Наукові публікації (Scientific publications)

Постійне посилання зібрання

https://rep.dnuvs.ukr.education/handle/123456789/1010

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 12 з 12

Мобільні ІКТ для навчання інформатики майбутніх бакалаврів професійної освіти
(Kyiv-Ukraine, 2021) Ткачук В. В.; Семеріков С. О.; Єчкало Ю. В.; Зінченко В. М.; Tkachuk V. V.; Semerikov S. O.; Yechkalo Y. V.; Zinchenko V. M.
У статті розглядається проблема використання мобільних інформаційно-комунікаційних технологій як засобу навчання інформатики майбутніх бакалаврів професійної освіти. На основі аналізу наукової літератури теоретично проаналізовано проблему застосування інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні інформатики та підготовки майбутніх бакалаврів професійної освіти. Визначено зміст, критерії та рівні інформаційно-комунікаційних компетентностей майбутніх бакалаврів професійної освіти. Теоретично обґрунтовано та розроблено модель застосування мобільних інформаційно-комунікаційних технологій для підготовки майбутніх бакалаврів професійної освіти. Розроблено та експериментально підтверджено методи використання мобільних ІКТ як навчального засобу навчання інформатики майбутніх бакалаврів професійної освіти. Удосконалено структуру та зміст інформаційно-комунікаційних компетентностей майбутнього бакалавра професійної освіти. Розроблено методичні основи викладання інформатики майбутнім бакалаврам професійної освіти The paper considers the problem of using mobile information and communication technologies as a tool of teaching Computer Sciences to future bachelors in Professional Education. Based on the analysis of the sci- entific literature, the problem of applying information and communication technologies to teaching Computer Sciences and training future bachelor’s in Professional Education is theoretically analysed. The content, crite- ria and levels of information and communication competences of future bachelor’s in Professional Education are defined. The model of applying mobile information and communication technologies to training future bachelors in Professional Education is theoretically substantiated and developed. Methods of using mobile ICT as a training tool for teaching Computer Sciences to future bachelors in Professional Education are devel- oped and their effectiveness experimentally verified. The structure and content of information and communi- cation competences of future bachelor’s in Professional Education are improved. Methodical foundations of teaching Computer Sciences to future bachelor’s in Professional Education are elaborated.
Educational activities in the context of the realities of the information society: problems, prospects
(Published by the decision of the Scientific Councilof Khachatur Abovian Armenian State Pedagogical University, 2022) Nikolenko K. V.; Ніколенко К. В.
The study aims to analyze key trends in the informatization of the educational space and assess further prospects for its functioning in the context of the development of the information society. The process of informatization of education in the context of global processes makes it possible to form a particular online (digital) educational space that eliminates national and territorial differences between states, thereby providing open and fast access to innovative educational resources from all over the world. ICT educational resources provide an opportunity to address two of the most pressing challenges: to ensure continuity between all levels of education; to gradually address the “gaps” in digital literacy between the young and old generations, thereby realizing one of he essential values recognized by UNESCO -inclusive and continuing education/education throughout life. Метою дослідження є аналіз основних тенденцій інформатизації освітнього простору та оцінка подальших перспектив його функціонування в умовах розвитку інформаційного суспільства. Процес інформатизації освіти в контексті глобальних процесів дає змогу сформувати особливий онлайн (цифровий) освітній простір, який нівелює національні та територіальні відмінності між державами, тим самим забезпечуючи відкритий та швидкий доступ до інноваційних освітніх ресурсів з усього світу. Освітні ресурси з ІКТ дають можливість вирішити дві найактуальніші проблеми: забезпечити наступність між усіма рівнями освіти; поступово усунути «прогалини» в цифровій грамотності між молодим і старшим поколіннями, таким чином реалізуючи одну з основних цінностей, визнаних ЮНЕСКО, - інклюзивну та безперервну освіту/освіта протягом усього життя.
