Психологічні науки (Psychological sciences)

Постійне посилання на фонд

https://rep.dnuvs.ukr.education/handle/123456789/259

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 136

Dark personality traits and job performance of employees: The mediating role of perfectionism, stress, and social media addiction
(Problems and Perspectives in Management, 2021) Mehmet Kiziloglu; Oleksandr Dluhopolskyi; Victor Koziuk; Serhii Vitvitskyi; Serhii Kozlovskyi; Мехмет Кізілоглу; Олександр Длугопольський; Віктор Козюк; Сергій Вітвіцький; Сергій Козловський
Мета цього дослідження полягала в тому, щоб дослідити опосередкований і прямий зв’язок «великої п’ятірки» з темними рисами особистості (наприклад, екстравертність, невротизм, приємність, відкритість, сумлінність, нарцисизм, макіавеллізм, психопатія, садизм і злопам’ятність) з продуктивністю роботи через перфекціонізм, стрес і залежність від соціальних мереж. А загалом 514 працівників приватного сектору заповнили аркуш запиту, який містив інструменти оцінки змінних. Вказано аналіз шляху з використанням моделі посередництва що нейротизм негативно прямо чи опосередковано пов’язаний із продуктивністю роботи через стрес і залежність від соціальних мереж. Залежність від соціальних медіа зменшує прямий позитивний вплив макіавеллізму на виконання роботи. Крім того, стрес, залежність від соціальних медіа та перфекціонізм були негативно пов’язані з різними рисами особистості. Результати цього дослідження показують, що антисоціальна особистість може сприяти вищій продуктивності праці. Однак це може негативно вплинути на продуктивність роботи. Професіонали та фірми, які намагаються підвищити ефективність роботи, повинні взяти антисоціальні риси особистості та врахувати комплексний вплив на ефективність роботи. The purpose of this study was to explore the indirect and direct relationships of Big5 and dark personality traits (i.e., extroversion, neuroticism, agreeableness, openness, conscientiousness, narcissism, Machiavellianism, psychopathy, sadism, and spitefulness) with job performance via perfectionism, stress, and social media addiction. A total of 514 private sector employees filled out a query sheet that included the assessment tools for the variables. Path analysis using a multiple mediation model indicated that neuroticism was negatively directly and indirectly related to job performance via stress and social media addiction. Machiavellianism and spitefulness were directly positively associated with job performance, and Machiavellianism-related higher social media addiction diminished the direct positive effect of Machiavellianism on job performance, indicating complex relationships. Furthermore, stress, social media addiction, and perfectionism were related to different personality traits positively and negatively. Findings of the present study suggest that an anti-social personality may promote higher job performance. However, job performance may be adversely affected by the adverse consequences relating to these traits. Professionals and firms that attempt to increase job performance should take anti-social personality traits and their complex effects on job performance into account.
Developing prospective teachers' reflexivity in the process of professional training
(AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research, 2021) Klochek L.; Melnychuk S.; Blyzniukova О.; Rzhevska-Shtefan Z.; Gelbak A.; Mankovska I.
The article aims to study the development of reflexivity in future teachers in their professional training. It is pointed out that reflexivity is a personal formation. The pedagogical activity provides the teacher's comprehension and rethinking of his personal and professional manifestations and interactions with students. It is emphasized that reflexivity acts as a unique formation, and its manifestation at the mental level reflects a personal, professional, and social one. Future teachers' personal reflection is carried out by understanding and rethinking their meanings and values. The professional reflection is boiled down to understanding the meaningful parameters of professional self-awareness. Social reflection provides an opportunity to qualitatively assess one's ability to solve problem situations in pedagogical interactions. The research methods are substantiated, and the obtained results are presented. It is revealed that this education reached the highest level of development in senior students. In developing personal reflection, students who have experience of pedagogical practice in school strive for self-improvement, rethinking their values, and seeing as potential pedagogical activity subjects. It was found that students of different courses can establish cane interaction with students based on developed connections. Still, senior students - those studying in the master's program of the university have tremendous potential for more significant courses of the pedagogical process. It is proved that the progressive development of future teachers' ability to reflect on their social manifestations, analyze the situation of interaction with students, draw the right conclusions.
Planning for Sustainable Development through the Integration of Pedagogical and Psychological Technologies for Language Learning in the Context of Digitalization
(International Journal of Sustainable Development and Planning, 2023) Haleta Y.; Mukan N.; Voloshyna O.; Gelbak A.; Dmytrasevych N.
