Інформаційна безпека держави (State information security) (21.05.01)

Постійне посилання на фонд

https://rep.dnuvs.ukr.education/handle/123456789/1762

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 14 з 14

Кібербезпека: важлива складова національної безпеки України в умовах війни
(European Scientific Platform, 2023) Габорець О. А.; Haborets O. A.
У роботі розглянуто роль кібербезпеки як ключового елемента забезпечення національної безпеки України в умовах війни. Проаналізовано сучасні кіберзагрози, особливості функціонування цифрового середовища під час воєнних дій та необхідність посилення заходів кіберзахисту на державному рівні. The paper examines cybersecurity as a key component of Ukraine’s national security during wartime. Modern cyber threats, the specifics of the digital environment under wartime conditions, and the need to strengthen cybersecurity measures at the state level are analyzed.
Інноваційні методи та цифрові технології в оперативно-розшуковій діяльності
(Наукові перспективи, 2023) Лунгол О. М.; Габорець О. А.; Lunhol O. М.; Haborets O. А.
Цифрові технології переломно змінюють парадигму та методологію проведення оперативно-розшукової діяльності, резонуючи вдосконалену ефективність та раціональну швидкість цього процесу. У сучасному світі, де зростає рівень небезпеки як у реальному, так і у віртуальному світі, особливого значення набуває актуальність інноваційних рішень і цифрових технологій в галузі оперативно-розшукової діяльності. Сучасні цифрові технології розширили можливості оперативних служб у сфері обробки та аналізу великих обсягів інформації, що відкриває нові перспективи у виявленні та розслідуванні злочинів. Інноваційні методи, доступні правоохоронним органам, дозволяють здійснювати швидке та результативне відстеження комунікацій, проводити глибокий аналіз великих обсягів даних, вивчати активність у соціальних мережах та застосовувати високорівневу аналітику для отримання критично важливої інформації. Ці засоби сприяють підвищенню ефективності та розширенню можливостей правоохоронних органів у проведенні операцій та розслідуванні сучасних злочинних явищ. Автори статті розглядають інноваційні продукти вітчизняних науковців, а також можливості аналітичних інструментів на основі штучного інтелекту та машинного навчання для виявлення потенційних загроз та можливих злочинів. В роботі відзначається авторами, що кримінальні групи та загрози можуть приймати глобальний характер, а використання цифрових технологій надає можливість оперативним службам ефективно співпрацювати та обмінюватися інформацією на міжнародному рівні. У сучасному світі оперативно-розшукова діяльність стикається з великими викликами і можливостями, які пропонують інноваційні методи та цифрові технології. Для забезпечення безпеки та зменшення злочинності важливо використовувати ці засоби на користь суспільства, забезпечуючи захист прав громадян та ефективну боротьбу з злочинністю. Як приклад, автори наводять особливості використання OSINT-технологій в оперативно-розшуковій діяльності правоохоронних органів для збору інформації з відкритих джерел, таких як веб-сайти, соціальні мережі, форуми, блоги, новини та інші публічно доступні ресурси, для розкриття злочинів, виявлення злочинців та збору доказів; аналізу велиих обсягів даних для виявлення зв’язків, шаблонів та інших важливих відомостей для створення портретів злочинців, виявлення їхнього місця перебування та діяльності; ідентифікації осіб за допомогою цифрових слідів, які залишаються в Інтернеті; моніторингу діяльності груп, організацій та індивідів в мережі для виявлення та запобігання злочинів, зокрема тероризму та організованої злочинності; збереження та аналізу доказів для підтримки розслідувань; попередження злочинів через відстеження ознак, які можуть свідчити про планування злочинів. Digital technologies are fundamentally reshaping the paradigm and methodology of operational and investigative activities, resonating with enhanced efficiency and heightened speed in this process. In the modern world, where the level of danger is increasing in both the physical and virtual realms, the relevance of innovative solutions and digital technologies in the field of operational and investigative activities becomes particularly significant. Contemporary digital technologies have expanded the capabilities of law enforcement agencies in processing and analyzing vast volumes of information, opening new horizons in the detection and investigation of crimes. Innovative methods accessible to law enforcement allow for rapid and effective monitoring of communications, deep analysis of extensive datasets, examination of social media activity, and the application of advanced analytics to acquire critically important information. These tools contribute to the increased efficiency and extended capabilities of law enforcement agencies in conducting operations and investigating contemporary criminal phenomena. The authors of this article explore innovative products by domestic scientists and the potential of analytical tools based on artificial intelligence and machine learning for the detection of potential threats and possible crimes. In the paper, the authors note that criminal groups and threats can take on a global nature, and the use of digital technologies enables law enforcement agencies to effectively cooperate and exchange information at an international level. In the modern world, operational and investigative activities face significant challenges and opportunities provided by innovative methods and digital technologies. To ensure security and reduce crime, it is crucial to use these tools for the benefit of society, safeguarding citizens’ rights and effectively combating criminality. As an example, the authors highlight the specificities of employing OSINT-technologies in the operational and investigative activities of law enforcement agencies to gather information from open sources such as websites, social networks, forums, blogs, news, and other publicly available resources for crime detection, criminal identification, and evidence collection. These tools also involve analyzing extensive datasets to identify connections, patterns, and other critical information for creating profiles of criminals, discovering their whereabouts and activities, identifying individuals through digital traces left on the internet, monitoring the activities of groups, organizations, and individuals online to detect and prevent crimes, including terrorism and organized crime, preserving and analyzing evidence to support investigations, and preventing crimes by tracking signs that may indicate criminal planning.
The impact of cyber threats on community and citizen security: analysis and perspectives on resolution
(ДонДУВС, 2024) Haborets O. А.; Габорець О. А.
The paper examines the impact of cyber threats on community and citizen security. It identifies key areas of countering modern cyber threats, including the implementation of technological solutions, the development of cyber education, and the formation of a culture of safe behavior in the digital environment. The importance of cooperation between government institutions, academia, and the public in strengthening cybersecurity is emphasized.
Кібербезпека в умовах гібридної війни: виклики та шляхи протидії
(ТВОРИ, 2024) Лунгол О. М.; Lunhol O. M.
У тезах досліджується ключова роль кібербезпеки в системі національної безпеки в умовах гібридної війни, яка інтегрує кібератаки та інформаційний тиск для дестабілізації держави. Наголошується на особливій вразливості України до нових видів кіберзагроз через тривалу активну агресію з боку російської федерації. Авторка аналізує негативний вплив кібератак та маніпуляцій у соціальних мережах на функціонування критичної інфраструктури, державних інституцій та громадську думку. Визначено, що ефективний кіберзахист має базуватися на принципах превентивності, оперативного виявлення, реагування та відновлення. Для підвищення стійкості національної кіберінфраструктури запропоновано впроваджувати комплексні технологічні рішення, автоматизувати процеси за допомогою штучного інтелекту та поглиблювати міжнародну співпрацю. The abstracts explore the key role of cybersecurity in the national security system under the conditions of hybrid warfare, which integrates cyberattacks and information pressure to destabilize the state. Emphasis is placed on Ukraine's particular vulnerability to new types of cyber threats due to the prolonged active aggression by the Russian Federation. The author analyzes the negative impact of cyberattacks and manipulations in social networks on the functioning of critical infrastructure, state institutions, and public opinion. It is determined that effective cyber defense should be based on the principles of prevention, rapid detection, response, and recovery. To increase the resilience of the national cyber infrastructure, it is proposed to implement comprehensive technological solutions, automate processes using artificial intelligence, and deepen international cooperation.
Аналіз кіберзагроз для громадських структур: виклики та можливості для забезпечення безпеки
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Габорець О. А.; Шаєц Є. О.; Haborets O. A.; Shaets E. O.
У роботі досліджено основні кіберзагрози для громадських структур у сучасному цифровому середовищі. Визначено ключові ризики, зокрема фішинг, малварні та DDoS-атаки. Обґрунтовано необхідність формування кіберрезилієнтності, підвищення рівня кібергігієни користувачів і впровадження інноваційних технологій, зокрема штучного інтелекту, для посилення захисту інформаційних ресурсів. The paper examines key cyber threats to public structures in the modern digital environment. The main risks, including phishing, malware, and DDoS attacks, are identified. The study substantiates the need to develop cyber resilience, improve users’ cyber hygiene, and apply innovative technologies, particularly artificial intelligence, to strengthen the protection of information resources.
Ідентифікація небезпек та розвиток стратегій захисту у віртуальному світі
(КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2024) Лунгол О. М.; Торгало П. Р.
У статті досліджуються ключові аспекти онлайн-спілкування молоді та ризики, пов'язані з перебуванням у віртуальному просторі. Автори ідентифікують основні загрози, такі як кібербулінг, грумінг, онлайн-шахрайство та вплив небажаного контенту. Особлива увага приділяється розробці стратегій захисту: від технічних засобів (налаштування конфіденційності, використання антивірусів) до розвитку медіаграмотності та критичного мислення. Обґрунтовано необхідність комплексного підходу, що включає співпрацю батьків, педагогів та правоохоронних органів для забезпечення безпеки молоді в мережі. Наведено практичні поради щодо ідентифікації підозрілої активності та алгоритми дій у разі виникнення загроз. The article explores the key aspects of youth online communication and the risks associated with being in a virtual space. The authors identify main threats such as cyberbullying, grooming, online fraud, and exposure to unwanted content. Special attention is paid to the development of protection strategies: from technical means (privacy settings, antivirus software) to the development of media literacy and critical thinking. The necessity of a comprehensive approach involving cooperation between parents, teachers, and law enforcement agencies to ensure the safety of youth online is substantiated. Practical tips for identifying suspicious activity and action algorithms in case of threats are provided.
Роль кібергігієни у безпеці та розвитку українського суспільства
(ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2024) Лунгол О. М.; Lunhol O. М.
У статті розглядається концепція та практика кібергігієни як фундаментального елемента безпеки в сучасному цифровому світі. Автор аналізує важливість дотримання правил кібергігієни для захисту особистих даних, фінансової інформації та конфіденційності користувачів в умовах зростання кількості кіберзагроз. Окрему увагу приділено ролі кібергігієни у забезпеченні національної безпеки України, протидії дезінформації та зміцненні стійкості суспільства до гібридних загроз. Обґрунтовано, що підвищення рівня цифрової грамотності та формування культури безпечної поведінки в Інтернеті є необхідними умовами для сталого розвитку українського суспільства в цифрову епоху. The article examines the concept and practice of cyber hygiene as a fundamental element of security in the modern digital world. The author analyzes the importance of following cyber hygiene rules to protect personal data, financial information, and user privacy in the face of increasing cyber threats. Special attention is paid to the role of cyber hygiene in ensuring the national security of Ukraine, countering disinformation, and strengthening society's resilience to hybrid threats. It is substantiated that increasing the level of digital literacy and forming a culture of safe behavior on the Internet are necessary conditions for the sustainable development of Ukrainian society in the digital age.
Social Engineering in Wartime: Manipulation of Human Behavior in the Information Domain
(Bookmundo, 2025) Haborets O. A.; Габорець О. А.
The article examines social engineering as a key instrument of influence in contemporary armed conflicts, where human cognition becomes a primary target within the information domain. The study analyzes mechanisms of behavioral manipulation through digital communication platforms, social media, and messaging services. Wartime conditions intensify psychological vulnerabilities such as fear, uncertainty, and stress, which reduce individuals’ ability to critically evaluate information. The research highlights how impersonation tactics, disinformation campaigns, and emotionally charged narratives are used to achieve strategic objectives within hybrid warfare. The article emphasizes the importance of a comprehensive approach to countering social engineering that combines technical security measures, organizational procedures, and the development of cognitive resilience among users. У статті досліджено соціальну інженерію як один із ключових інструментів інформаційного впливу в умовах сучасних збройних конфліктів. Проаналізовано механізми маніпулювання поведінкою людини через цифрові комунікаційні платформи, соціальні мережі та месенджери. Показано, що в умовах війни людський фактор стає однією з основних цілей інформаційних атак, оскільки психологічні стани страху, невизначеності та стресу знижують здатність до критичного аналізу інформації. Розглянуто використання тактик імітації, дезінформації та емоційного впливу для досягнення стратегічних цілей у межах гібридної війни. Наголошено на необхідності комплексного підходу до протидії соціальній інженерії, що поєднує технічні засоби захисту, організаційні процедури безпеки та розвиток когнітивної стійкості користувачів.
Цифрові загрози в умовах війни: роль аналітичних технологій у їх нейтралізації
(Львівський державний університет внутрішніх справ, 2025) Абзалов Д. В.; Габорець О. А.; Abzalov D. V.; Haborets O. A.
У публікації розглянуто цифрові загрози, що виникають в умовах війни, та проаналізовано роль аналітичних технологій у їх нейтралізації. Показано, що цифровізація сучасних збройних конфліктів перетворила кіберпростір, інформаційні канали та мережеві системи на ключові поля протистояння. Охарактеризовано комплексний характер загроз, які поєднують кібератаки, інформаційно-психологічні операції, маніпулятивні медіакампанії, використання штучного інтелекту та автоматизованих платформ. Обґрунтовано значення OSINT, великих даних, машинного навчання, штучного інтелекту та платформ кіберзагрозової розвідки для раннього виявлення атак, моніторингу інформаційних потоків, прогнозування ризиків і підтримки стратегічних рішень. Наголошено, що ефективна протидія цифровим загрозам потребує поєднання технологічних інновацій, міжнародної співпраці, розвитку суверенних рішень у сфері штучного інтелекту та людиноцентричного підходу до аналізу й інтерпретації даних. The publication examines digital threats arising in wartime and analyzes the role of analytical technologies in their neutralization. It is shown that the digitalization of modern armed conflicts has transformed cyberspace, information channels, and network systems into key fields of confrontation. The study characterizes the complex nature of threats that combine cyberattacks, information and psychological operations, manipulative media campaigns, the use of artificial intelligence, and automated platforms. The importance of OSINT, big data, machine learning, artificial intelligence, and cyber threat intelligence platforms for early attack detection, information flow monitoring, risk forecasting, and strategic decision support is substantiated. It is emphasized that effective counteraction to digital threats requires a combination of technological innovation, international cooperation, the development of sovereign artificial intelligence solutions, and a human-centered approach to data analysis and interpretation.
Соціальна інженерія як феномен інформаційного впливу в цифровому середовищі
(Наукові перспективи, 2025) Габорець О. А.; Лунгол О. М.; Haborets О. А.; Lunhol O. М.
У статті проведено комплексний аналіз соціальної інженерії як специфічного методу інформаційно-психологічного впливу, що базується на експлуатації людських слабкостей та когнітивних упереджень. Автори досліджують еволюцію методів соціальної інженерії в умовах діджиталізації та визначають її місце в системі сучасних кіберзагроз. Розглянуто основні техніки маніпулювання (фішинг, претекстинг, кід-про-кво тощо) та психологічні тригери, які використовують зловмисники для отримання несанкціонованого доступу до конфіденційної інформації. Особливу увагу приділено розробці стратегій протидії соціальній інженерії, що включають не лише технічні засоби захисту, а й підвищення рівня цифрової грамотності та формування критичного мислення у користувачів. The article provides a comprehensive analysis of social engineering as a specific method of information and psychological influence based on the exploitation of human weaknesses and cognitive biases. The authors explore the evolution of social engineering methods in the context of digitalization and determine its place in the system of modern cyber threats. The main manipulation techniques (phishing, pretexting, quid pro quo, etc.) and psychological triggers used by attackers to obtain unauthorized access to confidential information are considered. Particular attention is paid to the development of strategies to counter social engineering, which include not only technical protection measures but also increasing the level of digital literacy and forming critical thinking among users.
Методологічні засади атрибуції суб’єктів гібридної агресії в національному кіберпросторі
(Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2025) Лунгол О. М.; Lunhol O. M.
У статті розроблено комплексні методологічні засади для атрибуції суб'єктів гібридної агресії в умовах сучасних загроз національній безпеці. Автор аналізує технічні та стратегічні аспекти ідентифікації джерел ворожих дій у кіберпросторі як критично важливий елемент оборони країни. Досліджено інструменти збору та верифікації цифрових доказів, що дозволяють встановити зв'язок між кібератакою та її безпосередніми виконавцями. Визначено роль міжвідомчої взаємодії та міжнародного співробітництва у процесі формування доказової бази щодо актів агресії у віртуальній сфері. Зроблено висновок, що впровадження запропонованої методології значно підвищує ефективність реагування на кіберінциденти та зміцнює державний суверенітет. The article develops comprehensive methodological foundations for the attribution of subjects of hybrid aggression in the conditions of modern threats to national security. The author analyzes technical and strategic aspects of identifying sources of hostile actions in cyberspace as a critically important element of national defense. The tools for collecting and verifying digital evidence that allow establishing a connection between a cyberattack and its direct perpetrators are researched. The role of interagency interaction and international cooperation in the process of forming an evidence base regarding acts of aggression in the virtual sphere is identified. It is concluded that the implementation of the proposed methodology significantly increases the efficiency of responding to cyber incidents and strengthens state sovereignty.
Дослідження сучасних підходів до захисту від онлайн-шахрайств та маніпуляцій у віртуальному середовищі
(КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2025) Бенчак Б. П.; Лунгол О. М.; Benchak B. P.; Lunhol O. M.
У статті проаналізовано сучасні види онлайн-шахрайства та маніпуляцій, що становлять загрозу для користувачів у цифровому світі. Автори систематизують ефективні способи протидії цифровим загрозам на основі аналізу матеріалів Кіберполіції та Держспецзв'язку. Особливу увагу приділено методам захисту персональних даних та запобіганню незаконному доступу до фінансових акаунтів. Досліджено роль критичного мислення та цифрової гігієни як ключових інструментів індивідуальної безпеки у віртуальному середовищі. Зроблено висновок про необхідність використання сучасних засобів захисту для мінімізації ризиків стати жертвою зловмисників. The article analyzes modern types of online fraud and manipulations that pose a threat to users in the digital world. The authors systematize effective ways to counter digital threats based on the analysis of materials from the Cyberpolice and SSSCIP. Particular attention is paid to methods of protecting personal data and preventing illegal access to financial accounts. The role of critical thinking and digital hygiene as key tools for individual security in a virtual environment is researched. It is concluded that it is necessary to use modern protection tools to minimize the risks of becoming a victim of attackers.
Аналіз сучасних небезпек інформаційних систем об’єктів критичної інфраструктури
(ЧДТУ, 2025) Лунгол О. М.; Коломийченко І. В.
У статті проведено детальний аналіз сучасних загроз інформаційним системам об’єктів критичної інфраструктури в умовах кібервійни. Автори досліджують специфіку комплексних атак на кіберфізичні та промислові сегменти, що можуть спричинити каскадні збої в державних мережах. Розглянуто необхідність переходу від реактивних методів захисту до проактивної парадигми з використанням систем штучного інтелекту. Визначено ключові підходи до забезпечення стійкості інфраструктури через інтеграцію нормативних, ймовірнісних та ризикових моделей безпеки. Зроблено висновок про важливість стандартизації процедур реагування на багатоканальні гібридні загрози для зміцнення національної безпеки. The article provides a detailed analysis of modern threats to the information systems of critical infrastructure objects in the context of cyber warfare. The authors research the specifics of complex attacks on cyber-physical and industrial segments that can cause cascading failures in state networks. The necessity of transitioning from reactive protection methods to a proactive paradigm using artificial intelligence systems is considered. Key approaches to ensuring infrastructure resilience through the integration of normative, probabilistic, and risk security models are identified. It is concluded that it is important to standardize procedures for responding to multi-channel hybrid threats to strengthen national security.
Інформаційно-аналітична підтримка протидії кіберзлочинності в умовах гібридної війни
(Львівський державний університет внутрішніх справ, 2025) Волобоєва З. О.; Габорець О. А.; Voloboieva Z. O.; Haborets O. A.
У статті розкрито особливості трансформації кіберзлочинності в інструмент деструктивного впливу на національну безпеку в умовах гібридної війни. Автори обґрунтовують необхідність розвитку інформаційно-аналітичної підтримки для випереджувального виявлення загроз та ідентифікації складних кібератак. Особливу увагу приділено організаційно-правовим аспектам роботи з цифровими доказами та налагодженню взаємодії між державним і приватним секторами. Досліджено транснаціональний характер кіберзлочинних екосистем, що потребує посилення міжнародної координації та використання OSINT-технологій. Зроблено висновок, що інтеграція аналітичних механізмів у єдину систему протидії є ключовим фактором підвищення стійкості держави до гібридних викликів. The article reveals the peculiarities of cybercrime transformation into a tool of destructive influence on national security in the conditions of hybrid warfare. The authors substantiate the need for developing information and analytical support for the proactive detection of threats and identification of complex cyberattacks. Particular attention is paid to organizational and legal aspects of working with digital evidence and establishing interaction between the public and private sectors. The transnational nature of cybercriminal ecosystems, which requires strengthening international coordination and using OSINT technologies, is researched. It is concluded that the integration of analytical mechanisms into a unified counteraction system is a key factor in increasing the state's resilience to hybrid challenges.

Переглянути

Перегляд Інформаційна безпека держави (State information security) (21.05.01) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування