Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика (Demography, labor economics, social economics and politics) (08.00.07)

Постійне посилання на фонд

https://rep.dnuvs.ukr.education/handle/123456789/1778

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 28

Adaptation of the UN’s gender inequality index to Ukraine’s regions
(Hungarian Central Statistical Office, 2019) Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.; Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.
This article analyses the application of the Human Development Index (HDI) and its derivative indices that take into account the gender factor. Currently, this index is used both for ranking countries based on their level of human development and for studying the situation in regions in the context of the indicators of this index. We proceed from the fact that, for countries for which sub-national regional indicators are very diverse in different spheres, it is expedient to adapt not only the index of human development, but also the indices of the development of human potential, taking into account the gender factor. This study suggests an adaptation of the Gender Inequality Index (GII) in the United Nations’ (UN) basic methodology to the subnational level. The method suggested by the authors enables the use of this adaptation for a revision of the system of indicators for which the index is determined. Our results allowed us to compare the indicators and the trends in the two methods for calculating the sub-national indices based on the corresponding indicators in the observed country from the previous 10 years. We concluded that the GII indicators based on an entire country and those derived by the UN’s basic methodology do not reflect a wide sub-national disparity. The expansion of the base of the indicators for the determination of GII allowed the development of a new method for a subnational GII adaptation. The aim was to adjust GII calculated according to the basic methodology and, therefore, to provide more objective political, economic, and social recommendations in the context of development of human potential, taking into account the gender factor.
Analysis of key factors of influence on scientometric indicators of higher educational institutions of Ukraine
(Elsevier B. V., 2021) Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.; Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.
In the article, the authors set out to determine the degree of influence of factors (the university's profile, the year of its foundation, the number of scientific and pedagogical staff, the population of the city in which the educational institution is located) on the indicators of the publishing activity rating of teachers of Ukrainian universities in Ukraine (according to the Hirsch index, which determined by the indicators of the SciVerse Scopus database). One-way analysis of variance and multiple regression models were used for this. As a result, the influence of all the proposed factors was revealed, although the degree of influence for each of them turned out to be different. The article also determines the degree of influence of these factors on the operational indicator of scientific activity of teachers – the number of citations in 2018-2019 of articles in 2018 per teacher. In this case, the same methods revealed the influence of only two factors - the profile of the university and the number of scientific and pedagogical staff. Conclusions are drawn about the need for building university rankings using operational (rather than cumulative) indicators of scientific activity and the importance of taking into account the profile of educational institutions by introducing weighting factors.
Gender Equality Indicators in Ukraine: Impact Analysis of Gender Initiatives
(State Statistics Service of Ukraine, 2025) Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.; Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.
The article presents the results of a study on determining the impact of gender initiatives on indicators of gender equality in Ukraine. For analysis, the authors chose the Gender Development Index and the Gender Inequality Index, as well as their composite indicators. The gradation of gender initiatives was carried out using the following scale: general issues of gender equality; development of gender-sensitive legislation; conducting a gender audit; introducing a gender component into educational programs; combating gender stereotypes and discrimination; protection from gender-based violence; gender-responsive budgeting. The result of the study was the following practical conclusions. Firstly, the correlation analysis between gender indices (Gender Development Index and Gender Inequality Index) and the total number of gender initiatives showed that gender initiatives have a significant impact on key indicators of gender development and gender inequality in Ukraine. Secondly, the forecast of stable values for the Gender Development Index indicates that we should not expect significant changes in this index in the coming years. This may indicate the sustainability of gender policies and the level of equality, but at the same time it indicates that global changes may not be fast enough. Third, the decline in the Gender Inequality Index indicates potential positive changes. The forecast for the coming years shows the possibility of reducing inequality, which could be the result of successful reforms and policies. Fourthly, the forecast of a decrease in the number of gender initiatives is a signal for a review of the current situation in the field of gender equality. A significant decline in activity may indicate that greater efforts should be made to support and implement new programs to combat gender inequality. However, these forecasts only partially take into account possible changes caused by military events in Ukraine. The factor of war can significantly affect these indicators, leading to increased inequality or even decreased access to basic rights and resources for women and minorities. The impact of war on the number of gender initiatives may be even more pronounced because in times of war, states may cut funding for social programs or focus on rebuilding infrastructure rather than promoting gender equality. This could lead to a sharp reduction in the number of initiatives or their cancellation. Taking this factor into account is important for adjusting policy strategies and initiatives that aim to support equality in the face of global upheaval.
Gender parity in Educational Sphere of Kirovograd Region
(Херсонський державний університет, 2017) Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.
The article presents the main results of the gender analysis of the educational sphere in Kirovohrad region. the gender parity index was used as the main statistical indicator of gender analysis. It was calculated by the UNESCO method as the ratio of the number of females to the number of males. The quantitative and qualitative data analysis revealed the existence of the gender parity at the level of access to education among people of different gender in Kirovohrad region. The comparison of gender parity indices among individuals who gained vocational education during 1995-2016 and indices of persons acquired higher education during the same period indicates the existence of horizontal asymmetry in the educational sphere of these levels. Male students dominated at vocational schools and female students dominated at higher educational institutions of the I-IV accreditation level. Also the interdisciplinary horizontal asymmetry can be clearly seen in higher education. This fact revealed that technical, construction and engineering specialties enumerated more male students, while training in Social Sciences, the Humanities, Education and Health Care was presented mostly by female students. The comparison of gender parity indicators of the students of Pedagogical University and corresponding indicators of subject teachers shows the tendency of significant feminization of the teaching profession.
Generalization of calculation methods for gender indices in demographic and social statistics
(Hungarian Central Statistical Office, 2018) Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.; Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.
Currently, theoretical and practical approaches to gender issues are at a developmental stage. An important issue in gender statistics is the correct application of simple gender indices. This topic should be of interest to scholars and social workers engaged with gender issues. Due to the fact that gender parity/asymmetry indices give different results in different spheres of application, there is a need to develop separate methodological approaches for applying the indices to demographic and social statistics. In the research presented, mathematical methods were used to obtain complete and accurate quantitative characteristics of simple gender indicators. Methods of statistical observations, statistical groupings are used in the process of collecting, systematizing, and processing data. Results are graphically illustrated. It was established that when calculating gender indices for demographic statistics, the use of simple Gender Parity and Gender Asymmetry Indices is correct, and when calculating gender indices for social statistics, specific corresponding modifications should be applied which adjust for general demographic trends when analysing the gender distributions for selected social spheres. In exceptional cases (when demographic indices of the number of men and women are comparable) gender parity indices can be used when calculating the gender indices for social spheres. Therefore the results indicate that the analysis of gender parity/asymmetry requires separate methodological approaches for demographic and social statistics.
Numismatic journals from the Scopus scientometric database: statistics, trends, collaboration
(Scientometrics, 2025) Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.; Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.
The article reflects the results of research into scientific articles of periodical numismatic journals, which are indexed by the Scopus scientometric database. As a result of the inves tigation, the authors determined the total length of articles in the selected journals, the median length of articles taking into account the peculiarities of each journal, the num ber of authors of one article and the relationship of these indicators with the quartile of journals. The authors carried out an analysis of the statistical differences of journals in the areas of numismatic research. It was determined that the largest number of studies is devoted to the study of “Ancient Numismatics” and “Medieval numismatics”. A study of the dynamics of changes in the percentage of articles for certain thematic areas of research showed stable publication activity relative to the linear trend for the areas: “Numismatics of the Byzantine Empire and Eastern Christianity” and “Medieval Numismatics”, a slight increase in the placement of articles for the areas of “Eastern Numismatics” and “Gen eral Issues of Organizing and Conducting Numismatic Research”, a significant decrease in publication activity in the area of “Ancient Numismatics”, an active increase in the pub lication activity of researchers in the areas of “Numismatics of Modern Times”, “Modern Numismatics” and “Digitalization of Numismatic Research”. The authors’ analysis of the collaborative ties of numismatics researchers made it possible to visualize all existing col laborative scientific ties of numismatics researchers and to display the representation of the authors of journal articles by country of the world.
Аналіз анкетування з гендерної тематики студентів з використанням показників питомої асиметрії
(Грані, 2017) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.
У статті проаналізовані результати виявлення рівня розуміння різними статями студентів фізико-математичного факультету Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка соціальної обумовленості, різноманіття та специфіки гендерних ролей, що приписуються чоловікам та жінкам. Для цього було організоване анкетування студентів бакалаврату та сформовані бінарні матриці відповідей його учасників, побудовані таблиці спряженості для кількісного аналізу результатів анкетування, виконано якісний аналіз статистичних даних анкетування. Для проведення якісного аналізу використовувався коефіцієнт гендерної питомої асиметрії, який виражав якісну міру відношення розподілу характерних ознак (домінант) у гендерних групах. На основі цього коефіцієнта введені поняття питомого паритету та питомої асиметрії. В результаті проведення дослідження встановлені відношення характерних ознак, що розкривають рівень розуміння різними статями студентів факультету проблем щодо важливості забезпечення рівних можливостей обох статей у професійній самореалізації та виявлення різниці у ставленні до чоловіків та жінок, оцінки власного розуміння змісту основних гендерних понять та відношення до поширення гендерних знань у групі, причин виникнення ситуацій обмежень та незручностей, пов’язаних із статевою належністю, щодо надання переваги викладачам однієї статі та щодо гендерної чутливості методики відбору кандидатур з числа студентів для заохочення та для надання доручень. The survey has been conducted in order to analyze the detection results of different levels of understanding of social conditioning by different genders of students of Physics and Mathematics department of Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University, the diversity and specificity of gender roles, ascribed to men and women. The aim of the study was achieved as a result of solving the following tasks: а) conduction of surveys and formation of binary matrices of participants’ responses; b) construction of contingency tables and their statistical analysis for quantitative analysis of survey results; c) qualitative analysis of statistical data. Gender specific asymmetry coefficient that expresses the quality measure of the distribution ratio of characteristic features (dominant) in gender groups, has been used to conduct the qualitative analysis. The concepts of specific parity and specific asymmetry have been introduced based on this ratio. Parity and asymmetric beliefs of survey participants on specifics of diversity and gender roles attributed to male and female individuals have been set as the result of the study. Among them the following ideas have been set: the understanding by students of different gender of im-portant problems of providing of equal opportunities for both sexes in a professional self-realization, a difference in treatment between men and women, estimation of their understanding of the content of basic gender concepts and gender attitude to the spread of knowledge in the group, the causes of the situations of restrictions and inconveniences related to sexual belonging, identification of gender stereotypes marked as discomfort resulting in a variety of life situations, preference to teachers of the same sex and gender sensitivity techniques to select candidates from among students to encourage and to give tasks, beliefs about the independence of the success of training and identification of leadership qualities in the team depending on gender.Among the resistance of asymmetric evidence is the understanding of the causes of situations of restrictions and incon-veniences related to gender affiliation, the activity of both sexes in the elaboration of additional materials and counseling, understanding of the fact of opposite sex’ gender awareness, the activity of teachers in taking initiative for achieving gender equality, the need for statistical research on gender issues. The fact that both groups of respondents with specific parity showed low motivation for the organization of gender work in general and gender statistical surveys, shows not so much the absence of gender issues among students as a lack of attention to them.
Аналіз факторів впливу на наукометричні показники вчених педагогічних закладів вищої освіти України
(Національної академії статистики, обліку та аудиту, 2021) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.
Стаття присвячена наукометрії закладів вищої освіти педагогічного профілю, а саме, вивченню впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на наукометричні показники вчених педагогічних університетів України, дані за якими отримані з реферативної бази даних Scopus. Для дослідження авторами обрані 17 закладів, що становлять генеральну сукупність українських педагогічних університетів, профілі яких представлені у згаданій базі даних. Як зовнішні фактори взяті такі кількісні величини: число років з моменту заснування вишу, якісний склад науково-педагогічного персоналу, чисельність населення міста, в якому розміщений університет. Як внутрішні фактори впливу обрані характеристики індексованих наукових публікацій, а саме: кількість авторів кожної статті, що входить до ядра h-індексу (один автор; від 2 до 5 авторів; більше 5 авторів); вид доступу до статті (відкритий чи закритий); “вік” статті; фінансування статті (наявне чи відсутнє); квартиль видання, в якому надруковано статтю. Усі проміжні розрахунки виконані авторами у статистичному пакеті SPSS. Для виявлення впливу на показники наукометрії педагогічних закладів вищої освіти зовнішніх факторів авторами визначені коефіцієнти парних кореляцій факторних змінних з індексом Гірша. Щодо внутрішніх факторів була проведена серія однофакторних дисперсійних аналізів для виявлення їх впливу на показники цитування статей, що входять до ядра h-індексів університетів. Пораховані коефіцієнти кореляції Спірмена між h-індексом та факторними змінними свідчать про відсутність значущого зв’язку між зовнішніми факторами та індексом Гірша. Тобто жоден із перелічених зовнішніх факторів не впливає на наукометричні показники закладів вищої освіти педагогічного профілю. Серія однофакторних дисперсійних аналізів показала, що на формування ядра h-індексу педагогічних університетів істотно впливають такі внутрішні фактори: наявність фінансування конкретної публікації, квартиль видання та “вік статті”. Водночас не виявлено впливу таких чинників, як “кількість авторів статті” й “відкритість доступу до статті”. The article is devoted to a scientometric study of pedagogical universities of Ukraine, involving an analysis of the influence of external and internal factors on the scientometric indicators of researchers from this category of universities, which data were extracted from the scientometric Scopus database. The authors selected seventeen universities forming the population of Ukrainian pedagogical universities which profiles are presented in this database. The following variables were used as external factors: the number of years since the university founding, the number of doctors and candidates of sciences, the population of the city where the university is located. The characteristics of the indexed scientific publications were chosen as the internal factors of influence: the number of authors of each article included in the h-index (one author, 2 to 5 authors, more than 5 authors); type of access to the article (open or closed); “age” of the article; article funding (available or absent); quartile of the journal in which the article is published. All the involved computations were made by the authors in the statistical package SPSS. To identify the impact of external factors on the scientometric indicators of the pedagogical universities, the authors calculated pair correlation coefficients of factor variables with Hirsch index. The impact of internal factors was determined by a series of single-factor analyses of variance, to identify their impact on citation rates of the articles included in the nuclei of h-indexes of universities. The calculated Spearman correlation coefficients between the h-index and the factor variables suggest that there is no significant correlation between the external factors and Hirsch index. That is, none of these external factors affect the scientometric indicators of the pedagogical universities. A series of single-factor analyses of variance showed that the formation of the core h-index of the pedagogical universities was significantly influenced by the internal factors “availability of funding for a particular publication”, “journal’s quartile” and “article’s age”. But an impact of the factors “number of the article’s authors” and “open access to the article” on the formation of the core h-index of the pedagogical universities was not found.
Визначення показників розподілу гендерних груп за характерними ознаками
(Державна служба статистики України, 2017) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.
Окреслена предметна сфера реалізації тендерного підходу в освіті. Визначена структура даних щодо тендерного складу контингенту науково-педагогічних працівників факультету шляхом проведення кореляційного та кластерного аналізу. За досліджувану сукупність обрано викладацький склад фізико- математичного факультету Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (нині - Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка). Статистичні дані отримані шляхом обчислення значень коефіцієнта тендерної питомої ваги, який є мірою відношення розподілу тендерних груп за характерними ознаками (домінантами). За результатами аналізу індексу тендерного паритету зроблено висновок про баланс між чоловіками та жінками в складі науково-педагогічних працівників на рівні факультету загалом та у групі таких працівників, які мають наукові ступені, за суттєво різних значень індексу по різних кафедрах. The article defines the structure of the data on the gender structure of the group of scientific and educational workers of the Faculty, and certain specific groups among teachers who were subjects of the educational process at the end of 2015-2016 school years based on statistical and qualitative factors of determination of the gender proportions. There was chosen a way to determine the structure of selected data correlation and statistical cluster obtained because of factors of determination of the gender proportion of certain specific groups of scientific and educational workers - the members of the educational process of the faculty of Physics and Mathematics of the Kirovohrad Volodymyr Vynnychenko State Pedagogical University. The article defines that this coefficient determines the measure of the ratio of distribution of characteristic features (dominant) in gender groups. The achieving the goal of the study was conducted by solving of local problems: the gathering of statistical data and primary analysis; determination of factors of gender proportion in the contingent of teaching staff of the Faculty and their individual specific groups; event correlation and cluster analysis and the consequent determination of the structure of data on the gender composition of the faculty and its specific groups. The authors conclude on the effect of choosing different characteristic features (dominant) to define data structures of gender composition of teaching staff of the faculty Study of the data structure of gender composition of certain distinctive groups of scientific and pedagogical workers (by characteristic features (dominants): professors, associate professors, lecturers, PhDs, Doctors of sciences, people without scientific titles at the age from 20 to 35, from 35 to 60 and over 60years old), based on the statistical determination of the coefficients of gender specific weight gave grounds to conclude that the distribution of characteristic features (dominants) in gender subgroups of different groups of departments is similar. Flowever, in the course of the study it became clear that the results of the analysis of the data structure concerning gender composition of groups of scientific and pedagogical workers, who possessed characteristic features (dominants), depending on their age, were not affected by the final uniting distribution by clusters. In addition, the article concludes that the use of analogue coefficient of gender proportion in statistical research will make it possible to determine the structure of data in a given group (aggregate) subject to allocation ratio combining characteristic features (dominant) in certain subgroups (sample).
Визначення показників розподілу характерних ознак у гендерних групах (на прикладі студентів факультету)
(КНТУ, 2017) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.
