Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика (Demography, labor economics, social economics and politics) (08.00.07)

Постійне посилання на фонд

https://rep.dnuvs.ukr.education/handle/123456789/1778

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 27

Гендерна (не-) рівність у взаємовідносинах працівників факультету на основі аналізу показників питомого паритету
(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2017) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.
В статті проаналізовані результати виявлення рівня розуміння різними статями учасників навчально-виховного процесу фізико-математичного факультету Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка соціальної обумовленості, різноманіття та специфіки гендерних ролей, що приписуються чоловікам та жінкам. Для цього була проведена одна зі складових частин гендерного аналізу підрозділу – організоване анкетування та сформовані бінарні матриці відповідей його учасників, побудовані таблиці спряженості для кількісного аналізу результатів анкетування та проведений їхній статистичний аналіз, виконаний якісний аналіз статистичних даних анкетування. Для проведення якісного аналізу використовувався коефіцієнт гендерної питомої ваги, який визначався як відношення частки жінок від їх загального числа у відповідній групі до частки чоловіків (також, від їх загального числа у групі) за заданим полем аналізу. На основі цього коефіцієнта введені поняття питомого паритету та питомої асиметрії. В результаті проведення дослідження встановлені відношення характерних ознак, що розкривають рівень розуміння різними статями науково-педагогічного складу факультету проблем щодо важливості забезпечення рівних можливостей обох статей у професійній самореалізації та можливостей поєднання професійних та сімейних обов’язків, з приводу оцінки власного розуміння змісту основних гендерних понять та відношення до поширення гендерних знань у підрозділі, щодо розуміння проблеми відображення гендерних пріоритетів у фінансуванні університету та визнання однакової участі чоловіків та жінок в прийнятті виробничих рішень, щодо врахування гендерної чутливості процедур при прийомі та відборі кадрів на всі види робіт, визнання гендерних стереотипів як найбільш «популярних» гендерно маркованих незручностей та інших проблем. The article analyzes the results of assessing the level of understanding among male and female participants of the educational process at the Faculty of Physics and Mathematics of the Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University regarding the social conditioning, diversity, and specificity of gender roles attributed to men and women. As part of the gender analysis of the faculty, a structured survey was conducted. Binary response matrices were created, contingency tables were constructed for quantitative analysis, and both statistical and qualitative analyses of the collected data were performed. For qualitative analysis, the coefficient of gender-specific weight was used, defined as the ratio of the proportion of women in a given group (relative to their total number) to the proportion of men in the same group according to a specified field of analysis. Based on this coefficient, the concepts of specific parity and specific asymmetry were introduced. The study identified correlations of characteristic features that reveal the degree of gender-based understanding among the academic staff regarding the importance of ensuring equal professional opportunities for both sexes, balancing professional and family responsibilities, understanding the content of basic gender concepts, and attitudes toward promoting gender awareness within the department. It also examined perceptions of gender priorities in university funding, recognition of equal participation of men and women in decision-making processes, sensitivity of hiring and recruitment procedures to gender factors, and acknowledgment of gender stereotypes as the most common sources of gender-related discomfort and inequality.
Визначення показників розподілу гендерних груп за характерними ознаками
(Державна служба статистики України, 2017) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.
Окреслена предметна сфера реалізації тендерного підходу в освіті. Визначена структура даних щодо тендерного складу контингенту науково-педагогічних працівників факультету шляхом проведення кореляційного та кластерного аналізу. За досліджувану сукупність обрано викладацький склад фізико- математичного факультету Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (нині - Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка). Статистичні дані отримані шляхом обчислення значень коефіцієнта тендерної питомої ваги, який є мірою відношення розподілу тендерних груп за характерними ознаками (домінантами). За результатами аналізу індексу тендерного паритету зроблено висновок про баланс між чоловіками та жінками в складі науково-педагогічних працівників на рівні факультету загалом та у групі таких працівників, які мають наукові ступені, за суттєво різних значень індексу по різних кафедрах. The article defines the structure of the data on the gender structure of the group of scientific and educational workers of the Faculty, and certain specific groups among teachers who were subjects of the educational process at the end of 2015-2016 school years based on statistical and qualitative factors of determination of the gender proportions. There was chosen a way to determine the structure of selected data correlation and statistical cluster obtained because of factors of determination of the gender proportion of certain specific groups of scientific and educational workers - the members of the educational process of the faculty of Physics and Mathematics of the Kirovohrad Volodymyr Vynnychenko State Pedagogical University. The article defines that this coefficient determines the measure of the ratio of distribution of characteristic features (dominant) in gender groups. The achieving the goal of the study was conducted by solving of local problems: the gathering of statistical data and primary analysis; determination of factors of gender proportion in the contingent of teaching staff of the Faculty and their individual specific groups; event correlation and cluster analysis and the consequent determination of the structure of data on the gender composition of the faculty and its specific groups. The authors conclude on the effect of choosing different characteristic features (dominant) to define data structures of gender composition of teaching staff of the faculty Study of the data structure of gender composition of certain distinctive groups of scientific and pedagogical workers (by characteristic features (dominants): professors, associate professors, lecturers, PhDs, Doctors of sciences, people without scientific titles at the age from 20 to 35, from 35 to 60 and over 60years old), based on the statistical determination of the coefficients of gender specific weight gave grounds to conclude that the distribution of characteristic features (dominants) in gender subgroups of different groups of departments is similar. Flowever, in the course of the study it became clear that the results of the analysis of the data structure concerning gender composition of groups of scientific and pedagogical workers, who possessed characteristic features (dominants), depending on their age, were not affected by the final uniting distribution by clusters. In addition, the article concludes that the use of analogue coefficient of gender proportion in statistical research will make it possible to determine the structure of data in a given group (aggregate) subject to allocation ratio combining characteristic features (dominant) in certain subgroups (sample).