The main purpose of the article is to model the integration of advanced education into strategic planning for the sustainable development of a particular region with pedagogical optimizations. The object of the research is the system of sustainable development of one the region and they education system. The modern methodology of modeling was applied to achieve the set goal. A basic integrated model of the introduction advanced education into the system of sustainable development of a single region was formed. Each of its stages and processes is detailed. Additional integrated models have been developed to characterize each stage of ensuring sustainable development with modern technologies of advanced education. The results of the study made it possible to ensure the sustainable development of education in the region through the proposed stages and processes according to the model. Further research should be devoted to the analysis of the results obtained as a result of the integration of advanced education for its improvement
Psychological well-being of a pedagogue in the conditions of war
(Revista Eduweb, 2023) Bolotnikova I.; Kucherhan E.; Vyshnyk O.; Shyrobokov Y.; Dzykovych O.; Болотнікова І.; Кучерган Є.; Вишник О.; Широбоков Ю.; Дзикович О.
The research is aimed at analyzing the process of forming an educator’s psychological well-being in wartime, its consequences, and the peculiarities of interaction. During the study, scientific methods were utilized to examine psychological well-being and its role as a crucial component in creating a positive psychological atmosphere within educational teams. The article highlights the significance of scientific approaches towards shaping the concept of psychological well-being. It explores the use of a pedagogue’s personal psychological well-being in wartime as a means of stabilizing the social sphere and disseminating the quality of such a policy to achieve a strategic victory while countering the information and psychological attacks of the aggressor country. The study’s outcomes have the potential to enhance the ability to respond to external stimuli, leveraging emotional resources to mitigate stress and enhance the quality of the educational process. Дослідження спрямоване на аналіз процесу формування психологічного благополуччя вихователя у воєнний час, його наслідків та особливостей взаємодії. Під час дослідження використовувалися наукові методи для вивчення психологічного благополуччя та його ролі, як вирішального компонента у створенні позитивної психологічної атмосфери в навчальних колективах. У статті висвітлено значення наукових підходів до формування концепції психологічного благополуччя. Досліджується використання особистого психологічного благополуччя педагога у воєнний час, як засобу стабілізації соціальної сфери та поширення якості такої політики для досягнення стратегічної перемоги під час протидії інформаційно-психологічним атакам країни-агресора. Результати дослідження можуть підвищити здатність реагувати на зовнішні подразники, використовуючи емоційні ресурси для пом’якшення стресу та підвищення якості навчального процесу.
Structure of legal consciousness in the system of human rights: civili zing and psychological aspect of the development of the society
(Instituto de Estudios Políticos y Derecho Público "Dr. Humberto J. La Roche" de la Facultad de Ciencias Jurídicas y Políticas de la Universidad del Zulia. Maracaibo, Venezuela, 2023) Скрипнюк О.; Жовнірчик Ю.; Шамраєва В.; Цумарієва Н.; Бандура І.; Skrypniuk O.; Zhovnirchyk Y.; Shamrayeva V.; Tsumarieva N.; Bandura I.
Skrypniuk O. Structure of legal consciousness in the system of human rights : civilizing and psychological aspect of the development of the society / O. Skrypniuk, Y. Zhovnirchyk, V. Shamrayeva [and others] // Cuestiones Políticas. - Vol. 41. - Nº 78. - (2023). - р. 116-127. DOI : https://doi.org/10.46398/cuestpol.4178.08.
The Role of Legal Psychology in the Formation of Legal Culture in the Conditions of Military Operations
(Pakistan Journal of Criminology, 2024) Savishchenko V.; Gelbak A. M.; Kucherhan Y.; Hovorun T.; Kiz O.; Савіщенко В.; Гельбак А. М.; Кучерган Є.; Говорун Т.; Кізь О.
Метою статті є визначення можливостей удосконалення формування правової культури студентів шляхом інтеграції знань з юридичної психології у воєнний час. Шляхом тестування та формуючого експерименту дослідження підтверджує гіпотезу про те, що інтеграція юридичної психології позитивно впливає на формування правової культури студентів в умовах війни. Студенти продемонстрували середні показники критеріїв правової культури, що свідчить про те, що молодь як суб’єкт права може свідомо порушувати закон та бути схильною до протиправної поведінки, дискримінації тощо. Такі дані свідчать про те, що досліджувані студенти можуть бути схильні до злочинної поведінки у несприятливих умовах, оскільки мають базовий рівень знань про правову систему, нестійку мотивацію правової поведінки, фрагментарність правових компетенцій, переважну орієнтацію на стереотипні, патріархальні цінності гендерної культури, різні типи особистісного самовизначення в системі патріархальних і егалітарних координат. Можна стверджувати, що програма формування правової культури суттєво впливає на формування поваги до прав людини в освітньому середовищі та знижує схильність до протиправної та ненасильницької поведінки. The article aims to determine the possibilities of improving students’ legal culture formation by integrating legal psychology knowledge in times of war. Through testing and a formative experiment, the study confirms the hypothesis that integrating legal psychology positively impacts the formation of students’ legal culture in war conditions. Students showed average indicators of legal culture criteria, which proves that young people as subjects of the law may deliberately violate the law and be prone to illegal behaviour, discrimination, etc. Such data indicate that the students under the study may be prone to criminal behaviour under unfavourable conditions, as they have a basic level of knowledge about the legal system, unstable motivation for legal behaviour, fragmented legal competencies, a predominant orientation towards stereotyped, patriarchal values of gender culture, and different types of personal self-determination in the system of patriarchal and egalitarian coordinates. It can be argued that the legal culture formation programme significantly impacts the formation of respect for human rights in the educational environment and reduces the propensity for illegal and non-violent behaviour.
Агресивна поведінка підлітків: соціальні норми, булінг та самооцінка
(Видавнича група «Наукові перспективи», 2026) Вертель А. В.; Цумарєва Н. В.; Романовська Д. Д.; Vertel A. V.; Tsumarieva N. V.; Romanovska D. D.
Стаття присвячена вивченню агресивної поведінки підлітків у взаємозвʼязку із соціальними нормами, явищем шкільного булінгу та процесами становлення самооцінки. Звернення до цієї теми продиктоване тим, що масштаби цькування серед українських школярів набувають тривожних показників – згідно з даними ЮНІСЕФ, 67% підлітків віком від 11 до 17 років мали досвід зіткнення з тією чи іншою формою булінгу. Ситуацію додатково ускладнює повномасштабний воєнний конфлікт, який відчутно позначається на психоемоційному стані молоді, підвищуючи загальний рівень тривоги, дратівливості та схильності до конфронтації. Мета роботи полягає у тому, щоб проаналізувати, яким чином самооцінка підлітка повʼязана з його схильністю до агресивних форм поведінки і яку роль у цьому відіграють соціальні норми, що регулюють взаємини в учнівському середовищі. Методологічною основою дослідження є теоретичний аналіз наукових джерел, узагальнення статистичних даних моніторингових досліджень, а також опрацювання результатів загальнонаціональних опитувань. У роботі показано, що агресія підлітків має складну, багатошарову природу. Серед чинників, що зумовлюють таку поведінку, можна виокремити кілька рівнів. Передусім це те, що стосується самої особистості підлітка: його вроджені темпераментальні риси, те, наскільки він навчився справлятися з власними емоціями, а також певні викривлення у сприйнятті ситуацій, коли, скажімо, нейтральний жест ровесника трактується як загроза. Водночас не менш вагомим є те, що відбувається на рівні групи – хто займає яке місце в негласній ієрархії класу, чия думка є авторитетною, на кого рівняються. Не варто ігнорувати і той контекст, у якому зараз дорослішає українська молодь: повномасштабна війна, постійне інформаційне перевантаження, агресивний медіапростір – усе це накладає свій відбиток на поведінку і стан підлітків. Принциповим спостереженням є те, що низька самооцінка ставить підлітка у подвійно вразливу позицію. Варто зазначити, що ці школярі перебувають у досить парадоксальній ситуації: з одного боку, вони часто самі зазнають кривди від ровесників, а з іншого – можуть виступати джерелом агресії стосовно інших, інтуїтивно шукаючи у цьому спосіб заглушити внутрішнє відчуття власної нікчемності. Фактично тут запускається процес, що працює за принципом зачарованого кола. Школяр, який сприймає себе як невдаху чи аутсайдера, схильний реагувати на оточення через конфлікт – це, власне, єдина доступна йому мова спілкування у ситуації, коли бракує внутрішнього ресурсу для іншої відповіді. Однокласники, зіткнувшись із такою поведінкою, природно починають дистанціюватися, а для самого підлітка ця дистанція стає черговим доказом власної непотрібності. Практика засвідчує, що припинити цю послідовність без зовнішнього професійного втручання або хоча б цілеспрямованої уваги з боку дорослих вдається рідко. Мова йде про створення профілактичних програм, тренінгових занять, спрямованих на розвиток емоційної компетентності, та про побудову індивідуальних стратегій супроводу для тих учнів, чия поведінка викликає занепокоєння. Наукова новизна дослідження повʼязана насамперед із тим, що в роботі зроблено спробу звести воєдино актуальні українські та закордонні дослідження підліткової агресії, врахувавши при цьому ті суспільні зміни та воєнні обставини, які визначають сьогоднішнє життя країни, і на цій основі запропонувати цілісне бачення того, через які механізми у підлітків закріплюються агресивні моделі поведінки.