Integration of internet memes when teaching philological disciplines in higher education institutions
(Політехніка, 2022) Кирпа А.; Степаненко О.; Зінченко В.; Удовіченко Г.; Дмитрук Л.; Kyrpa A.; Stepanenko O.; Zinchenko V.; Udovichenko H.; Dmytruk L.
Швидке збільшення доступної інформації впливає на сприйняття студентами будь-якого повідомлення та формування пріоритетів; скорочується період концентрації уваги на одному предметі; учні віддають перевагу лаконічним яскравим зоровим образам. Інтернет-меми стають частиною щоденного спілкування студентів і транслюють культурно-інформаційні реалії сьогодення. Метою дослідження було оцінити ефективність інтеграції інтернет-мемів під час опанування українськими студентами філологічних дисциплін (наприклад, англійської мови). Автори експериментували, щоб перевірити запропоновану методику в рамках одного програмного блоку. Експеримент ми проводили у 2020-2021 навчальному році та залучили 68 студентів та 5 викладачів Дніпровської академії неперервної освіти, Донецького державного університету внутрішніх справ та Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського. Автори провели опитування до та після експерименту та неформальні інтерв’ю для порівняння академічних досягнень і надали систему завдань, що інтегрують меми. Проводячи експеримент, ми з’ясували домінуючий спосіб сприйняття та обробки інформації студентами та виявили доцільність інтеграції мемів у навчання англійської мови. Автори визначили динаміку рівнів мотивації студентів до вивчення англійської мови шляхом інтеграції інтернет-мемів та встановили кількісні значення рівнів за допомогою методу математичної статистики. У висновках наголошується на необхідності підвищення педагогічної майстерності вчителів, розвитку критичного та творчого мислення для інтеграції мемів у навчальну діяльність. Автори наголошують на актуальності подальшого детального вивчення виховного потенціалу мемів у викладанні не лише філологічних дисциплін, а й інших предметів навчального плану. A rapid increase of available information affects students’ perception of any message and formation of priorities; the period of concentration on one subject is reduced; students prefer concise vivid visual images. Internet memes become a part of students’ daily communication and broadcast today’s cultural and information realities. The aim of the study was to evaluate the effectiveness of Internet memes integration while mastering philological disciplines (for example, English) by Ukrainian students. The authors experimented to check the methodology proposed within one program unit. We conducted the experiment in the 2020-2021 academic year and involved 68 students and 5 teachers of Dnipro Academy of Continuing Education, Donetsk State University of Internal Affairs and Mykhailo Tuhan-Baranovskyi Donetsk National University of Economics and Trade. The authors conducted pre- and post-experimental surveys and informal interviews to compare academic achievements and provided a system of tasks integrating memes. Implementing the experiment, we clarified the dominant way of students’ perception and processing of information and revealed the expediency of integrating memes into teaching English. The authors determined the dynamics of the levels of students’ motivation to learn English through Internet memes integration and established quantitative values of the levels using the method of mathematical statistics. The conclusions emphasize the need to improve teachers’ pedagogical skills, developed critical and creative thinking to integrate memes into educational activities. The authors stress the relevance of the further detailed study of the educational potential of memes in teaching not only philological disciplines but also other subjects of the curriculum.
Інноваційні та культурні трансформації освітнього середовища майбутнього: цифровізація, бар’єри для традиційного навчання
(Futurity Research Publishing, 2023) Zinchenko V. М.; Dorosheva A. О.; Mosiy I. М.; Зінченко В. М.; Дорошева А. О.; Мосій І. М.
Zinchenko, V. Innovative and cultural transformations of educational environment of the future: digitalization, barriers for traditional learning / V. Zinchenko, A. Dorosheva, I. Mosiy // Futurity Education. - 2023. – № 3(1). – Р. 41–57.
Інноваційні технології штучного інтелекту для забезпечення академічної доброчесності в освітніх закладах України
(Наукові перспективи, 2023) Ніколенко К.; Протас О.; Ярмоленко Т.; Nikolenko K.; Protas O.; Yarmolenko T.
Дану статтю присвячено використанню інноваційних технологій штучного інтелекту (ШІ) для забезпечення академічної доброчесності в освітніх закладах України. Зазначено, щ до фундаментальних цінностей академічної доброчесності належать: чесність, справедливість, довіра, повага, мужність, відповідальність. У статті розглянуто питання щодо важливості штучного інтелекту в освітній сфері та його застосування в розпізнаванні мови, машинному перекладі, визначенні теми тексту, розпізнаванні абревіатур і заголовків, а також детектуванні лінгвістичних одиниць. Автори статті зазначають, що завдяки штучному інтелекту вже реалізовано різні функції, які дають змогу розпізнавати й аналізувати текст, а саме: розпізнавати мову, машинний переклад, визначати тему, розпізнавати скорочення і заголовки, виявляти мовні одиниці. Штучний інтелект може автоматично виявляти плагіат у студентських роботах, аналізувати стилістику і граматику й давати рекомендації щодо покращення структури й мови робіт. Також наголошено, що використання штучного інтелекту в оцінюванні робіт полегшить завдання викладачів, забезпечить більш об’єктивні й послідовні результати та звільнить час для глибшого аналізу й навчання здобувачів освіти. Автори статті вказують на обмеження використання штучного інтелекту, такі як недостатня оцінка креативності й оригінальності робіт, які потребують перевірки викладачем або експертом. У висновку статті зазначено, що використання інноваційних технологій штучного інтелекту в закладах освіти України може сприяти забезпеченню академічної доброчесності, підвищенню якості освіти та розвитку компетентностей здобувачів освіти. Важливо підтримувати баланс між використанням штучного інтелекту й рецензуванням, а також надавати здобувачам навички критичного мислення та оцінювання. This article is devoted to the use of innovative technologies of artificial intelligence (AI) to ensure academic integrity in educational institutions of Ukraine. It is noted that the fundamental values of academic integrity include: honesty, justice, trust, respect, courage, responsibility. The article discusses the importance of artificial intelligence in the educational field and its application in language recognition, machine translation, determining the topic of the text, recognizing abbreviations and headings, as well as detecting linguistic units. The authors of the article note that thanks to artificial intelligence, various functions have already been implemented that allow recognizing and analyzing the text, namely: language recognition, machine translation, determining the topic, recognizing abbreviations and headings, identifying language units. Artificial intelligence can automatically detect plagiarism in student works, analyze stylistics and grammar, and make recommendations for improving the structure and language of works. It is also emphasized that the use of artificial intelligence in the assessment of works will facilitate the tasks of teachers, provide more objective and consistent results and free up time for deeper analysis and training of students. The authors of the article indicate the limitations of the use of artificial intelligence, such as insufficient assessment of creativity and originality of works that need to be checked by a teacher or an expert. The conclusion of the article states that the use of innovative technologies of artificial intelligence in educational institutions of Ukraine can contribute to ensuring academic integrity, improving the quality of education and developing the competencies of education seekers. It is important to maintain a balance between the use of artificial intelligence and peer review, and to provide applicants with critical thinking and evaluation skills.
Дослідження сучасних кіберзагроз в освітньому середовищі
(Наукові перспективи, 2023) Лунгол О. М.; Lunhol O. М.
Внаслідок активного розвитку цифрового простору сучасне освітнє середовище все більше залежить від цифрових технологій та онлайн-платформ, впровадження яких відкриває нові види кіберзагроз для закладів освіти. Заклади освіти, здобувачі освіти та персонал уразливі до різноманітних кіберзагроз, які можуть поставити під загрозу безпеку даних, конфіденційність і порушити процес навчання. У статті показано найпоширеніші кіберзагрози в освітньому середовищі: фішинг, атаки програм-вимагачів, порушення конфіденційності даних, атаки на відмову в обслуговуванні (DDoS), які спрямовані на перевантаження онлайн-систем, мереж або веб-сайтів трафіком, інсайдерські загрози, коли особи в освітньому закладі зловживають їхні права доступу, методи соціальної інженерії тощо. У статті також проаналізовано особливості кібератак на заклади освіти в умовах воєнного стану, оскільки воєнний стан в Україні призвів до тривожного зростання кількості кібератак, націлених також на освітнє середовище. Щоб подолати сучасні кібернебезпеки, навчальні заклади повинні приділяти першочергову увагу заходам кібербезпеки. У статті зазначається, що важливим фактором у захисті освітнього простору від кіберзагроз є навчання викладачів, здобувачів освіти і співробітників передовим практикам безпеки даних, гігієни паролів та безпечної поведінки в Інтернеті. Важливим є впровадження надійної безпеки мережі, постійне оновлення програмного забезпечення та систем, а також налаштування протоколів для реагування на інциденти безпеки. Тісна співпраця з фахівцями з кібербезпеки, обмін найкращими практиками та інформування про нові загрози залишаються важливими факторами для підтримки безпечного освітнього середовища. Отже, предсталене у статті дослідження є актуальним і важливими для закладів освіти, оскільки допомагає їм підготуватися до зростаючих кіберзагроз і забезпечує безпеку даних та конфіденційність інформації, що є критичними для успішного навчання та функціонування у цифровому світі. As a result of the active development of the digital space, the modern educational environment is increasingly dependent on digital technologies and online platforms, which have opened up new types of cyber threats. Educational institutions, students and staff are vulnerable to various cyber threats that can compromise data security, privacy and disrupt the learning process. The article shows the most common cyber threats in the educational environment: phishing, ransomware attacks, data privacy violations, denial of service (DDoS) attacks aimed at overloading online systems, networks or websites with traffic flow, insider threats when individuals in educational institution abuse their access rights, social engineering methods, etc. The article also analyzes the peculiarities of cyberattacks on educational institutions in times of war, as the state of war in Ukraine has led to a troubling increase in cyberattacks targeting the educational environment as well. To overcome modern cyber threats, educational institutions should prioritize cybersecurity measures. The article notes that an important factor in securing the educational space from cyber threats is the training of teachers, students and staff in best practices for data security, password hygiene and safe behavior on the Internet. It is essential to implement reliable network security, regularly update software and systems, and configure protocols for responding to security incidents. Close collaboration with cybersecurity experts, the exchange of best practices, and staying informed about new threats remain important factors in maintaining a secure educational environment. So, the research presented in the article is relevant and important for educational institutions as it helps them prepare for the growing cyber threats and ensures the security of data and confidentiality of information, which are critical for successful learning and functioning in the digital world.
Порівняльний аналіз методів професійного саморозвитку психологів в країнах ЄС
(Наукові перспективи, 2023) Грищенко М. В.; Лукіянчук А. М.; Кучерган Є. В.; Hryshchenko M. V.; Lukіianchuk A. M.; Kucherhan E.V.
В статті представлені результати наукових досліджень з різних країн щодо успішного використання дистанційної освіти з застосуванням цифрових (онлайн) інструментів для ефективного професійного особистісного розвитку психологів. В сучасній науковій літературі недостатньо систематизованих досліджень щодо впливу процесів дистанційної освіти на професійну впевненість та особистісний розвиток психологів. Метою цієї статті є порівняльний аналіз методів професійного саморозвитку психологів у країнах Європейського Союзу (ЄС). Аналіз доступної наукової літератури вказує на те, що в умовах пандемії країни перейшли на дистанційне навчання в якості ресурсу особистісного розвитку. Особливого значення набуває якісна підготовка психологів та створення умов для їхнього особистісного та професійного розвитку під час професійної підготовки. В інформаційному суспільстві фахівці мають розуміти, інтерпретувати та використовувати наукові дані, набувати нових навичок і розв’язувати проблеми. В процесі фахової діяльності професійний розвиток психологів потребує інтенсивної роботи над собою та творчого саморозвитку. Професіональний психолог має розвивати спеціальні навички та досягти високого ступеня компетентності, опановувати відповідні методи й техніки. Формування професійної майстерності є важливим складником професійного становлення психолога, основою якого є розвиток особистісно-професійної Журнал «Перспективи та інновації науки» (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина») № 15(33) 2023 145 освіти для надання кваліфікованої психологічної допомоги. Зокрема, вони використовують як офлайн, так і онлайн інноваційні технології, як-от дистанційне навчання, мікронавчання, програмоване навчання, командне навчання, дослідження та тренінги в процесі безперервної професійної освіти. Вважається, що використання та успішне впровадження всіх цих підходів у професійну діяльність психологів дасть змогу досягти високого рівня експертизи в галузі. The results of scientific research from different countries on examples of successful methods of distance learning using digital (online) tools for the successful professional self-development of psychologists are highlighted. There is little systematic data in the current scientific literature on the impact of the distance learning process on the professional self-esteem and self-development of psychologists. The purpose of the article is to conduct a comparative analysis of the methods of professional self-development of psychologists in the countries of the European Union (EU). Analyzing the current scientific literature, we can see that during the pandemic, countries have switched to using online education as a resource for personal development. It is important to create conditions for high-quality education of psychologists and their personal and professional development for professional training. In the information society, professionals must understand, interpret and use scientific data, acquire new skills and solve problems. In the process of professional activity, the professional development of psychologists requires intensive work on themselves and creative self-development. A professional psychologist must develop special skills and a high degree of competence, master appropriate methods and techniques. The formation of professional skills is an important component of the professional development of psychologists and is based on the development of personal and professional training, the main purpose of which is psychological assistance. In particular, innovative technologies such as distance learning, microlearning, programmed learning, team learning, research, and training are used in the process of continuing professional education, both offline and online. The use and successful implementation of all these approaches in the professional activities of psychologists is considered the highest level of professionalism in the industry.
Didactic terms of use of Biograph Infiniti specialized software in Ukraine’s higher education institutions
(Інформаційні технології і засоби навчання, 2023) Лунгол O. M.; Габорець O. A.; Колєва H. M.; Волобоєв A. O.; Lunhol O. M.; Haborets O. A.; Kolieva H. M.; Voloboiev A. O.
The article shows the possibility of using hardware ProComp Infiniti System with BioGraph Infiniti Software in the educational process of higher education institutions in Ukraine in different directions of training, including specific training conditions. The Infiniti system monitors and records a wide range of physiological and mechanical signals, analyzes and provides real-time biofeedback through various auditory and visual aids. The authors analyzed scientific and professional literature on the development and introduction of specialized software products in the educational process of higher education institutions in Ukraine and across the globe. The paper defines the advantages and prospects of carrying out a cycle laboratory work and research with BioGraph Infiniti tools and the principles of work with ProComp Infinity hardware. The didactic conditions of use of BioGraph Infiniti Software in the educational process of higher medical education institutions and universities of internal affairs of Ukraine are defined for formation of informational and subject competence of Ukraine’s students. Attention is focused on ensuring the flexibility of the educational process by means of variability, changes in the content and methods of education, forms of organization of educational classes with a direct practical component, a combination of different education methods for students of various types of higher education institutions. The possibilities of development of a series of laboratory works with their further placement in the virtual educational environment "Laboratory works system with specialized software Biograph Infiniti" are considered. Each laboratory work is created according to the principles of scientificity, integrity and professional orientation of education and includes 3 levels: general (basic), psychological and medical-biological.
Специфіка й особливості організації дистанційного навчання в умовах воєнного стану: виклики та стратегії подолання
(Перспективи та інновації науки, 2024) Зінченко В. М.; Квітко Н. М.; Михайлова Л. М.; Zinchenko V. М.; Kvitko N. M.; Mykhailova L. M.
Під час війни традиційні системи навчання можуть бути порушені, тому досить важливо впроваджувати гнучкі підходи до освіти, які адаптуватимуться до мінливих обставин. Основними такими підходами є мобільні школи, неформальна освіта й дистанційне навчання. Мета статті – аналіз особливостей упровадження дистанційного навчання в умовах воєнного стану в Україні. Визначено, що дистанційною формою навчання є взаємодія між викладачем і студентом, що ґрунтується на використанні сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій, що дають змогу проводити навчання на відстані. У період воєнного стану дистанційне навчання може відбуватися у двох форматах – асинхронному (дозволяє здобувачам освіти навчатися в зручний для них час) і синхронному (відновлює спілкування зі здобувачами освіти й викладачами), які за можливості рекомендовано поєднувати. У статті розглянуто найбільш поширені платформи для дистанційного навчання, такі як: Moodle, Google Classroom, Zoom, Microsoft Teams. Проаналізовано основні виклики, з якими стикаються викладачі та здобувачі освіти під час дистанційного навчання в умовах воєнного стану. До них належить: високе навантаження на навчальні інтернет-ресурси, відсутність кваліфікованих кадрів і ресурсів, відсутність доступу до мережі «Інтернет» і комп’ютера, відсутність самодисципліни в здобувачів освіти, труднощі, пов’язані з перевіркою знань. Розв’язання низки проблем можливе за наявності державної підтримки галузі освіти або підтримки сторонніх організацій. Отриманий викладачами досвід дистанційного навчання під час пандемії COVID-19 виявився важливим і корисним на цей час. Навіть під час евакуації вчителі, які змушені були залишити свої місця проживання через воєнний конфлікт, могли продовжити свою освітню діяльність, використо- вуючи систему дистанційної освіти, навіть перебуваючи за межами території України. Загалом організація ефективного дистанційного навчання в умовах воєнного стану –нелегкий процес, але завдяки систематичній колективній роботі всіх учасників освітнього процесу й інших структур із упровадження і вдосконалення сучасних технологій, дасть змогу досягнути позитивних результатів у майбутньому. During wartime, traditional education systems can be disrupted, so it is quite important to implement flexible approaches to education that will adapt to changing circumstances. The main such approaches are mobile schools, non-formal education and distance learning. The purpose of the article was to analyze the peculiarities of the implementation of distance learning in the conditions of martial law in Ukraine. It was determined that distance learning is the interaction between a teacher and a student, which is based on the use of modern information and telecommunication technologies that allow distance learning. In the period of martial law, distance education can take place in two formats – asynchronous (allows students to study at a time convenient for them) and synchronous (restores communication with students and teachers), which, if possible, is recommended to be combined. The most common platforms for distance learning were considered, including Moodle, Google Classroom, Zoom, Microsoft Teams. The main challenges faced by teachers and students during distance learning in martial law are analyzed. These included a high load on educational Internet resources, a lack of qualified personnel and resources, a lack of access to the Internet and a computer, lack of self-discipline among students, and difficulties associated with testing knowledge. The solution of most problems is possible with the presence of state support of the education sector or support of third-party organizations. The distance learning experience gained by the teachers during the period of the coronavirus pandemic turned out to be important and useful during martial law. Even during the evacuation, teachers who were forced to leave their places of residence due to the military conflict could continue their educational activities using the distance education system, even if they were outside the territory of Ukraine. In general, the organization of effective distance learning in the conditions of martial law is a difficult process, but thanks to the systematic collective work of all participants in the educational process and other structures, on the introduction and improvement of modern technologies, it can lead to the achievement of positive results in the future.
Socialization of Figher Education Recipients in the Modern Media Space Using Information Technologies
(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка ; ВД «Гельветика», 2024) Zinchenko V.; Gigin O.; Dzevitska L.; Зінченко В.; Гігін О.; Дзевицька Л.
Перехід людства до нового етапу розвитку – інформаційному суспільству є об’єктивною реальністю і впливає попри всі сфери діяльності суспільства, зокрема і систему освіти. Інформатизація освіти, зумовлена глобальними змінами та, насамперед, зародженням та розвитком інформаційного суспільства, дозволяє вирішити головне завдання – підвищення якості освіти на основі використання сучасних інформаційних технологій. Це забезпечує підготовку суб’єктів освітнього процесу до життєдіяльності за умов інформаційного суспільства, коли більше половини робочих місць передбачає використання комп’ютерів та Internet. The transition of humanity to a new stage of development – the information society is an objective reality and it affects all spheres of society, in particular the education system. Informatization of education, caused by global changes and, above all, the emergence and development of the information society, allows solving the main task – improving the quality of education based on the use of modern information technologies. This ensures the preparation of the subjects of the educational process for functioning under the conditions of the information society, when more than half of the jobs involve the use of computers and the Internet.
Artificial Intelligence Tools in Teaching Social and Humanitarian Disciplines
(Інститут цифровізації освіти НАПН України, 2024) Kyrpa А.; Stepanenko О.; Zinchenko V.; Datsiuk Т.; Karpan І.; Tilniak N.; Кирпа А.; Степаненко О.; Зінченко В.; Дацюк Т.; Карпань І.; Тільняк Н.
З огляду на стрімкий розвиток інформаційних технологій використання цифрових рішень в освітніх цілях стає все більш актуальним та перспективним. Це спонукає до оцінки та розвитку нових методів, які забезпечують персоналізований підхід до викладання та навчання, включно з інтеграцією інструментів штучного інтелекту (ШІ), які мають потенціал революціонізувати галузь освіти. Проте залишається недослідженим питання кваліфікації вчителів щодо використання засобів ШІ в педагогічній діяльності, особливо в соціально- гуманітарних дисциплінах. Тому метою статті є дослідження рівня компетентності вчителів соціально-гуманітарних дисциплін щодо використання інструментів ШІ в освітній діяльності, що передбачає навчання користувачів можливостям, обмеженням та правильному використанню цих інструментів, розуміння того, як отримати користь та уникнути неправильного використання ШІ. У статті вивчені переваги та виклики застосування інструментів із ШІ, а також наведено аналіз деяких особливостей впровадження різних інструментів ШІ в соціально-гуманітарних дисциплінах. Реалізуючи педагогічний експеримент, автори не обмежувались використанням інструменту ChatGPT; учителі мали можливість дослідити особливості ряду інструментів ШІ, які сприяють плануванню уроків, а також створюють візуальний контент, текстові матеріали та завдання для них. Було експериментально перевірено доцільність використання інструментів із ШІ та визначено як переваги, так і суттєві недоліки та предметні нюанси. Також було з’ясовано поточний рівень компетентності вчителів соціально-гуманітарних дисциплін щодо роботи із ШІ. На контрольному етапі проаналізовано й узагальнено динаміку рівнів сформованості кожного окремого показника компетентності вчителів: обізнаність щодо використання ШІ в освітній діяльності; гнучкість та вміння адаптуватися в процесі роботи із ШІ; оцінку впевненості та відкритості до впровадження ШІ в освітній діяльності. Кількісні значення рівнів встановлено за допомогою методів математичної статистики. У висновках підкреслено як необхідність подальшого вивчення проблематики використання освітнього потенціалу інструментів із ШІ та розвитку цифрової компетентності вчителя, так і формування свідомого розуміння ризиків та обмежень у цій сфері з боку учнів та вчителів. Due to the rapid development of information technologies, the use of digital solutions for educational purposes is becoming increasingly relevant and promising. This encourages the evaluation and development of new methods that provide a personalized approach to teaching and learning, including integration of artificial intelligence (AI) tools that can revolutionize education. However, the question of teachers’ qualifications regarding the use of AI tools in their pedagogical activities, especially in social and humanitarian disciplines, remains unexplored. Therefore, the research goal is to investigate the level of competence of teachers of social and humanitarian disciplines when using AI tools in educational activities which involves educating users about the capabilities, limitations and proper use of these tools, understanding how to benefit from AI and how to avoid misuse. The article reveals the advantages and challenges of applying AI tools, and provides an analysis of some specifics when implementing various AI tools in social and humanitarian disciplines. During the pedagogical experiment, the authors did not limit themselves to the use of the ChatGPT tool; the teachers had an opportunity to explore the features of a number of AI tools that contribute to lesson planning, and generate visual content, text materials, and tasks for them. The expediency of using various AI tools was experimentally verified. Advantages and significant disadvantages as well as subject nuances were determined in practice. In addition, the authors found out the current level of competence of teachers of social and humanitarian disciplines. At the control stage, the authors analysed and summarized the dynamics of the levels of formation of the indicators of teachers’ competence like awareness of the use of AI tools in educational activities; flexibility and ability to adapt when working with AI tools; assessment of confidence when implementing AI tools in educational activities. The conclusions emphasize both the need for further study of the issues of using the educational potential of AI tools and the development of teachers’ digital competence, as well as the formation of a conscious understanding of the risks and limitations in this area by students and teachers.
Розвиток цифрової грамотності здобувачів вищої освіти в Україні як відповідь на воєнні виклики
(ЗВО «Львівський університет бізнесу та права», 2024) Шостак І. О.; Ніколенко К. В.; Петровська К. В.; Shostak I. O.; Nikolenko K. V.; Petrovska K. V.
Останніми роками перед Україною постали серйозні виклики в розвитку всіх сфер діяльності, а особливо вищої освіти. Одним із пріоритетних шляхів їх подолання є цифровізація системи освіти. Швидкість впровадження цифрових трансформацій стала для української вищої освіти питанням виживання в умовах повномасштабної війни. Метою статті було проаналізувати процес розвитку цифрової грамотності здобувачів вищої освіти як важливої складової цифровізації системи освіти в умовах воєнного стану в Україні. Визначено, що цифрова грамотність є важливою навичкою в умовах війни, яка забезпечує можливість перевіряти, аналізувати інформацію, а також безпечно комунікувати в цифровому середовищі. Цифрова грамотність передбачає цілу низку вмінь та навичок, до яких належать медіаграмотність, інформаційна грамотність, комунікації й співпраця, навички навчання, кар’єра та стиль управління. Однією з ключових умов для розвитку в здобувачів вищої освіти цифрової грамотності є створення цифрового освітнього середовища. В умовах воєнного стану в Україні переважна більшість закладів вищої освіти запровадили дистанційну форму навчання, яка передбачає використання на заняттях інтернет-технологій, мультимедійної продукції навчального призначення, електронного навчального контенту. Важливою потребою сьогодення є розвиток стратегій протидії інформаційній війні в Україні, що передбачає такі заходи, як кіберзахист, співпраця з міжнародними партнерами та підвищення інформаційної грамотності молоді. Для розвитку цифрової грамотності здобувачів освіти активно впроваджуються різні навчальні програми, створюють спеціальні курси та тренінги. Важливим стратегічним завданням для України є створення більшої кількості доступних цифрових курсів на різних платформах. Такі курси можуть бути як складовими навчальних програм закладів вищої освіти, так і самостійними навчальними одиницями, які надаються здобувачам освіти. In recent years, Ukraine has faced serious challenges in the development of all spheres of activity, especially higher education. One of the priority ways to overcome them is digitalization of the education system. The speed of implementation of digital transformations has become a matter of survival for Ukrainian higher education in the conditions of a full-scale war. The purpose of the article was to analyze the process of development of digital literacy of students of higher education as an important component of digitalization of the education system in the conditions of martial law in Ukraine. Digital literacy has been identified as an essential wartime skill that provides the ability to verify, analyze information, and communicate safely in a digital environment. Digital literacy involves a range of skills and abilities, including media literacy, information literacy, communication and collaboration, study skills, career and management skills. One of the key conditions for the development of digital literacy in students of higher education is the creation of a digital educational environment. In the conditions of martial law in Ukraine, the vast majority of higher education institutions have introduced distance education, which involves the use of Internet technologies, educational multimedia products, and electronic educational content in classes. An important need today is the development of strategies for countering the information war in Ukraine, which includes measures such as cyber protection, cooperation with international partners, and increasing the information literacy of young people. To develop the digital literacy of students, various educational programs are actively implemented, special courses and trainings are created. An important strategic task for Ukraine is to create more accessible digital courses on various platforms. Such courses can be both components of educational programs of institutions of higher education, and independent educational units provided to students.

Переглянути

Перегляд Наукові публікації (Scientific publications) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування