Наукові публікації (Scientific publications)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Effectiveness of European Human Rights Protection Mechanisms in the Context of Military Operations(Pakistan Society of Criminology, 2024) Yastremska N.; Horodetska M.; Shulga M.; Rega Iu.; Pidbereznykh I.; Ястремська Н.; Городецька М.; Шульга М.; Рега Ю.; Підберезних І.It is important to have effective protection mechanisms that ensure that human rights are not violated in armed conflict. The aim of the study is to analyse the role and effectiveness of protective mechanisms used by European bodies and institutions to ensure human rights during military operations. The research employed formal logical, dialectical, logical semantic methods, as well as the method of comparative law. The study results show that the provisions of the Convention and international humanitarian law complement each other, providing comprehensive protection of persons during conflicts, not competing. The academic novelty is a thorough analysis of the relationship between the provisions of the Convention and international humanitarian law with an emphasis on the fundamental right to life in the context of military operations, using a historical analysis of the decisions of the ECHR in armed conflict. Важливо мати ефективні механізми захисту, які гарантують, що права людини не порушуються під час збройного конфлікту. Метою дослідження є аналіз ролі та ефективності захисних механізмів, що використовуються європейськими органами та інституціями для забезпечення прав людини під час військових дій. У дослідженні використано формально-логічний, діалектичний, логіко-семантичний методи, а також метод порівняльного правознавства. Результати дослідження свідчать, що положення Конвенції та міжнародного гуманітарного права доповнюють одне одного, забезпечуючи комплексний захист осіб під час конфліктів, а не конкуренції. Академічною новинкою є ґрунтовний аналіз співвідношення положень Конвенції та міжнародного гуманітарного права з акцентом на фундаментальне право на життя в контексті військових дій з використанням історичного аналізу рішень ЄСПЛ у збройних конфліктах.Документ Міжнародне право та воєнний стан: обмеження та обов’язки держав(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Ястремська Н. М.; Yastremska N. M.Поточний збройний конфлікт в Україні продемонстрував недієвість норм міжнародного гуманітарного права у сучасних умовах. Порушення цих норм з боку російської федерації характеризуються надзвичайним масштабом та жорстокістю. Методи та засоби війни, що застосовує російська федерація на території України, є забороненими, а насильство над цивільним населенням, жінками та дітьми – нічим не виправданим. Міжнародне гуманітарне право не сприяє значному покращенню ситуації та потребує оновлення у відповідності до характеру сучасних збройних протистоянь. Метою роботи є визначення поточного положення України щодо забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права та виявлення ключових проблем у цій сфері. В дослідженні було використано методи аналізу та синтезу, контент-аналіз та формально-юридичний метод. В результаті проведеного дослідження було розкрито сутність міжнародного гуманітарного права в умовах збройних конфліктів. Наведено основні документи, у яких містяться основоположні норми міжнародного гуманітарного права, зокрема, це Женевські та Гаазькі конвенції. Охарактеризовано масштаби та форми російського свавілля на території України. Зауважено найбільш серйозні злочини, що були скоєні російською федерацією всупереч нормам міжнародного права. Виявлено ключові проблеми, які пояснюються недієвість норм міжнародного гуманітарного права у ході сучасних збройних конфліктів, зокрема – гібридної війни. Надано визначення гібридної війни та окреслено причини недієвості норм міжнародного гуманітарного права у її умовах. Охарактеризовано напрями імплементації міжнародного гуманітарного права у національну законодавчу базу України та окреслено напрями подальшого наукового пошуку. Практична цінність дослідження полягає в огляді поточного стану щодо порушення норм міжнародного гуманітарного права з боку російської федерації в Україні, а також можливих напрямів для імплементації міжнародного гуманітарного права у національну законодавчу базу України. The current armed conflict in Ukraine has demonstrated the ineffectiveness of the norms of international humanitarian law in modern conditions. Violations of these norms by the Russian Federation are characterized by extreme scale and brutality. The methods and means of war used by the Russian Federation on the territory of Ukraine are prohibited, and the violence against the civilian population, women and children is not justified. International humanitarian law does not contribute significantly to improving the situation and needs to be updated in accordance with the nature of modern armed conflicts. The purpose of the work is to determine the current position of Ukraine regarding compliance with the norms of international humanitarian law and to identify key problems in this area. The research used the methods of analysis and synthesis, content analysis and formal legal method. As a result of the conducted research, the essence of international humanitarian law in the conditions of armed conflicts was revealed. The main documents containing the fundamental norms of international humanitarian law are given, in particular, these are the Geneva and Hague Conventions. The scope and forms of Russian arbitrariness on the territory of Ukraine were characterized. The most serious crimes committed by the Russian Federation in violation of the norms of the Geneva and Hague Conventions were noted. The key problems that explain the ineffectiveness of the norms of international humanitarian law in the course of modern armed conflicts, in particular - hybrid war, have been identified. The definition of a hybrid war is given and the reasons for the ineffectiveness of the norms of international humanitarian law in its conditions are outlined. The directions of implementation of international humanitarian law into the national legislative base of Ukraine are characterized and the directions of further scientific research are outlined. The practical value of the study lies in the overview of the current state of violations of international humanitarian law by the Russian Federation in Ukraine, as well as possible directions for the implementation of international humanitarian law in the national legislative framework of Ukraine.Документ The law-enforcement system in the civil rights and freedoms protection system: the international comparative aspect(Revista San Gregorio, 2020) Устінова-Бойченко Г.М.; Ustinova-Boichenko G.M.The article focuses on the problem of place determination of law-enforcement agencies in the civil rights and freedoms protection system. The emphasis is given to the analysis of international legal instruments in this sphere, in particular: the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms; the International Covenant on Civil and Political Rights; the International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights; the EU Charter of Fundamental Rights. The article has proved that law enforcement agencies are mainly aimed at ensuring and protection of human and citizen civil rights and freedoms in all spheres of social relations. Their mission is to provide the rule of law and order as well as to effect the sovereign will of the state in the whole territory. At the same time, the law enforcement bodies are proved to have authority to use legal measures aimed at the limitation of civil rights and freedoms, and it is reflected at the level of international legal instruments. Also, it has been proved that at the level of national legislation, national governments must secure independently volumes, completeness, and boarders of measures undertook by law enforcement agencies to limit legally a number of civil rights. All such cases must be specified and written in laws in such a way as to avoid misunderstanding. The conclusion has been reached that limits, and measures applied by law enforcement authorities to restrict the civil rights, must be adaptive, flexible, and not so detailed in law but shown in protocols and standards of police work. Thus, it is important that efficiency and limits of the possible limitation of civil rights by law enforcement agencies are carried out under the control and monitoring on the part of Civil Society Institutes. Such monitoring and control are aimed at securing permanent correction of law enforcement actions model in the sphere of civil rights and freedoms protection.Документ Особливості правового регулювання міжнародних міграційних процесів та практика їх впровадження в Україні(Гельветика, 2022) Ястремська Н. М.; Топчій Г. С.; Матвійчук М. А.; Yastremska N. M.; Topchii H. S.; Matviichuk M. A.У статті розкриті питання правового регулювання міжнародних міграційних процесів та практики їх впровадження в Україні. Визначено що протягом останніх десятиліть Україна була одним із найактивніших учасників процесу трудової міграції. До повномасштабної війни в Україні міграційна політика була формальною і «не зацікавленою в поверненні наших громадян», однак позитивні зміни відбулися з отриманням Україною статусу кандидата в ЄС та підготовкою до подальшого вступу до ЄС. Незважаючи на значні відмінності в національній міграційній політиці між країнами ЄС, все більше з’являються транснаціональні підходи до регулювання міграції населення, що базуються на гнучких моделях взаємодії між державами-членами та концепції «м’якого права». Виявлено, що важливим учасником системи ООН, що впливає на регулювання міграції, є Міжнародна організація з міграції (МОМ). Діяльність МОМ в Україні здійснюється на підставі Угоди між Кабінетом Міністрів України та Міжнародною організацією з міграції щодо статусу Міжнародної організації з міграції в Україні та співробітництва у сфері міграції від 3 грудня 1999 р. З’ясовано, що Україна та ЄС підписали угоду про співпрацю в рамках Європейської міграційної мережі, що виступило додатковим інструментом для синхронізації міграційної політики України та ЄС. Відповідно до Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 року, міграція українців з метою працевлаштування за кордоном, особливо в прикордонних регіонах, збільшилася. Визначено, що значний вплив на міграційну ситуацію в Україні мають такі категорії громадян, як внутрішньо переміщені особи із зон тимчасової окупації та регіонів, де ведуться бойові дії. Розглянуто ключові аспекти додаткового протоколу до Угоди про співробітництво між Міністерством соціальної політики України та Міжнародною організацією з міграції (МОМ), підписаної 12 лютого 2018 року. Встановлено, що уряду України необхідно терміново провести міграційну реформу, враховуючи закордонний досвід та пропозиції щодо впровадження соціальних стандартів в Україні, основна мета якої полягає у поверненні трудових мігрантів та переміщених осіб, які втекли від війни, на батьківщину шляхом гарантування безпеки та підвищення рівня життя населення. The article discusses the issues of legal regulation of international migration processes and the practice of their implementation in Ukraine. It was determined that during the last decades, Ukraine was one of the most active participants in the process of labor migration. Before the full-scale war in Ukraine, the migration policy was formal and "not interested in the return of our citizens", but positive changes took place when Ukraine received the status of a candidate for the EU and preparations for further accession to the EU. Despite significant differences in national migration policies between EU countries, transnational approaches to regulating population migration are increasingly emerging, based on flexible models of interaction between member states and the concept of "soft law". It was revealed that the International Organization for Migration (IOM) is an important member of the UN system that affects migration regulation. IOM activities in Ukraine are carried out on the basis of the Agreement between the Cabinet of Ministers of Ukraine and the International Organization for Migration on the status of the International Organization for Migration in Ukraine and cooperation in the field of migration dated December 3, 1999. It was found that Ukraine and the EU signed an agreement on cooperation within the framework of the European Migration Network, which served as an additional tool for synchronizing the migration policy of Ukraine and the EU. According to the State Migration Policy Strategy of Ukraine for the period until 2025, the migration of Ukrainians for the purpose of employment abroad, especially in the border regions, has increased. It was determined that such categories of citizens as internally displaced persons from the zones of temporary occupation and regions where hostilities are taking place have a significant impact on the migration situation in Ukraine. Key aspects of the additional protocol to the Cooperation Agreement between the Ministry of Social Policy of Ukraine and the International Organization for Migration (IOM), signed on February 12, 2018, were considered. It is established that the government of Ukraine urgently needs to carry out a migration reform, taking into account foreign experience and proposals for the implementation of social standards in Ukraine, the main purpose of which is to return labor migrants and displaced persons who fled the war to their homeland by guaranteeing security and raising the standard of living of the population .Документ Вимушена міграція та її вплив на ринок праці в Україні(Наукові перспективи, 2022) Комарницька Г. О.; Ястремська Н. М.; Павленко Н. В.; Komarnytska H. O.; Yastremska N. M.; Pavlenko N. V.Вимушена міграція виступає неконтрольованим явищем, так як часто в умовах небезпеки для життя та здоров'я у людини немає можливості повністю оцінити напрямок її переміщення та можливості для повноцінної організації свого життя на новому місці. Вперше Україна стикнулась із поняттям вимушеної міграції у 2014 році через анексію Автономної Республіки Крим та військово-політичного конфлікту на сході країни. Проте, у цьому випадку ситуацію вдалось оперативно взяти під контроль. Події останніх декількох місяців спричинили багатомільйонну хвилю вимушених мігрантів, які хаотично розмістились на півночі, центрі та заході України. У таких умовах закономірним є критичний вплив на всю економічну, соціальну, медичну та освітню сфери. Одним із найбільших викликів є її вплив на ринок праці в Україні, як джерело для отримання фінансових ресурсів громадян для забезпечення їх життєдіяльності. Відтак, у науковій статті розглянуто масштаби вимушеної міграції в 2014 році та ключові проблеми, якими вона супроводжувалась. Проведено порівняльну характеристику вимушеної та добровільної міграції. Досліджено статистику вимушеної міграції внаслідок збройної агресії держави-окупанта. Наведено класифікацію населених пунктів у країні, яка знаходиться в стані війни. Вивчено кількість населення до початку війни і після міграційної хвилі. Встановлено рівень заощаджень громадян на момент початку війни. Проаналізовано проблему вимушеної міграції, пов’язану із диспропорціями у рівні оплати праці та кількості робочих місць на ринку праці у регіонах походження та регіонах переміщення громадян. Проаналізовано для цих цілей середню заробітну плату в таких регіонах за 2019-2021 роки. Досліджено кількістю вакансій у регіональних центрах зайнятості та рівень безробіття у регіонах, куди прибуло найбільше вимушених мігрантів. Наведено основні проблеми на ринку праці України в умовах війни та окреслено шляхи їх вирішення. Встановлено перспективи зміни попиту на спеціалістів на ринку праці у поточних умовах Forced migration is an uncontrollable phenomenon, as often in conditions of danger to life and health a person is not able to fully assess the direction of its movement and the opportunity to fully organize their lives in a new place. Ukraine first encountered the notion of forced migration in 2014 due to the annexation of the Autonomous Republic of Crimea and the military-political conflict in the east of the country. However, in this case the situation was quickly brought under control. The events of the last few months have caused a multimillion-dollar wave of forced migrants to settle chaotically in northern, central and western Ukraine. In such conditions, a critical impact on the entire economic, social, medical and educational spheres is natural. One of the biggest challenges is its impact on the labor market in Ukraine, as a source of financial resources for citizens to ensure their livelihoods. Thus, the scientific article examines the scale of forced migration in 2014 and the key problems that accompanied it. A comparative characterization of forced and voluntary migration is carried out. The statistics of forced migration due to the armed aggression of the occupying power are studied. The classification of settlements in a country at war is given. The population before the war and after the migration wave was studied. The level of savings of citizens at the time of the war has been established. The problem of forced migration related to disparities in the level of wages and the number of jobs in the labor market in the regions of origin and regions of movement of citizens is analyzed. For these purposes, the average salary in such regions for 2019-2021 is analyzed. The number of vacancies in regional employment centers and the unemployment rate in the regions with the largest number of forced migrants were studied. The main problems in the labor market of Ukraine during the war are presented and ways to solve them are outlined. Prospects for changing the demand for specialists in the labor market in the current conditions have been established.Документ Особливості правового статусу поліцейського в умовах міжнародного воєнного конфлікту.(Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 2023) Кравченко І.М.; Kravchenko I. М.Кравченко І.М. Особливості правового статусу поліцейського в умовах міжнародного воєнного конфлікту. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 2023. Вип. 1 (101). - С. 115-130.