Дотримання прав людини в Ірані: еволюція проблеми від Махмуда Ахмадінежада до Хасана Рухані.
Вантажиться...
Дата
2018
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Донецький національний університет імені Василя Стуса
Анотація
Пилипенко В.В. Дотримання прав людини в Ірані : еволюція проблеми від Махмуда Ахмадінежада до Хасана Рухані // Історичні і політологічні дослідження. 2018. №2(63). Вінниця : ДНУ імені Василя Стуса. - С. 111–120.
Опис
Основним завданням автора є спроба показати особливість формування державної політики Ісламської Республіки Іран за президентства Махмуда Ахмадінежада й Хасана Рухані щодо впровадження й дотримання Декларації прав людини і громадянина в усіх сферах суспільного та політичного життя країни. В основі методологічної бази дослідження покладено загальнонаукові принципи аналізу та синтезу, метод критичного аналізу джерел та історико-генетичний метод, що дали можливість прослідкувати динаміку розвитку ситуації в Ірані навколо дотримання прав людини. У пропонованій статті дослідником було використано системний підхід, завдяки якому вдалося виявити складові елементи побудови іранської державної політики щодо опозиційних сил, правозахисників та незалежних журналістів. Іран залишається державою, де ситуація з дотриманням прав людини знаходиться у неконтрольованому міжнародною спільнотою стані. Найбільше загострення протистояння між правозахисниками та владою було відмічене під час президентства М. Ахмадінежада, коли почали говорити про тотальну не свободу не лише на політичному, але й на побутовому рівні. Позитивні тенденції з гарантування прав людини намітилися після приходу до влади Х. Рухані. Проведені ним реформи законодавчої системи, прийнята Хартія громадянських прав, попри наявні проблеми, дають можливість говорити про включення Тегерана до правового поля й поступового виходу з міжнародної ізоляції. Результати та висновки аналізованої проблеми у перспективі можуть бути використані для порівняння рівня дотримання прав людини в Ірані з іншими державами близькосхідного регіону.
The main task of the author is an attempt to show the peculiarity of the formation of the state policy of the Islamic Republic of Iran under the presidency of Mahmoud Ahmadinejad and Hassan Rouhani regarding the implementation and observance of the Declaration of Human and Citizen Rights in all spheres of the country's social and political life. The methodological base of the research is based on the general scientific principles of analysis and synthesis, the method of critical analysis of sources and the historical-genetic method, which made it possible to follow the dynamics of the development of the situation in Iran around the observance of human rights. In the proposed article, the researcher used a systematic approach, thanks to which it was possible to identify the constituent elements of the construction of Iranian state policy in relation to opposition forces, human rights defenders, and independent journalists. Iran remains a country where the human rights situation is uncontrolled by the international community. The greatest aggravation of the confrontation between human rights defenders and the authorities was noted during the presidency of M. Ahmadinejad, when they began to talk about total non-freedom not only at the political, but also at the everyday level. Positive trends in guaranteeing human rights emerged after H. Rouhani came to power. The reforms of the legislative system carried out by him, the adopted Charter of Civil Rights, despite the existing problems, make it possible to talk about Tehran's inclusion in the legal field and its gradual exit from international isolation. The results and conclusions of the analyzed problem in the future can be used to compare the level of human rights compliance in Iran with other states of the Middle East region