Актуальні аспекти дослідження толерантності до невизначеності в умовах воєнного часу
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Гельбак А. М.; Gelbak A. M.
Авторка проаналізувала актуальні аспекти дослідження толерантності до невизначеності в умовах воєнного часу. Звернула увагу на психологічні труднощі, пов’язані з хронічним стресом, підвищеною тривожністю, емоційною напругою та нестабільністю життєвих обставин. Навела погляди науковців щодо впливу невизначеності на психічне здоров’я, адаптаційні можливості особистості та ризики розвитку стрес-асоційованих розладів. Окреслила основні чинники формування толерантності до невизначеності, серед яких резилієнтність, ефективні копінг-стратегії, соціальна підтримка та емоційна регуляція. Наголошено на важливості розвитку психологічної стійкості та впровадження програм психологічної підтримки населення як необхідної умови успішної адаптації до умов воєнного часу. The author analyzed the relevant aspects of the study of tolerance to uncertainty in wartime conditions. She drew attention to psychological difficulties associated with chronic stress, increased anxiety, emotional tension and instability of life circumstances. She cited the views of scientists regarding the impact of uncertainty on mental health, the adaptive capabilities of the individual and the risks of developing stress-related disorders. She outlined the main factors in the formation of tolerance to uncertainty, including resilience, effective coping strategies, social support and emotional regulation. The importance of developing psychological stability and implementing psychological support programs for the population as a necessary condition for successful adaptation to wartime conditions is emphasized.
Актуалізація вивчення проблеми патернальної (ба՜тьківської) депривації в умовах російсько-української війни у психологічній науці
(European Conference, 2025) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.
Одним із ключових чинників формування особистості є батьківський вплив, адже батьки є першими джерелами досвіду, підтримки, захисту, навчання й виховання дитини. Саме через батьків відбувається соціалізація, розвиток емоційної сфери, когнітивних навичок, передача моделей поведінки, культури та цінностей. Відсутність батьків або їх недостатня участь у житті дитини призводить до батьківської депривації. Патернальна депривація — це відсутність позитивного емоційного, фізичного чи соціального контакту з батьком, що негативно впливає на психоемоційний та соціальний розвиток дитини. Актуальність проблеми особливо зростає в умовах війни, коли кількість неповних сімей збільшується, а батьки стають фізично чи психологічно недоступними через службу в армії, загибель, поранення, міграцію чи економічну зайнятість. У сучасних умовах особливе значення має ситуація «невизначеної втрати» — коли батько зник безвісти, або став психологічно недоступним через травму, інвалідність чи ПТСР. Поширені й випадки вимушеної фізичної відсутності батька внаслідок бойових дій, евакуації чи працевлаштування за кордоном. Усе це призводить до зменшення батьківської участі у житті дитини та впливає на її емоційний стан, формування довіри до світу, поведінкові стратегії та самооцінку. Parental influence is one of the key factors in personality formation, as parents are the first sources of experience, support, protection, education and upbringing of a child. It is through parents that socialization, development of the emotional sphere, cognitive skills, and transmission of behavioral patterns, culture, and values take place. The absence of parents or their insufficient involvement in the child's life leads to parental deprivation. Paternal deprivation is the lack of positive emotional, physical or social contact with the father, which negatively affects the child's psycho-emotional and social development. The urgency of the problem is especially growing in times of war, when the number of single-parent families increases and fathers become physically or psychologically unavailable due to military service, death, injury, migration, or economic employment. In today's context, the situation of “indefinite loss” is of particular importance - when a father goes missing or becomes psychologically unavailable due to injury, disability or PTSD. There are also cases of forced physical absence of a father as a result of hostilities, evacuation or employment abroad. All of this leads to a decrease in parental involvement in the child's life and affects the child's emotional state, trust in the world, behavioral strategies, and self-esteem.
Аналіз актуальних потреб сімей працівників МВС України у сфері психологічної підтримки
(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Гельбак А. М.; Мухіна Г. В.; Gelbak A. M.; Mukhina H. V.