В статті проілюстровано застосування статистичних методів для характеристики загальних та специфічних сторін в освітній сфері, зокрема в соціально-економічному становищі жінок та чоловіків. Для цього визначено структуру даних щодо ґендерного складу контингенту студентів факультету шляхом проведення кореляційного та кластерного аналізу статистичних даних, отриманих внаслідок визначення коефіцієнтів ґендерної питомої ваги, які є мірою відношення розподілу характерних ознак (домінант) у ґендерних групах. The aim of the study is to determine the structure of the data on the gender part of the contingent of the Faculty students and their individual specific groups that were subjects of the educational process by the end of 2015-2016 the school years based on statistical and qualitative determination factors of the gender proportion. The article illustrates the application of statistical methods for the characterization of general and specific aspects in education, including socio-economic status of women and men. In order of achieving this goal the classification of data on the gender part of the contingent of students is conducted through correlation and cluster analysis of statistical data obtained as a result of determining gender proportion in terms of specialties and courses for each of the field: the number of people on budgetary form of education, the number of people receiving social and academic scholarship in the last two semesters of study. The study determined the structure of gender data on students and the influence on the results of cluster analysis and correlation availability of gender asymmetry. It was determined that the use of the gender factor share in statistical studies will enable to define a data structure of a given group (aggregate) taking into account the allocation ratio of combining characteristic features (dominant) in certain subgroups (sample).
Відображення особливостей освітнього, наукового й соціального середовища в текстах місій закладів вищої освіти України
(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2021) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.
У текстах місій університети визначають своє призначення, розуміння своєї високої мети, прояснюють, чим є заклад вищої освіти і яким він прагне бути, показують винятковість свого закладу. У звіті проведено контентний аналіз змісту місій вибірки із рейтингу «ТОП-200 Україна 2021» українських університетів. На етапі квантифікації тексту як одиниці контенту використовувалися тексти місій, а як одиниця рахунку – результати кількісної та якісної експертної оцінки текстового матеріалу. На першому етапі контент-аналізу використовувалися кількісні методи для визначення слів, що найчастіше зустрічаються в текстах місій, а також для визначення взаємозв'язку профільності університетів і кількості символів і слів у текстах місій. На другому та третьому етапах контент-аналізу було вивчено відповідність змісту місій вимогам 11 полів, які були поділені на 3 категорії залежно від навчальної, дослідницької та соціальної складових місій, а також вимогам 8 властивостей місій. Результати проведеного дослідження показали певні відмінності у статистиці використання термінології університетами різного профілю. Навпаки, результати другого та третього етапів контентного аналізу свідчать про наявність значущого зв'язку між текстами місій університетів різних профілів. Найбільш активно університети робили заяви про створення освітнього середовища, проведення передових досліджень, а також декларували наміри про соціальну залученість у взаємодію з громадянськими, культурними, промисловими та діловими спільнотами. Разом з цим добре проглядаються резерви для покращення маркетингового ефекту текстів місій університетів України як у контексті їх соціальної складової, так і щодо обґрунтованого звернення до історичного досвіду установи, інтернаціоналізації тексту заяви, визначення в ній зацікавлених у співпраці сторін та позначення унікальності університету. In their mission statements, universities define their purpose and understanding of their higher goal, clarify what a higher education institution is and what it strives to become, and highlight the uniqueness of their institution. The report presents a content analysis of the mission statements of Ukrainian universities included in the “TOP-200 Ukraine 2021” ranking. At the quantification stage, the mission texts were used as the units of content, while the results of quantitative and qualitative expert evaluation of the textual material served as the units of measurement. In the first stage of the content analysis, quantitative methods were applied to identify the words most frequently occurring in the mission statements and to determine the relationship between the universities’ profiles and the number of characters and words in their mission texts. During the second and third stages of the content analysis, the correspondence of the mission content to the requirements of eleven fields was examined; these fields were divided into three categories according to the educational, research, and social components of the missions, as well as in accordance with eight mission properties. The results of the study revealed certain differences in the statistics of terminology usage among universities of different profiles. Conversely, the results of the second and third stages of the content analysis indicate the existence of a significant correlation between the mission texts of universities with different profiles. Most actively, universities made statements about creating an educational environment, conducting advanced research, and declaring intentions for social engagement and cooperation with civil, cultural, industrial, and business communities. At the same time, there are clear opportunities for improving the marketing effectiveness of Ukrainian universities’ mission statements — both in terms of their social component and regarding a more substantiated reference to institutional history, the internationalization of the statement, the identification of stakeholders, and the articulation of the university’s uniqueness.
Гендерна (не-) рівність у взаємовідносинах працівників факультету на основі аналізу показників питомого паритету
(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2017) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.
В статті проаналізовані результати виявлення рівня розуміння різними статями учасників навчально-виховного процесу фізико-математичного факультету Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка соціальної обумовленості, різноманіття та специфіки гендерних ролей, що приписуються чоловікам та жінкам. Для цього була проведена одна зі складових частин гендерного аналізу підрозділу – організоване анкетування та сформовані бінарні матриці відповідей його учасників, побудовані таблиці спряженості для кількісного аналізу результатів анкетування та проведений їхній статистичний аналіз, виконаний якісний аналіз статистичних даних анкетування. Для проведення якісного аналізу використовувався коефіцієнт гендерної питомої ваги, який визначався як відношення частки жінок від їх загального числа у відповідній групі до частки чоловіків (також, від їх загального числа у групі) за заданим полем аналізу. На основі цього коефіцієнта введені поняття питомого паритету та питомої асиметрії. В результаті проведення дослідження встановлені відношення характерних ознак, що розкривають рівень розуміння різними статями науково-педагогічного складу факультету проблем щодо важливості забезпечення рівних можливостей обох статей у професійній самореалізації та можливостей поєднання професійних та сімейних обов’язків, з приводу оцінки власного розуміння змісту основних гендерних понять та відношення до поширення гендерних знань у підрозділі, щодо розуміння проблеми відображення гендерних пріоритетів у фінансуванні університету та визнання однакової участі чоловіків та жінок в прийнятті виробничих рішень, щодо врахування гендерної чутливості процедур при прийомі та відборі кадрів на всі види робіт, визнання гендерних стереотипів як найбільш «популярних» гендерно маркованих незручностей та інших проблем. The article analyzes the results of assessing the level of understanding among male and female participants of the educational process at the Faculty of Physics and Mathematics of the Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University regarding the social conditioning, diversity, and specificity of gender roles attributed to men and women. As part of the gender analysis of the faculty, a structured survey was conducted. Binary response matrices were created, contingency tables were constructed for quantitative analysis, and both statistical and qualitative analyses of the collected data were performed. For qualitative analysis, the coefficient of gender-specific weight was used, defined as the ratio of the proportion of women in a given group (relative to their total number) to the proportion of men in the same group according to a specified field of analysis. Based on this coefficient, the concepts of specific parity and specific asymmetry were introduced. The study identified correlations of characteristic features that reveal the degree of gender-based understanding among the academic staff regarding the importance of ensuring equal professional opportunities for both sexes, balancing professional and family responsibilities, understanding the content of basic gender concepts, and attitudes toward promoting gender awareness within the department. It also examined perceptions of gender priorities in university funding, recognition of equal participation of men and women in decision-making processes, sensitivity of hiring and recruitment procedures to gender factors, and acknowledgment of gender stereotypes as the most common sources of gender-related discomfort and inequality.
Гендерні виміри України: адаптація гендерних індексів на субнаціональний рівень
(КОД, 2025) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.
Монографія присвячена дослідженню складних гендерних індексів та їх адаптації до українських реалій. Вона має на меті обґрунтувати важливість складних гендерних індексів як інструменту для оцінки рівня гендерної рівності та формування ефективних управлінських рішень. Результати дослідження можуть бути використані для розробки політики, спрямованої на зменшення гендерних диспропорцій, як на національному, так і на регіональному рівнях. Монографія стане у нагоді науковцям, експертам у сфері соціальної політики, а також представникам державних органів влади та неурядових організацій, які працюють над розв’язанням проблем гендерної рівності. The monograph is devoted to the study of complex gender indexes and their adaptation to Ukrainian realities. It aims to substantiate the importance of complex gender indexes as tools for assessing the level of gender equality and for shaping effective management decisions. The results of the research can be used to develop policies aimed at reducing gender disparities at both the national and regional levels. The monograph will be useful for scholars, experts in social policy, as well as representatives of government institutions and non-governmental organizations working on gender equality issues.
Громадський контроль у структурі інституцій громадянського суспільства
(Національний центр «Мала академія наук України», 2020) Булгакова О. В.; Малік О. Д.; Bulhakova O. V.
Громадський контроль у будь-якій демократичній державі є однією з важливих гарантій недопущення узурпації влади, зловживань владою та використання її на шкоду суспільства та держави. Право громадян контролювати владу, надавати оцінку ефективності діяльності органів публічної влади на сьогодні визнається головним фактором реального утвердження принципу народовладдя та визначальним чинником сильної демократії у державі. В роботі громадський контроль розглянуто як форма соціального контролю , який має суттєвий вплив на публічну владу та є невід’ємною складовою громадянського суспільства. Громадський контроль як інституція громадянського суспільства спрямований, перш за все, на забезпечення громадянських прав і свобод в системі державно-владних повноважень в такий спосіб, який дозволить реалізовувати функції держави в умовах правової системи громадянського суспільства. Public control in any democratic state is one of the important guarantees of preventing usurpation of power, abuse of power and its use to the detriment of society and the state. The right of citizens to control the government, to provide an assessment of the effectiveness of public authorities, is currently recognized as the main factor in the real affirmation of the principle of people's rule and a determining factor of a strong democracy in the state. In the work, public control is considered as a form of social control, which has a significant impact on public power and is an integral part of civil society. Public control as an institution of civil society is aimed, first of all, at ensuring civil rights and freedoms in the system of state authorities in such a way that it will allow the implementation of state functions in the conditions of the legal system of civil society.
Державний контроль економіки: інструмент розвитку чи надлишкові перепони
(Національний центр «Мала академія наук України», 2020) Булгакова О. В.; Турик О. В.; Bulhakova O. V.; Turik O. V.
Економіка є основною складовою забезпечення державності будь-якої країни. Економічний розвиток країни є запорукою набуття авторитету на міжнародній політичній арені тому державний контроль в сфері економіки повинен забезпечувати сталий розвиток не тільки окремих підприємств і галузей, а дбати про загальний економічний розвиток кожного громадянина України. Актуальність забезпечення ефективного контролю (нагляду) зумовлюється тим, що останнім часом спостерігаються зниження виконавської дисципліни, недотримання вимог законодавства, а то й прямі правопорушення, що перешкоджає здійсненню ефективного державного управління та забезпеченню дотримання прав і свобод людини і громадянина. Державна політика в сфері контролю економіки має дуальний характер. Підгрунтям формування державної політики в сфері контролю економіки повинні бути саме запити суспільства на розвиток через забезпечення прав і свобод людини за умови постійного якісного покращення техніко-технологічної сфери та одночасного збереження соціо-екологічного оточення. The economy is the main component of ensuring the statehood of any country. The economic development of the country is the key to gaining authority in the international political arena, therefore, state control in the economic sphere should ensure the sustainable development of not only individual enterprises and industries, but also take care of the general economic development of every citizen of Ukraine. The urgency of ensuring effective control (supervision) is determined by the fact that recently there has been a decrease in executive discipline, non-compliance with the requirements of legislation, and even direct offenses, which hinders the implementation of effective state administration and ensuring compliance with the rights and freedoms of man and citizen. State policy in the sphere of economic control has a dual nature. The basis for the formation of state policy in the sphere of economic control should be precisely society's requests for development through the provision of human rights and freedoms, under the condition of constant qualitative improvement of the technical and technological sphere and the simultaneous preservation of the socio-ecological environment.
Математико-статистичні методи в гуманітарних дослідженнях
(Baltija Publishing, 2022) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.
У розділі описуються особливості застосування математико-статистичних методів для розрахунку індексу гендерного розвитку (Gender Development Index) та індексу гендерної нерівності (Gender Inequality Index) на субнаціональному рівні. У процесі дослідження застосовувалися визначення нульових та екстремальних значень масивів, агрегування даних з використанням середніх геометричних та середніх гармонійних величин, обрахунок показників зв’язків між масивами даних та ін. Результатами дослідження встановлено. Коректування бази показників для визначення індексу гендерного розвитку дозволило вдосконалити методику адаптації розрахунку цього індексу до регіональної специфіки. Апробація зазначеної методики для регіонів України дасть можливість уточнити GDI для кожного окремо взятого регіону і, відповідно, врахувати регіональні особливості при реалізації різноманітних соціально-економічних програм розвитку людського потенціалу з урахуванням гендерного фактору. Розширення бази показників визначення індексу гендерної нерівності дозволило створити нову методику регіональної адаптації GII. Апробація зазначеної методики на прикладі Кіровоградської області дасть можливість уточнити в порівнянні з розрахунком за базовою методикою показник GII і, як наслідок, підготувати більш об’єктивні політичні, економічні і соціальні рекомендації в контексті розвитку людського потенціалу з урахуванням гендерного фактору. The section describes the specifics of applying mathematical and statistical methods to calculate the Gender Development Index (GDI) and the Gender Inequality Index (GII) at the subnational level. The research involved determining minimum and maximum array values, aggregating data using geometric and harmonic means, and calculating correlation indicators between data arrays, among other procedures. The study results confirmed that adjusting the set of indicators used to determine the Gender Development Index improved the methodology for adapting its calculation to regional contexts. The approbation of the proposed method for Ukrainian regions will make it possible to refine the GDI for each specific region and, accordingly, to take regional characteristics into account when implementing various socio-economic programs for human potential development, considering the gender factor. Expanding the indicator base for determining the Gender Inequality Index made it possible to develop a new methodology for regional adaptation of the GII. The approbation of this methodology, using Kirovohrad region as an example, allows for refining the GII values compared to the basic calculation method and, as a result, provides more objective political, economic, and social recommendations in the context of human potential development that consider gender aspects.
Прогностичний аналіз публікаційної активності науковців університетів України у контексті їх входження до рейтингу QS World University Rankings
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2020) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.
QS World University Rankings є одним із найавторитетніших рейтингів, що показує ефективність закладу вищої освіти порівняно з іншими. Наукометричний показник цитування, який визначає п’яту частину підсумкового результату, є досить важливим у названому рейтингу і розглядається як показник якості викладацького складу. Ураховуючи це, основною проблемою статті є вивчення перспективи розвитку цитованості науково-педагогічних працівників українських університетів для забезпечення входження до вказаного рейтингу більшої кількості ЗВО нашої держави. Розв’язання окресленої проблеми актуалізується через фактичну відсутність детального наукового аналізу індексування та цитування праць українських науковців, що публікуються у визнаних Міністерством освіти і науки України наукометричних базах. З метою проведення аналізу публікаційної активності вчених українських університетів використані математико-статистичні методи. Для побудови прогностичних моделей розвитку тенденцій публікаційної активності науково-педагогічних працівників вітчизняних ЗВО використовувався метод експоненційного згладжування за моделлю Хольта, яка показала найкращі показники узгодженості емпіричних даних та отриманих теоретичних моделей. Для аналізу публікаційної активності вчених університетів України у контексті врахування методології побудови рейтингу QS проведено відбір університетів за авторською методикою. У результаті дослідження вдалося визначити особливості динаміки розвитку публікаційної активності науково-педагогічних працівників українських університетів протягом останніх 9 років, головна з яких полягала у прискоренні темпів зростання цитування публікацій українських вчених з моменту переорієнтації на європейський досвід розвитку науки й освіти та, як наслідок, прийняття Кабінетом Міністрів України змін до умов провадження освітньої діяльності. Крім того, прогнозування показників цитування наукових праць учених ЗВО України на 2021–2023 роки, які враховуються у 5-й частині розрахунку рейтингу QS за його методикою (нормована кількість цитувань, отриманих статтями університету за 5 років за даними бази Scopus у розрахунку на одного викладача), показало, що для українських університетів недостатність цього показника є досить серйозною проблемою у контексті конкуренції з закордонними університетами. Для її розв’язання як на державному рівні, так і на рівні закладів вищої освіти України слід розробити заходи дієвої підтримки публікаційної активності університетської науки. QS World University Rankings is one of the most prestigious rankings showing the effectiveness of the institutions of higher education in comparison to others. The scientometric citation rate that determines one-fifth of the final score is quite important in this ranking and is considered an indicator of the quality of the teaching staff. With this in mind, the main problem of the article is to study the tendencies of citations for the research and teaching staff from Ukrainian universities, to ensure entry for more Ukrainian universities into this ranking. The problem is a topical one, as there seems to be no detailed scientific analysis devoted to indexing and citing the works of the Ukrainian scientists, published in scientometric databases recognized by the Ministry of Education and Science of Ukraine. To solve the problem, mathematical and statistical methods were used in analyzing the publication activity of researchers from Ukrainian universities. For construction of prognostic models of the tendencies in the publication activity of the research and teaching staff from higher educational institutions of Ukraine, the method of exponential smoothing according to the Holt model was used, which showed the best consistency indicators for the empirical data and the obtained theoretical models. To analyze the publication activity of Ukrainian universities from the perspective of the QS rating methodology, the universities were selected using the authors’ methods. Results of the study allowed the authors to determine the peculiarities of the dynamics of publication activity of research and teaching staff from Ukrainian universities over the last 9 years. The main peculiarity was the accelerating growth of citations of Ukrainian research and teaching staff from the moment of reorientation to the European experience in research and education, with the resulting change in the terms of performing education activities, effected by Cabinet of Ministers of Ukraine. In addition, forecasting of citation indexes of scientific papers by researchers from higher educational institutions of Ukraine in 2021–2023, which are taken into account in the 5th part of the calculation of QS rating by its method (normalized number of citations received by university articles for 5 years according to the Scopus database per 1 teacher), shows that this indicator is a very serious problem for Ukrainian universities in the context of competition with foreign universities. For its solution, measures should be developed both at the government level and at the level of higher education institutions of Ukraine to effectively support the publication activity of the university research.
Прогностичний аналіз індексу глобального гендерного розриву для України
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2022) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.
У статті проведено дослідження для України часових рядів індексу глобального гендерного розриву (ІГГР), який розраховується за методологією Всесвітнього економічного форуму з 2006 року, та його складових показників протягом 2006–2022 рр., а також спрогнозовано значення ІГГР на 2023-2025 роки. Виявлено, що сфера економічної участі та можливостей характеризується стабільним покращенням лише одного з п’яти показників, а саме, показника купівельної спроможності на одну особу населення у контексті гендерної рівності. Саме цей показник впливає (і швидше за все й далі впливатиме) на значення ІГГР. Сфера освіти в Україні дає можливість перебувати на першому місці за всіма її складовими протягом усього періоду. Показники сфери здоров’я через їх високі рейтингові місця також не впливатимуть у майбутньому на рейтингові місця України. Найбільший вплив на рейтингове місце України за ІГГР справляє сфера розширення політичних можливостей. Тут спостерігається повільне збільшення представництва жінок у парламентів, останні вісім років трохи покращилася ситуація з представництвом жінок на міністерських посадах і поки що незмінна ситуація з показником “Роки з жінкою/чоловіком на чолі держави (останні 50)”. Після проведення аналізу складових загального та нормованого рейтингів країн за ІГГР у статті зроблено висновок, що за швидкістю подолання гендерної нерівності Україна значною мірою поступається іншим країнам світу. Крім того, авторами визначені ті сфери політичних та соціальних рішень, які напряму впливатимуть на покращення ситуації з гендерною рівністю. Це сфера економічної участі й можливостей, яка характеризується стабільним покращенням паритету купівельної спроможності на одну особу населення у контексті гендерної рівності, та сфера розширення політичних можливостей. Дослідження прогнозу ІГГР та рейтингових місць для України на найближчі три роки дало можливість зробити припущення про повільне підвищення показника ІГГР до 0,722 та про стабілізацію нормованого рейтингу України на рівні 50-го місця. The article carried out a study for Ukraine of the time series of the Global Gender Gap Index (GGGI), which has been calculated using the methodology of the World Economic Forum since 2006, as well as the time series of its composite indicators during 2006–2022 and forecasting the GGGI indicator for our country for the next three years . It is found that the sphere Economic Participation and Opportunity is characterized by a stable improvement in the indicator of PPP per capita in the context of gender equality . It is this indicator that influences, and most likely will continue to influence the value of the GGGI itself . Sphere Educational Attainment gives us the opportunity to be in 1st place in all of its indicators throughout the entire period . Indicators of the Health and Survival sphere due to their high rating positions will also not affect the rating positions of Ukraine in the future . The most significant influence on the rating place of Ukraine according to the GGGI indicator has the sphere of Political Empowerment . Here we observe a slow increase in the representation of women in parliament, the situation with the representation of women in ministerial positions has slightly improved over the past 8 years, and so far the situation has not changed for indicator Years with female head of state (last 50) .After analyzing the GGGI and its normalized indicators for countries, the article concluded that the speed of overcoming gender inequality in Ukraine is not more, but rather slower than the speed of overcoming it in other countries of the world . In addition, the authors identified those areas of political and social decisions that will directly affect the improvement of the situation with gender equality . These are Economic Participation and Opportunity sphere, which is characterized by a steady improvement in PPP per capita in the context of gender equality, and the Political Empowerment sphere .The study of the forecast of GGGI indicators and rating places for Ukraine for the next three years made it possible to make an assumption about the slow increase in the IGGR indicator to 0 .722 and about the stabilization of the normalized rating of Ukraine at the level of 50th place .
Публікаційна активність учених педагогічних університетів України (2010–2020 рр.) через призму баз даних Scopus та Web of Science
(Наука та наукознавство, 2021) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.
Мета статті – визначити особливості та динаміку публікаційної активності вчених педагогічних університетів України за показниками наукометричних баз даних Scopus та Web of Science протягом другого десятиріччя ХХІ століття. Авторами обрано генеральну сукупність педагогічних університетів України, профілі яких представлено принаймні в одній з баз даних – Scopus або Web of Science, та з використанням математико-статистичних методів проаналізовано загальну кількість проіндексованих публікацій, загальну кількість цитувань, h-індекс та структуру основних напрямів наукового пошуку вчених з педагогічних університетів станом на кінець вересня 2020 року. Крім того, для кожного педагогічного університету за базою Web of Science проаналізовано вищеназвані характеристики у вигляді часового ряду його публікаційної активності за останні 10 років. В результаті виявлено, що між основними загальними показниками педагогічних університетів у названих наукометричних базах даних існує значущий зв’язок як всередині баз, так і між ними. Аналіз індексування досліджень учених педагогічних університетів обома базами даних продемонстрував різне ставлення менеджменту компаній-постачальників послуг до розширення охоплення публікацій вчених. Аналіз динамічних рядів показників публікаційної активності вчених із педагогічних університетів протягом 2010–2020 років показав, що з 2015 року кількість проіндексованих публікацій та показники індексування посилань за базою даних Web of Science у більшості педагогічних університетів різко зросли через запровадження вимоги щодо наявності індексованих базами праць науковців як обов’язкової ліцензійної умови та початок індексування базою даних Web of Science ряду нових українських наукових видань з гуманітарних, педагогічних та міждисциплінарних проблем. Крім того виявлено, що статті науковців педагогічних університетів, які були опубліковані протягом досліджуваного періоду, по-різному вплинули на формування ядра h-індексу в конкретних університетах. The aim of the article is to determine the features and dynamics of the publication activity of scientists of pedagogical universities in Ukraine using indicators of scientometric databases Scopus and Web of Science over the second decade of the 21th century. For this purpose, a general population of Ukrainian pedagogical universities was formed, which profiles were presented in at least one of the databases, Scopus and Web of Science, and the total number of indexed publications, the total number of citations, h-index and the structure of the main research areas of scientists from pedagogical universities was analyzed by mathematical and statistical methods as of the end of September 2020. In addition, the above mentioned characteristics were analyzed by Web of Science in form of time series of the publication activity over the last 10 years for each pedagogical university on the basis of Web of Science. As a result, a significant correlation was found between the main general indicators of pe dagogical universities in these scientometric databases, both between the indicators within the databases and between them. The analysis of indexing the research conducted by pedagogical university scientists by each of the databases showed different approaches by the service provides’ management to the expansion for the publication coverage. An analysis of the time series on publication activity of the scientists from pedagogical universities over 2010–2020 showed that since 2015 the number of indexed publications and indicators of indexing links measured by Web of Science have grown in most part of pedagogical universities because of the enforced requirement for the existence of indexed works of scientists as a mandatory license condition, and because Web of Science database started indexing a number of new Ukrainian scientific editions on humanitarian, pedagogical and interdisciplinary issues. Also, it was revealed that the articles of scientists from pedagogical universities, which have been published during the period under study, had university-specific impact on the formation of the nucleus of the h-index.
Регіональний аналіз участі закладів вищої освіти України в конкурсах наукових проєктів 2023 року: ефективність та фактори впливу
(Державна служба статистики України; Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Луньова М. В.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.; Lunyova M. V.
Для закладів вищої освіти (ЗВО) України стає дедалі актуальнішою організація інноваційної діяльності, що охоплює, зокрема, отримання грантів на виконання досліджень та робіт, участь у конкурсах наукових проєктів, підготовку на цій основі наукових кадрів високої кваліфікації. Особливого значення це набуває в контексті розвитку регіонів нашої держави, де університетська наукова діяльність є одним з визначальних факторів інноваційного розвитку територій. Тому метою дослідження є проведення регіонального аналізу участі ЗВО України в конкурсах наукових проєктів 2023 року для визначення ефективності та факторів впливу на таку діяльність. У ході дослідження проаналізовані офіційні результати рейтингування ЗВО України за ефективністю їх участі в головних конкурсах наукових проєктів (міжнародних і вітчизняних), що проводились у 2023 році. За результатами кореляційного аналізу виявлений зв’язок між кількісними показниками рейтингу ЗВО й такими факторами, як h-індекс закладу в базі Scopus, кількість статей у базі Scopus протягом 2019–2023 рр., штат викладачів у 2023 році, досвід участі у проєктах Erasmus+ КА2, кількість проєктів Erasmus+ КА2 у циклі 2014–2020 років, сумарне фінансування за проєктами Erasmus+ КА2 у циклі 2014-2020 рр., кількість іноземних ЗВО партнерів за проектами Erasmus+ КА2 у циклі 2014–2020 рр. Подальша побудова багатофакторної моделі регресії дала можливість виявити значний вплив на позицію ЗВО в загальному рейтингу таких факторів: кількість статей у базі Scopus за 2019–2023 рр., кількість проєктів Erasmus+ КА2 у циклі 2014–2020 рр., штат викладачів у 2023 році. Аналіз відмінностей між приватними та державними ЗВО в контексті їхньої участі в конкурсах наукових проєктів 2023 року проводився із застосуванням непараметричного критерія Краскела – Уолліса і виявив, що такі відмінності статистично відсутні. Ефективність участі ЗВО регіонів у конкурсах наукових проєктів 2023 року оцінювалася за кількісними та якісними параметрами. Кількісний аналіз показав відсутність значущої кореляції між кількістю ЗВО регіону, в яких реалізуються проєкти, та середньою позицією ЗВО регіону в загальному рейтингу. Якісний аналіз дав можливість виділити регіони-лідери організації проєктної діяльності в Україні – це Тернопільська область, а також Львівська, Одеська, Харківська, Полтавська та Сумська області. Вважаємо доцільним повернутися до тематики дослідження після накопичення даних для аналізу як мінімум п’ятирічного часового ряду для виявлення тенденцій участі ЗВО України в конкурсах наукових проєктів. The organization of innovative activities is becoming more and more relevant for the Higher Education Institutions (HEIs) of Ukraine – obtaining grants for research and works, participation in lots, training highly qualified scientists on this basis. This is especially important in the context of the development of the regions of our country, where university scientific activity is one of the significant factors in the innovative development of territories. Therefore, the purpose of our research is to conduct a regional analysis of the participation of higher education institutions of Ukraine in scientific project competitions in 2023 to determine the effectiveness and factors influencing such activity .For the purpose of the study, the official results of rating the effectiveness of higher education institutions of Ukraine in the main competitions of scientific projects (international and domestic), which were conducted based on the results of the universities’ activities in 2023, were analyzed. As a result of the correlation analysis, a relationship between the quantitative indicators of the rating of higher education institutions and such factors as the h-index of the institution in the Scopus database, the number of articles in the Scopus database during 2019–2023, the staff of teachers in 2023, the experience of participating in Erasmus+ projects was revealed KA2, number of Erasmus+ KA2 projects in the 2014–2020 cycle, total funding under Erasmus+ KA2 projects in the 2014-2020 cycle, number of foreign higher education institutions partners under Erasmus+ KA2 projects in the 2014–2020 cycle . Further construction of a multivariate regression model made it possible to reveal a significant influence on the position of higher education institutions in the overall ranking of the following factors: the number of articles in the Scopus database for 2019–2023, the number of Erasmus+ KA2 projects in the 2014–2020 cycle, the number of teachers. The analysis of the differences between private and public higher education institutions in the context of their participation in scientific project competitions in 2023 was carried out using the non-parametric Kruskall – Wallis test and revealed that such differences for private and public higher education institutions are statistically absent .We evaluated the effectiveness of regional higher education institutions’ participation in scientific project competitions in 2023 based on quantitative and qualitative parameters. Quantitative analysis showed the absence of a significant correlation between the number of HEIs in the region, in which projects are implemented, and the average position of HEIs in the region in the overall rating. Qualitative analysis made it possible to identify the leading regions of the organization of project activities in Ukraine – HEIs of Ternopil region, as well as HEIs of Lviv, Odesa, Kharkiv, Poltava and Sumy regions. We consider it expedient to return to the topic of the study after accumulating data for the analysis of at least a 5-year time series to identify trends in the participation of higher education institutions of Ukraine in scientific project competitions.

Переглянути

Перегляд Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика (Demography, labor economics, social economics and politics) (08.00.07) за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування