Перегляд за Автор "Kovalenko A. V."
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Значення віктимологічних даних для побудови типових криміналістичних версій(Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка, 2015) Коваленко А. В.; Коваленко В. В.; Kovalenko A. V.; Kovalenko V. V.Метою пізнання при розслідуванні злочину є з’ясування всіх обставин злочинної події. При цьому, на початковому етапі розслідування обсяг доступного слідчому для пізнання фактичного матеріалу досить часто є недостатнім і обмежується інформацією щодо одного чи двох елементів криміналістичної характеристики злочинного діяння. У таких випадках видається доречним звернення до кореляційних зв’язків між відомими елементами криміналістичної характеристики та тими, які ще потрібно з’ясувати, тобто до побудови криміналістичних версій. The aim of cognition at investigation of crime is finding out all circumstances of criminal event. Thus, on the initial stage investigation is a volume accessible to the investigator for cognition of actual material often enough is insufficient and limited to information on one or two elements of criminalistics description of criminal act. Given out in such cases appropriate address to cross-correlation connections between known by the elements of criminalistics description and those that yet it is needed to find out, id est to the construction of criminalistics versions.Документ Пред’явлення особи для впізнання за 3D-моделлю її зовнішності(КНДІСЕ, 2023) Коваленко А.В.; Kovalenko A. V.Коваленко А. В. Пред’явлення особи для впізнання за 3D-моделлю її зовнішності. Криміналістика і судова експертиза: міжвідом. наук.-метод. зб. Київ, 2022. Вип. 68. С. 196-204. Kovalenko A. Presentation of a person for recognition by a 3d-model of their appearance. Criminalistics and Forensics. Kyiv, 2022. Issue 68. P. 196-204.Документ Професійна діяльність журналіста як елемент віктимологічної характеристики потерпілого від злочинів проти журналістів(Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 2015) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.У статті досліджено питання професійної діяльності журналіста як елемента віктимологічної характеристики потерпілого від злочинів проти журналістів у рамках криміналістичної характеристики таких злочинів. Розглянуто та класифіковано зв'язки між жертвою та злочинцем, вивчено вплив професійної діяльності журналіста на такі зв'яки, механізм формування кримінальної спрямованості злочинця та слідову картину злочину. На основі віктимологічного аналізу автор запропонував визначення поняття журналіста для потреб КК України. The article investigates the question of journalistic activities as а part of victimological characteristics of victims of crimes against journalists within the criminalistic characteristics of crimes. Studied the statistics of independent media organizations on the number of criminal attacks against journalists in Ukraine over the past four years. Investigated the opinions of scientists about the place of victimological personal data of the victim in forensic characteristics of crimes. Determined that the professional activity of a journalist is the main feature of victimological characteristics of the victim of a crime against a journalist. Studied the legal definitions of journalist, stated opinion on their imperfections. According to the author, the mandatory requirement to confirm the status of the journalist or his identity to the media in a note to Article 345-2 of Criminal Code of Ukraine significantly restricts the right for protection of certain categories of people. In particular, the author speaks about bloggers, photo- video- correspondents and other persons, who do not have special licenses, perform professional journalistic activities and can become victims of crime because of it. Considered and classified communications between the victim and the offender in the mechanism of crimes against journalists. The influence of the professional activities of a journalist on such communications, on the mechanism of forming a criminal mind of the offender and on a trace picture of crime is studied. Based on the victimological analysis, author proposed definition of a journalist for the purposes of the Criminal Code of Ukraine.Документ Процесуальні проблеми визнання особи потрепілою від злочинів проти журналістів(Херсонський державний університет, 2015) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.Статтю присвячено дослідженню й вирішенню проблемних процесуальних аспектів визнання особи потерпілою від злочинів проти журналістів. Розглянуто можливі варіанти потерпілих від таких злочинів. Визначено та обґрунтовано правові й фактичні підстави, а також процесуальний порядок визнання журналіста потерпілим від зазначеної категорії злочинів, надано відповідні рекомендації практичним працівникам. The article studies and solves the problematic procedural aspects of acknowledgment of the person as a victim of crimes against journalists. The possible options of victims of such crimes are reviewed. The author defines and substantiates legal and factual grounds and procedural order of acknowledgment of a journalist as a victim of this category of crimes. The appropriate recommendations for practitioners are given.Документ Роль Конституційних судів деяких європейських країн у використанні норм міжнародного права в національному законодавстві(Луганський державний університет внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка та ін., 2013) Коваленко А. В.; Kovalenko A. V.Після розпаду радянського союзу перед цілим поруч із новоутвореними державами центральної та східної Європи досить гостро постало питання розвитку та взаємного впливу норм міжнародного та національного права. Підключившись до процесу євроінтеграції, вони зіткнулися з необхідністю привести своє національне законодавство у відповідність до acquis communautaire, актів правової системи Європейського Союзу. На даному етапі конституційні суди цих країн неодноразово давали свою оцінку змінам, які вносилися до національного законодавства. After the collapse of the Soviet Union, the question of the development and mutual influence of the norms of international and national law arose quite acutely in front of the newly formed states of Central and Eastern Europe. Having joined the process of European integration, they faced the need to bring their national legislation into line with the acquis communautaire, the acts of the legal system of the European Union. At this stage, the constitutional courts of these countries repeatedly gave their assessment of the changes made to the national legislation.