Історія науки й техніки (History of science and technology) (07.00.07)
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Історія науки й техніки (History of science and technology) (07.00.07) за Назва
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Аграрне питання в теорії та практиці управлінської діяльності М. Бунге: фінансово-правовий аспект(Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2020) Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.У статті узагальнено й систематизовано теоретичні напрацювання відомого вітчизняного науковця й державного діяча Російської імперії М. Бунге щодо аграрного питання та практичну реалізацію цих розробок в його управлінській фінансово-економічній діяльності. Доведено, що підхід М. Бунге до вирішення аграрного питання був комплексним, відображав взаємозв’язок селянського питання з різноманітними завданнями внутрішньої соціально-економічної політики імперії та охоплював проблеми аграрної сфери загалом. Показано відхилення практики реформування аграрних відносин від законодавчих норм та вплив суб’єктивних чинників на законодавчу базу. The article summarizes and systematizes the theoretical contributions of the renowned Ukrainian scholar and statesman of the Russian Empire, M. Bunge, regarding the agrarian question, as well as the practical implementation of these ideas in his financial and economic administrative activity. It is demonstrated that Bunge’s approach to addressing the agrarian question was comprehensive, reflecting the interconnection between the peasant issue and various objectives of the Empire’s internal socio-economic policy, encompassing the broader problems of the agrarian sector. The study also highlights the deviations of agrarian reform practices from legislative norms and the influence of subjective factors on the legal framework.Документ Аналіз фінансової політики Російської імперії в історико-економічних дослідженнях П.П. Мігуліна(Університет Григорія Сковороди, 2019) Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.У статті досліджуються основні етапи життєдіяльності та наукова спадщина професора Харківського університету П.П. Мігуліна (1870–1948). Метою статті є аналіз наукових і публіцистичних напрацювань професора Мігуліна дожовтневого періоду, присвячених фінансовій політиці Російської імперії кінця ХІХ – початку ХХ ст. та визначення його авторських підходів підвищення ефективності цієї політики, що актуальні й на сучасному етапі. Для досягнення визначеної мети використано спеціальні методи, характерні для дослідження історії науки та соціально-економічної історії: наративний, порівняльно-історичний, історико-біографічний, статистичний, а також методи, поширені в історико-економічних дослідженнях – організаційний підхід та процесний аналіз. Окреслено основні етапи біографії науковця. Проаналізовано основні наукові праці професора Мігуліна, де він комплексно досліджував фінансову політику Російської імперії за різноманітними напрямами (бюджетна, податкова, грошово-кредитна, інвестиційна, боргова та ін.), пропонуючи заходи щодо підвищення її ефективності. Науковець відзначав, що бюджетна політика реалізуються з ігноруванням інтересів населення, реальних можливостей країни і без розрахунку наслідків прийнятих рішень. Основні ідеї П.П. Мігуліна щодо підвищення ефективності податкової політики уряду охоплювали: рівномірний розподіл податків, перекладання податкового тягаря на заможні версти населення, звільнення від сплати податків окремих малозабезпечених суб’єктів, перерозподіл податків між загальнодержавним та місцевими бюджетами. Історико-економічний аналіз П.П. Мігуліна щодо грошово-кредитного регулювання за значний історичний період (із 1769 по 1907 рр.) приводить дослідника до висновку про наявність системних порушень у грошово-кредитній сфері протягом досліджуваного періоду та неефективність державного кредиту в Російській імперії. Значну увагу П.П. Мігуліна приділяє грошовим реформам, які здійснювалися впродовж ХІХ ст. У межах даної статті подано лише якісний аналіз проведення грошової реформи 1895–1897 рр. The article examines the main stages of the life and scientific legacy of Professor Petro Petrovych Mihulin (1870–1948) of Kharkiv University. The aim of the study is to analyze Mihulin’s scholarly and journalistic works of the pre-revolutionary period devoted to the financial policy of the Russian Empire in the late 19th – early 20th centuries, and to determine his original approaches to improving the efficiency of this policy, which remain relevant today. To achieve this goal, special methods characteristic of the history of science and socio-economic history were used: narrative, comparative-historical, historical-biographical, and statistical, as well as methods typical for historical-economic research — organizational and process analysis. The article outlines the main stages of Mihulin’s biography and analyzes his key scientific works, in which he comprehensively examined the financial policy of the Russian Empire across various domains — budgetary, tax, monetary-credit, investment, and debt policies — proposing measures to improve their efficiency. Mihulin emphasized that the Empire’s budgetary policy was implemented without considering the interests of the population, the country’s real capacities, or the consequences of the decisions made. His core ideas for enhancing the effectiveness of the government’s tax policy included: equitable tax distribution, shifting the tax burden to wealthier social groups, exempting low-income individuals from taxation, and redistributing taxes between national and local budgets. Mihulin’s historical and economic analysis of monetary and credit regulation over a long period (from 1769 to 1907) led him to conclude that systemic violations existed in the monetary-credit sphere throughout the studied period and that the state credit policy in the Russian Empire was largely ineffective. He also devoted significant attention to the monetary reforms carried out during the 19th century. Within the framework of this article, only a qualitative analysis of the 1895–1897 monetary reform is presented.Документ Журнал «Вісник дослідної фізики та елементарної математики» (1886–1917 рр.): автори та джерела біографістики(Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, 2022) Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.Стаття присвячена дослідженню історії розвитку одного з найавторитетніших журналів серед викладачів математики, учнів старших класів та поціновувачів математики й фізики кінця ХІХ – початку ХХ ст. – журналу «Вісник дослідної фізики й елементарної математики», що видавався в Києві й Одесі. Метою статті є дослідження особливостей добору авторів і джерел біографічно-просопографічних публікацій у Віснику протягом усього періоду його видання. Для проведення змістовного аналізу предмету дослідження використовувалися наукові методи – аналізу й синтезу, узагальнення і систематизації. У процесі проведення кількісного контент-аналізу були застосовані квантифікація тексту, збір емпіричних даних, їх узагальнення і математико-статистична обробка. Дослідження особливостей добору авторів і джерел біографічно-просопографічних публікацій у Віснику протягом усього періоду його видання дає можливість сформулювати такі висновки. По-перше, в результаті ретельної роботи редакції над добором авторів біографічно-просопографічних публікацій визначено 5 основних категорій авторів: а) члени редакції Вісника; б) науковці-доповідачі різного роду засідань закордонних і вітчизняних наукових організацій і товариств; в) вітчизняні громадські діячі, професори й приват-доценти університетів; г) вчені-іноземці; д) члени родини вчених. По-друге, важливою особливістю оформлення багатьох біографічно-просопографічних матеріалів Вісника стало дотримання політики редакції щодо детального документування джерел матеріалів у посторінкових посиланнях. По-третє, автори біографічно-просопографічних статей для підготовки матеріалів використовували різноманітні джерела: а) історіографічні, біографічні й просопографічні видання закордонних і вітчизняних авторів; б) матеріали офіційних закордонних наукових видань; в) першоджерела й родинні архіви суб’єктів публікацій; г) наукові праці суб’єктів публікацій; д) наративи. Добір авторів публікацій, зважений підхід авторів і редакції до обрання джерел та їх документування забезпечили високий рівень якості біографічно-просопографічних матеріалів Вісника. The article is devoted to studying the history of one of the most influential journals among mathematics teachers, senior students, and enthusiasts of mathematics and physics of the late 19th and early 20th centuries — the “Bulletin of Experimental Physics and Elementary Mathematics”, published in Kyiv and Odesa. The purpose of the article is to analyze the selection of authors and the sources used for biographical and prosopographical publications in the Bulletin throughout its entire publication period. To conduct a comprehensive analysis of the research subject, scientific methods of analysis and synthesis, generalization, and systematization were applied. During the quantitative content analysis, text quantification, empirical data collection, their generalization, and mathematical-statistical processing were used. The study of author selection and source usage in the Bulletin’s biographical and prosopographical publications throughout its existence allows the formulation of several conclusions. Firstly, as a result of the editorial board’s thorough work, five main categories of authors were identified: a) members of the Bulletin’s editorial board; b) scholars reporting at meetings of foreign and domestic academic organizations and societies; c) Ukrainian public figures, professors, and private lecturers of universities; d) foreign scholars; e) family members of the scientists. Secondly, an important feature of many biographical and prosopographical materials was the editorial policy of detailed documentation of sources in page-by-page references. Thirdly, authors of such publications relied on various types of sources: a) historiographical, biographical, and prosopographical works of foreign and domestic authors; b) materials from official international scientific journals; c) primary sources and family archives of the publication’s subjects; d) scientific works of the individuals concerned; e) narrative accounts.Документ Розвиток інформатики та інформаційних технологій у вищих навчальних закладах України у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття(КОД, 2014) Ріжняк Р. Я.; Rizhniak R. Ya.Розвиток інформатики та інформаційних технологій у вищих навчальних закладах України у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття. У монографії досліджено становлення та розвиток інформатики та її впровадження у вищій школі України протягом другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Простежено еволюцію нормативно-правового забезпечення розвитку інформатики та інформатизації вищої освіти, вивчено розвиток наукових ідей про інформатику та інформатизацію вишів України, досліджено історію апаратного та програмного забезпечення вищих навчальних закладів нашої держави протягом означеного періоду. Монографія розрахована на науковців, фахівців у галузі історії науки і техніки, викладачів, аспірантів, студентів вищих закладів освіти, а також на всіх, хто цікавиться історією інформатики та інформатизації. The monograph explores the development of computer science and information technologies in higher education institutions of Ukraine during the second half of the 20th and the early 21st century. It traces the evolution of the regulatory and legal framework for the development of computer science and the informatization of higher education, examines the formation of scientific ideas about computer science and informatization in Ukrainian universities, and studies the history of hardware and software development in higher education institutions during the specified period.Документ Систематизація законодавства Російської імперії та розвиток фінансово-правової освіти Наддніпрянщини в 30-40-х роках ХІХ століття(Університет Григорія Сковороди, 2020) Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Pasichnyk N. O.,; Rizhniak R. Ya.У статті аналізується унікальний акт систематизації законодавчого масиву Російської імперії, який реалізовувався протягом 30–40-х років ХІХ століття під керівництвом видатних державних діячів М. Сперанського та М. Балудянського. Тогочасна систематизація законодавчих актів мала надзвичайно важливе значення, оскільки: забезпечувала державні структури та підданих офіційною правовою інформацією, що дозволяло уникнути труднощів управління й судочинства; підвищувала ефективність правової практики й діловодства та сприяла удосконаленню законів; стимулювала наукові дослідження в правовій сфері та підготовку фахівців-правознавців. Охарактеризовано концептуальні теоретичні підходи та технологічні основи здійснення систематизації законодавчих актів, розроблені М. Сперанським. Визначено, що систематизація законодавчого масиву здійснювалася поетапно, відповідно розробленої програми систематизації, котра охоплювала: облік законодавчих актів, хронологічну систематизацію російських законодавчих актів (хронологічна інкорпорація), тематичну систематизацію законодавства (систематична інкорпорація) та кодифікацію галузевого законодавства. Результатами реалізації цих етапів було створення Повного зібрання законів Російської імперії, Зводу законів, розробка коментарів до діючих законів та навчальної літератури для викладання юридичних дисциплін у вищих навчальних закладах імперії. Повне зібрання законів і Звід законів Російської імперії створили базу для розвитку юридичної науки й освіти в цілому та фінансово-правової зокрема. На їхній основі на юридичних факультетах Харківського та Київського університетів Наддніпрянської України починають вивчатися закони про державні повинності та фінанси. Студенти Ніжинського юридичного ліцею здобували фінансово-правові знання при вивченні законів про державні повинності та фінанси за Зводом законів Російської імперії (ІV–VІІІ томи). Студенти Рішельєвського ліцею з 1841 року замість загального курсу законознавства почали вивчати державне господарство та російське законознавство, також використовуючи Повне зібрання та Звід законів Російської імперії. The article analyzes a unique legislative systematization project of the Russian Empire implemented during the 1830s–1840s under the guidance of the eminent statesmen Mikhail Speransky and Mykhailo Baludyansky. The systematization of legislative acts at that time was of great importance, as it provided state institutions and subjects with official legal information, helping to avoid difficulties in governance and judicial practice; it improved the efficiency of legal practice and record-keeping, contributed to the refinement of laws, and stimulated scholarly research in the legal field as well as the training of legal specialists. The article characterizes the conceptual and theoretical approaches and the technological foundations of legislative systematization developed by M. Speransky. It determines that the process of systematizing the legislative corpus was carried out in stages according to a specially designed program, which included: registration of legislative acts, chronological systematization of Russian laws (chronological incorporation), thematic systematization (systematic incorporation), and codification of sectoral legislation. The results of these stages were the creation of the Complete Collection of Laws of the Russian Empire, the Code of Laws, the development of commentaries on current legislation, and the publication of textbooks for teaching legal disciplines in higher educational institutions of the Empire. The Complete Collection of Laws and the Code of Laws of the Russian Empire laid the foundation for the development of legal scholarship and education in general, and financial-legal studies in particular. Based on them, the law faculties of Kharkiv and Kyiv Universities in the Dnipro region of Ukraine began studying laws on state obligations and finances. Students of the Nizhyn Law Lyceum acquired financial-legal knowledge by studying laws on state obligations and finances from the Code of Laws of the Russian Empire (Volumes IV–VIII). Beginning in 1841, students of the Richelieu Lyceum replaced the general course in jurisprudence with studies in public administration and Russian law, also using the Complete Collection and Code of Laws of the Russian Empire.Документ Становлення і розвиток інформатики та її впровадження у вищій школі України (друга половина ХХ– початок ХХІ століття)(Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т ім. Григорія Сковороди, 2015) Ріжняк Р. Я.; Rizhniak R. Ya.У дисертаційному дослідженні вивчено еволюцію інформатики та впровадження інформаційних технологій у вищій школі України протягом другої половини ХХ– початку ХХІ століття. Простежено розвиток нормативно-правового забезпечення впровадження інформатики та інформатизації у вищу освіту, вивчено розвиток наукових ідей про інформатику у вишах України, розкрито історію розвитку науково-технологічного забезпечення комп’ютеризації навчального процесу та дистанційного навчання у вищій школі, висвітлені особливості та закономірності розвитку науково-технічного забезпечення інформатизації наукових бібліотек, досліджено історію комп’ютерного, телекомунікаційного та програмного забезпечення вищих навчальних закладів нашої держави протягом означеного періоду, еволюцію науково-освітніх магістральних комп’ютерних мереж обміну даними та розподілених програмно-апаратних комп’ютерних середовищ закладів освіти та науки України. The dissertation research examines the evolution of computer science and the implementation of information technologies in higher education in Ukraine during the second half of the 20th and the early 21st century. It traces the development of the regulatory and legal framework for the introduction of computer science and informatization in higher education, explores the growth of scientific ideas about computer science in Ukrainian universities, and reveals the history of the development of scientific and technological support for the computerization of the educational process and distance learning in higher education.