Об’єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого у статті 390-1 КК України

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2022
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Запорізький національний університет
Анотація
У статті проводиться аналіз об’єктивної сторони невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або не проходження програми для кривдників. Вказується на помилковість рішення законодавця вказати у диспозиції статті 390-1 КК України на статтю Загальної частини КК України, яка передбачає перелік обмежувальних заходів. Подібний підхід, хоча і полегшує застосування кримінально-правової норми, проте одночасно ускладнює діяльність щодо подальших можливих змін до законодавства. Звертається увага на доцільність розширення сфері дії статті 390-1 КК України на випадки порушення термінового заборонного припису. На підтвердження такої позиції наводяться положення міжнародних нормативно-правових актів, позиції вчених. Зауважується, що невдалим є використання у диспозиції статті понять «обмежувальний припис» та «обмежувальний захід» у множині, адже буквальне тлумачення норм законодавства вимагає встановлення факту невиконання винним одночасно двох або більше обмежувальних заходів чи обмежувальних приписів, в той час як для притягнення до кримінальної відповідальності за статтею 390-1 КК України достатньо невиконання хоча б одного зазначеного заходу або припису. Аналізується поняття та зміст обмежувальних заходів, обмежувальних приписів та програми для кривдників. Наводиться тлумачення понять «невиконання» та «ухилення». Звертається увага на те, що суспільно небезпечне діяння, що розглядається, характеризується бездіяльністю (так званою «чистою» або «змішаною»). Визначається момент закінчення кримінального правопорушення залежно від форми діяння. Наводиться приклад вчинення кримінального правопорушення з судової практики. Констатується, що невиконання обмежувальних заходів, передбачених частиною 6 статті 194 КПК не охоплюються статтею 390-1 КК України і не тягнуть за собою кримінальної відповідальності. The article analyzes the objective side of non-implementation of restrictive measures, restrictive orders or non-completion of a program for offenders. It is indicated that the legislator's decision to indicate in the disposition of Article 390-1 of the Criminal Code of Ukraine the article of the General Part of the Criminal Code of Ukraine, which provides for a list of restrictive measures, is incorrect. Such an approach, although it facilitates the application of the criminal law, but at the same time complicates the activity regarding further possible changes to the legislation. Attention is drawn to the expediency of extending the scope of Article 390-1 of the Criminal Code of Ukraine to cases of violation of an urgent injunction. In support of such a position, the provisions of international legal acts and the positions of scientists are cited. It is noted that the use of the terms "restrictive order" and "restrictive measure" in the plural in the disposition of the article is unsuccessful, because the literal interpretation of the legislation requires establishing the fact that the guilty party has failed to comply with two or more restrictive measures or restrictive orders at the same time, while in order to bring criminal charges liability under Article 390-1 of the Criminal Code of Ukraine is sufficient for non-fulfillment of at least one specified measure or prescription. The concept and content of restrictive measures, restrictive orders and programs for offenders are analyzed. An interpretation of the concepts of "non-performance" and "evasion" is given. Attention is drawn to the fact that the socially dangerous action under consideration is characterized by inaction (so-called "pure" or "mixed"). The moment of termination of the criminal offense is determined depending on the form of the act. An example of committing a criminal offense from court practice is given. It is noted that failure to implement the restrictive measures provided for in Part 6 of Article 194 of the Criminal Procedure Code is not covered by Article 390-1 of the Criminal Code of Ukraine and does not entail criminal liability.
Опис
Удовиченко О. В. Об’єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого у статті 390-1 КК України. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 12. С. 397-400.
Ключові слова
Бібліографічний опис