Статистика та індикатори сфери освіти з врахуванням гендерного фактору
(ФОП Лисенко С.В., 2017) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.
У цьому посібнику пропонуються зразки передового досвіду презентацій та аналізу показників гендерної нерівності в галузі грамотності та шкільної освіти з використанням регіональних та загальнонаціональних даних, що отримані в Інституті статистики ЮНЕСКО. Найбільш цінними у посібнику є практичні ідеї та підказки для відповідальних працівників в уряді, в керівництві системи освіти для використання статистики та показників сфери освіти з врахуванням гендерного фактору. This manual presents examples of best practices for the presentation and analysis of gender inequality indicators in the fields of literacy and school education, using both regional and national data obtained from the UNESCO Institute for Statistics. The most valuable aspects of the guide are the practical ideas and recommendations it provides for government officials and education system administrators on how to effectively use education statistics and indicators with consideration of the gender factor. The guide aims to strengthen the capacity of educational authorities to analyze gender disparities, develop evidence-based policies, and promote equality of educational opportunities for women and men.
Аналіз анкетування з гендерної тематики студентів з використанням показників питомої асиметрії
(Грані, 2017) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.
У статті проаналізовані результати виявлення рівня розуміння різними статями студентів фізико-математичного факультету Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка соціальної обумовленості, різноманіття та специфіки гендерних ролей, що приписуються чоловікам та жінкам. Для цього було організоване анкетування студентів бакалаврату та сформовані бінарні матриці відповідей його учасників, побудовані таблиці спряженості для кількісного аналізу результатів анкетування, виконано якісний аналіз статистичних даних анкетування. Для проведення якісного аналізу використовувався коефіцієнт гендерної питомої асиметрії, який виражав якісну міру відношення розподілу характерних ознак (домінант) у гендерних групах. На основі цього коефіцієнта введені поняття питомого паритету та питомої асиметрії. В результаті проведення дослідження встановлені відношення характерних ознак, що розкривають рівень розуміння різними статями студентів факультету проблем щодо важливості забезпечення рівних можливостей обох статей у професійній самореалізації та виявлення різниці у ставленні до чоловіків та жінок, оцінки власного розуміння змісту основних гендерних понять та відношення до поширення гендерних знань у групі, причин виникнення ситуацій обмежень та незручностей, пов’язаних із статевою належністю, щодо надання переваги викладачам однієї статі та щодо гендерної чутливості методики відбору кандидатур з числа студентів для заохочення та для надання доручень. The survey has been conducted in order to analyze the detection results of different levels of understanding of social conditioning by different genders of students of Physics and Mathematics department of Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University, the diversity and specificity of gender roles, ascribed to men and women. The aim of the study was achieved as a result of solving the following tasks: а) conduction of surveys and formation of binary matrices of participants’ responses; b) construction of contingency tables and their statistical analysis for quantitative analysis of survey results; c) qualitative analysis of statistical data. Gender specific asymmetry coefficient that expresses the quality measure of the distribution ratio of characteristic features (dominant) in gender groups, has been used to conduct the qualitative analysis. The concepts of specific parity and specific asymmetry have been introduced based on this ratio. Parity and asymmetric beliefs of survey participants on specifics of diversity and gender roles attributed to male and female individuals have been set as the result of the study. Among them the following ideas have been set: the understanding by students of different gender of im-portant problems of providing of equal opportunities for both sexes in a professional self-realization, a difference in treatment between men and women, estimation of their understanding of the content of basic gender concepts and gender attitude to the spread of knowledge in the group, the causes of the situations of restrictions and inconveniences related to sexual belonging, identification of gender stereotypes marked as discomfort resulting in a variety of life situations, preference to teachers of the same sex and gender sensitivity techniques to select candidates from among students to encourage and to give tasks, beliefs about the independence of the success of training and identification of leadership qualities in the team depending on gender.Among the resistance of asymmetric evidence is the understanding of the causes of situations of restrictions and incon-veniences related to gender affiliation, the activity of both sexes in the elaboration of additional materials and counseling, understanding of the fact of opposite sex’ gender awareness, the activity of teachers in taking initiative for achieving gender equality, the need for statistical research on gender issues. The fact that both groups of respondents with specific parity showed low motivation for the organization of gender work in general and gender statistical surveys, shows not so much the absence of gender issues among students as a lack of attention to them.
Gender parity in Educational Sphere of Kirovograd Region
(Херсонський державний університет, 2017) Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.
The article presents the main results of the gender analysis of the educational sphere in Kirovohrad region. the gender parity index was used as the main statistical indicator of gender analysis. It was calculated by the UNESCO method as the ratio of the number of females to the number of males. The quantitative and qualitative data analysis revealed the existence of the gender parity at the level of access to education among people of different gender in Kirovohrad region. The comparison of gender parity indices among individuals who gained vocational education during 1995-2016 and indices of persons acquired higher education during the same period indicates the existence of horizontal asymmetry in the educational sphere of these levels. Male students dominated at vocational schools and female students dominated at higher educational institutions of the I-IV accreditation level. Also the interdisciplinary horizontal asymmetry can be clearly seen in higher education. This fact revealed that technical, construction and engineering specialties enumerated more male students, while training in Social Sciences, the Humanities, Education and Health Care was presented mostly by female students. The comparison of gender parity indicators of the students of Pedagogical University and corresponding indicators of subject teachers shows the tendency of significant feminization of the teaching profession.
Визначення показників розподілу характерних ознак у гендерних групах (на прикладі студентів факультету)
(КНТУ, 2017) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.
В статті проілюстровано застосування статистичних методів для характеристики загальних та специфічних сторін в освітній сфері, зокрема в соціально-економічному становищі жінок та чоловіків. Для цього визначено структуру даних щодо ґендерного складу контингенту студентів факультету шляхом проведення кореляційного та кластерного аналізу статистичних даних, отриманих внаслідок визначення коефіцієнтів ґендерної питомої ваги, які є мірою відношення розподілу характерних ознак (домінант) у ґендерних групах. The aim of the study is to determine the structure of the data on the gender part of the contingent of the Faculty students and their individual specific groups that were subjects of the educational process by the end of 2015-2016 the school years based on statistical and qualitative determination factors of the gender proportion. The article illustrates the application of statistical methods for the characterization of general and specific aspects in education, including socio-economic status of women and men. In order of achieving this goal the classification of data on the gender part of the contingent of students is conducted through correlation and cluster analysis of statistical data obtained as a result of determining gender proportion in terms of specialties and courses for each of the field: the number of people on budgetary form of education, the number of people receiving social and academic scholarship in the last two semesters of study. The study determined the structure of gender data on students and the influence on the results of cluster analysis and correlation availability of gender asymmetry. It was determined that the use of the gender factor share in statistical studies will enable to define a data structure of a given group (aggregate) taking into account the allocation ratio of combining characteristic features (dominant) in certain subgroups (sample).
Generalization of calculation methods for gender indices in demographic and social statistics
(Hungarian Central Statistical Office, 2018) Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.; Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.
Currently, theoretical and practical approaches to gender issues are at a developmental stage. An important issue in gender statistics is the correct application of simple gender indices. This topic should be of interest to scholars and social workers engaged with gender issues. Due to the fact that gender parity/asymmetry indices give different results in different spheres of application, there is a need to develop separate methodological approaches for applying the indices to demographic and social statistics. In the research presented, mathematical methods were used to obtain complete and accurate quantitative characteristics of simple gender indicators. Methods of statistical observations, statistical groupings are used in the process of collecting, systematizing, and processing data. Results are graphically illustrated. It was established that when calculating gender indices for demographic statistics, the use of simple Gender Parity and Gender Asymmetry Indices is correct, and when calculating gender indices for social statistics, specific corresponding modifications should be applied which adjust for general demographic trends when analysing the gender distributions for selected social spheres. In exceptional cases (when demographic indices of the number of men and women are comparable) gender parity indices can be used when calculating the gender indices for social spheres. Therefore the results indicate that the analysis of gender parity/asymmetry requires separate methodological approaches for demographic and social statistics.
Теоретико-прикладні основи гендерних досліджень
(Лисенко В. Ф., 2019) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.
У запропонованому посібнику міститься широке коло відомостей про гендерні дослідження – від опису особливостей їх виникнення та становлення до загальної характеристики еволюції таких досліджень протягом різних історичних періодів. Особлива увага авторами приділена методологічним питанням гендерної теорії, а саме сучасним теоретико-прикладним основам гендерних досліджень – застосуванню як простих гендерних індексів у демографічній та соціальній статистиці, так i складних індексів, до яких належать індекси розвитку людського потенціалу та індекси гендерної рівності. Зміст посібника відповідає навчальним курсам «Основи гендерних досліджень» та «Статистичні показники гендерної рівності», які є складовою частиною навчальних планів підготовки магістрів спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки (Освітні вимірювання. гендерні студії: науковий аспект). The proposed textbook contains a wide range of information on gender studies — from a description of the origins and development of the field to a general overview of its evolution throughout different historical periods. The authors pay special attention to methodological issues of gender theory, particularly to the modern theoretical and applied foundations of gender research — including the use of both simple gender indexes in demographic and social statistics, and complex indexes such as the Human Development Index and Gender Equality Indexes. The content of the textbook corresponds to the academic courses “Fundamentals of Gender Studies” and “Statistical Indicators of Gender Equality”, which are part of the master’s degree curriculum in specialty 011 Educational and Pedagogical Sciences (Educational Measurement, Gender Studies: Scientific Aspect).
Статистичний аналіз гендерного розвитку регіонів України
(Державна служба статистики України, 2019) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.
Запропоновано методику розрахунку індексу гендерного розвитку (Gender Development Index) на субнаціональному рівні. Мета статті – показати як регіональні відмінності складових індексу, так і гендерні відмінності за цими субіндексами. Індекс гендерного розвитку охоплює аспекти тривалості життя (довголіття), освіти (знання) і гідного рівня життя. Показники, що характеризують перший і третій аспекти (довголіття і рівень життя), взяті з методики ООН для розрахунку регіонального індексу гендерного розвитку, а показник щодо сфери освіти замінений на більш інформативний у національному контексті. Регіональні варіації за складовими індексу гендерного розвитку свідчать, що ситуація в регіонах України у сферах освіти і рівня життя істотно різниться, водночас показники довголіття відрізняються не критично. Гендерні відмінності за субіндексами за всіма регіонами показують таке: абсолютно всі показники сфер освіти і тривалості життя відображають істотну гендерну асиметрію в бік жінок, тоді як показники рівня життя демонструють істотну асиметрію в бік чоловіків. Незважаючи на таку гендерну асиметрію складових індексу гендерного розвитку, останній за всіма регіонами України близький до одиниці, а отже, відображає загалом гендерний паритет у людському розвитку чоловіків і жінок. Самі ж показники людського розвитку в розрізі статі за регіонами відрізняються істотно. Окремо можна виділити ситуацію в місті Київ – столиці України, де практично всі показники за всіма аспектами дуже суттєво відрізняються від інших регіонів. У статті також аналізуються регіони з низькими показниками і великими гендерними розривами, оскільки низькі субіндекси визначають низьке значення регіонального індексу людського розвитку, а гендерні відмінності показників впливають на значення загального індексу гендерного розвитку. Апробація запропонованої методики розрахунку індексу гендерного розвитку на субнаціональному рівні дасть можливість уточнити його складові за кожним окремим регіоном і, як наслідок, підготувати більш об’єктивні й обґрунтовані політичні, економічні та соціальні рекомендації у контексті розвитку людського потенціалу з урахуванням гендерного фактора. A regional adaptation of the Gender Development Index (GDI) to the sub-national level is proposed. The purpose of the article is to show the regional differences in composite GDI indicators and gender differences in these indicators. GDI covers the areas of longevity, knowledge and a decent standard of living. The indicators of the dimensions “Long and healthy life” and “Standard of living” were taken from the UN methodology for calculating the regional GDI, and the indicator of the dimension of “Knowledge” was replaced by a more informative one in the national context.The regional variations in GDI indicators showed that the situation in the regions of Ukraine in the dimensions of “Knowledge” and “Standard of living” was significantly different, whereas “Long and healthy life” indicators differed, but not critically. Gender differences in the indicators show the following for all regions: all the indicators of the dimensions of “Knowledge” and “Long and healthy life” reflect some significant gender asymmetry towards women, and the indicators of the dimension of “Standard of living” reflect the significant asymmetry towards men. Nevertheless, despite this gender asymmetry of GDI indicators, in all the regions of Ukraine GDI is close to unity, which means that it reflects gender parity in human development of men and women. The human development indicators for men and women show significant regional variations. We can single out the situation in the city of Kyiv, the capital of Ukraine, where almost all the indicators in all the areas differ from the other regions. The article also analyzes the regions with low indicators and significant gender gaps, as the low indicators of dimensions determine the low value of human development, and gender differences in indicators affect the value of the overall indicator of gender development. Testing of the proposed methodology for adapting the GDI to the sub-national level will make it possible to clarify its indicators for each region and, as a result, to prepare sound political, economic and social recommendations in the human development context taking into account the gender factor.
Adaptation of the UN’s gender inequality index to Ukraine’s regions
(Hungarian Central Statistical Office, 2019) Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.; Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.
This article analyses the application of the Human Development Index (HDI) and its derivative indices that take into account the gender factor. Currently, this index is used both for ranking countries based on their level of human development and for studying the situation in regions in the context of the indicators of this index. We proceed from the fact that, for countries for which sub-national regional indicators are very diverse in different spheres, it is expedient to adapt not only the index of human development, but also the indices of the development of human potential, taking into account the gender factor. This study suggests an adaptation of the Gender Inequality Index (GII) in the United Nations’ (UN) basic methodology to the subnational level. The method suggested by the authors enables the use of this adaptation for a revision of the system of indicators for which the index is determined. Our results allowed us to compare the indicators and the trends in the two methods for calculating the sub-national indices based on the corresponding indicators in the observed country from the previous 10 years. We concluded that the GII indicators based on an entire country and those derived by the UN’s basic methodology do not reflect a wide sub-national disparity. The expansion of the base of the indicators for the determination of GII allowed the development of a new method for a subnational GII adaptation. The aim was to adjust GII calculated according to the basic methodology and, therefore, to provide more objective political, economic, and social recommendations in the context of development of human potential, taking into account the gender factor.
Громадський контроль у структурі інституцій громадянського суспільства
(Національний центр «Мала академія наук України», 2020) Булгакова О. В.; Малік О. Д.; Bulhakova O. V.
Громадський контроль у будь-якій демократичній державі є однією з важливих гарантій недопущення узурпації влади, зловживань владою та використання її на шкоду суспільства та держави. Право громадян контролювати владу, надавати оцінку ефективності діяльності органів публічної влади на сьогодні визнається головним фактором реального утвердження принципу народовладдя та визначальним чинником сильної демократії у державі. В роботі громадський контроль розглянуто як форма соціального контролю , який має суттєвий вплив на публічну владу та є невід’ємною складовою громадянського суспільства. Громадський контроль як інституція громадянського суспільства спрямований, перш за все, на забезпечення громадянських прав і свобод в системі державно-владних повноважень в такий спосіб, який дозволить реалізовувати функції держави в умовах правової системи громадянського суспільства. Public control in any democratic state is one of the important guarantees of preventing usurpation of power, abuse of power and its use to the detriment of society and the state. The right of citizens to control the government, to provide an assessment of the effectiveness of public authorities, is currently recognized as the main factor in the real affirmation of the principle of people's rule and a determining factor of a strong democracy in the state. In the work, public control is considered as a form of social control, which has a significant impact on public power and is an integral part of civil society. Public control as an institution of civil society is aimed, first of all, at ensuring civil rights and freedoms in the system of state authorities in such a way that it will allow the implementation of state functions in the conditions of the legal system of civil society.
Управління корупційними ризиками в публічному управлінні
(Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, 2020) Гурська Н. А.; Булгакова О. В.; Hurska N. A.; Bulhakova O. V.
Розвиток громадянського суспільства в Україні є можливим за умови повноцінного функціонування публічного управління на всіх рівнях влади. Але не можливим є не визнання того факту, що явище корупції створює ситуацію небезпеки в напрямі досягнення публічного управління життєдіяльністю цивілізованого суспільства в площині адміністративного права. На сьогодні масштаби поширення корупції в Україні досягають таких масштабів, що створюють реальну загрозу і національним інтересам і національній безпеці. Процедура моделювання в управлінні корупційними ризиками виконується на основі аналізу нормативної документації, яка містить опис регламенту відповідні функції та процеси. Управління корупційним ризиком в публічному управлінні має чітке нормоване методичне підгрунття та дозволяє провести об’єктивно вимірювальний аналіз з моделюванням функціональних управлінських процесів органів публічної влади. Такий підхід спрямований на досягнення досконалості та якості в надані суспільно важливих адміністративних послуг, що дозволить підвищити рівень довіри до влади через забезпечення реальної прозорості в прийнятті управлінських рішень в публічному управлінні The development of civil society in Ukraine is possible under the condition of the full functioning of public administration at all levels of government. But it is impossible not to recognize the fact that the phenomenon of corruption creates a situation of danger in the direction of achieving public management of the vital activities of a civilized society in the area of administrative law Today, the scale of the spread of corruption in Ukraine has reached such a scale that it poses a real threat to national interests and national security. The modeling procedure in the management of corruption risks is performed on the basis of the analysis of regulatory documentation, which contains a description of the relevant functions and processes of the regulation. Corruption risk management in public administration has a clear standardized methodical foundation and allows for objective measurement analysis with modeling of functional management processes of public authorities. This approach is aimed at achieving excellence and quality in the provision of socially important administrative services, which will allow to increase the level of trust in the authorities by ensuring real transparency in the adoption of management decisions in public administration
Прогностичний аналіз публікаційної активності науковців університетів України у контексті їх входження до рейтингу QS World University Rankings
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2020) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.
QS World University Rankings є одним із найавторитетніших рейтингів, що показує ефективність закладу вищої освіти порівняно з іншими. Наукометричний показник цитування, який визначає п’яту частину підсумкового результату, є досить важливим у названому рейтингу і розглядається як показник якості викладацького складу. Ураховуючи це, основною проблемою статті є вивчення перспективи розвитку цитованості науково-педагогічних працівників українських університетів для забезпечення входження до вказаного рейтингу більшої кількості ЗВО нашої держави. Розв’язання окресленої проблеми актуалізується через фактичну відсутність детального наукового аналізу індексування та цитування праць українських науковців, що публікуються у визнаних Міністерством освіти і науки України наукометричних базах. З метою проведення аналізу публікаційної активності вчених українських університетів використані математико-статистичні методи. Для побудови прогностичних моделей розвитку тенденцій публікаційної активності науково-педагогічних працівників вітчизняних ЗВО використовувався метод експоненційного згладжування за моделлю Хольта, яка показала найкращі показники узгодженості емпіричних даних та отриманих теоретичних моделей. Для аналізу публікаційної активності вчених університетів України у контексті врахування методології побудови рейтингу QS проведено відбір університетів за авторською методикою. У результаті дослідження вдалося визначити особливості динаміки розвитку публікаційної активності науково-педагогічних працівників українських університетів протягом останніх 9 років, головна з яких полягала у прискоренні темпів зростання цитування публікацій українських вчених з моменту переорієнтації на європейський досвід розвитку науки й освіти та, як наслідок, прийняття Кабінетом Міністрів України змін до умов провадження освітньої діяльності. Крім того, прогнозування показників цитування наукових праць учених ЗВО України на 2021–2023 роки, які враховуються у 5-й частині розрахунку рейтингу QS за його методикою (нормована кількість цитувань, отриманих статтями університету за 5 років за даними бази Scopus у розрахунку на одного викладача), показало, що для українських університетів недостатність цього показника є досить серйозною проблемою у контексті конкуренції з закордонними університетами. Для її розв’язання як на державному рівні, так і на рівні закладів вищої освіти України слід розробити заходи дієвої підтримки публікаційної активності університетської науки. QS World University Rankings is one of the most prestigious rankings showing the effectiveness of the institutions of higher education in comparison to others. The scientometric citation rate that determines one-fifth of the final score is quite important in this ranking and is considered an indicator of the quality of the teaching staff. With this in mind, the main problem of the article is to study the tendencies of citations for the research and teaching staff from Ukrainian universities, to ensure entry for more Ukrainian universities into this ranking. The problem is a topical one, as there seems to be no detailed scientific analysis devoted to indexing and citing the works of the Ukrainian scientists, published in scientometric databases recognized by the Ministry of Education and Science of Ukraine. To solve the problem, mathematical and statistical methods were used in analyzing the publication activity of researchers from Ukrainian universities. For construction of prognostic models of the tendencies in the publication activity of the research and teaching staff from higher educational institutions of Ukraine, the method of exponential smoothing according to the Holt model was used, which showed the best consistency indicators for the empirical data and the obtained theoretical models. To analyze the publication activity of Ukrainian universities from the perspective of the QS rating methodology, the universities were selected using the authors’ methods. Results of the study allowed the authors to determine the peculiarities of the dynamics of publication activity of research and teaching staff from Ukrainian universities over the last 9 years. The main peculiarity was the accelerating growth of citations of Ukrainian research and teaching staff from the moment of reorientation to the European experience in research and education, with the resulting change in the terms of performing education activities, effected by Cabinet of Ministers of Ukraine. In addition, forecasting of citation indexes of scientific papers by researchers from higher educational institutions of Ukraine in 2021–2023, which are taken into account in the 5th part of the calculation of QS rating by its method (normalized number of citations received by university articles for 5 years according to the Scopus database per 1 teacher), shows that this indicator is a very serious problem for Ukrainian universities in the context of competition with foreign universities. For its solution, measures should be developed both at the government level and at the level of higher education institutions of Ukraine to effectively support the publication activity of the university research.
Державний контроль економіки: інструмент розвитку чи надлишкові перепони
(Національний центр «Мала академія наук України», 2020) Булгакова О. В.; Турик О. В.; Bulhakova O. V.; Turik O. V.
Економіка є основною складовою забезпечення державності будь-якої країни. Економічний розвиток країни є запорукою набуття авторитету на міжнародній політичній арені тому державний контроль в сфері економіки повинен забезпечувати сталий розвиток не тільки окремих підприємств і галузей, а дбати про загальний економічний розвиток кожного громадянина України. Актуальність забезпечення ефективного контролю (нагляду) зумовлюється тим, що останнім часом спостерігаються зниження виконавської дисципліни, недотримання вимог законодавства, а то й прямі правопорушення, що перешкоджає здійсненню ефективного державного управління та забезпеченню дотримання прав і свобод людини і громадянина. Державна політика в сфері контролю економіки має дуальний характер. Підгрунтям формування державної політики в сфері контролю економіки повинні бути саме запити суспільства на розвиток через забезпечення прав і свобод людини за умови постійного якісного покращення техніко-технологічної сфери та одночасного збереження соціо-екологічного оточення. The economy is the main component of ensuring the statehood of any country. The economic development of the country is the key to gaining authority in the international political arena, therefore, state control in the economic sphere should ensure the sustainable development of not only individual enterprises and industries, but also take care of the general economic development of every citizen of Ukraine. The urgency of ensuring effective control (supervision) is determined by the fact that recently there has been a decrease in executive discipline, non-compliance with the requirements of legislation, and even direct offenses, which hinders the implementation of effective state administration and ensuring compliance with the rights and freedoms of man and citizen. State policy in the sphere of economic control has a dual nature. The basis for the formation of state policy in the sphere of economic control should be precisely society's requests for development through the provision of human rights and freedoms, under the condition of constant qualitative improvement of the technical and technological sphere and the simultaneous preservation of the socio-ecological environment.
Індикація довіри до публічної влади в громадянському суспільстві
(Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, 2020) Булгакова О. В.; Bulhakova O. V.
Основною причиною значної кількості негативних явищ в суспільному житті можна назвати нерозвиненість інститутів громадянського суспільства та громадянської свідомості людей. Саме це в свою чергу знижує рівень довіри до органів державної влади, які часто не враховують інтереси громадян та громади. Означені вище напрями досягнення та забезпечення суспільної довіри до судової влади можуть бути підґрунтям для формування методології оцінки ефективності судової влади в цілому та органів судової влади і посадових осіб. Напевно саме рівень довіри до судової влади може стати тим індикатором, який буде свідчити про ефективність публічної влади та загального поступу в розвитку державності. Але треба також встановлювати і обмежувальні показники, оскільки загроз у публічності судової влади не менше, ніж можливостей The main reason for a significant number of negative phenomena in public life can be called the underdevelopment of civil society institutions and people's civic consciousness. This, in turn, lowers the level of trust in state authorities, which often do not take into account the interests of citizens and the community. The above-mentioned areas of achieving and ensuring public trust in the judiciary can be the basis for the formation of a methodology for evaluating the effectiveness of the judiciary as a whole and judicial authorities and officials. It is probably the level of trust in the judicial power that can become the indicator that will testify to the effectiveness of public power and the general progress in the development of statehood. But it is also necessary to establish limiting indicators, since there are no fewer threats than opportunities in the publicity of the judiciary
Відображення особливостей освітнього, наукового й соціального середовища в текстах місій закладів вищої освіти України
(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2021) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.
У текстах місій університети визначають своє призначення, розуміння своєї високої мети, прояснюють, чим є заклад вищої освіти і яким він прагне бути, показують винятковість свого закладу. У звіті проведено контентний аналіз змісту місій вибірки із рейтингу «ТОП-200 Україна 2021» українських університетів. На етапі квантифікації тексту як одиниці контенту використовувалися тексти місій, а як одиниця рахунку – результати кількісної та якісної експертної оцінки текстового матеріалу. На першому етапі контент-аналізу використовувалися кількісні методи для визначення слів, що найчастіше зустрічаються в текстах місій, а також для визначення взаємозв'язку профільності університетів і кількості символів і слів у текстах місій. На другому та третьому етапах контент-аналізу було вивчено відповідність змісту місій вимогам 11 полів, які були поділені на 3 категорії залежно від навчальної, дослідницької та соціальної складових місій, а також вимогам 8 властивостей місій. Результати проведеного дослідження показали певні відмінності у статистиці використання термінології університетами різного профілю. Навпаки, результати другого та третього етапів контентного аналізу свідчать про наявність значущого зв'язку між текстами місій університетів різних профілів. Найбільш активно університети робили заяви про створення освітнього середовища, проведення передових досліджень, а також декларували наміри про соціальну залученість у взаємодію з громадянськими, культурними, промисловими та діловими спільнотами. Разом з цим добре проглядаються резерви для покращення маркетингового ефекту текстів місій університетів України як у контексті їх соціальної складової, так і щодо обґрунтованого звернення до історичного досвіду установи, інтернаціоналізації тексту заяви, визначення в ній зацікавлених у співпраці сторін та позначення унікальності університету. In their mission statements, universities define their purpose and understanding of their higher goal, clarify what a higher education institution is and what it strives to become, and highlight the uniqueness of their institution. The report presents a content analysis of the mission statements of Ukrainian universities included in the “TOP-200 Ukraine 2021” ranking. At the quantification stage, the mission texts were used as the units of content, while the results of quantitative and qualitative expert evaluation of the textual material served as the units of measurement. In the first stage of the content analysis, quantitative methods were applied to identify the words most frequently occurring in the mission statements and to determine the relationship between the universities’ profiles and the number of characters and words in their mission texts. During the second and third stages of the content analysis, the correspondence of the mission content to the requirements of eleven fields was examined; these fields were divided into three categories according to the educational, research, and social components of the missions, as well as in accordance with eight mission properties. The results of the study revealed certain differences in the statistics of terminology usage among universities of different profiles. Conversely, the results of the second and third stages of the content analysis indicate the existence of a significant correlation between the mission texts of universities with different profiles. Most actively, universities made statements about creating an educational environment, conducting advanced research, and declaring intentions for social engagement and cooperation with civil, cultural, industrial, and business communities. At the same time, there are clear opportunities for improving the marketing effectiveness of Ukrainian universities’ mission statements — both in terms of their social component and regarding a more substantiated reference to institutional history, the internationalization of the statement, the identification of stakeholders, and the articulation of the university’s uniqueness.
Аналіз факторів впливу на наукометричні показники вчених педагогічних закладів вищої освіти України
(Національної академії статистики, обліку та аудиту, 2021) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.
Стаття присвячена наукометрії закладів вищої освіти педагогічного профілю, а саме, вивченню впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на наукометричні показники вчених педагогічних університетів України, дані за якими отримані з реферативної бази даних Scopus. Для дослідження авторами обрані 17 закладів, що становлять генеральну сукупність українських педагогічних університетів, профілі яких представлені у згаданій базі даних. Як зовнішні фактори взяті такі кількісні величини: число років з моменту заснування вишу, якісний склад науково-педагогічного персоналу, чисельність населення міста, в якому розміщений університет. Як внутрішні фактори впливу обрані характеристики індексованих наукових публікацій, а саме: кількість авторів кожної статті, що входить до ядра h-індексу (один автор; від 2 до 5 авторів; більше 5 авторів); вид доступу до статті (відкритий чи закритий); “вік” статті; фінансування статті (наявне чи відсутнє); квартиль видання, в якому надруковано статтю. Усі проміжні розрахунки виконані авторами у статистичному пакеті SPSS. Для виявлення впливу на показники наукометрії педагогічних закладів вищої освіти зовнішніх факторів авторами визначені коефіцієнти парних кореляцій факторних змінних з індексом Гірша. Щодо внутрішніх факторів була проведена серія однофакторних дисперсійних аналізів для виявлення їх впливу на показники цитування статей, що входять до ядра h-індексів університетів. Пораховані коефіцієнти кореляції Спірмена між h-індексом та факторними змінними свідчать про відсутність значущого зв’язку між зовнішніми факторами та індексом Гірша. Тобто жоден із перелічених зовнішніх факторів не впливає на наукометричні показники закладів вищої освіти педагогічного профілю. Серія однофакторних дисперсійних аналізів показала, що на формування ядра h-індексу педагогічних університетів істотно впливають такі внутрішні фактори: наявність фінансування конкретної публікації, квартиль видання та “вік статті”. Водночас не виявлено впливу таких чинників, як “кількість авторів статті” й “відкритість доступу до статті”. The article is devoted to a scientometric study of pedagogical universities of Ukraine, involving an analysis of the influence of external and internal factors on the scientometric indicators of researchers from this category of universities, which data were extracted from the scientometric Scopus database. The authors selected seventeen universities forming the population of Ukrainian pedagogical universities which profiles are presented in this database. The following variables were used as external factors: the number of years since the university founding, the number of doctors and candidates of sciences, the population of the city where the university is located. The characteristics of the indexed scientific publications were chosen as the internal factors of influence: the number of authors of each article included in the h-index (one author, 2 to 5 authors, more than 5 authors); type of access to the article (open or closed); “age” of the article; article funding (available or absent); quartile of the journal in which the article is published. All the involved computations were made by the authors in the statistical package SPSS. To identify the impact of external factors on the scientometric indicators of the pedagogical universities, the authors calculated pair correlation coefficients of factor variables with Hirsch index. The impact of internal factors was determined by a series of single-factor analyses of variance, to identify their impact on citation rates of the articles included in the nuclei of h-indexes of universities. The calculated Spearman correlation coefficients between the h-index and the factor variables suggest that there is no significant correlation between the external factors and Hirsch index. That is, none of these external factors affect the scientometric indicators of the pedagogical universities. A series of single-factor analyses of variance showed that the formation of the core h-index of the pedagogical universities was significantly influenced by the internal factors “availability of funding for a particular publication”, “journal’s quartile” and “article’s age”. But an impact of the factors “number of the article’s authors” and “open access to the article” on the formation of the core h-index of the pedagogical universities was not found.
Analysis of key factors of influence on scientometric indicators of higher educational institutions of Ukraine
(Elsevier B. V., 2021) Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.; Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.
In the article, the authors set out to determine the degree of influence of factors (the university's profile, the year of its foundation, the number of scientific and pedagogical staff, the population of the city in which the educational institution is located) on the indicators of the publishing activity rating of teachers of Ukrainian universities in Ukraine (according to the Hirsch index, which determined by the indicators of the SciVerse Scopus database). One-way analysis of variance and multiple regression models were used for this. As a result, the influence of all the proposed factors was revealed, although the degree of influence for each of them turned out to be different. The article also determines the degree of influence of these factors on the operational indicator of scientific activity of teachers – the number of citations in 2018-2019 of articles in 2018 per teacher. In this case, the same methods revealed the influence of only two factors - the profile of the university and the number of scientific and pedagogical staff. Conclusions are drawn about the need for building university rankings using operational (rather than cumulative) indicators of scientific activity and the importance of taking into account the profile of educational institutions by introducing weighting factors.
Публікаційна активність учених педагогічних університетів України (2010–2020 рр.) через призму баз даних Scopus та Web of Science
(Наука та наукознавство, 2021) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.
Мета статті – визначити особливості та динаміку публікаційної активності вчених педагогічних університетів України за показниками наукометричних баз даних Scopus та Web of Science протягом другого десятиріччя ХХІ століття. Авторами обрано генеральну сукупність педагогічних університетів України, профілі яких представлено принаймні в одній з баз даних – Scopus або Web of Science, та з використанням математико-статистичних методів проаналізовано загальну кількість проіндексованих публікацій, загальну кількість цитувань, h-індекс та структуру основних напрямів наукового пошуку вчених з педагогічних університетів станом на кінець вересня 2020 року. Крім того, для кожного педагогічного університету за базою Web of Science проаналізовано вищеназвані характеристики у вигляді часового ряду його публікаційної активності за останні 10 років. В результаті виявлено, що між основними загальними показниками педагогічних університетів у названих наукометричних базах даних існує значущий зв’язок як всередині баз, так і між ними. Аналіз індексування досліджень учених педагогічних університетів обома базами даних продемонстрував різне ставлення менеджменту компаній-постачальників послуг до розширення охоплення публікацій вчених. Аналіз динамічних рядів показників публікаційної активності вчених із педагогічних університетів протягом 2010–2020 років показав, що з 2015 року кількість проіндексованих публікацій та показники індексування посилань за базою даних Web of Science у більшості педагогічних університетів різко зросли через запровадження вимоги щодо наявності індексованих базами праць науковців як обов’язкової ліцензійної умови та початок індексування базою даних Web of Science ряду нових українських наукових видань з гуманітарних, педагогічних та міждисциплінарних проблем. Крім того виявлено, що статті науковців педагогічних університетів, які були опубліковані протягом досліджуваного періоду, по-різному вплинули на формування ядра h-індексу в конкретних університетах. The aim of the article is to determine the features and dynamics of the publication activity of scientists of pedagogical universities in Ukraine using indicators of scientometric databases Scopus and Web of Science over the second decade of the 21th century. For this purpose, a general population of Ukrainian pedagogical universities was formed, which profiles were presented in at least one of the databases, Scopus and Web of Science, and the total number of indexed publications, the total number of citations, h-index and the structure of the main research areas of scientists from pedagogical universities was analyzed by mathematical and statistical methods as of the end of September 2020. In addition, the above mentioned characteristics were analyzed by Web of Science in form of time series of the publication activity over the last 10 years for each pedagogical university on the basis of Web of Science. As a result, a significant correlation was found between the main general indicators of pe dagogical universities in these scientometric databases, both between the indicators within the databases and between them. The analysis of indexing the research conducted by pedagogical university scientists by each of the databases showed different approaches by the service provides’ management to the expansion for the publication coverage. An analysis of the time series on publication activity of the scientists from pedagogical universities over 2010–2020 showed that since 2015 the number of indexed publications and indicators of indexing links measured by Web of Science have grown in most part of pedagogical universities because of the enforced requirement for the existence of indexed works of scientists as a mandatory license condition, and because Web of Science database started indexing a number of new Ukrainian scientific editions on humanitarian, pedagogical and interdisciplinary issues. Also, it was revealed that the articles of scientists from pedagogical universities, which have been published during the period under study, had university-specific impact on the formation of the nucleus of the h-index.
Прогностичний аналіз індексу глобального гендерного розриву для України
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2022) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.
У статті проведено дослідження для України часових рядів індексу глобального гендерного розриву (ІГГР), який розраховується за методологією Всесвітнього економічного форуму з 2006 року, та його складових показників протягом 2006–2022 рр., а також спрогнозовано значення ІГГР на 2023-2025 роки. Виявлено, що сфера економічної участі та можливостей характеризується стабільним покращенням лише одного з п’яти показників, а саме, показника купівельної спроможності на одну особу населення у контексті гендерної рівності. Саме цей показник впливає (і швидше за все й далі впливатиме) на значення ІГГР. Сфера освіти в Україні дає можливість перебувати на першому місці за всіма її складовими протягом усього періоду. Показники сфери здоров’я через їх високі рейтингові місця також не впливатимуть у майбутньому на рейтингові місця України. Найбільший вплив на рейтингове місце України за ІГГР справляє сфера розширення політичних можливостей. Тут спостерігається повільне збільшення представництва жінок у парламентів, останні вісім років трохи покращилася ситуація з представництвом жінок на міністерських посадах і поки що незмінна ситуація з показником “Роки з жінкою/чоловіком на чолі держави (останні 50)”. Після проведення аналізу складових загального та нормованого рейтингів країн за ІГГР у статті зроблено висновок, що за швидкістю подолання гендерної нерівності Україна значною мірою поступається іншим країнам світу. Крім того, авторами визначені ті сфери політичних та соціальних рішень, які напряму впливатимуть на покращення ситуації з гендерною рівністю. Це сфера економічної участі й можливостей, яка характеризується стабільним покращенням паритету купівельної спроможності на одну особу населення у контексті гендерної рівності, та сфера розширення політичних можливостей. Дослідження прогнозу ІГГР та рейтингових місць для України на найближчі три роки дало можливість зробити припущення про повільне підвищення показника ІГГР до 0,722 та про стабілізацію нормованого рейтингу України на рівні 50-го місця. The article carried out a study for Ukraine of the time series of the Global Gender Gap Index (GGGI), which has been calculated using the methodology of the World Economic Forum since 2006, as well as the time series of its composite indicators during 2006–2022 and forecasting the GGGI indicator for our country for the next three years . It is found that the sphere Economic Participation and Opportunity is characterized by a stable improvement in the indicator of PPP per capita in the context of gender equality . It is this indicator that influences, and most likely will continue to influence the value of the GGGI itself . Sphere Educational Attainment gives us the opportunity to be in 1st place in all of its indicators throughout the entire period . Indicators of the Health and Survival sphere due to their high rating positions will also not affect the rating positions of Ukraine in the future . The most significant influence on the rating place of Ukraine according to the GGGI indicator has the sphere of Political Empowerment . Here we observe a slow increase in the representation of women in parliament, the situation with the representation of women in ministerial positions has slightly improved over the past 8 years, and so far the situation has not changed for indicator Years with female head of state (last 50) .After analyzing the GGGI and its normalized indicators for countries, the article concluded that the speed of overcoming gender inequality in Ukraine is not more, but rather slower than the speed of overcoming it in other countries of the world . In addition, the authors identified those areas of political and social decisions that will directly affect the improvement of the situation with gender equality . These are Economic Participation and Opportunity sphere, which is characterized by a steady improvement in PPP per capita in the context of gender equality, and the Political Empowerment sphere .The study of the forecast of GGGI indicators and rating places for Ukraine for the next three years made it possible to make an assumption about the slow increase in the IGGR indicator to 0 .722 and about the stabilization of the normalized rating of Ukraine at the level of 50th place .

Переглянути

Перегляд Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика (Demography, labor economics, social economics and politics) (08.00.07) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування