Матеріали наукових заходів (Materials of scientific events)

Постійне посилання зібрання

https://rep.dnuvs.ukr.education/handle/123456789/387

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 43

Female vs Male: Gender Stereotypes as an Axiological Problem
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2022) Черньонков Я. О.; Chernonkov Ya. O.
Аналізуючи різноманітні гендерні стереотипи, ми не можемо однозначно сказати, що хтось має упередження щодо чоловіків, а хтось – щодо жінок. Тому що виникає питання, а можливо суб'єкт почувається комфортно у створених умовах існування і поділяє цінності, які притаманні лише йому. Можна назвати, наприклад, стереотип про те, що «Головна жіноча функція — народжувати і доглядати за домом». Тисячі жінок відчувають себе щасливими в цій ситуації, незважаючи на те, що у жінок набагато ширший спектр життєвих функцій. Ще один приклад стереотипу «Чоловіки заробляють більше». У такій ситуації чоловіки відчувають себе досить комфортно і впевнено, щоб тримати власну сім'ю на своїх міцних плечах. Але тут є дві сторони медалі: перша полягає в тому, що багато жінок почуваються неприйнятними, тому що їм доводиться постійно просити гроші на різні потреби. А інші жінки відчувають радість життя, тому що вони під опікою чоловіка і можуть присвятити себе іншим сімейним функціям. Тому головне, на наш погляд, у гендерних стереотипах – це саме акценти, які підкреслюються, та ракурс, з якого все розглядається. Analyzing various gender stereotypes, we cannot clearly say that some have prejudices against men and some against women. Because the question arises, and perhaps the subject feels comfortable in the created conditions of existence and shares values that are inherent only to him. We can name, for example, the stereotype that «The main female function is to give birth and take care of the house». Thousands of women feel happy in this situation, despite the fact that women have a much wider range of life functions. Another example of the stereotype «Men earn more». In this situation, men feel comfortable and confident enough to hold their own family on their strong shoulders. But here there are two sides of the coin: the first is that many women feel unacceptable because they have to constantly ask for money for various needs. And other women feel the joy of life, because they are protected by their husband and can devote themselves to other family functions. Therefore, the main thing, in our opinion, in gender stereotypes are precisely the accents that are emphasized and the point of view from which everything is considered.
Академічна доброчесність як системно-конвенціональне поняття соціологічної етики Е. Дюркгейма
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Дорул Д. А.; Аксьонова В. І.; Dorul D. А.; Aksonova V. I.
Мета статі: розкрити та продемонструвати актуальність основних принципів академічної доброчесності як системно-конвенціонального поняття соціологічної етики Е. Дюркгейма. Академічна доброчесність це – сукупність морально-етичних принципів та правил, що визначені як науковим співтовариством, так і законом. Академічна доброчесність як системно-конвенціональне поняття, виключає оману, фальсифікацію, фабрикацію тощо. Соціологічна етика Е. Дюркгейма - це етика доброчесного, неупередженого і компетентного дослідження [8]. Морально-етична позиція Дюркгейма підтримується багатьма передовими вченими сучасності, що є актуальним за добу «інтелектуального й морального оскоплення» та «культури відміни», а саме: «розлюднення», підміни функції державного управління діяльністю приватних банків, цифрової трансформації державного та суспільного управління пост-ліберальними урядами. «Оцифровка» - засіб встановлення тотального контролю за суспільством, процес збирання, вивчення, володіння та використання особистої інформації та можливого використання її проти «пересічних» громадян. Головне її завдання - відібрати всі людські ресурси: права вибору, права на освіту та міжкультурне спілкування, а також і самого життя. попри конституційних норм, де прописані права громадян на вільний розвиток мислення у дусі гуманістичних цінностей. Метою подібних маніпуляцій є встановлення безальтернативного постінформаційного суспільства, тотальної імітації життя. The purpose of the article: to reveal and demonstrate the relevance of the basic principles of academic integrity as a systemic and conventional concept of sociological ethics of E. Durkheim. Academic integrity is a set of moral and ethical principles and rules that are defined by both the scientific community and the law. Academic integrity as a systemic and conventional concept excludes deception, falsification, fabrication, etc. E. Durkheim's sociological ethics is the ethics of honest, impartial and competent research [8]. Durkheim's moral and ethical position is supported by many advanced scientists of our time, which is relevant in the era of "intellectual and moral castration" and "culture of cancellation", namely: "depopulation", replacement of the function of public administration by the activities of private banks, digital transformation of public and social management by post-liberal governments. "Digitization" is a means of establishing total control over society, the process of collecting, studying, possessing and using personal information and its possible use against "average" citizens. Its main task is to take away all human resources: the right to choose, the right to education and intercultural communication, as well as life itself. despite the constitutional norms, which stipulate the rights of citizens to the free development of thinking in the spirit of humanistic values. The goal of such manipulations is to establish a post-information society with no alternative, a total imitation of life.
Глобалізаційні складові євроінтеграції в сучасній Україні
(ДонДУВС, 2023) Ніколенко К. В.; Nikolenko K. V.
В тезах розкриваються особливості принципів розвитку, а саме факт об’єднання, єдності, особливої конгломерації на різних соціальних рівнях. Доведено, що глобалізація проявляється у формуванні загальних, спільних, зрозумілих більшості ідей, проблем та потреб. Враховуючи динаміку і специфіку актуальних трансформацій більшість проблем, з якими стикається людство, вирішити силами однієї, навіть найсильнішої країни, не представляється можливим. Через це, глобалізаційні зміни – не просто факт сучасного соціального розвитку, а запорука і інструмент вирішення багатьох проблем сучасності. The theses reveal the peculiarities of the principles of development, namely the fact of unification, unity, special conglomeration at different social levels. It has been proven that globalization manifests itself in the formation of common, shared, understandable ideas, problems and needs of the majority. Given the dynamics and specifics of current transformations, it is not possible to solve most of the problems faced by humanity by the forces of one, even the strongest, country. Because of this, globalization changes are not just a fact of modern social development, but a guarantee and a tool for solving many modern problems.
