Міжнародне право (International law) (12.00.11)

Постійне посилання на фонд

https://rep.dnuvs.ukr.education/handle/123456789/28

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 16 з 16

Міжнародно-правові стандарти прав людини
(Донецький державний університет управління , 2006) Шульга А. О. (у співавторстві ); Shulga A. O. (with the second author)
Навчально-методичний посібник складено за вимогами кредитно-модульної системи і містить вступ, юридичну характеристику дисципліни, її роль і місце у навчальному процесі, мету вивчення дисципліни, тематичний план, критерії оцінювання студентів, лекції до змістових модулів, плани семінарських, практичних занять, таблиці, тестові завдання, які складені відповідно до навчального плану та має на меті оптимізувати самостійну роботу студентів (майбутніх магістрів права) сприяти більш глибокому та якісному засвоєнню матеріалу курсу «Міжнародно-правові стандарти прав людини. The educational methodical manual was compiled according to the requirements of the credit module system and contains an introduction, legal characteristics of the discipline, its role and place in the educational process, the purpose of studying the discipline, thematic plan, student evaluation criteria, lectures for content modules, plans for seminars, practical classes, tables, tests tasks that are compiled in accordance with the curriculum and aims to optimize the independent work of students (future masters of law) to promote a deeper and better assimilation of the material of the course "International legal standards of human rights
Методичні вказівки до вивчення нaвчальної дисципліни «Міжнародне право»
(Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 2017) Шульженко І. В.; Гігін О. В.; Shulzhenko I. V.; Hihin O. V.
Формування у студентів цілісного уявлення про міжнародне право як особливу самостійну правову систему, його структуру, предмет і суб'єктів, джерела та основні галузі; надання необхідних знань національних і міжнародно-правових актів, умінь та навичок правильного їх застосування; формування вмінь і навичок роботи з нормативно-правовими документами, їх грамотну класифікацію, вміння правильно використовувати юридичні терміни; формування наукового світогляду; визначення проблем, що виникають при його застосуванні та шляхи їх усунення. Formation of students' integral idea of international law as a special independent legal system, its structure, subject and subjects, sources and main fields; provision of the necessary knowledge of national and international legal acts, abilities and skills of their correct application; formation of skills and abilities to work with regulatory and legal documents, their competent classification, the ability to correctly use legal terms; formation of a scientific outlook; identification of problems arising in its application and ways to eliminate them.
Право на справедливий судовий захист в умовах євроінтеграційних процесів
(Донецький юридичний інститут МВС України, 2019) Ніколенко Л. М.; Nikolenko L.
У тезах розглядається право на справедливий судовий захист в умовах євроінтеграційних процесів. На підставі вищезазначеного можливо зробити висновок, що право на справедливий судовий захист є одним із основних прав на підставі якого забезпечуються всі інші права та яке об’єднує наступні елементи: доступність, публічність, незалежність, рівність учасників, розумність строку тощо. Theses consider the right to fair judicial protection in the context of European integration processes. Based on the above, it is possible to conclude that the right to fair trial is one of the basic rights based on which all other rights are ensured and which combines the following elements: accessibility, publicity, independence, equality of participants, reasonableness of the term, etc.
The law-enforcement system in the civil rights and freedoms protection system: the international comparative aspect
(Revista San Gregorio, 2020) Устінова-Бойченко Г.М.; Ustinova-Boichenko G.M.
The article focuses on the problem of place determination of law-enforcement agencies in the civil rights and freedoms protection system. The emphasis is given to the analysis of international legal instruments in this sphere, in particular: the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms; the International Covenant on Civil and Political Rights; the International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights; the EU Charter of Fundamental Rights. The article has proved that law enforcement agencies are mainly aimed at ensuring and protection of human and citizen civil rights and freedoms in all spheres of social relations. Their mission is to provide the rule of law and order as well as to effect the sovereign will of the state in the whole territory. At the same time, the law enforcement bodies are proved to have authority to use legal measures aimed at the limitation of civil rights and freedoms, and it is reflected at the level of international legal instruments. Also, it has been proved that at the level of national legislation, national governments must secure independently volumes, completeness, and boarders of measures undertook by law enforcement agencies to limit legally a number of civil rights. All such cases must be specified and written in laws in such a way as to avoid misunderstanding. The conclusion has been reached that limits, and measures applied by law enforcement authorities to restrict the civil rights, must be adaptive, flexible, and not so detailed in law but shown in protocols and standards of police work. Thus, it is important that efficiency and limits of the possible limitation of civil rights by law enforcement agencies are carried out under the control and monitoring on the part of Civil Society Institutes. Such monitoring and control are aimed at securing permanent correction of law enforcement actions model in the sphere of civil rights and freedoms protection.
Захист прав трудових мігрантів
(Донецький юридичний інститут МВС України, 2021) Ястремська Н.М.; Yaastremska N. M.
Міграції є невід’ємною частиною розвитку сучасних світових економічних процесів і полягають у переміщені людей, зміні місця проживання з певною метою. Найбільшого поширення набула трудова міграція, основною метою якої є пошук нового місця роботи та працевлаштування мігранта. Напрямки та масштаби трудових міграційних процесів можуть бути зумовлені великою кількістю чинників: економічних, політичних, військових, етнічних, освітніх, соціально-трудових, морально-психологічних, екологічних та ін. Право людини на здійснення міграцій та свобода вибору місця проживання закріплені у різноманітних міжнародних договорах. Migrations are an integral part of modern world development economic processes and consist in displaced people, change of residence for a specific purpose. Labor migration has become the most widespread, the main purpose of which is to find a new place of work and employ a migrant. The directions and scales of labor migration processes can be determined by a large number of factors: economic, political, military, ethnic, educational, social-labor, moral-psychological, environmental, etc. The human right to migrate and the freedom to choose a place of residence are enshrined in various international treaties.
Проблеми реалізації міграційної політики: українські реалії та застосування досвіду Європейського Союзу до їх вирішення
(Baltija Publishing, 2021) Ястремська Н. М.; Yastremska N. M.
Значна роль міграції в житті суспільства та держави полягає в її впливі на зовнішню і внутрішню політику, економічну і політичну стабільність та соціальну захищеність населення. Розробка ефективної міграційної політики, зводиться до вибору певних норм права, що мають врегулювати міграційні процеси і повинні стати частиною внутрішньої і зовнішньої політики держави, сприяти її соціально-економічному розвитку, національній безпеці, територіальній цілісності та захисту прав людей. Однією з умов становлення правової держави на сучасному етапі є визначення напрямів її міграційної політики, вдосконалення системи державного управління міграційними процесами відповідно до європейських та міжнародних стандартів у сфері реалізації прав людини. The significant role of migration in the life of society and the state lies in its influence on foreign and domestic policy, economic and political stability and social security of the population. The development of an effective migration policy boils down to the choice of certain legal norms that should regulate migration processes and should become part of the internal and external policy of the state, contribute to its socio-economic development, national security, territorial integrity and protection of people's rights. One of the conditions for the formation of a legal state at the current stage is the determination of the directions of its migration policy, improvement of the system of state management of migration processes in accordance with European and international standards in the field of human rights implementation.
Вимушена міграція та її вплив на ринок праці в Україні
(Наукові перспективи, 2022) Комарницька Г. О.; Ястремська Н. М.; Павленко Н. В.; Komarnytska H. O.; Yastremska N. M.; Pavlenko N. V.
Вимушена міграція виступає неконтрольованим явищем, так як часто в умовах небезпеки для життя та здоров'я у людини немає можливості повністю оцінити напрямок її переміщення та можливості для повноцінної організації свого життя на новому місці. Вперше Україна стикнулась із поняттям вимушеної міграції у 2014 році через анексію Автономної Республіки Крим та військово-політичного конфлікту на сході країни. Проте, у цьому випадку ситуацію вдалось оперативно взяти під контроль. Події останніх декількох місяців спричинили багатомільйонну хвилю вимушених мігрантів, які хаотично розмістились на півночі, центрі та заході України. У таких умовах закономірним є критичний вплив на всю економічну, соціальну, медичну та освітню сфери. Одним із найбільших викликів є її вплив на ринок праці в Україні, як джерело для отримання фінансових ресурсів громадян для забезпечення їх життєдіяльності. Відтак, у науковій статті розглянуто масштаби вимушеної міграції в 2014 році та ключові проблеми, якими вона супроводжувалась. Проведено порівняльну характеристику вимушеної та добровільної міграції. Досліджено статистику вимушеної міграції внаслідок збройної агресії держави-окупанта. Наведено класифікацію населених пунктів у країні, яка знаходиться в стані війни. Вивчено кількість населення до початку війни і після міграційної хвилі. Встановлено рівень заощаджень громадян на момент початку війни. Проаналізовано проблему вимушеної міграції, пов’язану із диспропорціями у рівні оплати праці та кількості робочих місць на ринку праці у регіонах походження та регіонах переміщення громадян. Проаналізовано для цих цілей середню заробітну плату в таких регіонах за 2019-2021 роки. Досліджено кількістю вакансій у регіональних центрах зайнятості та рівень безробіття у регіонах, куди прибуло найбільше вимушених мігрантів. Наведено основні проблеми на ринку праці України в умовах війни та окреслено шляхи їх вирішення. Встановлено перспективи зміни попиту на спеціалістів на ринку праці у поточних умовах Forced migration is an uncontrollable phenomenon, as often in conditions of danger to life and health a person is not able to fully assess the direction of its movement and the opportunity to fully organize their lives in a new place. Ukraine first encountered the notion of forced migration in 2014 due to the annexation of the Autonomous Republic of Crimea and the military-political conflict in the east of the country. However, in this case the situation was quickly brought under control. The events of the last few months have caused a multimillion-dollar wave of forced migrants to settle chaotically in northern, central and western Ukraine. In such conditions, a critical impact on the entire economic, social, medical and educational spheres is natural. One of the biggest challenges is its impact on the labor market in Ukraine, as a source of financial resources for citizens to ensure their livelihoods. Thus, the scientific article examines the scale of forced migration in 2014 and the key problems that accompanied it. A comparative characterization of forced and voluntary migration is carried out. The statistics of forced migration due to the armed aggression of the occupying power are studied. The classification of settlements in a country at war is given. The population before the war and after the migration wave was studied. The level of savings of citizens at the time of the war has been established. The problem of forced migration related to disparities in the level of wages and the number of jobs in the labor market in the regions of origin and regions of movement of citizens is analyzed. For these purposes, the average salary in such regions for 2019-2021 is analyzed. The number of vacancies in regional employment centers and the unemployment rate in the regions with the largest number of forced migrants were studied. The main problems in the labor market of Ukraine during the war are presented and ways to solve them are outlined. Prospects for changing the demand for specialists in the labor market in the current conditions have been established.
Особливості правового регулювання міжнародних міграційних процесів та практика їх впровадження в Україні
(Гельветика, 2022) Ястремська Н. М.; Топчій Г. С.; Матвійчук М. А.; Yastremska N. M.; Topchii H. S.; Matviichuk M. A.
У статті розкриті питання правового регулювання міжнародних міграційних процесів та практики їх впровадження в Україні. Визначено що протягом останніх десятиліть Україна була одним із найактивніших учасників процесу трудової міграції. До повномасштабної війни в Україні міграційна політика була формальною і «не зацікавленою в поверненні наших громадян», однак позитивні зміни відбулися з отриманням Україною статусу кандидата в ЄС та підготовкою до подальшого вступу до ЄС. Незважаючи на значні відмінності в національній міграційній політиці між країнами ЄС, все більше з’являються транснаціональні підходи до регулювання міграції населення, що базуються на гнучких моделях взаємодії між державами-членами та концепції «м’якого права». Виявлено, що важливим учасником системи ООН, що впливає на регулювання міграції, є Міжнародна організація з міграції (МОМ). Діяльність МОМ в Україні здійснюється на підставі Угоди між Кабінетом Міністрів України та Міжнародною організацією з міграції щодо статусу Міжнародної організації з міграції в Україні та співробітництва у сфері міграції від 3 грудня 1999 р. З’ясовано, що Україна та ЄС підписали угоду про співпрацю в рамках Європейської міграційної мережі, що виступило додатковим інструментом для синхронізації міграційної політики України та ЄС. Відповідно до Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 року, міграція українців з метою працевлаштування за кордоном, особливо в прикордонних регіонах, збільшилася. Визначено, що значний вплив на міграційну ситуацію в Україні мають такі категорії громадян, як внутрішньо переміщені особи із зон тимчасової окупації та регіонів, де ведуться бойові дії. Розглянуто ключові аспекти додаткового протоколу до Угоди про співробітництво між Міністерством соціальної політики України та Міжнародною організацією з міграції (МОМ), підписаної 12 лютого 2018 року. Встановлено, що уряду України необхідно терміново провести міграційну реформу, враховуючи закордонний досвід та пропозиції щодо впровадження соціальних стандартів в Україні, основна мета якої полягає у поверненні трудових мігрантів та переміщених осіб, які втекли від війни, на батьківщину шляхом гарантування безпеки та підвищення рівня життя населення. The article discusses the issues of legal regulation of international migration processes and the practice of their implementation in Ukraine. It was determined that during the last decades, Ukraine was one of the most active participants in the process of labor migration. Before the full-scale war in Ukraine, the migration policy was formal and "not interested in the return of our citizens", but positive changes took place when Ukraine received the status of a candidate for the EU and preparations for further accession to the EU. Despite significant differences in national migration policies between EU countries, transnational approaches to regulating population migration are increasingly emerging, based on flexible models of interaction between member states and the concept of "soft law". It was revealed that the International Organization for Migration (IOM) is an important member of the UN system that affects migration regulation. IOM activities in Ukraine are carried out on the basis of the Agreement between the Cabinet of Ministers of Ukraine and the International Organization for Migration on the status of the International Organization for Migration in Ukraine and cooperation in the field of migration dated December 3, 1999. It was found that Ukraine and the EU signed an agreement on cooperation within the framework of the European Migration Network, which served as an additional tool for synchronizing the migration policy of Ukraine and the EU. According to the State Migration Policy Strategy of Ukraine for the period until 2025, the migration of Ukrainians for the purpose of employment abroad, especially in the border regions, has increased. It was determined that such categories of citizens as internally displaced persons from the zones of temporary occupation and regions where hostilities are taking place have a significant impact on the migration situation in Ukraine. Key aspects of the additional protocol to the Cooperation Agreement between the Ministry of Social Policy of Ukraine and the International Organization for Migration (IOM), signed on February 12, 2018, were considered. It is established that the government of Ukraine urgently needs to carry out a migration reform, taking into account foreign experience and proposals for the implementation of social standards in Ukraine, the main purpose of which is to return labor migrants and displaced persons who fled the war to their homeland by guaranteeing security and raising the standard of living of the population .
СТАН ДОТРИМАННЯ МІЖНАРОДНИХ НОРМ І СТАНДАРТІВ ПОВОДЖЕННЯ З ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИМИ ПІД ЧАС ВІЙНИ В УКРАЇНІ
(Міністерство внутрішніх справ України, 2022) Шильке К. А.; Озерна І. В.; Shylke K. A.; Ozerna I. V.
Сьогодні в світі діє система принципів міжнародного права, що встановлюють основоположні цінності, які не повинні порушуватися у воєнних конфліктах. На міжнародному рівні виробилася значна нормативнабаза правового регулювання воєнних дій, яка є потужним регулятором відносин та гарантує певний рівень безпеки на міжнародному рівні та гарантії статусу військовополонених [1,с. 218]. Сучасну нормативну правову базу захисту прав людини в збройних конфліктах формує ціла низка міжнародних актів. Україна ратифікувала Женевську Конвенцію в 1954 році, а Додаткові протоколи І і ІІ до неї – 25 січня 1990 р. Міжнародне гуманітарне право є одним із найпотужніших інструментів, за допомогою яких відбувається забезпечення безпеки і гідності людей під час воєнних дій. Отже, виконавча влада несе основну відповідальність за належну імплементацію та дотримання зобов’язань України з міжнародного гуманітарного права, після того як Верховною Радою України ратифіковано відповідні міжнародні договори з гуманітарного права. Виконання взятих Україною міжнародних зобов’язань та забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права у процесі ведення воєнних дій щодо військовополонених їх прав та відповідальності є обов’язковими [1, с. 223]. Today, a system of international principles operates in the world rights that establish fundamental values that should not be violated in military conflicts. At the international level, a significant regulatory framework has developed the basis of legal regulation of military actions, which is a powerful regulator of relations and guarantees a certain level of security at the international level and guarantees the status of prisoners of war [1, p. 218]. The modern normative legal framework for the protection of human rights in armed conflicts is formed by a number of international acts. Ukraine ratified the Geneva Convention in 1954, and Additional Protocols I and II to it on January 25, 1990. International humanitarian law is one of the most powerful tools used to ensure the safety and dignity of people during hostilities. Therefore, the executive power bears the main responsibility for the proper implementation and observance of Ukraine's obligations under international humanitarian law, after the Verkhovna Rada of Ukraine has ratified the relevant international treaties on humanitarian law. The fulfillment of international obligations undertaken by Ukraine and ensuring compliance with the norms of international humanitarian law in the process of conducting military operations regarding prisoners of war and their rights and responsibilities are mandatory [1, p. 223].
Особливості правового статусу поліцейського в умовах міжнародного воєнного конфлікту.
(Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 2023) Кравченко І.М.; Kravchenko I. М.
Кравченко І.М. Особливості правового статусу поліцейського в умовах міжнародного воєнного конфлікту. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 2023. Вип. 1 (101). - С. 115-130.
Міжнародно-правові аспекти забезпечення прав людини
(Криворізький навчально-науковий інститут Донецького державного університету внутрішніх справ, 2023) Ястремська Н. М.; Yastremska N. M.
Проголошенні стандарти з прав людини передували появі великої кількості взаємопов’язаних та доповнюючих універсальних та регіональних договорів, що їх гарантують та передбачають відповідні зобов’язання держав та в окремих випадках недержавних суб’єктів в цій сфері. Більшість нормативних документів з прав людини містять посилання на Загальну декларацію прав людини. Міжнародні нормативно-правові акти про права людини містять в собі певні міжнародні гарантії прав особистості, тобто вони виступають системою універсальних міжнародних способів захисту прав і свобод людини правового характеру, які закріплені у міжнародних договорах (деклараціях, конвенціях, пактах, договорах тощо). Універсальність міжнародно-правових документів полягає в тому, що вони включають комплекс основних прав та свобод, які в поєднанні з конституційними правами повинні забезпечити нормальну життєдіяльність людини. Proclaimed human rights standards preceded the emergence of a large number of interrelated and complementary universal and regional treaties, which are guaranteed and provided for by the respective obligations of states and, in some cases, non-state actors in this area. Most normative documents on human rights contain references to the Universal Declaration of Human Rights. International normative legal acts on human rights contain certain international guarantees of individual rights, i.e. they act as a system of universal international ways of protecting rights and human freedoms of a legal nature, which are enshrined in international treaties (declarations, conventions, pacts, treaties, etc.). The universality of international legal documents lies in the fact that they include a set of basic rights and freedoms, which, in combination with constitutional rights, should ensure the normal life of a person.
Заборона катування – одне із фундаментальних принципів забезпечення прав людини
(Льотна академія Національного авіаційного університету, 2023) Ястремська Н. М.; Журавель О. Я.; Yastremska N. M.; Zhuravel O. Ya.
Умови сьогодення, коли в Україні введено воєнний стан, а на частинні територій відбуваються активні бойові дії, підняли на поверхню проблему щодо катування і жорстокого ставлення до громадян та військовополонених. Вивчення та аналіз законодавства з прав людини в частині заборони катування або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання, дозволяє детально вивчити дане питання і активізувати та спрямувати зусилля міжнародної спільноти та Європейських держав на подолання цієї проблеми та дотримання норм міжнародного права. Правоохоронні органи, які здійснюють кримінальне судочинство, мають у своїй діяльності керуватися внутрішньодержавним законодавством, означеними положеннями міжнародно-правових актів, ратифікованих Україною, що здебільшого знаходять своє практичне втілення та вираз у прецедентному праві Європейського Суду з прав людини. У своїх рішеннях ЄСПЛ відображає одну з фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Отже, катування та інші жорстокі види, що принижують гідність особи, розглядаються міжнародним товариством як грубі порушення прав людини і є імперативною нормою, що не передбачає винятків. Today's conditions, when martial law has been introduced in Ukraine, and active hostilities are taking place in parts of the territory, have brought to the surface the problem of torture and cruel treatment of citizens and prisoners of war. The study and analysis of human rights legislation in terms of the prohibition of torture or inhuman or degrading treatment or punishment allows for a detailed study of this issue and to activate and direct the efforts of the international community and European states to overcome this problem and comply with the norms of international law. Law enforcement agencies conducting criminal proceedings must be guided in their activities by domestic legislation, specified provisions of international legal acts ratified by Ukraine, which mostly find their practical implementation and expression in the case law of the European Court of Human Rights. In its decisions, the European Court of Human Rights reflects one of the fundamental values of a democratic society. Therefore, torture and other cruel forms that degrade the dignity of a person are considered by the international community as gross violations of human rights and are an imperative norm that does not provide for exceptions.
Міжнародні стандарти поводження з полоненими в Україні в умовах воєнного стану
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Шильке К. А.; Озерна І. В.; Shylke K. A.; Ozerna I. V.
Сьогодні в світі діє система принципів міжнародного права, що встановлюють основоположні цінності, які не повинні порушуватися у воєнних конфліктах. На міжнародному рівні виробилася значна нормативна база правового регулювання воєнних дій, яка є потужним регулятором відносин та гарантує певний рівень безпеки на міжнародному рівні та гарантії статусу військовополонених. Сучасну нормативну правову базу захисту прав людини в збройних конфліктах формує ціла низка міжнародних актів. Україна ратифікувала Женевську Конвенцію в 1954 році, а Додаткові протоколи І і ІІ до неї – 25 січня 1990 р. Міжнародне гуманітарне право є одним із найпотужніших інструментів, за допомогою яких відбувається забезпечення безпеки і гідності людей під час воєнних дій. Отже, виконавча влада несе основну відповідальність за належну імплементацію та дотримання зобов’язань України з міжнародного гуманітарного права, після того як Верховною Радою України ратифіковано відповідні міжнародні договори з гуманітарного права. Виконання взятих Україною міжнародних зобов’язань та забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права у процесі ведення воєнних дій щодо військовополонених їх прав та відповідальності є обов’язковими. Today in the world there is a system of principles of international law that establish fundamental values that should not be violated in military conflicts. At the international level, a significant regulatory framework for the legal regulation of military operations has been developed, which is a powerful regulator of relations and guarantees a certain level of security at the international level and guarantees of the status of prisoners of war. The modern normative legal framework for the protection of human rights in armed conflicts is formed by a number of international acts. Ukraine ratified the Geneva Convention in 1954, and Additional Protocols I and II to it on January 25, 1990. International humanitarian law is one of the most powerful tools used to ensure the safety and dignity of people during hostilities. Therefore, the executive power bears the main responsibility for the proper implementation and observance of Ukraine's obligations under international humanitarian law, after the Verkhovna Rada of Ukraine has ratified the relevant international treaties on humanitarian law. The fulfillment of international obligations undertaken by Ukraine and ensuring compliance with the norms of international humanitarian law in the process of conducting military operations regarding prisoners of war, their rights and responsibilities are mandatory.
Міжнародне право та воєнний стан: обмеження та обов’язки держав
(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Ястремська Н. М.; Yastremska N. M.
Поточний збройний конфлікт в Україні продемонстрував недієвість норм міжнародного гуманітарного права у сучасних умовах. Порушення цих норм з боку російської федерації характеризуються надзвичайним масштабом та жорстокістю. Методи та засоби війни, що застосовує російська федерація на території України, є забороненими, а насильство над цивільним населенням, жінками та дітьми – нічим не виправданим. Міжнародне гуманітарне право не сприяє значному покращенню ситуації та потребує оновлення у відповідності до характеру сучасних збройних протистоянь. Метою роботи є визначення поточного положення України щодо забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права та виявлення ключових проблем у цій сфері. В дослідженні було використано методи аналізу та синтезу, контент-аналіз та формально-юридичний метод. В результаті проведеного дослідження було розкрито сутність міжнародного гуманітарного права в умовах збройних конфліктів. Наведено основні документи, у яких містяться основоположні норми міжнародного гуманітарного права, зокрема, це Женевські та Гаазькі конвенції. Охарактеризовано масштаби та форми російського свавілля на території України. Зауважено найбільш серйозні злочини, що були скоєні російською федерацією всупереч нормам міжнародного права. Виявлено ключові проблеми, які пояснюються недієвість норм міжнародного гуманітарного права у ході сучасних збройних конфліктів, зокрема – гібридної війни. Надано визначення гібридної війни та окреслено причини недієвості норм міжнародного гуманітарного права у її умовах. Охарактеризовано напрями імплементації міжнародного гуманітарного права у національну законодавчу базу України та окреслено напрями подальшого наукового пошуку. Практична цінність дослідження полягає в огляді поточного стану щодо порушення норм міжнародного гуманітарного права з боку російської федерації в Україні, а також можливих напрямів для імплементації міжнародного гуманітарного права у національну законодавчу базу України. The current armed conflict in Ukraine has demonstrated the ineffectiveness of the norms of international humanitarian law in modern conditions. Violations of these norms by the Russian Federation are characterized by extreme scale and brutality. The methods and means of war used by the Russian Federation on the territory of Ukraine are prohibited, and the violence against the civilian population, women and children is not justified. International humanitarian law does not contribute significantly to improving the situation and needs to be updated in accordance with the nature of modern armed conflicts. The purpose of the work is to determine the current position of Ukraine regarding compliance with the norms of international humanitarian law and to identify key problems in this area. The research used the methods of analysis and synthesis, content analysis and formal legal method. As a result of the conducted research, the essence of international humanitarian law in the conditions of armed conflicts was revealed. The main documents containing the fundamental norms of international humanitarian law are given, in particular, these are the Geneva and Hague Conventions. The scope and forms of Russian arbitrariness on the territory of Ukraine were characterized. The most serious crimes committed by the Russian Federation in violation of the norms of the Geneva and Hague Conventions were noted. The key problems that explain the ineffectiveness of the norms of international humanitarian law in the course of modern armed conflicts, in particular - hybrid war, have been identified. The definition of a hybrid war is given and the reasons for the ineffectiveness of the norms of international humanitarian law in its conditions are outlined. The directions of implementation of international humanitarian law into the national legislative base of Ukraine are characterized and the directions of further scientific research are outlined. The practical value of the study lies in the overview of the current state of violations of international humanitarian law by the Russian Federation in Ukraine, as well as possible directions for the implementation of international humanitarian law in the national legislative framework of Ukraine.
Нострифікація – необхідна умова створення єдиного європейського освітнього простору: можливості для України
(Київський фаховий коледж туризму та готельного господарства, 2024) Ястремська Н.; Yastremska N.
Тези присвячені висвітленню проблеми нострифікації як важливої умови створення єдиного європейського освітнього простору. Цей процес передбачає визнання документів про вищу освіту, вчені звання та наукові ступені, що видаються органами атестації інших країн. Здійснюється шляхом надання відповідними органами державної влади таких академічних та/або професійних прав, які мають власники документів України про вищу освіту, вчені звання та наукові, ступені. Однією з найбільш нагальних проблем на шляху інтеграції науки та освіти України в європейський освітній простір на засадах Болонської декларації є обопільне визнання дипломів про вищу освіту в Україні та в країнах Європейського Союзу. Нострифікація є важливим чинником, який сприяє створенню та підтримці єдиного ринку праці всередині ЄС. Узгодження взаємного визнання дипломів забезпечується Маастрихтським договором, який регулює свободу руху осіб, свободу надання послуг та свободу заснування компаній в ЄС. Можна зробити висновок, що у контексті створення єдиного європейського освітнього простору, нострифікація є ключовим елементом, який дозволяє забезпечити свободу переміщення для студентів, викладачів та науковців в межах Європейського Союзу. Це важливо не лише для забезпечення доступу до кращих освітніх можливостей, але й для забезпечення конкурентоспроможності національних економік в умовах глобалізації. Theses are devoted to highlighting the problem of Nostrification as an important condition for the creation of a single European educational space. This process involves the recognition of documents on higher education, academic titles and scientific degrees issued by attestation bodies of other countries. It is carried out by granting the relevant state authorities such academic and/or professional rights that holders of Ukrainian documents on higher education, academic titles and scientific degrees have. One of the most urgent problems on the way to the integration of science and education of Ukraine into the European educational space on the basis of the Bologna Declaration is the mutual recognition of higher education diplomas in Ukraine and in the countries of the European Union. Nostrification is an important factor contributing to the creation and maintenance of a single labor market within the EU. Coordination of mutual recognition of diplomas is ensured by the Maastricht Treaty, which regulates the freedom of movement of persons, freedom to provide services and freedom of establishment of companies in the EU. It can be concluded that in the context of the creation of a single European educational space, nostrification is a key element that allows for freedom of movement for students, teachers and researchers within the European Union. This is important not only to ensure access to better educational opportunities, but also to ensure the competitiveness of national economies in the face of globalization.
Effectiveness of European Human Rights Protection Mechanisms in the Context of Military Operations
(Pakistan Society of Criminology, 2024) Yastremska N.; Horodetska M.; Shulga M.; Rega Iu.; Pidbereznykh I.; Ястремська Н.; Городецька М.; Шульга М.; Рега Ю.; Підберезних І.
It is important to have effective protection mechanisms that ensure that human rights are not violated in armed conflict. The aim of the study is to analyse the role and effectiveness of protective mechanisms used by European bodies and institutions to ensure human rights during military operations. The research employed formal logical, dialectical, logical semantic methods, as well as the method of comparative law. The study results show that the provisions of the Convention and international humanitarian law complement each other, providing comprehensive protection of persons during conflicts, not competing. The academic novelty is a thorough analysis of the relationship between the provisions of the Convention and international humanitarian law with an emphasis on the fundamental right to life in the context of military operations, using a historical analysis of the decisions of the ECHR in armed conflict. Важливо мати ефективні механізми захисту, які гарантують, що права людини не порушуються під час збройного конфлікту. Метою дослідження є аналіз ролі та ефективності захисних механізмів, що використовуються європейськими органами та інституціями для забезпечення прав людини під час військових дій. У дослідженні використано формально-логічний, діалектичний, логіко-семантичний методи, а також метод порівняльного правознавства. Результати дослідження свідчать, що положення Конвенції та міжнародного гуманітарного права доповнюють одне одного, забезпечуючи комплексний захист осіб під час конфліктів, а не конкуренції. Академічною новинкою є ґрунтовний аналіз співвідношення положень Конвенції та міжнародного гуманітарного права з акцентом на фундаментальне право на життя в контексті військових дій з використанням історичного аналізу рішень ЄСПЛ у збройних конфліктах.

Переглянути

Перегляд Міжнародне право (International law) (12.00.11) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування