Матеріали наукових заходів (Materials of scientific events)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Матеріали наукових заходів (Materials of scientific events) за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 29
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Female vs Male: Gender Stereotypes as an Axiological Problem(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2022) Черньонков Я.О.; Chernonkov Ya.O.Аналізуючи різноманітні гендерні стереотипи, ми не можемо однозначно сказати, що хтось має упередження щодо чоловіків, а хтось – щодо жінок. Тому що виникає питання, а можливо суб'єкт почувається комфортно у створених умовах існування і поділяє цінності, які притаманні лише йому. Можна назвати, наприклад, стереотип про те, що «Головна жіноча функція — народжувати і доглядати за домом». Тисячі жінок відчувають себе щасливими в цій ситуації, незважаючи на те, що у жінок набагато ширший спектр життєвих функцій. Ще один приклад стереотипу «Чоловіки заробляють більше». У такій ситуації чоловіки відчувають себе досить комфортно і впевнено, щоб тримати власну сім'ю на своїх міцних плечах. Але тут є дві сторони медалі: перша полягає в тому, що багато жінок почуваються неприйнятними, тому що їм доводиться постійно просити гроші на різні потреби. А інші жінки відчувають радість життя, тому що вони під опікою чоловіка і можуть присвятити себе іншим сімейним функціям. Тому головне, на наш погляд, у гендерних стереотипах – це саме акценти, які підкреслюються, та ракурс, з якого все розглядається. Analyzing various gender stereotypes, we cannot clearly say that some have prejudices against men and some against women. Because the question arises, and perhaps the subject feels comfortable in the created conditions of existence and shares values that are inherent only to him. We can name, for example, the stereotype that «The main female function is to give birth and take care of the house». Thousands of women feel happy in this situation, despite the fact that women have a much wider range of life functions. Another example of the stereotype «Men earn more». In this situation, men feel comfortable and confident enough to hold their own family on their strong shoulders. But here there are two sides of the coin: the first is that many women feel unacceptable because they have to constantly ask for money for various needs. And other women feel the joy of life, because they are protected by their husband and can devote themselves to other family functions. Therefore, the main thing, in our opinion, in gender stereotypes are precisely the accents that are emphasized and the point of view from which everything is considered.Документ Глобалізаційні складові євроінтеграції в сучасній Україні(ДонДУВС, 2023) Ніколенко К. В.; Nikolenko K. V.В тезах розкриваються особливості принципів розвитку, а саме факт об’єднання, єдності, особливої конгломерації на різних соціальних рівнях. Доведено, що глобалізація проявляється у формуванні загальних, спільних, зрозумілих більшості ідей, проблем та потреб. Враховуючи динаміку і специфіку актуальних трансформацій більшість проблем, з якими стикається людство, вирішити силами однієї, навіть найсильнішої країни, не представляється можливим. Через це, глобалізаційні зміни – не просто факт сучасного соціального розвитку, а запорука і інструмент вирішення багатьох проблем сучасності. The theses reveal the peculiarities of the principles of development, namely the fact of unification, unity, special conglomeration at different social levels. It has been proven that globalization manifests itself in the formation of common, shared, understandable ideas, problems and needs of the majority. Given the dynamics and specifics of current transformations, it is not possible to solve most of the problems faced by humanity by the forces of one, even the strongest, country. Because of this, globalization changes are not just a fact of modern social development, but a guarantee and a tool for solving many modern problems.Документ Дуалізм філософії миру та війни як складових суспільної свідомості(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Ковбасюк О.; Ніколенко К. (науковий керівник); Kovbasiuk O.; Nikolenko K. (scientific supervisor)Сфера суспільної свідомості включає в себе сталі складові існування людства. Компоненти суспільної свідомості, що пов’язані різноманітними теоріями, принципами та змістовими складовими, утворюють системне, теоретичне уявлення про світ, ставлення до нього людини. А саме проблема воєн як питання щодо існування всього людства, культурних підвалин розвитку суспільства, релігійних приписів щодо військових дій, правових аспектів ведення бойових дій – все це різноманітні складові суспільної свідомості у спробі дослідити війну як явище та окреслили її особливості та наслідки в загально-соціальному контексті. The sphere of social consciousness includes permanent components of human existence. The components of social consciousness, which are connected by various theories, principles and content components, form a systematic, theoretical idea of the world, a person's attitude towards it. Namely, the problem of wars as a question regarding the existence of all mankind, the cultural foundations of the development of society, religious prescriptions regarding military actions, legal aspects of conducting hostilities - all these are various components of public consciousness in an attempt to investigate war as a phenomenon and outlined its features and consequences in the general social context.Документ Дух антропоцентричної фази цивілізації: пізнання феномену «Кризового суспільства»(Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2022) Аксьонова В. І.; Атаєв М. М.; Aksenova V. I.; Atayev M. M.Гуманітарне пізнання антропоцентричної фази цивілізації через феномен «кризового суспільства» номінує постнекласичні сценарії оптимізації історичних парадоксів. Філософія принципів саморегулятивності людини, що онтологічне сполучені духовною елітою, відтворює дух свободи, зміцнює європейську цивілізаційність позиції соціальних акторів. Критичний розгляд змагання моделей розвитку українського суспільства і стратегій, які упроваджені для вирішення проблем збереження цивілізованості держави, соціуму, людини, пов’язані навіть із військовим захистом гідності історичної нації та надією на щасливе майбутнє всіх складових молодого демократичного суспільства. На шляхах оптимізації діє дух актуалізації онтологем процесу соціокультурних змін. Humanitarian cognition of the anthropocentric phase of civilization through the phenomenon of "crisis society" nominates post-nonclassical scenarios for optimizing historical paradoxes. The philosophy of the principles of human self-regulation, which is ontologically connected with the spiritual elite, recreates the spirit of freedom, strengthens the European civilization of the position of social actors. Critical consideration of the competition of models of development of Ukrainian society and strategies that are implemented to solve the problems of preserving the civilization of the state, society, and man, are even associated with the military protection of the dignity of the historical nation and the hope for a happy future for all components of a young democratic society. The spirit of actualization of the ontological process of sociocultural changes acts on the paths of optimization.Документ Духовне життя людини: природа філософського знання (методологічний контекст)(Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2022) Аксьонова В. І.; Томаровщенко М. А.; Уткін О. О.; Aksenova V. I.; Tomarovschenko M.; Utkin O.Філософія досліджує світ зовнішній стосовно людини й світ внутрішній (духовне життя людини, її свідомість) у їхньому взаємозв’язку один з одним. Іншими словами, у самому загальному виді вона вивчає суб'єктно-об’єктні відносини. Ніяка інша наука цією проблемою спеціально не займається. Всі філософські проблеми так чи інакше торкаються самого загального питання – про співвідношення матерії й свідомості, яке е одним з основних питань філософії й складається відносно матерії й свідомості. Philosophy studies the external world in relation to man and the internal world (the spiritual life of man, his consciousness) in their interrelation with each other. In other words, in the most general form it studies subject-object relations. No other science deals specifically with this problem. All philosophical problems in one way or another touch on the most general question - the relationship between matter and consciousness, which is one of the main questions of philosophy and is composed of matter and consciousness.Документ Методологічні засади міжкультурної комунікації у процесі професійної підготовки операторів складних систем(КЛА НАУ, 2014) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.Методологія – це методи і процедури, що використовуються дослідниками, чи загальний тип дослідницької практики. В найбільш широкому смислі слова методологія включає в себе методи дослідження, поняття і фундаментальні аналітичні структури міжкультурної комунікації як нового наукового напрямку. Використання терміну «методологія» в цьому значенні може підіймати більш складні питання, що стосуються природи знання і реальності і нашої здатності пізнавати світ та всі його явища, включаючи соціальні, економічні, культурні тощо. Міжкультурною являється комунікація між носіями різних культур, які стали інтенсивно посилюватися у період культурної глобалізації., що потребує визначення методологічних засад міжкультурної комунікації як складного соціального феномена, наприклад, у процесі професійної підготовки операторів складних систем. Methodology is the methods and procedures used by researchers, or a general type of research practice. In the broadest sense of the word, methodology includes research methods, concepts and fundamental analytical structures of intercultural communication as a new scientific direction. The use of the term "methodology" in this sense can raise more complex questions concerning the nature of knowledge and reality and our ability to know the world and all its phenomena, including social, economic, cultural, etc. Intercultural is communication between carriers of different cultures, which began to intensify intensively during the period of cultural globalization., which requires the definition of methodological principles of intercultural communication as a complex social phenomenon, for example, in the process of professional training of operators of complex systems.Документ Миротворчість як одна зі складових концепції соціальної безпеки: філософський аналіз(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Ніколенко К. В.; Nikolenko K. V.Сучасне українське суспільство, знаходячись в умовах війни, активно обговорює шляхи і способи закінчення військових дій на території нашої країни. Тому активно обговорюються способи і подальшого існування нашої країни, навіть за умови перемоги, не відкидається потреба в наявності миротворчого контингенту, або на теренах нашої країни, або на прикордонних територіях. Про присутність миротворчого контингенту в Україні говорилося ще під час збройних дій 2014-2022 року, після ж повномасштабного вторгнення йшлося вже про, переважно, повернення українського миротворчого контингенту, задля захисту нашої країни. Modern Ukrainian society, being in the conditions of war, is actively discussing ways and means of ending hostilities on the territory of our country. Therefore, the methods and further existence of our country are being actively discussed, even in the event of victory, the need for the presence of a peacekeeping contingent, either on the territory of our country or on the border territories, is not rejected. The presence of a peacekeeping contingent in Ukraine was discussed even during the armed actions of 2014-2022, and after the full-scale invasion there was already talk, mainly, of the return of the Ukrainian peacekeeping contingent to protect our country.Документ Онтологічні та аксіологічні засади міжкультурної комунікації в умовах трансформації науково- інформаційного простору(Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2023) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.Розглянути онтологічні та аксіологічні засади міжкультурної комунікації в умовах трансформації науково-інформаційного простору. Результати та обговорювання. Онтологічні та аксіологічні засади міжкультурної комунікації в умовах формування і розвитку науково- інформаційного суспільства набувають певної актуальності. Так, видатний філософ XX століття Мартін Гайдеггер стверджував, що питання про буття і його роз’яснення Парменідом зумовили долю західного світу. З одного боку, у соціокомунікативний й культурно-світоглядний процес трансформується уявлення про існування за межами видимих речей невидимого світу, найкращого, гармонійно, де все є Благо, Світло, Добро, Справедливість. Європейська культура сприйняла це знання з ентузіазмом й протягом багатьох століть стимулювала здатність суспільної думки працювати в соціокомунікативному просторі, який не має почуттєвих уявлень. З іншого боку, якщо існує «справжнє» буття, то земне життя не є «справжнім» і тому має потребу у перебудові, що наближає його до світу «справжнього». Різного роду соціальні утопії, якими наповнена соціокультурна історія Заходу, з’явилися своєрідним ментальним наслідком світоглядного прагнення до «справжнього» буття. Така перебудова земного буття реалізовувалася через трансформацію міжкультурних комунікацій двома шляхами: перший був орієнтований на практичне, зовнішньо-речове: обряди в релігії, державний устрій, спосіб соціально-економічного життя. Це – шлях бунтів і революцій, що припускав страту «несправжнього» буття й будівництво на його «уламках» «справжнього світу загальної Рівності, Справедливості, Волі й Братерства». Другий шлях боротьби з «недійсністю» буття – шлях перетворення не зовнішнього, а власного духовно-морального внутрішнього світу. Люди, які стали на цей шлях, прагнуть переробити ані державний устрій, ані соціально-економічне життя суспільства, але самих себе. To consider the ontological and axiological principles of intercultural communication in the context of the transformation of the scientific and information space. Results and discussion. The ontological and axiological principles of intercultural communication in the context of the formation and development of the scientific and information society are gaining some relevance. Thus, the outstanding philosopher of the 20th century, Martin Heidegger, argued that the question of being and its explanation by Parmenides determined the fate of the Western world. On the one hand, the idea of the existence of an invisible world beyond visible things, the best, harmonious, where everything is Good, Light, Kindness, Justice, is transformed into a socio-communicative and cultural-worldview process. European culture has accepted this knowledge with enthusiasm and for many centuries has stimulated the ability of public thought to work in a socio-communicative space that does not have sensory representations. On the other hand, if there is a “real” existence, then earthly life is not “real” and therefore needs a restructuring that brings it closer to the “real” world. Various kinds of social utopias, which are filled with the socio-cultural history of the West, appeared as a kind of mental consequence of the ideological striving for a “real” existence. Such a restructuring of earthly existence was realized through the transformation of intercultural communications in two ways: the first was oriented towards the practical, external-material: rituals in religion, the state system, the way of socio-economic life. This is the path of rebellions and revolutions, which assumed the execution of “unreal” existence and the construction on its “fragments” of the “real world of universal Equality, Justice, Freedom and Brotherhood”. The second way of fighting the “invalidity” of existence is the way of transforming not the external, but one’s own spiritual and moral inner world. People who have embarked on this path seek to transform neither the state system nor the socio-economic life of society, but themselves.Документ Особливості громадського суспільства: соціокультурний аспект(Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2017) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Sklovsky I. Z.; Aksenova V. I.Дослідження перспектив становлення єдиного етнонаціонального буття часто-густо в актуалізації пошуку цілісності громадського суспільства висвітлює дух метафізичних засад соціокультурного плюралізму (О. Ахієзер, М. Бердяєв, З. Бжезинський, П. Тейяр де Шарден). Осмислення соборності української політичної нації полягає в концептуальній реконструкції буття, зокрема в соціокультурному і освітньому просторі (В. Андрущенко, Е. Борінштейн, В. Кремень, М. Романенко). The study of the prospects for the formation of a unified ethno-national existence, often in the actualization of the search for the integrity of civil society, highlights the spirit of the metaphysical foundations of socio-cultural pluralism (O. Akhiezer, M. Berdyaev, Z. Brzezinski, P. Teilhard de Chardin). Understanding the unity of the Ukrainian political nation consists in the conceptual reconstruction of existence, in particular in the socio-cultural and educational space (V. Andrushchenko, E. Borinshtein, V. Kremen, M. Romanenko).Документ Поняття справедливості в контексті війни(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Ліщина І.; Ніколенко К. – науковий керівник; Lishchyna I.; Nikolenko K. – scientific supervisorПроблема війни та ведення військових дій завжди викликала морально-етичні дилеми. Здавна, в історії людства, виникла ідея справедливого відстоювання своїх інтересів, збройне протистояння через неможливість використання інших методів впливу. Крайня потреба в військових протистояннях до останніх часів залишилась у формі вкрай небажаних способів вирішення конфліктів. Проте, ідея справедливості війни залишається актуальною. Концепція справедливої війни знаходить підтвердження в багатьох джерелах, та за сучасних умов розуміється як така, що зазнала змін, трактується як дотримання миру, уникнення збройних протистоянь. Проявляється у вигляді заборони певних видів озброєнь, використанні мирних переговорів, застосування методу припинення бойових дій, тощо, з метою недопущення більшої кількості жертв. The problem of war and the conduct of military operations has always caused moral and ethical dilemmas. A long time ago, in the history of mankind, the idea of fair defense of one's interests arose, armed confrontation due to the impossibility of using other methods of influence. The extreme need for military confrontations remained until recent times in the form of extremely undesirable ways of resolving conflicts. However, the idea of war justice remains relevant. The concept of a just war is confirmed in many sources, and under modern conditions, it is understood as having undergone changes, interpreted as maintaining peace, avoiding armed confrontations. It manifests itself in the form of the prohibition of certain types of weapons, the use of peace negotiations, the use of the method of cessation of hostilities, etc., in order to prevent more victims.Документ Постмодернізаційний аналіз професіоналізму в інформаційній системі суспільства: ціннісний аспект(Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2021) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.Взаємозв'язок молодої людини з освітою і з самим собою визначає комунікативний зміст, який вирішується в культурі не тільки розуму, але і глибини душі, з метою усвідомлення сенсу буття. Ставлення людини до всесвіту визначається символами та значеннями, у т. ч. і професійними, з метою спілкування у світі і усвідомлення призначення власного життя. Предметний аналіз професіоналізму в інформаційній системі суспільства збагачує громадські відносини людини в контексті світової інтеграції із Всесвітом і природою. Порівняння технічних та світоглядних аспектів діяльності авіаційних професіоналів дозволяє майбутньому спеціалісту адекватно сприймати як рівні власної філософської культури, так і всі важелі світоглядної підготовки. Освітня комунікативність поглиблює традиційний зміст гуманітарних дисциплін та доповнює їх власним розумінням української проблематики. Авторка зосереджена на проблемі дослідження особливостей соціокультурної трансформації сучасного суспільства в цивілізаційній зламі в соціально-філософській перспективі. Соціокультурна трансформація аналізується як процес внутрішніх змін у суспільстві за допомогою вищого рівня впорядкованості та організованості у всіх сферах діяльності як результат подолання втраченої рівноваги та соціального напруження. Нова соціокультурна парадигма, яка може протистояти хаосу, спочатку контрольованому, а потім–ні, пов’язана з формуванням нових соціокультурних реалій. Авторкою запропоновані концепції соціокультурної реальності, системні характеристики успіху модернізації та … The relationship of a young person with education and with himself determines the communicative content, which is resolved in the culture of not only the mind, but also the depths of the soul, in order to realize the meaning of being. A person's attitude to the universe is determined by symbols and meanings, including professional ones, in order to communicate in the world and realize the purpose of his own life. The subject analysis of professionalism in the information system of society enriches human public relations in the context of global integration with the Universe and nature. Comparison of technical and ideological aspects of the activities of aviation professionals allows the future specialist to perceive adequately both the levels of his own philosophical culture and all the levers of ideological training. Educational communicability deepens the traditional content of humanitarian disciplines and complements them with his own understanding of Ukrainian issues. The author focuses on the problem of studying the features of the socio-cultural transformation of modern society in a civilizational crisis in a socio-philosophical perspective. Sociocultural transformation is analyzed as a process of internal changes in society through a higher level of order and organization in all spheres of activity as a result of overcoming the lost balance and social tension. A new sociocultural paradigm that can withstand chaos, initially controlled, and then not, is associated with the formation of new sociocultural realities. The author proposes concepts of sociocultural reality, systemic characteristics of the success of modernization.Документ Проблеми культурно-комунікативної синергії освіти на шляху розвитку громадянського суспільства в Україні(ЛА НАУ, 2022) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.Проблеми синергетичної методології аналізу управління соціальними процесами як методології філософії, синергетична парадигма самоорганізації цивілізованого людства в умовах глобалізації , культурно-комунікативна синергія освіти на шляху розвитку громадянського суспільства в Україні. Problems of the synergistic methodology of analyzing the management of social processes as a methodology of philosophy, the synergistic paradigm of self-organization of civilized humanity in the conditions of globalization, the cultural and communicative synergy of education on the path to the development of civil society in Ukraine.Документ Проблеми міжкультурної комунікації в процесі професійної підготовки операторів складних систем в умовах культурної глобалізації (в контексті когнітивній лінгвістиці)(КЛА НАУ, 2014) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.Становлення і бурхливий розвиток теорії міжкультурної комунікації є закономірним процесом, зумовленим цілим рядом причин, зокрема: об’єктивно-цівілізаційними факторами (розвиток матеріальної цивілізації), суб’єктивно-цивілізаційними факторами (перегляд відношення до «чужого» і «чужих»), а також об’єктивно-науковими факторами (виникнення теорії комунікації). Комунікація являє собою різновид інтенціонального (свідомого) повідомлення інформації, за допомогою спеціально створених семіотичних заходів (кодів), направлених на формування суспільства як єдиного соціального організму. Міжкультурною являється комунікація між носіями різних культур, які стали інтенсивно посилюватися у період культурної глобалізації., що потребує визначення методологічних засад міжкультурної комунікації як складного соціального феномена, наприклад, у процесі професійної підготовки операторів складних систем. The formation and rapid development of the theory of intercultural communication is a natural process, caused by a number of reasons, in particular: objective-civilizational factors (development of material civilization), subjective-civilizational factors (revision of the attitude towards the "alien" and "strangers"), as well as objective-scientific factors (emergence of the theory of communication). Communication is a type of intentional (conscious) communication of information, using specially created semiotic measures (codes), aimed at the formation of society as a single social organism. Intercultural is communication between carriers of different cultures, which began to intensify intensively during the period of cultural globalization., which requires the definition of methodological principles of intercultural communication as a complex social phenomenon, for example, in the process of professional training of operators of complex systems.Документ Софократія як проєкт виходу гуманітарного знання із ситуації духовної нестабільності(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2020) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.У статті обґрунтовується соціокультурний зміст софократії як феномену розумного реформування гуманітарно-філософської освіти в Україні на основі аналізу процесу демократичного подолання протиборства захисників сучасного цивілізованого суспільства з носіями войовничого національного екстремізму; взаємозв’язку носіїв громадянського суспільства з ідеалами великих корифеїв про «сім’ю велику,вільну, нову» (Т.Шевченко), яка актуалізує етноконфесійні мрії про те, що «во Христі немає а ні іудея а ні елліна, а ні римлянина». The article substantiates the socio-cultural content of sophocracy as a phenomenon of reasonable reform of humanitarian and philosophical education in Ukraine based on the analysis of the process of democratic overcoming the confrontation of defenders of modern civilized society with the bearers of militant national extremism; the relationship of the bearers of civil society with the ideals of the great luminaries of the "great, free, new family" (T. Shevchenko), which actualizes ethno-confessional dreams that "in Christ there is neither a Jew nor a Hellen nor a Roman."Документ Соціальна філософія: контекст розвитку громадянського суспільства(Черкаський державний технологічний університет, 2020) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksonova V. I.; Sklovsky I. Z.Сучасні цивілізовані країни світу у складному процесі становлення правової держави і демократичного розвитку свого часу постали перед гострою необхідністю створення правової і політичної культури народонаселення на шляху його перетворення у громадянське суспільство. Формування правової і політичної культури особистості відбувалося поступово, іноді драматично, про що свідчить досвід революцій і громадянських війн у добу Нової та Новітньої історії європейських країн. Modern civilized countries of the world in the complex process of forming a legal state and democratic development at one time faced an acute need to create a legal and political culture of the population on the way to its transformation into a civil society. The formation of the legal and political culture of the individual occurred gradually, sometimes dramatically, as evidenced by the experience of revolutions and civil wars in the era of the New and Modern history of European countries.Документ Соціально-філософські та правові аспекти розвитку громадянського суспільства (європейський контекст)(Національний центр «Мала академія наук України», 2020) Аксьонова В. І.; Aksyonova V. I.Сучасні цивілізовані країни світу у складному процесі становлення правової держави і демократичного розвитку свого часу постали перед гострою необхідністю створення правової і політичної культури народонаселення на шляху його перетворення у громадянське суспільство. Формування правової і політичної культури особистості відбувалося поступово, іноді драматично, про що свідчить досвід революцій і громадянських війн у добу Нової та Новітньої історії європейських країн. Modern civilized countries of the world in the complex process of forming a legal state and democratic development at one time faced an acute need to create a legal and political culture of the population on the way to its transformation into a civil society. The formation of the legal and political culture of the individual occurred gradually, sometimes dramatically, as evidenced by the experience of revolutions and civil wars in the era of the New and Modern history of European countries.Документ Соціокультурний феномен трансформації сучасного суспільства(Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2022) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Sklovsky I. Z.; Aksenova V. I.В контексті змін комунікаційного суспільства соціокультурна комунікація по-перше, відіграє роль гаранта існування культур, що потребує адекватного дослідження її передумов, шляхів, центрів, особистісного начала, національної своєрідності; по-друге, потребує визначення необхідності повного обсягу систематизації всіх теоретико-методологічних принципів, методів, підходів і критеріїв міжкультурної комунікації; по-третє, визнання соціальної затребуваності спеціалістів, здатних ефективно функціонувати PR- технологами в умовах соціокультурної глобалізації. In the context of changes in the communication society, socio-cultural communication, firstly, plays the role of a guarantor of the existence of cultures, which requires adequate research into its prerequisites, paths, centers, personal origin, and national identity; secondly, it requires determining the need for the full scope of systematization of all theoretical and methodological principles, methods, approaches, and criteria of intercultural communication; thirdly, recognition of the social demand for specialists capable of effectively functioning as PR technologists in the context of socio-cultural globalization.Документ Соціокультурні засади трансформацій ціннісної сфери життєдіяльності людства в умовах глобалізації(Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2023) Аксьонова В. І.; Aksyonova V. I.Кінець XX – початок ХХІ століття – це час загального зростання масштабів людських перетворень, що стають значимими подіями життя всього Людства. Соціально-економічною основою глобалізації є зростання масштабів предметної діяльності Людини. Охоплення всіх континентів і країн економічними та соціокультурними процесами, що мають глобальний характер, є головними рисами сучасного виробництва. The end of the 20th - the beginning of the 21st century is a time of general growth in the scale of human transformations, which become significant events in the life of all Humanity. The socio-economic basis of globalization is the growth in the scale of Human objective activity. The coverage of all continents and countries by economic and socio-cultural processes of a global nature are the main features of modern production.Документ Специфіка та особливості інтенсифікації комунікацій в процесі цивілізаційної взаємодії(Криворізький національний університет, 2022) Шурупова К.В.; Ніколенко К. В.; Shurupova K.V.; Nikolenko K.V.Тези присвячені проблемі міжкультурної взаємодії та цивілізаційного обміну. В сучасному світі різко постають проблеми взаємодії та культурного обміну між цивілізаціями, тому дослідження на філософському рівні стратегій, особливостей таких взаємодій маже виступати одним зі шляхів пошуку відповідей на актуальні і болючі питання сучасності. Культура об'єднує людей, формує підстави для цивілізаційної єдності та створює неявні, неозвучувані перешкоди для міжкультурної та міжцивілізаційної взаємодії. В умовах економічної глобалізації, коли прискореними темпами зростає співпраця та взаємозалежність суб'єктів господарювання – представників різних країн, націй та культур, зростає значення розуміння глибинних підстав для формування цивілізаційних відмінностей, механізмів їх впливу на організацію економічної діяльності. Theses are devoted to the problem of intercultural interaction and civilizational exchange. In the modern world, the problems of interaction and cultural exchange between civilizations are sharply emerging, therefore research at the philosophical level of strategies and features of such interactions can be one of the ways to find answers to current and painful questions of our time. Culture unites people, forms the basis for civilizational unity and creates implicit, unspoken obstacles for intercultural and intercivilizational interaction. In the conditions of economic globalization, when the cooperation and interdependence of business entities - representatives of different countries, nations and cultures - is growing at an accelerated pace, the importance of understanding the deep grounds for the formation of civilizational differences, the mechanisms of their influence on the organization of economic activity, is increasing.Документ Специфіка художньо-естетичної діяльності в контексті розвитку духовної культури(ЛА НАУ, 2023) Аксьонова В. І.; Шкроба А. А.; Aksyonova V. I.; Shkroba A. A.Художньо-естетична діяльність являє собою унікальний суспільний феномен вивченням якого займається ряд наук. Теоретична складність проблеми не вичерпується розмаїтістю вивчення, а обумовлена глобальністю й багатогранністю самої проблеми культури. Метою даної роботи є розгляд специфіки художньо-естетичної діяльності в контексті розвитку духовної культури на прикладі нашої країни. Нами досліджено розуміння визначення понять «художня» та «естетична» діяльність, світова та національна культура. Акцентовано увагу на дослідженні відмінностей та формуванні особливих, притаманних духовним традиціям українства. Artistic and aesthetic activity is a unique social phenomenon that is studied by a number of sciences. The theoretical complexity of the problem is not limited to the variety of studies, but is caused by the globality and multifaceted nature of the problem of culture itself. The purpose of this work is to consider the specifics of artistic and aesthetic activity in the context of the development of spiritual culture on the example of our country. We investigated the understanding of the definition of the concepts of "artistic" and "aesthetic" activity, world and national culture. Attention is focused on the study of differences and the formation of special, inherent spiritual traditions of Ukrainians.