Гносеологія як чинник становлення культури особистості майбутнього працівника національної поліції України
(Державний заклад «Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2024) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.
Вивчення філософських проблем наукового пізнання сприяє становленню культури мислення та загальної культури особистості майбутнього працівника Національної поліції України. Гносеологія, історія її вчень є школою раціонального міркування, яка потребує оперування поняттями, використання різних способів аргументації, виявлення і подолання суперечностей при тому або іншому способі пізнання. Одночасно передбачаються позитивні «зразки» дослідження, тлумачення проблем пізнавальної діяльності, суб’єктно-об’єктних відношень, їх теоретичних описів і моделей.Із філософською концепцією знання і способами його одержання (пізнання) у процесі навчання майбутнього працівника Національної поліції України логічно пов'язана філософська теорія свідомості. На думку Платона, потреба знання є головним мотивом людської розумової діяльності: «Немає нічого сильнішого за знання, воно завжди і в усьому перевершує і задоволення, і все інше». Отже, пізнання - це процес здобування, нагромадження, оновлення і систематизації знань про природу, суспільство і духовний світ людини. The study of philosophical problems of scientific knowledge contributes to the formation of a culture of thinking and the general culture of the personality of a future employee of the National Police of Ukraine. Epistemology, the history of its teachings is a school of rational reasoning, which requires operating with concepts, using various methods of argumentation, identifying and overcoming contradictions in one or another method of cognition. At the same time, positive "samples" of research, interpretation of problems of cognitive activity, subject-object relations, their theoretical descriptions and models are provided. The philosophical theory of consciousness is logically connected with the philosophical concept of knowledge and methods of its acquisition (cognition) in the process of training a future employee of the National Police of Ukraine. According to Plato, the need for knowledge is the main motive of human mental activity: "There is nothing stronger than knowledge, it always and in everything surpasses both pleasure and everything else." Thus, cognition is the process of acquiring, accumulating, updating and systematizing knowledge about nature, society and the spiritual world of man.
Дуалізм філософії миру та війни як складових суспільної свідомості
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Ковбасюк О.; Ніколенко К. В. (науковий керівник); Kovbasiuk O.; Nikolenko K. V. (scientific supervisor)
Сфера суспільної свідомості включає в себе сталі складові існування людства. Компоненти суспільної свідомості, що пов’язані різноманітними теоріями, принципами та змістовими складовими, утворюють системне, теоретичне уявлення про світ, ставлення до нього людини. А саме проблема воєн як питання щодо існування всього людства, культурних підвалин розвитку суспільства, релігійних приписів щодо військових дій, правових аспектів ведення бойових дій – все це різноманітні складові суспільної свідомості у спробі дослідити війну як явище та окреслили її особливості та наслідки в загально-соціальному контексті. The sphere of social consciousness includes permanent components of human existence. The components of social consciousness, which are connected by various theories, principles and content components, form a systematic, theoretical idea of the world, a person's attitude towards it. Namely, the problem of wars as a question regarding the existence of all mankind, the cultural foundations of the development of society, religious prescriptions regarding military actions, legal aspects of conducting hostilities - all these are various components of public consciousness in an attempt to investigate war as a phenomenon and outlined its features and consequences in the general social context.
Дух антропоцентричної фази цивілізації: пізнання феномену «Кризового суспільства»
(Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2022) Аксьонова В. І.; Атаєв М. М.; Aksenova V. I.; Atayev M. M.
Гуманітарне пізнання антропоцентричної фази цивілізації через феномен «кризового суспільства» номінує постнекласичні сценарії оптимізації історичних парадоксів. Філософія принципів саморегулятивності людини, що онтологічне сполучені духовною елітою, відтворює дух свободи, зміцнює європейську цивілізаційність позиції соціальних акторів. Критичний розгляд змагання моделей розвитку українського суспільства і стратегій, які упроваджені для вирішення проблем збереження цивілізованості держави, соціуму, людини, пов’язані навіть із військовим захистом гідності історичної нації та надією на щасливе майбутнє всіх складових молодого демократичного суспільства. На шляхах оптимізації діє дух актуалізації онтологем процесу соціокультурних змін. Humanitarian cognition of the anthropocentric phase of civilization through the phenomenon of "crisis society" nominates post-nonclassical scenarios for optimizing historical paradoxes. The philosophy of the principles of human self-regulation, which is ontologically connected with the spiritual elite, recreates the spirit of freedom, strengthens the European civilization of the position of social actors. Critical consideration of the competition of models of development of Ukrainian society and strategies that are implemented to solve the problems of preserving the civilization of the state, society, and man, are even associated with the military protection of the dignity of the historical nation and the hope for a happy future for all components of a young democratic society. The spirit of actualization of the ontological process of sociocultural changes acts on the paths of optimization.
Духовне життя людини: природа філософського знання (методологічний контекст)
(Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2022) Аксьонова В. І.; Томаровщенко М. А.; Уткін О. О.; Aksenova V. I.; Tomarovschenko M.; Utkin O.
Філософія досліджує світ зовнішній стосовно людини й світ внутрішній (духовне життя людини, її свідомість) у їхньому взаємозв’язку один з одним. Іншими словами, у самому загальному виді вона вивчає суб'єктно-об’єктні відносини. Ніяка інша наука цією проблемою спеціально не займається. Всі філософські проблеми так чи інакше торкаються самого загального питання – про співвідношення матерії й свідомості, яке е одним з основних питань філософії й складається відносно матерії й свідомості. Philosophy studies the external world in relation to man and the internal world (the spiritual life of man, his consciousness) in their interrelation with each other. In other words, in the most general form it studies subject-object relations. No other science deals specifically with this problem. All philosophical problems in one way or another touch on the most general question - the relationship between matter and consciousness, which is one of the main questions of philosophy and is composed of matter and consciousness.
Екзистенційна війна – буття на грані. Збагачення інтелектуально-національних традицій в онтологемах етносоціального
(Львівський державний університет внутрішніх справ, 2025) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.
Свідомий, цинічний терор російського агресора проти українського суспільства, незламний спротив окупантам – це приклад надзвичайної людської стійкості та внутрішньої сили.Екзистенційна війна змушує українців перебувати у стані екзистенції – буття на грані, коли знищуються стереотипи самоідентифікації, моделі сприйняття світу, звичні шаблони людської поведінки. В умовах повномасштабної війни Дух демократичного патріотизму в українському суспільстві впливає на збагачення інтелектуально – національних традицій в онтологемах этносоціального. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю боротьби за соціокультурну єдність держави та громадянського пошуку духовних орієнтацій особистості, яка відносить себе до фоловерів норм і цінностей західноєвропейської культури. Проблеми альтернативного осмислення етнонаціональної саморегуляції українського суспільства у першої чверті ХХІ століття пов’язані з необхідністю соціально-філософського аналізу наукового сенсу дефініції «демократичного патріотизму» як важливого підґрунтя процесів відтворення цивілізованого державотворення у постмодерністському контексті символічного інтеракціонізму. У контексті методологічних та інформаційно-аксіологічних змін у Європі ці процеси у свій час отримали назву «громадянської мирної революції», яка характеризувалася взає- модією влади та суспільства як результат цивілізованого, толерантного і справедливого електорального (національного) спілкування. Психологічні підходи українських корифеїв висвітлили ментальні підвалини національної ідеї, які продукують відповідні соціальні дії. Зберегти національну самоідентифікацію, себе і своє «Я» в умовах екзистенційної війни можна лише змінивши патерни (Р. Ділтс) – рамки сприйняття світу. Якщо «Я» – національна ідея, – справді реалізує власну свободу, вона виступає квінтесенцією творчості сущого та передбачає конструктивну зміну світу, але не за рахунок самого світу (інакше це було б блюзнірством), а – за рахунок додатковості як енергії власної волі (Ф. Ніцше, А. Шопенгауер, З. Фрейд, Е. Фромм, К. Юнг). Трансцендентний вплив носіїв ноосферної ментальності виявляє цілісність природи патріотичної діяльності як екософського виміру ознак духовної повсякденної атмосфери. У своїх наукових доробках вперше на це вказав В. Вернадський, ініціатор опредметнення екоонтологічної значущості елітних і маргінальних груп впливу. Філософсько-політичне підґрунтя дослідження, виявляючи аксіологічну цілісність цивілізованого громадського суспільства, визначаючи екзістенційний статус буття у історич- ному контексті екософського поля метафізичного дискурсу, надає можливість дослідникам розуміння специфіки та протиріч сучасної стратегії «партії влади», наслідків людожерського впливу «руського міру» на формування комплексу «малоросійської меншовартості» та подолання інерції носіїв настрою байдужості та занепаду, Великий Кобзар пов’язував необхідність збереження історичної пам’яті про «Дух козакофільства», «соборності» тощо з поняттям «великої родини» і розглядав як важливий засіб у ідейної боротьбі з проявами «манкуртизму». Метафізика нації – це гармонізуючи-прогнозуючий орієнтир виживання та збереження історичного народу навіть під час посилення негативізмів етносоціальної «деструкції», тобто руйнівних наслідків зовнішньої або внутрішньої політики, що значно отруює атмосферу соціокультурного буття. В умовах повномасштабної війни Дух демократичного патріотизму в українському суспільстві впливає на збагачення інтелектуально – національних традицій в онтологемах этносоціального (наприклад, соборності, козакофільства, переходу до такій футурологічної екзистенції – як закон любові, «любові до близького», що є духовною площиною «історичного этно- і націєгенезу»), а також – на можливість визначеності за екологічно-еволюційною суттю метафізики специфіки інтуїтивних сигналів європейської цивілізації у процесах формування демократичного патріотизму та становлення гуманістичної культури толерантності й консенсусу. Лише пасіонарна, патріотично налаштована людина може адекватно сприйняти антонімічність сучасного українського суспільства й визначити протиріччя та особливості розвитку його екзистенційних сенсів у постмодерністському контексті символічного інтеракціонізму. The conscious, cynical terror of the Russian aggressor against Ukrainian society, the indomitable resistance to the occupiers is an example of extraordinary human resilience and inner strength. The existential war forces Ukrainians to be in a state of existence - being on the verge, when stereotypes of self-identification, models of world perception, and habitual patterns of human behavior are destroyed. In conditions of full-scale war, the Spirit of democratic patriotism in Ukrainian society affects the enrichment of intellectual and national traditions in the ontologems of the ethnosocial. The relevance of the study is due to the need to fight for the socio-cultural unity of the state and the civic search for spiritual orientations of the individual, who considers himself to be a follower of the norms and values of Western European culture. The problems of alternative understanding of ethno-national self-regulation of Ukrainian society in the first quarter of the 21st century are related to the need for a socio-philosophical analysis of the scientific meaning of the definition of “democratic patriotism” as an important basis for the processes of reproducing civilized statehood in the postmodern context of symbolic interactionism. In the context of methodological and informational and axiological changes in Europe, these processes were once called the “civil peaceful revolution”, which was characterized by the interaction of power and society as a result of civilized, tolerant and fair electoral (national) communication. The psychological approaches of Ukrainian luminaries highlighted the mental foundations of the national idea, which produce corresponding social actions. It is possible to preserve national self-identification, oneself and one’s “I” in the conditions of an existential war only by changing the patterns (R. Dilts) – the framework of perception of the world. If the “I” – the national idea – truly realizes its own freedom, it acts as the quintessence of the creativity of being and predicts a constructive change in the world, but not at the expense of the world itself (otherwise it would be blasphemy), but at the expense of additionality as the energy of one’s own will (F. Nietzsche, A. Schopenhauer, Z. Freud, E. Fromm, K. Jung). The transcendental influence of the carriers of the noospheric mentality reveals the integrity of the nature of patriotic activity as an ecosophical dimension of the signs of the spiritual everyday atmosphere. In his scientific works this was first pointed out by V. Vernadsky, the initiator of the objectification of the ecoontological significance of elite and marginal groups of influence. The philosophical and political basis of the study, revealing the axiological integrity of a civilized public society, determining the existential status of being in the historical context of the ecosophical field of metaphysical discourse, enables researchers to understand the specifics and contradictions of the modern strategy of the "party of power", the consequences of the cannibalistic influence of the "Russian world" on the formation of the "Little Russian inferiority complex" and overcoming the inertia of the bearers of the mood of indifference and decline. The Great Kobzar linked the need to preserve the historical memory of the "Spirit of Cossackism", "conciliarity", etc. with the concept of a "big family" and considered it an important means in the ideological struggle against manifestations of "mankurtism". The metaphysics of the nation is a harmonizing and predictive guide to the survival and preservation of the historical people, even during the strengthening of the negativisms of ethno-social "destruction", that is, the destructive consequences of foreign or domestic policy, which significantly poisons the atmosphere of socio-cultural existence. In the conditions of a full-scale war, the Spirit of Democratic Patriotism in Ukrainian society influences the enrichment of intellectual and national traditions in the ontologems of ethnosocial (for example, sobornost, Cossackism, the transition to such a futurological existence as the law of love, “love of neighbor”, which is the spiritual plane of “historical ethno- and nation-genesis”), as well as the possibility of determining the ecological and evolutionary essence of metaphysics of the specifics of intuitive signals of European civilization in the processes of forming democratic patriotism and the formation of a humanistic culture of tolerance and consensus. Only a passionate, patriotic person can adequately perceive the antonymy of modern Ukrainian society and determine the contradictions and peculiarities of the development of its existential meanings in the postmodern context of symbolic interactionism.
Конвенціональність у просторі правової держави: герменевтичний аналіз
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.
Соціально-історичне формування правової та політичної культури особистості відбувається поступово, креативно, іноді драматично, про що свідчить досвід революцій та громадянських війн доби Нової та Новітньої історії європейських країн. Сучасні цивілізовані країни у складну добу демократичного розвитку та становлення правової держави в процесі перетворення народонаселення в громадянське суспільство зіштовхнулися з гострою необхідністю формування правової та політичної культури на принципах конвенціональності. Новоєвропейський індивідуалізм, закріплений у творчості письменників і філософів романтизму, проголошує особливу значущість індивідуальності на противагу тиску стереотипів застарілих суспільних уставлень. Індивідуалізм як світоглядна парадигма виступає зі ствердженням ідеї самоцінності людської індивідуальності як творчого начала світу. Однак саме ця, на перший погляд, глибоко гуманістична, ідея стає об’єктом критики для більшості філософських напрямів другої половини ХХ століття. Особистість, втрачаючи через свою самоцінність здатність «обмеження», потреби враховувати інтереси інших особистостей, вироджується у гіпертрофію індивідуального «Я», яке не лише відрізняється від інших, а й протистоїть їм як деякий абсолют. Невипадково саме в умовах антропологічного песимізму Т. Гоббс намагається сформулювати правові положення, які здатні врегулювати жорстке протистояння між абсолютною монархією та парламентом у боротьбі за політичну владу у Великобританії. The socio-political formation of the legal and political culture of personality occurs gradually, creatively, sometimes dramatically, as evidenced by the experience of revolutions and civil wars of the era of the New and Modern history of European countries. Modern civilized countries in the difficult era of democratic development and the formation of a legal state in the process of transforming the population into a civil society have faced an urgent need to form a legal and political culture on the principles of conventionality. New European individualism, enshrined in the work of writers and philosophers of Romanticism, proclaims the special significance of individuality in contrast to the pressure of stereotypes of outdated social institutions. Individualism as a worldview paradigm advocates the affirmation of the idea of the intrinsic value of human individuality as the creative principle of the world. However, it is precisely this, at first glance, deeply humanistic idea that becomes the object of criticism for most philosophical trends of the second half of the 20th century. Personality, losing due to its intrinsic value the ability to "limit" and the need to take into account the interests of other individuals, degenerates into a hypertrophy of the individual "I", which not only differs from others, but also opposes them as a certain absolute. It is no coincidence that it is in the conditions of anthropological pessimism that T. Hobbes tries to formulate legal provisions that are capable of regulating the fierce confrontation between the absolute monarchy and parliament in the struggle for political power in Great Britain.
Критичне мислення як складова інформаційної компетентності та наукової діяльності фахівця галузі інформаційної безпеки
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Пантілєєва К. С.; Аксьонова В. І.; Pantileeva K. С.; Aksonova V. I.
Мета роботи: з’ясувати сутність критеріїв наукового знання, розглянути критичне мислення як складову інформаційної компетентності та наукової діяльності сучасного фахівця у галузі економічної безпеки. Філософська дисципліна «Основи наукових досліджень та академічна доброчесність» є невід’ємною частиною підготовки наукових кадрів у вищій школі, у тому числі, фахівців у галузі економічної безпеки. Наукова діяльність сучасного фахівця галузі економічної безпеки об’єктивно вимагає розуміння ним інформаційно-наукової картини світу, критичного осмислення тих явищ і процесів, що відбуваються у реальному швидкоплинному світі, а також вдалого застосування загальних та специфічних наукових методів під час дослідження. Одним із завдань на цьому шляху є встановлення критеріїв науковості знання. Розв’язанню його сприятиме сумлінне оволодіння глибокими знаннями з дисципліни «Основи наукового дослідження та академічна доброчесність». Сутність критеріїв наукового знання визначає така інноваційна галузь, як методологія науки. Під критеріями наукового знання розуміють його обґрунтованість, достовірність, здатність до емпіричного підтвердження, можливість багатогранного експериментального відтворення, інформаційно-концептуальну зв’язаність, здатність до передбачень та ін. Зазначені критерії є характерними для всіх наук без винятку – від філософських, економічних, математичних, кібернетичних до природничо-наукових, технічних та соціально-гуманітарних наук. Характерною рисою стилю критичного мислення – є сумнів. Наука є опорою не лише наукової раціональності, а й наукової ірраціональності, до якої належить наукова інтуїція, уява та творчість. The purpose of the work: to clarify the essence of the criteria of scientific knowledge, to consider critical thinking as a component of the information competence and scientific activity of a modern specialist in the field of economic security. The philosophical discipline “Fundamentals of Scientific Research and Academic Integrity” is an integral part of the training of scientific personnel in higher education, including specialists in the field of economic security. The scientific activity of a modern specialist in the field of economic security objectively requires his understanding of the information-scientific picture of the world, critical reflection on those phenomena and processes that occur in the real fast-moving world, as well as the successful application of general and specific scientific methods during research. One of the tasks on this path is to establish the criteria of scientifically of knowledge. Its solution will be facilitated by conscientious mastery of deep knowledge in the discipline “Fundamentals of Scientific Research and Academic Integrity”. The essence of the criteria of scientific knowledge is determined by such an innovative field as the methodology of science. The criteria of scientific knowledge include its validity, reliability, ability to empirically confirm, the possibility of multifaceted experimental reproduction, informational and conceptual coherence, ability to make predictions, etc. The above criteria are characteristic of all sciences without exception - from philosophical, economic, mathematical, cybernetic to natural, technical and social and humanities. A characteristic feature of the critical thinking style is doubt. Science is the support not only of scientific rationality, but also of scientific irrationality, which includes scientific intuition, imagination and creativity.
Культура толерантності та особливості формування патріотизму молодого фахівця
(Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2019) Аксьонова В. І.; Скловська О. І.; Aksenova V. I.; Sklovskya E. I.
Динаміка соціокультурного простору багато в чому визначає філософію перемоги як базового процесу «вибуху інформації»; патріотизм майбутнього авіатора вступає в момент «зіткнення цивілізацій» у ціннісний конфлікт розвитку, - обумовлює розв'язку нестандартних ситуацій у небі й на землі. Стереотипи, які довгий час гальмували досягнення національного суверенітету, також впливають на розвиток і підготовку високопрофесійних фахівців для народного господарства. The dynamics of the socio-cultural space largely determines the philosophy of victory as the basic process of the "information explosion"; the patriotism of the future aviator enters the moment of the "clash of civilizations" into a value conflict of development, - determines the resolution of non-standard situations in the sky and on the ground. Stereotypes, which have long hindered the achievement of national sovereignty, also affect the development and training of highly professional specialists for the national economy.
Логічна культура як підгрунтя професійної діяльності працівника Національної поліції України
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Бондаренко А. О.; Аксьонова В. І.; Bondarenko A. О.; Aksonova V. I.
Мета роботи: розкрити роль та значення логічної культури як підґрунтя професійної діяльності працівника Національної поліції України. У професійній діяльності працівника Національної поліції України для того, щоб уникнути негативних наслідків, потрібно мати логічно правильне мислення, невід’ємними рисами якого є послідовність, незаперечність, доведеність. Логічна культура працівника правоохоронних органів, абстрактно-логічне мислення висвітлюється, з одного боку, в адекватному відображенні зовнішнього світу в його мисленні, а, з іншої – в правильній логічній структурі процесу міркування. Рівень логічної культури характеризується сукупністю логічних засобів, логічних прийомів, способів міркувань, якими володіє працівник поліції, а також умінням ефективного використання різного роду інформації. Процес інтелектуальної діяльності включає три складові: знання, розуміння, вміння, що існують як автономно, так і відокремлено. Людина може знати, не розуміючи, розуміти, не вміючи, і вміти, не знаючи і не розуміючи. Але ці процеси взаємообумовлюють один одного, тому працівник поліції має дотримуватися основних норм і принципів правильного, логічного мислення (ясність, точність, послідовність і доказовість) з тим, щоб ефективно вирішувати професійні завдання. Для досягнення цієї мети працівник поліції у своїй діяльності широко користується такими логічними категоріями, як поняття, судження, умовивід, дедукція, індукція, аналогія, версія, доказ і заперечення. Знання їх логічної структури підвищує професійний рівень. Культура логічного мислення працівника поліції визначається вмінням спілкуватися з певними групами людей в різноманітних ситуаціях. Логіка допомагає в складних ситуаціях мислити правильно, швидко знаходити логічні помилки в своїх міркуваннях та у міркуваннях інших людей, грамотно, якісно та своєчасно їх спростовувати. Логічна культура працівника Національної поліції України означає наявність наступних професійних якостей: відчуття нового, ініціативність та реалізм в постановці професійних питань, креативне відношення до дійсності, вміння нестандартно мислити, відмовлятися від стереотипів, косності й старих звичок. Працівнику правоохоронних органів потрібна особлива точність мислення, оскільки навіть найменша логічна помилка може привести до драматичних або, навіть, трагічних наслідків. Хаотичність мислення негативно позначається на аналітико-синтетичної діяльності працівника правоохоронних органів, заважає глибоко проникати в сутність суспільних процесів, знаходити в них суперечності, а також побудові істинних суджень та обґрунтованих умовиводів. Purpose of the work: to reveal the role and significance of logical culture as the basis of the professional activity of an employee of the National Police of Ukraine. In the professional activity of an employee of the National Police of Ukraine, in order to avoid negative consequences, it is necessary to have logically correct thinking, the inherent features of which are consistency, irrefutability, and provenances. The logical culture of a law enforcement officer, abstract-logical thinking, is reflected, on the one hand, in an adequate reflection of the outside world in his thinking, and, on the other hand, in the correct logical structure of the reasoning process. The level of logical culture is characterized by a set of logical means, logical techniques, and methods of reasoning that a police officer possesses, as well as the ability to effectively use various types of information. The process of intellectual activity includes three components: knowledge, understanding, and skills that exist both autonomously and separately. A person can know without understanding, understand without being able to, and be able to, without knowing and not understanding. But these processes are interdependent, so a police officer must adhere to the basic norms and principles of correct, logical thinking (clarity, accuracy, consistency and demonstrability) in order to effectively solve professional tasks. To achieve this goal, a police officer widely uses such logical categories in his activities as concepts, judgments, inferences, deductions, inductions, analogies, versions, proofs and denials. Knowledge of their logical structure increases the professional level. The culture of logical thinking of a police officer is determined by the ability to communicate with certain groups of people in various situations. Logic helps to think correctly in complex situations, quickly find logical errors in one's own reasoning and in the reasoning of other people, and refute them competently, qualitatively and in a timely manner. The logical culture of an employee of the National Police of Ukraine means the presence of the following professional qualities: a sense of novelty, initiative and realism in posing professional questions, a creative attitude to reality, the ability to think outside the box, to abandon stereotypes, inertia and old habits. A law enforcement officer needs special accuracy of thinking, since even the slightest logical error can lead to dramatic or even tragic consequences. Chaotic thinking negatively affects the analytical and synthetic activity of a law enforcement officer, prevents him from deeply penetrating the essence of social processes, finding contradictions in them, as well as building true judgments and well-founded conclusions.
Методологічні засади міжкультурної комунікації у процесі професійної підготовки операторів складних систем
(КЛА НАУ, 2014) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
Методологія – це методи і процедури, що використовуються дослідниками, чи загальний тип дослідницької практики. В найбільш широкому смислі слова методологія включає в себе методи дослідження, поняття і фундаментальні аналітичні структури міжкультурної комунікації як нового наукового напрямку. Використання терміну «методологія» в цьому значенні може підіймати більш складні питання, що стосуються природи знання і реальності і нашої здатності пізнавати світ та всі його явища, включаючи соціальні, економічні, культурні тощо. Міжкультурною являється комунікація між носіями різних культур, які стали інтенсивно посилюватися у період культурної глобалізації., що потребує визначення методологічних засад міжкультурної комунікації як складного соціального феномена, наприклад, у процесі професійної підготовки операторів складних систем. Methodology is the methods and procedures used by researchers, or a general type of research practice. In the broadest sense of the word, methodology includes research methods, concepts and fundamental analytical structures of intercultural communication as a new scientific direction. The use of the term "methodology" in this sense can raise more complex questions concerning the nature of knowledge and reality and our ability to know the world and all its phenomena, including social, economic, cultural, etc. Intercultural is communication between carriers of different cultures, which began to intensify intensively during the period of cultural globalization., which requires the definition of methodological principles of intercultural communication as a complex social phenomenon, for example, in the process of professional training of operators of complex systems.
Миротворчість як одна зі складових концепції соціальної безпеки: філософський аналіз
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Ніколенко К. В.; Nikolenko K. V.
Сучасне українське суспільство, знаходячись в умовах війни, активно обговорює шляхи і способи закінчення військових дій на території нашої країни. Тому активно обговорюються способи і подальшого існування нашої країни, навіть за умови перемоги, не відкидається потреба в наявності миротворчого контингенту, або на теренах нашої країни, або на прикордонних територіях. Про присутність миротворчого контингенту в Україні говорилося ще під час збройних дій 2014-2022 року, після ж повномасштабного вторгнення йшлося вже про, переважно, повернення українського миротворчого контингенту, задля захисту нашої країни. Modern Ukrainian society, being in the conditions of war, is actively discussing ways and means of ending hostilities on the territory of our country. Therefore, the methods and further existence of our country are being actively discussed, even in the event of victory, the need for the presence of a peacekeeping contingent, either on the territory of our country or on the border territories, is not rejected. The presence of a peacekeeping contingent in Ukraine was discussed even during the armed actions of 2014-2022, and after the full-scale invasion there was already talk, mainly, of the return of the Ukrainian peacekeeping contingent to protect our country.
Онтологічні та аксіологічні засади міжкультурної комунікації в умовах трансформації науково- інформаційного простору
(Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2023) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
Розглянути онтологічні та аксіологічні засади міжкультурної комунікації в умовах трансформації науково-інформаційного простору. Результати та обговорювання. Онтологічні та аксіологічні засади міжкультурної комунікації в умовах формування і розвитку науково- інформаційного суспільства набувають певної актуальності. Так, видатний філософ XX століття Мартін Гайдеггер стверджував, що питання про буття і його роз’яснення Парменідом зумовили долю західного світу. З одного боку, у соціокомунікативний й культурно-світоглядний процес трансформується уявлення про існування за межами видимих речей невидимого світу, найкращого, гармонійно, де все є Благо, Світло, Добро, Справедливість. Європейська культура сприйняла це знання з ентузіазмом й протягом багатьох століть стимулювала здатність суспільної думки працювати в соціокомунікативному просторі, який не має почуттєвих уявлень. З іншого боку, якщо існує «справжнє» буття, то земне життя не є «справжнім» і тому має потребу у перебудові, що наближає його до світу «справжнього». Різного роду соціальні утопії, якими наповнена соціокультурна історія Заходу, з’явилися своєрідним ментальним наслідком світоглядного прагнення до «справжнього» буття. Така перебудова земного буття реалізовувалася через трансформацію міжкультурних комунікацій двома шляхами: перший був орієнтований на практичне, зовнішньо-речове: обряди в релігії, державний устрій, спосіб соціально-економічного життя. Це – шлях бунтів і революцій, що припускав страту «несправжнього» буття й будівництво на його «уламках» «справжнього світу загальної Рівності, Справедливості, Волі й Братерства». Другий шлях боротьби з «недійсністю» буття – шлях перетворення не зовнішнього, а власного духовно-морального внутрішнього світу. Люди, які стали на цей шлях, прагнуть переробити ані державний устрій, ані соціально-економічне життя суспільства, але самих себе. To consider the ontological and axiological principles of intercultural communication in the context of the transformation of the scientific and information space. Results and discussion. The ontological and axiological principles of intercultural communication in the context of the formation and development of the scientific and information society are gaining some relevance. Thus, the outstanding philosopher of the 20th century, Martin Heidegger, argued that the question of being and its explanation by Parmenides determined the fate of the Western world. On the one hand, the idea of the existence of an invisible world beyond visible things, the best, harmonious, where everything is Good, Light, Kindness, Justice, is transformed into a socio-communicative and cultural-worldview process. European culture has accepted this knowledge with enthusiasm and for many centuries has stimulated the ability of public thought to work in a socio-communicative space that does not have sensory representations. On the other hand, if there is a “real” existence, then earthly life is not “real” and therefore needs a restructuring that brings it closer to the “real” world. Various kinds of social utopias, which are filled with the socio-cultural history of the West, appeared as a kind of mental consequence of the ideological striving for a “real” existence. Such a restructuring of earthly existence was realized through the transformation of intercultural communications in two ways: the first was oriented towards the practical, external-material: rituals in religion, the state system, the way of socio-economic life. This is the path of rebellions and revolutions, which assumed the execution of “unreal” existence and the construction on its “fragments” of the “real world of universal Equality, Justice, Freedom and Brotherhood”. The second way of fighting the “invalidity” of existence is the way of transforming not the external, but one’s own spiritual and moral inner world. People who have embarked on this path seek to transform neither the state system nor the socio-economic life of society, but themselves.
Особливості громадського суспільства: соціокультурний аспект
(Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2017) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Sklovsky I. Z.; Aksenova V. I.
Дослідження перспектив становлення єдиного етнонаціонального буття часто-густо в актуалізації пошуку цілісності громадського суспільства висвітлює дух метафізичних засад соціокультурного плюралізму (О. Ахієзер, М. Бердяєв, З. Бжезинський, П. Тейяр де Шарден). Осмислення соборності української політичної нації полягає в концептуальній реконструкції буття, зокрема в соціокультурному і освітньому просторі (В. Андрущенко, Е. Борінштейн, В. Кремень, М. Романенко). The study of the prospects for the formation of a unified ethno-national existence, often in the actualization of the search for the integrity of civil society, highlights the spirit of the metaphysical foundations of socio-cultural pluralism (O. Akhiezer, M. Berdyaev, Z. Brzezinski, P. Teilhard de Chardin). Understanding the unity of the Ukrainian political nation consists in the conceptual reconstruction of existence, in particular in the socio-cultural and educational space (V. Andrushchenko, E. Borinshtein, V. Kremen, M. Romanenko).
Перспективи розвитку людства й природи крізь призму вивчення навчальної дисципліни «Основи наукових досліджень та академічна доброчесність»
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Булава Л. Р.; Аксьонова В. І.; Bulava L. R.; Aksonova V. I.
Мета роботи: проаналізувати перспективи розвитку Людства й Природи скрізь призму вивчення навчальної дисципліни «Основи наукових досліджень та академічна доброчесність». Високі технології кінця ХХ – початку ХХІ століття (електроніка, інформатика, космічне виробництво, біотехнології тощо) виводять світове виробництво на принципово новий рівень, якісне відмінний від попередньої історії. Створення цих технологій цілком можна охарактеризувати як революцію, тобто радикальне якісне перетворення відносно Людства й Природи. Увесь світ виробництва там, де він вступив у фазу революційних змін, принципово видозмінює свій вигляд. Змінюється співвідношення виробництва благ і сфери послуг на користь останньої. Знижується відсоток важкої промисловості, відбувається її подрібнення, диверсифікованість (множення різноманіття). Жорсткі вертикальні моноструктури замінюються територіально невизначеними виробничими мережами. На інтелектуальну діяльність суттєве впливає всебічна «технологізація». Комп’ютерні технології розширюють можливості розумових актів, активізують пам’ять, створюють передумови для творчого зростання. У цій ситуації виникає необхідність створення «республіки вчених», співтовариства, яке займалося б безперервною «атакою» незвіданого, множила б «розумову силу» людей. Високо значущим стає життя, побудоване на основі фундаментальних досягнень науки. Стає очевидним, що країна, правляча еліта якої зневажливо ставиться до сфер освіти й науки, приречена на остаточний відрив від цивілізованого світу та занепад. The purpose of the work: to analyze the prospects for the development of Mankind and Nature everywhere through the prism of studying the academic discipline "Fundamentals of Scientific Research and Academic Integrity" High technologies of the late 20th - early 21st centuries (electronics, computer science, space production, biotechnology, etc.) bring world production to a fundamentally new level, qualitatively different from previous history. The creation of these technologies can be fully characterized as a revolution, that is, a radical qualitative transformation in relation to Mankind and Nature. The entire world of production, where it has entered a phase of revolutionary changes, fundamentally changes its appearance. The ratio of production of goods and the service sector is changing in favor of the latter. The percentage of heavy industry is decreasing, its fragmentation, diversification (multiplication of diversity) is taking place. Rigid vertical mono structures are being replaced by terrestrially undefined production networks. Comprehensive technology has a significant impact on intellectual activity. Computer technologies expand the possibilities of mental acts, activate memory, create prerequisites for creative growth. In this situation, there is a need to create a “republic of scientists”, a community that would be engaged in a continuous “attack” of the unknown, would multiply the “mental power” of people. A life built on the basis of fundamental achievements of science becomes highly significant. It becomes obvious that a country whose ruling elite is contemptuous of the spheres of education and science is doomed to a final separation from the civilized world and decline.
Політична культура як фактор етносоціальних зрушень в Україні на межі тисячоліть
(Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», Центр соціально-політичних досліджень «Politicus», 2022) Паршина А. І.; Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Parshina A. I.; Sklovsky I. Z.; Aksonova V. I.
Актуальність проблеми зумовлена необхідністю боротьби за соціокультурну єдність держави та громадянського пошуку орієнтацій особистості у соціумі в контексті методологічних та інформаційно-аксіологічних змін, що отримало назву «громадянської мирної революції» у процесі взаємодії влади і суспільства в результаті справедливого електорального (національного) спілкування. На межі тисячоліть актуалізується політологічне дослідження етносоціального простору, оскільки дух посттоталітарної доби України, пов’язан з трансцендентним контекстом таких ключових понять: «політична культура», «антропологічні цінності», «софократія як розумне буття», «українська політична нація», «патріотизм», «націоналізм», «націонал-нігілізм», «сепаратизм», «колабораціонізм». У суспільстві діють певні закони функціонування політичної культури, а саме : 1. Закон єдності та своєрідності політичної культури. 2. Закон наступності в розвитку політичної культури. 3.Закон переривчатості та безперервності розвитку культури. У зв’язку зі зміною епох (формацій, цивілізацій) відбувається зміна типів політичної культури. 4.Закон взаємодії і співробітництва у процесі культурної глобалізації. The relevance of the problem is due to the need to fight for the socio-cultural unity of the state and the civic search for the orientations of the individual in society in the context of methodological and informational-axiological changes, which was called the "civic peaceful revolution" in the process of interaction between the government and society as a result of fair electoral (national) communication. At the turn of the millennium, political science research into the ethnosocial space is becoming more relevant, since the spirit of the post-totalitarian era of Ukraine is associated with the transcendental context of such key concepts: "political culture", "anthropological values", "sophocracy as a reasonable being", "Ukrainian political nation", "patriotism", "nationalism", "national nihilism", "separatism", "collaborationism". Certain laws of the functioning of political culture operate in society, namely: 1. The law of unity and originality of political culture. 2. The law of continuity in the development of political culture. 3. The law of discontinuity and continuity of cultural development. In connection with the change of eras (formations, civilizations), there is a change in the types of political culture. 4. The law of interaction and cooperation in the process of cultural globalization.
Поняття справедливості в контексті війни
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Ліщина І.; Ніколенко К. В. (науковий керівник); Lishchyna I.; Nikolenko K. V. (scientific supervisor)
Проблема війни та ведення військових дій завжди викликала морально-етичні дилеми. Здавна, в історії людства, виникла ідея справедливого відстоювання своїх інтересів, збройне протистояння через неможливість використання інших методів впливу. Крайня потреба в військових протистояннях до останніх часів залишилась у формі вкрай небажаних способів вирішення конфліктів. Проте, ідея справедливості війни залишається актуальною. Концепція справедливої війни знаходить підтвердження в багатьох джерелах, та за сучасних умов розуміється як така, що зазнала змін, трактується як дотримання миру, уникнення збройних протистоянь. Проявляється у вигляді заборони певних видів озброєнь, використанні мирних переговорів, застосування методу припинення бойових дій, тощо, з метою недопущення більшої кількості жертв. The problem of war and the conduct of military operations has always caused moral and ethical dilemmas. A long time ago, in the history of mankind, the idea of fair defense of one's interests arose, armed confrontation due to the impossibility of using other methods of influence. The extreme need for military confrontations remained until recent times in the form of extremely undesirable ways of resolving conflicts. However, the idea of war justice remains relevant. The concept of a just war is confirmed in many sources, and under modern conditions, it is understood as having undergone changes, interpreted as maintaining peace, avoiding armed confrontations. It manifests itself in the form of the prohibition of certain types of weapons, the use of peace negotiations, the use of the method of cessation of hostilities, etc., in order to prevent more victims.
Постмодернізаційний аналіз професіоналізму в інформаційній системі суспільства: ціннісний аспект
(Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2021) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.
Взаємозв'язок молодої людини з освітою і з самим собою визначає комунікативний зміст, який вирішується в культурі не тільки розуму, але і глибини душі, з метою усвідомлення сенсу буття. Ставлення людини до всесвіту визначається символами та значеннями, у т. ч. і професійними, з метою спілкування у світі і усвідомлення призначення власного життя. Предметний аналіз професіоналізму в інформаційній системі суспільства збагачує громадські відносини людини в контексті світової інтеграції із Всесвітом і природою. Порівняння технічних та світоглядних аспектів діяльності авіаційних професіоналів дозволяє майбутньому спеціалісту адекватно сприймати як рівні власної філософської культури, так і всі важелі світоглядної підготовки. Освітня комунікативність поглиблює традиційний зміст гуманітарних дисциплін та доповнює їх власним розумінням української проблематики. Авторка зосереджена на проблемі дослідження особливостей соціокультурної трансформації сучасного суспільства в цивілізаційній зламі в соціально-філософській перспективі. Соціокультурна трансформація аналізується як процес внутрішніх змін у суспільстві за допомогою вищого рівня впорядкованості та організованості у всіх сферах діяльності як результат подолання втраченої рівноваги та соціального напруження. Нова соціокультурна парадигма, яка може протистояти хаосу, спочатку контрольованому, а потім–ні, пов’язана з формуванням нових соціокультурних реалій. Авторкою запропоновані концепції соціокультурної реальності, системні характеристики успіху модернізації та … The relationship of a young person with education and with himself determines the communicative content, which is resolved in the culture of not only the mind, but also the depths of the soul, in order to realize the meaning of being. A person's attitude to the universe is determined by symbols and meanings, including professional ones, in order to communicate in the world and realize the purpose of his own life. The subject analysis of professionalism in the information system of society enriches human public relations in the context of global integration with the Universe and nature. Comparison of technical and ideological aspects of the activities of aviation professionals allows the future specialist to perceive adequately both the levels of his own philosophical culture and all the levers of ideological training. Educational communicability deepens the traditional content of humanitarian disciplines and complements them with his own understanding of Ukrainian issues. The author focuses on the problem of studying the features of the socio-cultural transformation of modern society in a civilizational crisis in a socio-philosophical perspective. Sociocultural transformation is analyzed as a process of internal changes in society through a higher level of order and organization in all spheres of activity as a result of overcoming the lost balance and social tension. A new sociocultural paradigm that can withstand chaos, initially controlled, and then not, is associated with the formation of new sociocultural realities. The author proposes concepts of sociocultural reality, systemic characteristics of the success of modernization.

Переглянути

Перегляд Матеріали наукових заходів (Materials of scientific events) за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування