party of power", the consequences of the cannibalistic influence of the "Russian world" on the formation of the "Little Russian inferiority complex" and overcoming the inertia of the bearers of the mood of indifference and decline. The Great Kobzar linked the need to preserve the historical memory of the "Spirit of Cossackism", "conciliarity", etc. with the concept of a "big family" and considered it an important means in the ideological struggle against manifestations of "mankurtism". The metaphysics of the nation is a harmonizing and predictive guide to the survival and preservation of the historical people, even during the strengthening of the negativisms of ethno-social "destruction", that is, the destructive consequences of foreign or domestic policy, which significantly poisons the atmosphere of socio-cultural existence. In the conditions of a full-scale war, the Spirit of Democratic Patriotism in Ukrainian society influences the enrichment of intellectual and national traditions in the ontologems of ethnosocial (for example, sobornost, Cossackism, the transition to such a futurological existence as the law of love, “love of neighbor”, which is the spiritual plane of “historical ethno- and nation-genesis”), as well as the possibility of determining the ecological and evolutionary essence of metaphysics of the specifics of intuitive signals of European civilization in the processes of forming democratic patriotism and the formation of a humanistic culture of tolerance and consensus. Only a passionate, patriotic person can adequately perceive the antonymy of modern Ukrainian society and determine the contradictions and peculiarities of the development of its existential meanings in the postmodern context of symbolic interactionism.Документ Гносеологія як чинник становлення культури особистості майбутнього працівника національної поліції України(Державний заклад «Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2024) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.Вивчення філософських проблем наукового пізнання сприяє становленню культури мислення та загальної культури особистості майбутнього працівника Національної поліції України. Гносеологія, історія її вчень є школою раціонального міркування, яка потребує оперування поняттями, використання різних способів аргументації, виявлення і подолання суперечностей при тому або іншому способі пізнання. Одночасно передбачаються позитивні «зразки» дослідження, тлумачення проблем пізнавальної діяльності, суб’єктно-об’єктних відношень, їх теоретичних описів і моделей.Із філософською концепцією знання і способами його одержання (пізнання) у процесі навчання майбутнього працівника Національної поліції України логічно пов'язана філософська теорія свідомості. На думку Платона, потреба знання є головним мотивом людської розумової діяльності: «Немає нічого сильнішого за знання, воно завжди і в усьому перевершує і задоволення, і все інше». Отже, пізнання - це процес здобування, нагромадження, оновлення і систематизації знань про природу, суспільство і духовний світ людини. The study of philosophical problems of scientific knowledge contributes to the formation of a culture of thinking and the general culture of the personality of a future employee of the National Police of Ukraine. Epistemology, the history of its teachings is a school of rational reasoning, which requires operating with concepts, using various methods of argumentation, identifying and overcoming contradictions in one or another method of cognition. At the same time, positive "samples" of research, interpretation of problems of cognitive activity, subject-object relations, their theoretical descriptions and models are provided. The philosophical theory of consciousness is logically connected with the philosophical concept of knowledge and methods of its acquisition (cognition) in the process of training a future employee of the National Police of Ukraine. According to Plato, the need for knowledge is the main motive of human mental activity: "There is nothing stronger than knowledge, it always and in everything surpasses both pleasure and everything else." Thus, cognition is the process of acquiring, accumulating, updating and systematizing knowledge about nature, society and the spiritual world of man.Документ Політична культура як фактор етносоціальних зрушень в Україні на межі тисячоліть(Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», Центр соціально-політичних досліджень «Politicus», 2022) Паршина А. І.; Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Parshina A. I.; Sklovsky I. Z.; Aksonova V. I.Актуальність проблеми зумовлена необхідністю боротьби за соціокультурну єдність держави та громадянського пошуку орієнтацій особистості у соціумі в контексті методологічних та інформаційно-аксіологічних змін, що отримало назву «громадянської мирної революції» у процесі взаємодії влади і суспільства в результаті справедливого електорального (національного) спілкування. На межі тисячоліть актуалізується політологічне дослідження етносоціального простору, оскільки дух посттоталітарної доби України, пов’язан з трансцендентним контекстом таких ключових понять: «політична культура», «антропологічні цінності», «софократія як розумне буття», «українська політична нація», «патріотизм», «націоналізм», «націонал-нігілізм», «сепаратизм», «колабораціонізм». У суспільстві діють певні закони функціонування політичної культури, а саме : 1. Закон єдності та своєрідності політичної культури. 2. Закон наступності в розвитку політичної культури. 3.Закон переривчатості та безперервності розвитку культури. У зв’язку зі зміною епох (формацій, цивілізацій) відбувається зміна типів політичної культури. 4.Закон взаємодії і співробітництва у процесі культурної глобалізації. The relevance of the problem is due to the need to fight for the socio-cultural unity of the state and the civic search for the orientations of the individual in society in the context of methodological and informational-axiological changes, which was called the "civic peaceful revolution" in the process of interaction between the government and society as a result of fair electoral (national) communication. At the turn of the millennium, political science research into the ethnosocial space is becoming more relevant, since the spirit of the post-totalitarian era of Ukraine is associated with the transcendental context of such key concepts: "political culture", "anthropological values", "sophocracy as a reasonable being", "Ukrainian political nation", "patriotism", "nationalism", "national nihilism", "separatism", "collaborationism". Certain laws of the functioning of political culture operate in society, namely: 1. The law of unity and originality of political culture. 2. The law of continuity in the development of political culture. 3. The law of discontinuity and continuity of cultural development. In connection with the change of eras (formations, civilizations), there is a change in the types of political culture. 4. The law of interaction and cooperation in the process of cultural globalization.Документ Шляхи подолання стереотипів нетолерантності в освіті у контексті аксіосфери сучасного українського суспільства(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2023) Аксьонова В. І.; Кобзар В. О.; Aksyonova V. I.; Kobzar V. O.Духовний потенціал людини ніколи не буває результатом впливу тільки внутрішніх або зовнішніх цінностей. Він є відображенням цілісності внутрішнього індивідуального світу культури і зовнішнього соціокультурного простору суспільства. Але у реальності внутрішній та зовнішній чинники не завжди відповідають один одному, а іноді діють навпаки. Для оптимізації цього процесу необхідна комунікативна трансформація зовнішніх соціокультурних факторів у внутрішній особистісній стиль. The spiritual potential of a person is never the result of the influence of only internal or external values. It is a reflection of the integrity of the internal individual world of culture and the external socio-cultural space of society. But in reality, internal and external factors do not always correspond to each other, and sometimes act in the opposite way. To optimize this process, a communicative transformation of external socio-cultural factors into an internal personal style is necessary.Документ Суперечливість у вивченні природознавчих наук: світоглядно-методологічні проблеми філософії фізики(ЛА НАУ, 2020) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.У статті висвітлено філософсько-стратегічний, методологічний внесок у розвиток STEM-освіти в Україні. Проаналізовано філософське підґрунтя природознавчих наук та їх сприяння формуванню у курсантів свідомого розуміння широкого кола феноменів у природі, їхнього онтологічного значення у житті людства, критичного осмислення глобальних змін у природі та суспільстві, засвоєнню та логічному усвідомленню всезагальних законів діалектики під час вивчення курсів з філософії, фізики та інших природознавчих наук, а також розвитку творчого підходу до професійної діяльності майбутніх авіаційних фахівців. The article highlights the philosophical, strategic, and methodological contribution to the development of STEM education in Ukraine. The philosophical foundation of natural sciences and their contribution to the formation of a conscious understanding of a wide range of phenomena in nature, their ontological significance in the life of mankind, critical reflection on global changes in nature and society, assimilation and logical awareness of universal laws of dialectics during the study of courses in philosophy, physics, and other natural sciences, as well as the development of a creative approach to the professional activities of future aviation specialists are analyzed.Документ Дух антропоцентричної фази цивілізації: пізнання феномену «Кризового суспільства»(Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2022) Аксьонова В. І.; Атаєв М. М.; Aksenova V. I.; Atayev M. M.Гуманітарне пізнання антропоцентричної фази цивілізації через феномен «кризового суспільства» номінує постнекласичні сценарії оптимізації історичних парадоксів. Філософія принципів саморегулятивності людини, що онтологічне сполучені духовною елітою, відтворює дух свободи, зміцнює європейську цивілізаційність позиції соціальних акторів. Критичний розгляд змагання моделей розвитку українського суспільства і стратегій, які упроваджені для вирішення проблем збереження цивілізованості держави, соціуму, людини, пов’язані навіть із військовим захистом гідності історичної нації та надією на щасливе майбутнє всіх складових молодого демократичного суспільства. На шляхах оптимізації діє дух актуалізації онтологем процесу соціокультурних змін. Humanitarian cognition of the anthropocentric phase of civilization through the phenomenon of "crisis society" nominates post-nonclassical scenarios for optimizing historical paradoxes. The philosophy of the principles of human self-regulation, which is ontologically connected with the spiritual elite, recreates the spirit of freedom, strengthens the European civilization of the position of social actors. Critical consideration of the competition of models of development of Ukrainian society and strategies that are implemented to solve the problems of preserving the civilization of the state, society, and man, are even associated with the military protection of the dignity of the historical nation and the hope for a happy future for all components of a young democratic society. The spirit of actualization of the ontological process of sociocultural changes acts on the paths of optimization.Документ Соціально-філософські та правові аспекти розвитку громадянського суспільства (європейський контекст)(Національний центр «Мала академія наук України», 2020) Аксьонова В. І.; Aksyonova V. I.Сучасні цивілізовані країни світу у складному процесі становлення правової держави і демократичного розвитку свого часу постали перед гострою необхідністю створення правової і політичної культури народонаселення на шляху його перетворення у громадянське суспільство. Формування правової і політичної культури особистості відбувалося поступово, іноді драматично, про що свідчить досвід революцій і громадянських війн у добу Нової та Новітньої історії європейських країн. Modern civilized countries of the world in the complex process of forming a legal state and democratic development at one time faced an acute need to create a legal and political culture of the population on the way to its transformation into a civil society. The formation of the legal and political culture of the individual occurred gradually, sometimes dramatically, as evidenced by the experience of revolutions and civil wars in the era of the New and Modern history of European countries.Документ Соціальна філософія: контекст розвитку громадянського суспільства(Черкаський державний технологічний університет, 2020) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksonova V. I.; Sklovsky I. Z.Сучасні цивілізовані країни світу у складному процесі становлення правової держави і демократичного розвитку свого часу постали перед гострою необхідністю створення правової і політичної культури народонаселення на шляху його перетворення у громадянське суспільство. Формування правової і політичної культури особистості відбувалося поступово, іноді драматично, про що свідчить досвід революцій і громадянських війн у добу Нової та Новітньої історії європейських країн. Modern civilized countries of the world in the complex process of forming a legal state and democratic development at one time faced an acute need to create a legal and political culture of the population on the way to its transformation into a civil society. The formation of the legal and political culture of the individual occurred gradually, sometimes dramatically, as evidenced by the experience of revolutions and civil wars in the era of the New and Modern history of European countries.Документ Футурологічне усвідомлення молодим фахівцем сенсу буття(Ексклюзив-Систем, 2016) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksyonova V. I.; Sklovsky I. Z.Для вивчення зазначеної проблеми істотне значення має антропологічний підхід, пов’язаний з аналізом успішної освітньої діяльності, щоб також досягти її комунікативно-цивілізаційного результату, оскільки „духовний прибуток вищих ідеалів‖ є максимально ефективним отриманням найважливіших цінностей буття, виявленням метафізичних критеріїв інформаційної культури, розподілу ролей влади і суспільства, особистості та патріотизму молодого фахівця. Мета даного дослідження–виявити прихильність до антропологічнофілософського знання саме тих майбутніх фахівців, що були незадоволенні рівнем стереотипізації власних знань, бо вони не відповідали часу цивілізаційно-громадських перетворень на зламі тисячоліть. To study this problem, an anthropological approach is essential, associated with the analysis of successful educational activities, in order to also achieve its communicative and civilizational result, since the "spiritual profit of higher ideals" is the most effective obtaining of the most important values of existence, the identification of metaphysical criteria of information culture, the distribution of roles of power and society, personality and patriotism of a young specialist. The purpose of this study is to reveal the commitment to anthropological and philosophical knowledge of precisely those future specialists who were dissatisfied with the level of stereotyping of their own knowledge, because they did not correspond to the time of civilizational and social transformations at the turn of the millennium.Документ Соціокультурні засади трансформацій ціннісної сфери життєдіяльності людства в умовах глобалізації(Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2023) Аксьонова В. І.; Aksyonova V. I.Кінець XX – початок ХХІ століття – це час загального зростання масштабів людських перетворень, що стають значимими подіями життя всього Людства. Соціально-економічною основою глобалізації є зростання масштабів предметної діяльності Людини. Охоплення всіх континентів і країн економічними та соціокультурними процесами, що мають глобальний характер, є головними рисами сучасного виробництва. The end of the 20th - the beginning of the 21st century is a time of general growth in the scale of human transformations, which become significant events in the life of all Humanity. The socio-economic basis of globalization is the growth in the scale of Human objective activity. The coverage of all continents and countries by economic and socio-cultural processes of a global nature are the main features of modern production.Документ Соціокультурний феномен трансформації сучасного суспільства(Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2022) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Sklovsky I. Z.; Aksenova V. I.В контексті змін комунікаційного суспільства соціокультурна комунікація по-перше, відіграє роль гаранта існування культур, що потребує адекватного дослідження її передумов, шляхів, центрів, особистісного начала, національної своєрідності; по-друге, потребує визначення необхідності повного обсягу систематизації всіх теоретико-методологічних принципів, методів, підходів і критеріїв міжкультурної комунікації; по-третє, визнання соціальної затребуваності спеціалістів, здатних ефективно функціонувати PR- технологами в умовах соціокультурної глобалізації. In the context of changes in the communication society, socio-cultural communication, firstly, plays the role of a guarantor of the existence of cultures, which requires adequate research into its prerequisites, paths, centers, personal origin, and national identity; secondly, it requires determining the need for the full scope of systematization of all theoretical and methodological principles, methods, approaches, and criteria of intercultural communication; thirdly, recognition of the social demand for specialists capable of effectively functioning as PR technologists in the context of socio-cultural globalization.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »