Перегляд за Автор "Kovalenko A. V."

Зараз показуємо 1 - 20 з 52
  • Ескіз
    Документ
    Cутність та методологічне значення праксеологічного підходу в криміналістиці
    (Наукові записки НАУКМА. Юридичні науки., 2020) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.
    Проаналізовано співвідношення категорій «підхід» і «метод». Простежено генезу застосування положень праксеології в криміналістиці. Розглянуто злочинну діяльність і діяльність із розкриття, розслідування та запобігання злочинам як предмет дослідження криміналістики з позицій діяльнісного та праксеологічного підходів. Праксеологічна складова криміналістики полягає в дослідженні та оцінці названих видів людської діяльності з погляду їхньої ефективності. Названий підхід визначає специфічний напрям та інструментарій дослідження діяльності щодо боротьби зі злочинністю з метою підвищення її ефективності. Праксеологічне дослідження та з’ясування більш і менш ефективних проявів злочинної діяльності дає змогу визначити пріоритети в боротьбі з нею, прогнозувати дії злочинця та інших осіб, які протидіють розслідуванню. Окреслено значення праксеологічного підходу в криміналістиці як одного з елементів її методологічного апарату, ілюстрації практичної спрямованості науки, одного з керівних принципів побудови рекомендацій техніко-криміналістичного, тактичного й методичного характеру. Сформульовано визначення поняття праксеологічного підходу в криміналістиці як форми наукового пізнання, напряму дослідження злочинної діяльності та діяльності з розкриття, розслідування та запобігання злочинам, що полягає у вивченні характерних ознак названих видів діяльності з метою розроблення практично спрямованих рекомендацій щодо оптимізації процесу боротьби зі злочинністю. The ratio of the "approach" and "method" categories was analyzed. The genesis of the application of the provisions of praxeology in criminology is traced. Considered criminal activity and the activity of detection, investigation and prevention of crimes as a subject of criminology research from the standpoint of activity and praxeological approaches. The praxeological component of criminology consists in the study and assessment of the named types of human activity from the point of view of their effectiveness. The named approach determines the specific direction and tools of the study of activities related to the fight against crime in order to increase its effectiveness. Praxeological research and clarification of more and less effective manifestations of criminal activity makes it possible to determine priorities in the fight against it, predict the actions of the criminal and other persons who oppose the investigation. The meaning of the praxeological approach in criminology is outlined as one of the elements of its methodological apparatus, illustration practical orientation of science, one of the guiding principles of building recommendations of a technical-forensic, tactical and methodical nature. The definition of the concept of the praxeological approach in criminology as a form of scientific knowledge, a direction of criminal research activities and activities for the detection, investigation and prevention of crimes, which consists in studying the characteristic features of the mentioned types of activities in order to develop practically oriented recommendations for optimizing the process of fighting crime
  • Ескіз
    Документ
    Legal aspects of cryptocurrency’s circulation: international experience and possibilities of its application in Ukraine
    (Cuestiones Politicas, 2021) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.; Карчевський М.; Karchevskyi M.
    Based on documentary scientific methodology, the legal aspects of the circulation of cryptocurrencies in Ukraine and other countries of the world are analyzed. The relationship between the state's level of economic development and the level of its interest in cryptocurrencies is demonstrated. It was shown that almost all successful states can create and implement their own cryptocurrency. In addition, it was noted how important the issue of choosing the proper form of legal regulation of the cryptocurrency industry is today. For example, many researchers and experts have emphasized that a kind of compromise must be reached on issues related to the legal regulation of cryptocurrencies. It is therefore concluded that this applies to both the sphere of domestic and international law, where clarity, transparency and unambiguousness of legal norms must prevail. Regarding the latter, it is clarified that cryptocurrencies should no longer exist as a shadow source of income for unidentified individuals. Instead, they should be completely banned and eliminated in both the economic and legal fields, or they should be legalized and regulated by current legislation.
  • Ескіз
    Документ
    Teleological conditionality of the collection, examination and use of evidence by the prosecution party in criminal proceedings
    (Polski interdyscyplinarny przegląd naukowyp, 2021) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.
    Статтю присвячено дослідженню закономірностей телеологічної (цільової) обумовленості збирання, дослідження та використання доказів стороною обвинувачення у кримінальному провадженні. Телеологія розглядається автором як вчення про ціль, доцільність, згідно з яким людська діяльність спрямована до певної цілі та підпорядковується їй. Наголошено, що у правовій доктрині закономірності телеології знаходять відображення у принципі доцільності. У кримінальному процесі принцип доцільності можна розглядати у широкому значенні (як спрямованість діяльності учасників кримінального провадження на досягнення загальних завдань, цілей провадження) та у вузькому (як спрямованість діяльності учасників провадження на досягнення їх власних цілей у провадженні). Доведено що цілі (завдання) представників сторони обвинувачення завдання конкретизуються за рахунок процесуальних функцій такого суб’єкта, його процесуального інтересу, ситуації, що склалася у кримінальному провадженні на його відповідному етапі, та низки інших факторів. Негативний вплив на реалізацію таких завдань можуть чинити потреба виконання офіційних та неофіційних показників розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, значне робоче навантаження, професійна деформація, низький рівень освіти чи недостатній особистий досвід згаданих осіб. Встановлено, що представники сторони обвинувачення в межах доказової діяльності вчиняють процесуальні дії, приймають процесуальні та тактичні рішення, які обумовлені цілями (завданнями) відповідних суб’єктів. Доказова діяльність представників сторони обвинувачення спрямована на реалізацію публічного (соціального) інтересу та їх процесуальних функцій. Ключові слова: кримінальне провадження, докази, збирання, дослідження, використання, суб’єкти доказування, процесуальні функції, телеологія. The article is devoted to the study of the patterns of teleological (target) conditionality of the collection, examination and use of evidence by the prosecution party in criminal proceedings. Teleology is considered by the author as a doctrine of purpose, expediency, according to which human activity is directed to a specific goal and subordinated to it. It is emphasized that in the legal doctrine the laws of teleology are reflected in the principle of expediency. In criminal procedural law, the principle of expediency can be considered in a broad sense (as the focus of the participants in criminal proceedings to achieve general goals, objectives of the criminal proceeding) and in the narrow sense (as the focus of the participants in the proceedings to achieve their own procedural goals). It is proved that the goals (tasks) of representatives of the prosecution party are specified due to the procedural functions of such a subject, its procedural interest, the situation in criminal proceeding at its given stage, and a number of other factors. The implementation of such tasks may be adversely affected by the need to comply with official and unofficial indicators of detection and investigation of criminal offenses, significant workload, professional deformation, low level of education or insufficient personal experience of these persons. It is established that within the evidentiary activity the representatives of the prosecution party carry out procedural actions, make procedural and tactical decisions, which are conditioned by the goals (tasks) of such subjects. The evidentiary activity of the representatives of the prosecution party is aimed at the realization of the public (social) interest and their procedural functions. Key words: criminal proceedings, evidence, collection, examination, use, subjects of proving, prosecution party, procedural functions, teleology.
  • Ескіз
    Документ
    The sources of forensic recommendations for collection, examinationand use of evidence in criminal proceedings.
    (Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 2020) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.
    The article is devoted to the definition of the main sources of the formation of forensic recommendations regarding the collection, research and use of evidence in criminal proceedings. The overall effectiveness of evidentiary activities at the stages of pre-trial investigation and trial requires the professionalism of authorized persons, their high moral level and personal motivation. The specific skills of law enforcers begin to be formed during their higher legal education and are improved during practical activities through self-study and accumulation of empirical experience. Therefore, it is very important that the practitioner at each stage of the formation of his professional consciousness has access to modern, well-founded, practically oriented recommendations on evidence in criminal proceedings developed by scientists. The relevance, sufficiency, practical orientation and methodical literacy of the mentioned recommendations should be ensured by the use of relevant scientifically based sources for their formation. The sources of the formation of forensic recommendations regarding the collection, use and research of evidence in criminal proceedings are: the most relevant provisions of forensic science, which includes the forensic science of the collection, research and use of evidence in criminal proceedings; the norms of the legislation of Ukraine on criminal responsibility and provisions of the science of criminal law, which determine the general rules of qualification, the minimum necessary list of signs of criminal offenses; norms of the criminal procedural legislation of Ukraine and the achievements of the science of criminal procedure, which establish procedural requirements regarding the evidentiary activity of authorized persons in criminal proceedings; legal positions formulated by the European Court of Human Rights, which affect both the procedural requirements for proof in general and specific tactical and methodical recommendations for proof; the practice of disclosure and investigation of criminal offenses; scientific provisions of other (non-legal) sciences, which are integrated by criminology and implemented in law enforcement practice.
  • Ескіз
    Документ
    Взаємодія органів досудового розслідування із засобами масової інформації під час збирання, дослідження та використання доказів у кримінальному провадженні
    (Криміналістичний вісник, Forensic Herald, 2022) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.
    Мета статті – сформулювати, застосовуючи комплексний підхід, процесуальні, організаційні й тактичні засади взаємодії органів досудового розслідування із засобами масової інформації під час збирання, дослідження та використання доказів у кримінальному провадженні. Методологія. Методологічну основу пропонованого дослідження формують діалектичний підхід, низка загальнонаукових і комплекс власне юридичних методів наукового пошуку: формально-юридичний, формально-логічний, системно-структурний, метод моделювання, діяльнісний та праксеологічний підходи, прийоми формальної логіки тощо. Наукова новизна. Уперше в Україні в результаті комплексного дослідження процесуальних, організаційних і тактичних засад узагальнено досвід взаємодії органів досудового розслідування зі ЗМІ в межах доказової діяльності в кримінальному провадженні. Висновки. Констатовано, що основними напрямами взаємодії органів досудового розслідування із засобами масової інформації під час збирання, дослідження та використання доказів у кримінальному провадженні є отримання вихідної інформації про ознаки кримінального правопорушення з повідомлень чи публікацій засобів масової інформації, використання під час досудового розслідування матеріалів журналістських розслідувань, поширення інформації про розшукуваних осіб та розшукувані речі, розповсюдження запитів про пошук очевидців кримінально-релевантних подій та інших потенційних свідків, а також організація й проведення тактичних операцій із залученням засобів масової інформації. Засвідчено, що публікації та повідомлення засобів масової інформації можуть бути належними джерелами вихідної інформації про ознаки кримінального правопорушення та підставами до початку досудового розслідування. Уповноважені особи можуть отримати такі відомості під час ознайомлення з відповідними публікаціями (самостійне виявлення) чи внаслідок звернення журналістів. Для первинного закріплення цю вихідну інформацію вносять до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після чого її перевіряють під час досудового розслідування. Доказове значення може бути надане відомостям, опублікованим ЗМІ за результатами журналістських розслідувань щодо кримінальних правопорушень. Для використання таких даних необхідно встановити контакт з авторами матеріалу, редакцією, учасниками й фігурантами розслідування (організаційна складова їх використання) та отримати, перевірити й легалізувати інформацію, зібрану журналістами (процесуально-тактична складова). Наголошено, що ЗМІ є ефективним засобом поширення інформації про розшукуваних осіб та розшукувані речі, запитів про пошук очевидців кримінально-релевантних подій та інших потенційних свідків. За названого напряму взаємодії ЗМІ не виступають джерелом криміналістично значущої інформації, а є лише інструментом пошуку інших джерел цих відомостей. Рекомендовано організовувати таку взаємодію, встановлюючи постійні робочі контакти з журналістами. Представники ЗМІ можуть залучатися до організації та реалізації тактичних операцій із метою правомірного психологічного впливу на учасників кримінального провадження, трансформованого в тактичний прийом, документування проявів кримінально протиправної діяльності тощо. При цьому перспективним є розроблення практично орієнтованих рекомендацій для працівників правоохоронних органів і журналістів щодо ефективної взаємодії під час досудового розслідування кримінальних правопорушень. The purpose of the article is to formulate, using a comprehensive approach, the procedural, organizational and tactical principles of interaction of pre-trial investigation bodies with mass media during the collection, research and use of evidence in criminal proceedings. Methodology. The methodological basis of the proposed research is formed by a dialectical approach, a number of general scientific and a set of proper legal methods of scientific research: formal-legal, formal-logical, system-structural, modeling method, activity and praxeological approaches, techniques of formal logic, etc. Scientific novelty. For the first time in Ukraine, as a result of a comprehensive study of procedural, organizational and tactical principles, the experience of the interaction of pre-trial investigation bodies with the mass media within the framework of evidentiary activities in criminal proceedings has been summarized. Conclusions. It was established that the main areas of interaction of pre-trial investigation bodies with mass media during the collection, research and use of evidence in criminal proceedings are obtaining initial information about the signs of a criminal offense from reports or publications of mass media, use during pre-trial investigation of materials of journalistic investigations, distribution information about wanted persons and wanted things, distribution of requests for the search of eyewitnesses of criminally relevant events and other potential witnesses, as well as the organization and conduct of tactical operations with the involvement of mass media. It is proven that publications and reports of the mass media can be appropriate sources of initial information about the signs of a criminal offense and grounds for starting a pre-trial investigation. Authorized persons can obtain such information when familiarizing themselves with relevant publications (self-discovery) or as a result of journalists' requests. For initial confirmation, this initial information is entered into the Unified register of pre-trial investigations, after which it is checked during the pre-trial investigation. Evidential value may be given to information published by mass media as a result of journalistic investigations into criminal offenses. To use such data, it is necessary to establish contact with the authors of the material, editors, participants and persons involved in the investigation (organizational component of their use) and obtain, verify and legalize the information collected by journalists (procedural-tactical component). It was emphasized that the mass media is an effective means of disseminating information about wanted persons and wanted things, requests to find eyewitnesses of criminally relevant events and other potential witnesses. In the mentioned direction of interaction, the mass media do not act as a source of forensically significant information, but are only a tool for finding other sources of this information. It is recommended to organize such interaction by establishing permanent working contacts with journalists. Media representatives can be involved in the organization and implementation of tactical operations with the aim of legitimate psychological influence on the participants of criminal proceedings, transformed into a tactical technique, documenting manifestations of criminal illegal activity, etc. At the same time, it is promising to develop practically oriented recommendations for law enforcement officers and journalists regarding effective interaction during pretrial investigation of criminal offenses.
  • Ескіз
    Документ
    Використання доказів у кримінальному провадженні як складова процесу доказування
    (ДВНЗ “Ужгородський національний університет”, 2024) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.
    Стаття присвячена з’ясуванню сутності та змісту використання доказів а також обґрунтуванню виокремлення такої категорії як складової доказування у кримінальному провадженні. The article is devoted to elucidating the essence and content of the use of evidence, as well as to justifying the identification of such a category as a separate component of evidentiary process in criminal proceedings.
  • Ескіз
    Документ
    Використання ситуаційного підходу при розробці наукових криміналістичних рекомендацій щодо доказування у кримінальному провадженні.
    (Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, 2019) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.
    Доповідь присвячена перспективам вдосконалення наукових криміналістичних рекомендацій із збирання, дослідження та використання доказів кримінальному провадженні за рахунок поглибленого дослідження ситуаційної обумовленості кримінального процесуального доказування. Автор аналізує сучасний стан застосування здобутків криміналістичної ситуалогії у криміналістичних рекомендаціях та пропонує напрями подальшого наукового дослідження ситуаційної обумовленості збирання, дослідження та використання доказів у кримінальному провадженні. The report is devoted to the prospects of improving scientific forensic recommendations for the collection, research and use of evidence in criminal proceedings due to an in-depth study of the situational conditioning of criminal procedural evidence. The author analyzes the current state of application of the achievements of forensic situationology in forensic recommendations and offers directions for further scientific research into the situational conditioning of the collection, research and use of evidence in criminal proceedings.
  • Ескіз
    Документ
    Висновок спеціаліста як нове процесуальне джерело доказів у кримінальному провадженні (проблеми та перспективи)
    (Західноукраїнська організація «Центр правничих ініціатив», 2020) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.
    01 липня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесеннязмін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень». Згаданим актом було внесено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України й нарешті введено у практику процедуру досудового розслідування кримінальних проступків у формі дізнання. Оn July, 01, 2020 Law of Ukraine inured "On bringing changes to some legislative acts of Ukraine in relation to simplification pre-trial investigation of separate categories criminal offences". By the mentioned act changes were brought in to Criminal and Criminal judicial codes of Ukraine and procedure of pre-trial investigation is finally entered in practice criminal misconducts in form an inquest.
  • Ескіз
    Документ
    Деякі аспекти прийняття тактичних і процесуальних рішень під час досудового розслідування в умовах воєнного стану
    (ДонДУВС, 2023) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.
    Деякі аспекти прийняття тактичних і процесуальних рішень під час досудового розслідування в умовах воєнного стану // Організаційно-правове забезпечення національної безпеки в умовах воєнного стану: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Кропивницький, 7 липня 2023 року) / за заг. ред. А. В. Коваленко ; Донецький державний університет внутрішніх справ. - Кропивницький, 2023. - C. 148-150.
  • Ескіз
    Документ
    Деякі правові й організаційні проблеми збирання, дослідження та використання доказів під час розслідування кримінальних правопорушень в умовах воєнного стану
    (НЮУ імені Ярослава Мудрого, 2022) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.
    З початком активної фази збройної агресії РФ 24 лютого 2022 р. життя кожного українця докорінно змінилося. На півночі, сході та півдні України велися й ведуться активні бойові дії, усі регіони країни зазнають руйнувань через ракетні обстріли. Збройні сили та інші військові формування України сміливо боронять Вітчизну та крок за кроком звільняють тимчасово окуповані території. Але подібні складні обставини не звільняють державу від обов’язків щодо захисту суспільства від кримінальних правопорушень та розкриття й розслідування кримінальнопротиправних діянь, учинених в умовах воєнного стану. В основі виконання згаданих обов’язків лежить діяльність уповноважених осіб зі збирання, дослідження та використання доказів у кримінальному провадженні. With the beginning of the active phase of the armed aggression of the Russian Federation on February 24, 2022, the life of every Ukrainian changed fundamentally. In the north, east and south of Ukraine, active hostilities were and are being conducted, all regions of the country are being destroyed by rocket fire. The armed forces and other military formations of Ukraine bravely defend the Motherland and step by step liberate the temporarily occupied territories. But such complex circumstances do not exempt the state from its obligations to protect society from criminal offenses and to reveal and investigate criminal acts committed under martial law. The fulfillment of the mentioned duties is based on the activity of the authorized persons in the collection, research and use of evidence in criminal proceedings.
  • Ескіз
    Документ
    До питання криміналістичної класифікації злочинів проти журналістів
    (Донецький юридичний інститут МВС України, 2018-04-12) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.
    Коваленко А. В. До питання криміналістичної класифікації злочинів проти журналістів / А. В. Коваленко // Матеріали XV Всеукраїнської науково-практичної конференції «Використання сучасних досягнень криміналістики у боротьбі зі злочинністю» 12 Квітня 2018 року. - ДЮІ, м. Кривий Ріг. - 2018. - С. 32-34.
  • Ескіз
    Документ
    До питання розмежування огляду комп’ютерної техніки та огляду комп’ютерних даних
    (Національна академія внутрішніх справ, 2023) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.
    Огляд – невідкладна першочергова слідча (розшукова) дія, спрямована на дослідження й фіксування матеріальної обстановки і є незамінним процесуальним засобом отримання доказової та орієнтуючої інформації від речей. Inspection is an urgent primary investigative (research) action aimed at researching and recording the material situation and is an indispensable procedural means of obtaining evidentiary and orienting information from things.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження доказів у кримінальному провадженні як складова процесу доказування
    (Національна академія правових наук України, 2022) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.; Журавель В. А.; Zhuravel V. A.
    Попри активне використання у чинному Кримінальному процесуальному кодексі України терміну «дослідження доказів», у науковій літературі бракує єдиної позиції щодо змісту та значення названої складової процесу доказування, що дозволяє наголосити на актуальності її наукового дослідження. Відтак, метою даної статті є з’ясування та обґрунтування сутності дослідження доказів у кримінальному провадженні як складової процесу доказування. Задля досягнення поставленої мети було застосовано методи лінгвістичного аналізу, узагальнення, формально-логічний, формально-юридичний, системно-структурний, аналізу продуктів діяльності, порівняльний та моделювання, діяльнісний і праксеологічний підходи, а також низку прийомів логіки. Встановлено, що положення Кримінального процесуального кодексу України вимагають від суду особисто та безпосередньо дослідити докази, які будуть використані для прийняття у відповідному кримінальному провадженні рішення по суті. Такі докази подаються сторонами провадження, після чого суд оглядає і демонструє учасникам розгляду речові докази та оголошує (відтворює) зміст документів і висновків експертів. Показання досліджуються завдяки поставленню сторонами та іншими учасниками судового розгляду запитань допитуваним особам. Установлено, що дослідження доказів судом (як і доказування у цілому) містить практичну (інструментальну) та мисленневу (когнітивну) складові. Автори доводять, що дослідження доказів відбувається не тільки у судовому розгляді, а й під час досудового розслідування кримінальних правопорушень. Визначено, що дослідження доказів у кримінальному провадженні полягає у ознайомлені суб’єкта доказування з певним джерелом доказової інформації, отриманні та з’ясуванні змісту фактичних даних, що містяться у такому джерелі, оцінці джерела на предмет допустимості, перевірці фактичних даних, їх оцінці на предмет належності, достовірності та (у сукупності з іншими доказами) достатності для прийняття певного процесуального рішення або вчинення процесуальної дії у кримінальному провадженні. Despite the active use of the term «examination of evidence» in the current Criminal Procedure Code of Ukraine, the scientific literature lacks a common position on the content and significance of this component of the evidence process, which allows to emphasize the relevance of its research. Therefore, the purpose of this article is to clarify and substantiate the essence of the examination of evidence in criminal proceedings as part of the proof process. To achieve this goal following methods were used: linguistic analysis, generalization, formal-logical, formal-legal, system-structural, product analysis, comparative and modeling; activity and praxeological approaches, and a number of techniques of formal logic. It is established that the provisions of the Criminal Procedure Code of Ukraine require the court to personally and di- rectly examine the evidence that will be used to make a decision on the merits in the criminal proceedings. Such evidence is submitted by the parties of the proceedings, after which the court examines and demonstrates to the participants material evidence and announces (reproduces) the content of documents and expert opinions. The testimony is examined through the parties and other participants in the trial asking questions to the interrogated persons. It has been established that the examination of evidence by a court (as well as proof process in general) contains prac- tical (instrumental) and mental (cognitive) components. The authors argue that the examination of evidence takes place not only in court, but also during the pre-trial investigation of criminal offenses. It is determined that the examination of evidence in criminal proceedings consists of familiarizingof the subject of evidence with a particular source of evidence, obtaining and clarifying the content of factual data from such a source, assessment of the source for admis- sibility, verification of facts, their assessment for relevance, reliability and (in combination with other evidence) sufficiency for making a certain procedural decision or committing a proce- dural action in criminal proceedings.
  • Ескіз
    Документ
    Досудове розслідування незаконної порубки або незаконного перевезення, зберігання, збуту лісу
    (ФОП Супрун В. П., 2023) Письменський Є. О.; Pysmenskyi Ye. O.; Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.; Пилипенко О. М.; Pylypenko O. M.; Агаркова О. І.; Aharkova O. I.; Головкін С. В.; Golovkin S. V.; Коваленко В. В.; Kovalenko V. V.
    Письменський Є. О. Досудове розслідування незаконної порубки або незаконного перевезення, зберігання, збуту лісу : практ. порадник / Є. О. Письменський, А. В. Коваленко, О. М. Пилипенко та ін.; за ред. проф. В. В. Коваленка та проф. Є. О. Письменського. - Івано-Франківськ : Супрун В. П., 2023. - 204 с.
  • Ескіз
    Документ
    Експертне дослідження доказів у кримінальному провадженні
    (КНДІСЕ, 2024) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.
    Статтю присвячено з’ясуванню сутності експертного дослідження доказів як складової доказової діяльності у кримінальному провадженні. Визначено, що суб’єктами експертного дослідження доказів є уповноважені суб’єкти доказування, які ініціюють проведення судової експертизи, отримують і оцінюють висновок експерта та через призму його змісту пізнають направлені на дослідження об’єкти, тобто здійснюють їх експертне дослідження. Наголошено, що об’єктами дослідження є матеріалізовані джерела доказової інформації, які на момент проведення експертизи, як правило, мають статус процесуальних джерел доказів. Предметом експертного дослідження доказів у кримінальному провадженні визнано криміналістично значущу інформацію, яку несе певне матеріалізоване джерело, що було направлене для проведення судової експертизи. The article is dedicated to elucidating the essence of expert examination of evidence as a component of evidentiary activity in criminal proceedings. Expert examination of evidence, as a component of evidentiary activity, is distinguished from forensic expertise, which is a type of procedural activity and a form of utilizing specialized knowledge in legal proceedings, particularly in criminal cases.
  • Ескіз
    Документ
    Електронні докази в кримінальному провадженні: сучасний стан та перспективи використання
    (РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2018) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.
    У статті досліджено стан наукової розробленості та нормативного врегулювання питання використання електронних доказів у кримінальному провадженні. Вивчено досвід впровадження категорії «електронні докази» до господарського, адміністративного та цивільного процесуального законодавства. Розглянуто окремі правові положення КПК України щодо використання електронних джерел доказової інформації. Проаналізовано погляди науковців на поняття «цифрові джерела інформації», «електронні відображення», «електронний документ», «електронні сліди», «електронні докази». Окреслено перспективи використання електронних доказів на практиці та можливі напрями їх дальшої доктринальної розробки. The article is devoted to the research of the state of scientific development and normative regulation of the use of digital evidence in criminal proceedings. The experience of implementation of the category "digital evidence" to the economic, administrative and civil procedural legislation was studied. The relevant codes offer the definition of this concept, establish the procedure for submitting and researching digital evidence, storing and returning their originals, the status of their copies, etc. It is stated that such legislative regulation novels should not be ignored in the criminal procedure. The separate legal provisions of the CPC of Ukraine concerning the use of electronic sources of evidence, in particular, the rules governing the use of electronic documents as procedural sources of evidence, the electronic form of fixing certain investigative investigations, conducting interrogations, recognizing via video conferencing, etc. are considered. The views of scientists on the notion of digital information sources, electronic displays, electronic documents, electronic traces, and digital (electronic) evidence are analyzed. The prospects for using digital evidence in practice and possible directions for their further doctrinal development are outlined. Author insists on the urgent need for the formulation of the doctrinal and legal definitions of the concept of "digital evidence" in the criminal process and in the scientific elaboration of the basic approaches to the collection, research and use of digital evidence with the further consolidation of such approaches in the CPC of Ukraine.
  • Ескіз
    Документ
    Значення віктимологічних даних для побудови типових криміналістичних версій
    (Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка, 2015) Коваленко А. В.; Коваленко В. В.; Kovalenko A. V.; Kovalenko V. V.
    Метою пізнання при розслідуванні злочину є з’ясування всіх обставин злочинної події. При цьому, на початковому етапі розслідування обсяг доступного слідчому для пізнання фактичного матеріалу досить часто є недостатнім і обмежується інформацією щодо одного чи двох елементів криміналістичної характеристики злочинного діяння. У таких випадках видається доречним звернення до кореляційних зв’язків між відомими елементами криміналістичної характеристики та тими, які ще потрібно з’ясувати, тобто до побудови криміналістичних версій. The aim of cognition at investigation of crime is finding out all circumstances of criminal event. Thus, on the initial stage investigation is a volume accessible to the investigator for cognition of actual material often enough is insufficient and limited to information on one or two elements of criminalistics description of criminal act. Given out in such cases appropriate address to cross-correlation connections between known by the elements of criminalistics description and those that yet it is needed to find out, id est to the construction of criminalistics versions.
  • Ескіз
    Документ
    Класифікація електронних (цифрових) слідів кримінального правопорушення
    (Національний юридичний університет ім. Я. Мудрого, 2023) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.
    Із розвитком науки і техніки змінюються й способи використання правопо- рушниками електронно-обчислювальних приладів під час учинення кримінально караних діянь. Кожні новий спосіб, прояв протиправної технології лишають по собі специфічні сліди, які у більшості випадків є новими і для теоретиків, і для практиків. Виявлення, вилучення та дослідження кожного виду таких слідів потребує своєрідних підходів. Тому завданням учених-криміналістів є розподіл зга- даних слідів на різновиди, виходячи з їх сутнісних та криміналістично значущих ознак задля подальшого розроблення практико-орієнтованих рекомендацій щодо роботи з ними. Метою цієї статті є формування криміналістичної класифіка- ції електронних (цифрових) слідів кримінального правопорушення. Для досягнення поставленої мети використано методи узагальнення, лінгвістичного аналізу, формально-юридичний, формально-логічний, порівняння, прогнозування прийоми аналізу та синтезу, а також діяльнісний та праксеологічний підходи у криміналіс- тиці. Виокремлено криміналістично значущі ознаки електронних (цифрових) слідів кримінального правопорушення та обрано три групи критеріїв для їх класифікації: за ознаками слідоутворюючого об’єкта, за ознаками комп’ютерних даних як сліду та за ознаками носія таких даних (слідосприймаючого об’єкта). Відповідно до першої групи критеріїв електронні (цифрові) сліди кримінального правопорушення поділено на різновиди за слідоутворюючим об’єктом; другої групи – за формату- ванням даних, за змістом даних, за способом сприйняття інформації, за автен- тичністю та за можливістю доступу; третьої групи – за місцем розташування носія комп’ютерних даних, за призначенням і типом встановлення носія та за енергозалежністю запам’ятовувального пристрою носія даних. На думку автора, перспективними є наукові дослідження щодо подальшого розподілу електронних (цифрових) слідів кримінальних правопорушень на підвиди та формулювання практико-орієнтованих рекомендацій щодо їх виявлення, збирання, дослідження й використання у кримінальному провадженні. With the further development of science and technology, the ways in which offenders use electronic computing devices while committing criminal acts are also changing. Each new method, each manifestation of illegal technology leaves behind specific traces, which in most cases are new for both theorists and practitioners. Identification, extraction and examination of each type of such traces requires unique approaches. Therefore, the task of forensic scientists is to divide the mentioned traces into varieties based on their essential and forensically significant features in order to further develop practical recommendations for working with them. Therefore, the purpose of this article is the formation of a forensic classification of electronic (digital) traces of a criminal offense. To achieve the goal, the methods of generalization, linguistic analysis, formal-legal, formal-logical, comparison, forecasting, analysis and synthesis methods, as well as activity and praxeological approaches in forensic science were used. The author singled out forensically significant features of electronic (digital) traces of a criminal offense and selected three groups of criteria for their classification: according to the features of the trace-forming object, according to the features of computer data as a trace, and according to the features of the carrier (media) of such data (trace-receiving object). Based on the first group of criteria electronic (digital) traces of a criminal offense are divided into varieties according to the trace-forming object; based on the second group of criteria – according to data formatting, according to data content, according to the method of information perception, according to data authenticity, according to the possibility of access; based on the third group – according to the location of the computer data carrier (media), according to the purpose and type of installation of the carrier and by the energy dependence of the storage device of the data carrier. In the author’s opinion, scientific research on the further distribution of electronic (digital) traces of criminal offenses into subtypes and the formulation of practically oriented recommendations regarding their detection, collection, examination and use in criminal proceedings are promising.
  • Ескіз
    Документ
    Класифікація рішень у кримінальному провадженні за обсягом виконуваних завдань
    (Національна академія правових наук України, 2024) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.
    Стаття присвячена класифікуванню рішень у кримінальному провадженні за критерієм обсягу виконуваних завдань та формулюванню характерних ознак їх різновидів. The article is devoted to the classification of decisions in criminal proceedings according to the criterion of the volume of performed tasks and the formulation of characteristic features of their varieties.
  • Ескіз
    Документ
    Концептуальні засади використання цифрової 3D моделі як засобу пізнання та відображення ознак кримінального правопорушення
    (Криміналістика і судова експертиза, 2021) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.
    В пропонованій статті сформовано концептуальні засади використання цифрової 3D моделі як засобу пізнання та відображення ознак кримінального правопорушення у кримінальному провадженні. Визначено сутність 3D моделі та процесуальний статус інформації, яку вона містить. Охарактеризовано основні способи виготовлення 3D моделей під час розслідування кримінальних правопорушень. Описано сутність та основні напрямки використання 3D реконструкції (моделювання) та 3D сканування під час проведення слідчих (розшукових) дій та в судово-експертній практиці. In the proposed article, the conceptual principles of using a digital 3D model as a means of learning and displaying the signs of a criminal offense in criminal proceedings are formed. The essence of the 3D model and the procedural status of the information it contains are determined. The main methods of making 3D models during the investigation of criminal offenses are characterized. The essence and main directions of using 3D reconstruction (modeling) and 3D scanning during investigative (search) actions and in forensic expert practice are described.