Стаття присвячена дослідженню актуальних потреб сімей працівників Міністерства внутрішніх справ України у сфері психологічної підтримки. У роботі розглянуто основні чинники, що впливають на психологічний стан родин поліцейських, зокрема вплив стресових умов служби, професійних ризиків і емоційного напруження. Окреслено методи психодіагностики, які можуть бути використані для визначення рівня стресу, емоційного вигорання та інших психологічних проблем у членів сімей правоохоронців. На основі отриманих даних запропоновано ефективні підходи до психологічного супроводу сімей працівників Міністерства внутрішніх справ, що передбачають психопросвітницькі заходи, індивідуальне та сімейне консультування, а також комплексні програми підтримки. The article is devoted to researching the actual needs of families of employees of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine in the field of psychological support. The paper examines the main factors affecting the psychological state of policemen's families, in particular the impact of stressful service conditions, professional risks and emotional stress. Psychodiagnostic methods are outlined that can be used to determine the level of stress, emotional burnout and other psychological problems in family members of law enforcement officers. Based on the obtained data, effective approaches to the psychological support of the families of employees of the Ministry of Internal Affairs are proposed, which include psychoeducational measures, individual and family counseling, as well as comprehensive support programs.
Анна Фрейд і становлення дитячого психоаналізу в умовах воєнних та соціальних потрясінь
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2026) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.
Актуальність звернення до наукової спадщини Анна Фрейд зумовлена необхідністю осмислення психологічних механізмів реагування дитини на екстремальні умови — війну, соціальні потрясіння та вимушене переміщення. Досвід ХХ століття, у якому формувався дитячий психоаналіз, демонструє тісний зв’язок між воєнними подіями та розвитком теорій дитячої психіки, що набуває особливого значення в умовах сучасної війни. Анна Фрейд (1895–1982) є засновницею дитячого психоаналізу як окремого напряму. На відміну від класичного підходу Зиґмунд Фрейд, орієнтованого на дорослих, вона зосередилася на розвитку дитячого «Его», його захисних механізмах і здатності до адаптації в складних соціальних умовах. Її діяльність також має важливий соціально-науковий вимір: вона відстояла автономність дитячого психоаналізу та заклала основи міждисциплінарного підходу, що поєднує психологію, педагогіку й соціальну роботу. Формування наукових поглядів Анни Фрейд відбувалося в умовах масштабних історичних потрясінь — Першої та Другої світових воєн, міжвоєнної нестабільності та еміграції до Великої Британії у 1938 році. Саме в цей період вона отримала можливість безпосередньо досліджувати вплив війни на дітей, які втратили дім, батьків і відчуття безпеки. Особливого значення набули її дослідження у співпраці з Дороті Берлінгем в Хемпстедських військових яслах. Було доведено, що ключовим фактором психічного благополуччя дитини є не сама війна, а розрив емоційних зв’язків із близькими дорослими. Це положення стало підґрунтям для розвитку теорія прив’язаності та сучасної дитячої психотерапії. У 1947 році Анна Фрейд заснувала Центр Анни Фройд — провідний осередок лікування, навчання і досліджень у сфері дитячого розвитку. Вона системно описала механізми психологічного захисту дитячого «Его», розглядаючи їх як адаптивні реакції на стрес і травму. У контексті війни такі механізми, як заперечення, регресія та ідентифікація з агресором, допомагають дитині тимчасово зберегти психічну рівновагу. Загалом, наукова спадщина Анни Фрейд демонструє, що воєнні потрясіння є не лише джерелом травматизації, а й стимулом розвитку психологічної науки. Її ідеї залишаються актуальними для сучасної України, де проблема психологічної підтримки дітей у воєнних умовах потребує науково обґрунтованих і гуманістично орієнтованих підходів. The relevance of addressing the scientific heritage of Anna Freud is due to the need to understand the psychological mechanisms of a child's response to extreme conditions - war, social upheavals and forced displacement. The experience of the 20th century, in which child psychoanalysis was formed, demonstrates a close connection between military events and the development of theories of the child psyche, which is of particular importance in the context of modern war. Anna Freud (1895–1982) is the founder of child psychoanalysis as a separate direction. In contrast to the classical approach of Sigmund Freud, focused on adults, she focused on the development of the child's "Ego", its defense mechanisms and ability to adapt in difficult social conditions. Her work also has an important social-scientific dimension: she defended the autonomy of child psychoanalysis and laid the foundations of an interdisciplinary approach combining psychology, pedagogy and social work. The formation of Anna Freud's scientific views took place in the context of large-scale historical upheavals - the First and Second World Wars, interwar instability and emigration to Great Britain in 1938. It was during this period that she had the opportunity to directly investigate the impact of war on children who had lost their homes, parents and a sense of security. Of particular importance was her research in collaboration with Dorothy Burlingham at the Hampstead Military Nursery. It was proven that the key factor in a child's mental well-being is not the war itself, but the rupture of emotional ties with close adults. This position became the basis for the development of attachment theory and modern child psychotherapy. In 1947, Anna Freud founded the Anna Freud Center - a leading center for treatment, training and research in the field of child development. She systematically described the mechanisms of psychological defense of the child's "Ego", considering them as adaptive reactions to stress and trauma. In the context of war, mechanisms such as denial, regression, and identification with the aggressor help the child temporarily maintain mental balance. In general, Anna Freud's scientific legacy demonstrates that war shocks are not only a source of traumatization, but also a stimulus for the development of psychological science. Her ideas remain relevant for modern Ukraine, where the problem of psychological support for children in wartime requires scientifically sound and humanistically oriented approaches.
Антропоніми як джерело ґендерної та етнічної інформації
(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2024) Чорноус О. В.; Chornous O. V.
У роботі констатовано, що процеси євроінтеграції в мовному питанні відображаються через стандартизацію мовних норм, популяризацію вивчення іноземних мов і підтримку багатомовності, що сприяє ефективній комунікації між культурами. У цьому контексті антропоніми, зокрема імена та прізвища набувають особливого значення як ресурс, який допомагає визначити етнічну, гендерну чи релігійну належність особи. The paper states that the processes of European integration in language issues are reflected through the standardization of language norms, promotion of foreign language learning, and support for multilingualism, which fosters effective communication between cultures. In this context, anthroponyms, particularly names and surnames, gain special significance as an informative resource that helps identify a person's ethnic, gender, or religious affiliation.
Антропоніми та упередження
(Міжнародний центр наукових досліджень, 2023) Чорноус О. В.; Chornous O. V.
У роботі стверджується, що антропоніми є важливими маркерами, що можуть виявляти стереотипи та упередження в суспільстві, впливаючи на ставлення до людей за їх іменами. Зокрема, це може проявлятися у дискримінації, пов'язаній з етнічною приналежністю, гендером. The paper anthroponyms are important markers that can reveal stereotypes and prejudices in society, influencing attitudes towards individuals based on their names. This is particularly evident in discrimination related to ethnicity, gender.
Арттерапевтична вправа «Ресурсні каракулі»
(КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2023) Молчанова О. М.; Molchanova O. M.
Авторка актуалізувала увагу на відреагування травматичних переживань через спонтанне малювання. Окреслила техніку такого малювання – каракулі. Презентувала методичне підґрунтя методики, вимоги до її проведення та хід виконання. Також надала емпіричні результати, які підтверджують позитивний вплив методики на регуляцію психоемоційного стану. Тези будуть корисні науково-педагогічним та педагогічним працівникам, діяльність яких тісно пов’язана із взаємодією з іншими людьми (здобувачами освіти, їх батьками та колегами). The author actualized attention to the reaction of traumatic experiences through spontaneous drawing. She outlined the technique of such drawing - doodles. She presented the methodological basis of the technique, the requirements for its implementation and the course of its implementation. She also provided empirical results confirming the positive impact of the technique on the regulation of the psycho-emotional state. The thesis will be useful for research and teaching staff whose activities are closely related to interaction with other people (students, their parents and colleagues).
Арттерапія з дітьми з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня
(ФОП Назаренко Т. В., 2025) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.
У статті досліджується застосування арттерапії в роботі з дітьми, які мають легкий ступінь інтелектуальних порушень. Теоретичними основами корекції та розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями є принцип соціальної детермінації розвитку, опора на можливості, що формуються у взаємодії з дорослим, принцип компенсаторних механізмів, поступового переходу до внутрішніх, узагальнених форм мислення, розвиток можливий через стимуляцію збережених функцій і перебудову нейронних зв’язків, теорія сенсорної інтеграції, створення безпечного простору, розвиток соціальних навичок, комунікації та саморегуляції. Мультисенсорний та мультимодальний підходи в арттерапії дітей з інтелектуальними порушеннями легкого типу є ефективним при поєднанні візуальних, аудіальних, тактильних, рухових стимулів, впливу різних видів творчої діяльності на розвиток мозку, образотворчого мистецтва, музики, руху, казки та гри. В статті проаналізовано ефективність образотворчого мистецтва, пісочної терапії, роботи з мандалами, музичної терапії, казкотерапії та евритмії. Визначено, що арттерапія є ефективним інструментом психологічної корекції та розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня. Арттерапія поєднує творчу діяльність із розвитком когнітивних, емоційних, соціальних та моторних функцій. У статті досліджено сучасні підходи до застосування арттерапії з огляду на їх ефективність у корекційно-розвивальній роботі з дітьми, які мають інтелектуальні порушення. Представлено рекомендації щодо організації занять із застосуванням арттерапії з дітьми з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня, включаючи тривалість, регулярність та поєднання різних технік. Висновки засвідчують, що системне використання арттерапії сприяє розвитку мислення, самовираженню, емоційній саморегуляції та соціалізації дітей, а також підвищує ефективність корекційної роботи як у приватній практиці, в умовах навчального закладу, так і в спеціальних освітніх середовищах, в інклюзивно-ресурсних центрах. Підтверджено ефективність мультисенсорного підходу в арттерапії для дітей з легкими інтелектуальними порушеннями. Використання поєднання малювання, музики, руху та казкотерапії сприяє зниженню невротичності, налагодженню міжособистісних зв’язків, підвищує мотивацію та позитивно впливає на самооцінку дітей з легким ступенем інтелектуальних порушень. The article explores the use of art therapy in working with children with mild intellectual disabilities. The theoretical foundations of the correction and development of children with intellectual disabilities are the principle of social determination of development, reliance on the opportunities that are formed in interaction with an adult, the principle of compensatory mechanisms, a gradual transition to internal, generalized forms of thinking, development is possible through stimulation of preserved functions and restructuring of neural connections, the theory of sensory integration, the creation of a safe space, the development of social skills, communication and self-regulation. Multisensory and multimodal approaches in art therapy for children with mild intellectual disabilities are effective when combining visual, auditory, tactile, motor stimuli, the influence of various types of creative activity on brain development, fine arts, music, movement, fairy tales and games. The article analyzes the effectiveness of visual arts, sand therapy, mandala work, music therapy, fairy tale therapy and eurythmy. It is determined that art therapy is an effective tool for psychological correction and development of children with mild intellectual disabilities. Art therapy combines creative activity with the development of cognitive, emotional, social and motor functions. The article examines modern approaches to the use of art therapy in view of their effectiveness in correctional and developmental work with children with intellectual disabilities. Recommendations are presented for organizing classes using art therapy with children with mild intellectual disabilities, including duration, regularity and combination of various techniques. The findings show that the systematic use of art therapy contributes to the development of thinking, self-expression, emotional self-regulation and socialization of children, and also increases the effectiveness of correctional work both in private practice, in educational institutions, and in special educational environments, in inclusive resource centers. The effectiveness of the multisensory approach in art therapy for children with mild intellectual disabilities has been confirmed. The use of a combination of drawing, music, movement and fairy tale therapy helps reduce neuroticism, establish interpersonal relationships, increase motivation and positively affect the self-esteem of children with mild intellectual disabilities.
Атрибутивний стиль як детермінанта педагогічної майстерності викладача
(Пенітенціарна академія України, 2025) Молчанова О. М.; Molchanova O. M.
У статті авторка розглянула атрибутивний стиль викладача як важливу складову його педагогічної майстерності. Проаналізувала основні теоретичні підходи до вивчення атрибуції в психології, зокрема в межах теорій навченої безпорадності, депресивної безнадійності та диспозитивного оптимізму. Визначила ключові параметри атрибутивного стилю (локус контролю, стабільність, глобальність, контрольованість) та охарактеризувала оптимістичний і песимістичний стилі пояснення подій. Обґрунтувала вплив атрибутивно-стильових особливостей на чутливість до стресових факторів, вибір копінг-стратегій і адаптаційні можливості особистості. Зробила висновок про те, що атрибутивний стиль виступає важливою детермінантою педагогічної майстерності викладача та впливає на ефективність освітнього процесу. In this article, the author examines a teacher’s attributional style as a key component of their pedagogical expertise. She analyzes the main theoretical approaches to the study of attribution in psychology, particularly within the frameworks of learned helplessness, depressive hopelessness, and dispositional optimism. She identified the key parameters of attributional style (locus of control, stability, globality, controllability) and characterized optimistic and pessimistic styles of explaining events. She substantiated the influence of attributional-style characteristics on sensitivity to stressors, the choice of coping strategies, and an individual’s adaptive capabilities. She concluded that attributional style serves as an important determinant of a teacher’s pedagogical competence and influences the effectiveness of the educational process.
Безпека кібернетичного простору як екологічного середовища та осередку вчинення злочинів
(Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 2015) Богучарова О. І.; Bohucharova O. I.; Комісаров С. А.; Komisarov S. A.
Проаналізовано проблему утвердження сучасного кібернетичного (інформаціонного) простору як предмета теорії та практики оперативно-розшукової діяльності. Зроблено огляд підходів до його визначення через урахування особливостей «кіберпростору» при виборі дієвих стратегій оперативно-розшуковіх заходів. Запропоновано розуміння кіберзлочинності як екологічного злочину, а кіберпростору – як специфічного «інформаційного екологічного середовища» (environment), на яке певні особи можуть усвідомлено й зловмисно впливати (взаємодіяти) аж до його руйнування, знищення, спричинення йому та його об’єктам/суб’єктам суттєвої шкоди, небезпечної для їх функціонування або здоров’я. Також зазначено необхідність визначення цифрового сувернітету країни в правовій площині та безпекових заходів із його посилення. The problem of establishing the modern cybernetic (information) space as a subject of the theory and practice of operational and investigative activity is analyzed. An overview of approaches to its definition is made by taking into account the features of "cyberspace" when choosing effective strategies for operative and investigative measures. It is proposed to understand cybercrime as an environmental crime, and cyberspace as a specific "informational ecological environment" (environment), which certain persons can consciously and maliciously influence (interact) up to its destruction, destruction, causing it and its objects/subjects objects of significant damage, dangerous for their functioning or health. The need to define the country's digital sovereignty in the legal sphere and security measures to strengthen it is also indicated.
Використання штучного інтелекту у кризовому консультуванні
(Міжнародний центр наукових досліджень, 2025) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.
У тезах зазначено, що сьогодні штучний інтелект все активніше впроваджується в різні сфери людської діяльності, зокрема в психологічне консультування та психологічну кризову підтримку. Дослідження використання штучного інтелекту у кризовому консультуванні є відносно новою та перспективною галуззю. Одним із напрямів застосування ШІ у кризовому консультуванні – це використання автоматизованих чат-ботів та віртуальних консультантів (розмовних агентів). The abstracts state that today artificial intelligence is increasingly being implemented in various spheres of human activity, in particular in psychological counseling and psychological crisis support. Research into the use of artificial intelligence in crisis counseling is a relatively new and promising field. One of the areas of application of AI in crisis counseling is the use of automated chatbots and virtual consultants (conversational agents).
Власні імена людей: перетин ономастики та психології
(Вісник науки та освіти, 2024) Чорноус О. В.; Chornous O. V.
У пропонованій науковій розвідці виокремлено та схарактеризовано низку параметрів особових імен та прізвищ, що слугують предметом наукового зацікавлення як ономастів, так і психологів: унікальність, написання антропоніма, часові межі функціювання та його етимологія. The proposed research identifies and characterizes a number of parameters of personal names and surnames that are of scientific interest to both onomasts and psychologists: uniqueness, spelling of the anthroponym, time period of functioning and its etymology
Вплив акцентуацій на прояви злочинної поведінки
(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Гельбак А. М.; Молчанова О. М.; Gelbak A. M.; Molchanova O. M.
Здійснено аналіз впливу акцентуацій характеру на злочинну поведінку особистості. акцентовано на відмінності в поведінкових проявах злочинців і злочинній поведінці; злочинній поведінці та злочинній поведінці, що відхиляється. Висвітлено теоретичні підходи до феномена акцентуацій та їх впливу на поведінку злочинця, при цьому увага зосереджується на акцентуаціях як крайніх варіантах норми, дисгармонійності розвитку та гіпертрофованому прояві їх окремих властивостей. Актуалізовано увагу до впливу окремих акцентуацій на кримінальні прояви в поведінці (гіпертимна акцентуація може провокувати злочини під впливом вживання алкоголю; епілептоїдна акцентуація впливає на прояви садизму, зґвалтування, вбивства; педантична акцентуації сприяє демонстрації злочинну поведінку через застрягання та постійну готовність оборонятись). Окреслено найбільший вплив акцентуацій на злочинну поведінку шляхом провокування збудження, що проявляється некерованістю та жорстокістю. Виявлено акцентуації, які значно рідше проявляються у злочинців, а саме – демонстративна та застрягаюча. Обґрунтовані подальші напрями наукового пошуку. The impact of character accentuations on the criminal behavior of the individual is analyzed. emphasized on differences in behavioral manifestations of criminals and criminal behavior; criminal behavior and criminal behavior. Theoretical approaches to the phenomenon of accentuations and their impact on the behavior of the offender are highlighted, and attention is focused on accentuation as extreme variants of norm, disharmony of development and hypertrophied manifestation of their individual properties. Attention to the impact of individual accentuations on criminal manifestations in behavior (hypertension may provoke crimes under the influence of alcohol consumption; epileptoid accentuation affects the manifestations of sadism, rape, murder; pedantic accentuation contributes to the demonstration of criminal behavior. The greatest impact of accentuations on criminal behavior is outlined by provoked arousal, which is manifested by unmanageability and cruelty. Accentuations are revealed that are much less likely to be manifested in criminals, namely demonstrative and stuck. Further directions of scientific search are substantiated.

Переглянути

Перегляд Психологічні науки (Psychological sciences) за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування