Загальна педагогіка та історія педагогіки (General pedagogy and history of pedagogy) (13.00.01)
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Загальна педагогіка та історія педагогіки (General pedagogy and history of pedagogy) (13.00.01) за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 64
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Основні характеристики економіко-правової компетентності фахівця(Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет», 2014) Сафронова Г. В.; Safronova Н. V.У статті розглянуто основні проблеми підготовки майбутнього спеціаліста так, щоб він був конкурентним на ринку праці. Обґрунтовано необхідність модернізації освіти на основі компетентнісного підходу, при якому змінюється характер поставленої мети з «екстенсивної» на прогресивний. Проаналізовано підхід вчених до розуміння сутності економіко-правової компетентності спеціаліста. Розглянуто основні характеристики економіко-правової компетентності спеціаліста. Виділено найважливіші компетенції економіко-правової компетентності спеціаліста. The article discusses the main problems of training a future specialist so that he is competitive on the labor market. The need to modernize education based on a competency-based approach, in which the nature of the set goal changes from "extensive" to progressive, is substantiated. The approach of scientists to understanding the essence of the specialist's economic and legal competence is analyzed. The main characteristics of the specialist's economic and legal competence are considered. The most important competencies of the specialist's economic and legal competence are highlighted.Документ Розвиток мовної освіти в університетах Греції та Республіки Кіпр (історико-педагогічний аспект)(2016) Короткова Ю.М.; Korotkova Yu.M.Монографію присвячено розвитку мовної освіти студентів філологічних спеціальностей в університетах Греції та Республіки Кіпр у другій половині ΧΧ – на початку ΧΧΙ століть. Досліджено ґенезу мовної освіти в Греції та на Кіпрі, проаналізовано теорію і практику мовної освіти студентів-філологів в університетах Греції та Республіки Кіпр у другій половині ХХ – початку ΧΧΙ ст., вивчено особливості базової і післядипломної педагогічної освіти майбутніх учителів-філологів у досліджуваний період, визначено спільні й відмінні тенденції розвитку мовної освіти у вищих навчальних закладах Греції, Республіки Кіпр та України, узагальнено педагогічно цінний грецький і кіпрський досвід мовної освіти з метою його впровадження в навчально-виховний процес ВНЗ України. Видання розраховане на наукових працівників, викладачів, учителів, аспірантів, студентів, майбутніх учителів-філологів. The monograph is dedicated to the development of language education of philological students at the universities of Greece and the Republic of Cyprus in the second half of the ΧΧ - beginning of ΧΧΙ centuries. The genesis of language education in Greece and Cyprus is studied, the theory and practice of language education of philological students at the universities of Greece and the Republic of Cyprus in the second half of the twentieth - beginning of the ΧΧΙ centuries are analyzed, common and different tendencies of development of language education in higher educational establishments of Greece, Republic of Cyprus and Ukraine are determined, pedagogically valuable Greek and Cypriot experience of language education is summarized with a view to its implementation in the educational process of universities in Ukraine. The publication is aimed at scientists, researchers, teachers, graduate students, students, future teachers-philologists.Документ Семіотична модель як інтертекстуальна інтепретація «знаковості» художнього твору(Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 2017) Хайруліна Н.Ф.; Khairulina N.F.Хайруліна Н.Ф. Семіотична модель як інтертекстуальна інтерпретація «знаковості» художнього твору// Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - Сер. «Філологія». - 2017.- Вип.76.- С.341-344.Документ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ(Педагогічні науки, 2018, 2018) Короткова Ю.М.; Korotkova Yu.M.У статті аналізується сутність поняття «комунікативна компетентність майбутнього юриста», розкриваються особливості її формування під час вивчення дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням». Формулюється мета і завдання курсу, характеризуються форми і методи роботи, спрямовані на формування зазначеної компетентності. Наголошено, що через замалий обсяг часу, відведеного на практичні заняття, останні мають розроблятись на основі доречного поєднання мовних та мовленнєвих (комунікативних) вправ, застосування таких форм і методів роботи, як диспут, дискусія, дебати, написання творчих робіт на теми, споріднені з майбутньою професією студента/курсанта, підготовка проектних робіт тощо. The article analyzes the essence of the notion of «communicative competence of the future lawyer», which is interpreted as an integral personal formation having a complex structure (a set of knowledge, skills and abilities, value systems, awareness of ethical, deontological norms and rules of communicative interaction, readiness for communication, etc.) each component of which plays the role of guidance when structuring the content of professional training of a student-lawyer in a higher education institution. The peculiarities of the formation of communicative competence during the study of the discipline «Ukrainian language for professional purposes» are revealed. In particular, the purpose and tasks of the course are formulated, the forms and methods of work aimed at the formation of the indicated competence are characterized. It is stressed that due to the insufficient amount of time spent on practical classes, the latter should be developed on the basis of an appropriate combination of language and speech (communicative) exercises, the use of such forms and methods of work as dispute, discussion, debate, writing of creative works on topics related to the future profession of a student / cadet, preparation of project works, etc. Audio and video recording of the conducted activities aimed at the analysis and self-analysis of the quality of speech by students / cadets will be useful. It was emphasized that in the classes on the Ukrainian language for professional purposes students should be taught to use functional styles of the Ukrainian language, such as official-business (to conclude the main types of business documents), publicistic (to build a speech according to the purpose and peculiarities of the audience, observing the rules of professional ethics), scientific (to prepare a scientific report, conference theses, an article), apply tasks for mastering extra-linguistic and non-verbal means of communication.Документ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МОВНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ НАПРИКІНЦІ ΧΧ – НА ПОЧАТКУ ΧΧΙ СТОЛІТЬ(The Modern Higher Education Review. Ukraine, Finland, Poland, 2018) Короткова Ю.М.; Korotkova Yu.M.The article is devoted to the distinction and characterization of the leading trends in the development of language education in Ukraine in the late XX – early XXI centuries, which include: strengthening the authority of the Ukrainian language, its dissemination in all spheres of public life; increasing attention to foreign languages; a gradual transition to linguistic diversity and multilingualism; paying special attention to the study of the Ukrainian language as a foreign language; launching a certification process for the level of knowledge in Ukrainian and foreign languages; constant updating of the purpose, tasks, content, forms, methods and means of language education, Статтю присвячено виокремленню й характеристиці провідних тенденцій розвитку мовної освіти в Україні наприкінці XX – на початку XXI століть, до яких віднесено: посилення авторитету української мови, її розповсюдження у всіх сферах суспільного життя; посилення уваги до іноземних мов; поступовий перехід до мовного розмаїття та багатомовності; надання особливої уваги вивченню української мови як іноземної; започаткування процедури сертифікації рівня володіння українською та іноземними мовами; постійне оновлення мети, завдань, змісту, форм, методів і засобів мовної освіти.Документ АКТИВІЗАЦІЯ АКАДЕМІЧНОЇ МОБІЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЇХНЬОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ: ВІТЧИЗНЯНИЙ І ГРЕЦЬКИЙ ДОСВІД(Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка, 2018) Короткова Ю.М.; Korotkova Yu.M.Висвітлено вітчизняний і грецький досвід забезпечення академічної мобільності студентів закладів вищої освіти (ЗВО). З’ясовано, що її розвитку в Україні сприяло кілька факторів: удосконалення законодавчої бази, підписання угоди про безвізовий режим України з Європейським Союзом (ЄС), вдосконалення та застосування процедури взаємного визнання документів про освіту, приєднання України до програми Erasmus+. Встановлено, що перешкоджають активізації процесів академічної мобільності такі негативні внутрішні процеси: економічні характеристики країни (різниця між рівнем життя в Україні та країнах ЄС), якість та вартість навчання і проживання, доступність побутових послуг, відповідність до європейських освітніх стандартів, недостатній рівень володіння іноземними мовами, недостатня обізнаність студентів щодо програм обміну тощо. Проаналізовано особливості реалізації права студентів грецьких вишів на академічну мобільність на прикладі юридичних факультетів Фракійського університету імені Демокрита та Афінського національного університету імені І. Каподістрії. Охарактеризовано процедуру участі студенів в програмах з практики (тривалість практики, категорії осіб, які можуть брати участь у відповідних програмах, перелік документів, які необхідно подати до участі у програмі, критерії відбору претендентів, розмір стипендії тощо), особливості організації магістерських програм грецьких вишів спільно із зарубіжними щодо надання єдиного диплома магістра. Враховуючи досвід грецьких вишів, виокремлено спектр питань, які потребують свого вирішення у вітчизняній системі вищої освіти. До них віднесено: покращення державного фінансування програм обміну; всебічне інформування студентів щодо таких програм; організація спільних магістерських освітніх програм вітчизняних і зарубіжних вишів; підвищення рівня іншомовної комунікативної компетентності студентів. The article is devoted to the coverage of home and Greek experience in providing the academic mobility of students of higher education institutions. It’s found out that several factors contributed to its development in Ukraine, such as: improving the legislative base, signing an agreement on a visa-free regime with Ukraine, improving and applying the mutual recognition procedure for education documents, and Ukraine's accession to the Erasmus + program. It has been stated that the following negative internal processes hinder the activation of academic mobility: the country economic characteristics (the difference between the standard of living in Ukraine and the countries of the European Union), the quality and cost of studying and living, the availability of household services, compliance with European educational standards, insufficient level of foreign language skills, lack of information students get concerning exchange programs, etc. The peculiarities of the realization of the right of students of Greek universities to academic mobility are analyzed basing on the example of law faculties of Democritus University of Thrace and the National and Kapodistrian University of Athens. It has been established that students of Greek universities can take part in the following programs: for studying in foreign partner-universities; for participating in various types of practical programs in foreign partner-universities. The procedure of students’ participation in practical programs is described in detail, namely the length of practice, the categories of people who can participate in the relevant programs, the list of documents to be submitted for participation in the program, the criteria for selecting applicants, the size of the scholarship are found out. The emphasis is on the important innovation of relevant programs, which consists in the fact that Erasmus + provides students with free language Internet-support in the study of the appropriate foreign language before and during their stay abroad. The article analyzes the peculiarities of the organization of the master's degree programs of Greek universities together with foreign universities giving the identic diploma of a master's degree. In particular, the master’s program “Specialized Public Law”, organized by the legal department of the National and Kapodistrian University of Athens together with the University of Montesquieu-Bordeaux IV (France), is described. Taking into account the experience of the Greek universities, the range of issues that need to be resolved in the national system of higher education is highlighted. These include: improving of state financing of exchange programs; comprehensive informing of students about such programs; organization of joint master’s degree programs of home and foreign universities; increasing the level of foreign language communicative competence of students.Документ Товариство з обмеженою відповідальністю як суб’єкт педагогічної професійної активності: особливості створення та діяльності(Донецький національний університет економіки і торговлі імені Михайла Туган-Барановського, 2018) Гігін О. В.; Hihin O. V.Метою запропонованого монографічного дослідження є здійснення спроби аналізу компоненти права (теоретичні концепції та загальне уявлення про діяльність та конкретні складові педагогічної роботи з точки зору юриспруденції) для повного, системного розуміння окремого елемента соціальної реальності – діяльності науково-педагогічних працівників The purpose of the proposed monographic study is to make an attempt to analyze the components of law (theoretical concepts and a general idea of activity and specific components of pedagogical work from the point of view of jurisprudence) for a complete, systematic understanding of a separate element of social reality - the activity of scientific and pedagogical workersДокумент ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ: ДОСВІД УКРАЇНИ ТА ГРЕЦІЇ(Інформаційні технології і засоби навчання, 2018) Троцко А.В.; Trotsko A.V.; Короткова Ю.М.; Korotkova Yu.M.Статтю присвячено висвітленню теоретико-практичного досвіду використання ІКТ у процесі навчання іноземних мов в університетах України та Греції. Класифіковано освітні електронні ресурси з іноземної мови (інформаційно-довідкові матеріали; електронні книги; фільми на DVD; бібліотеки електронних наочних посібників і бази даних; методичні матеріали на електронних носіях; Інтернет-ресурси; комбіновані електронні засоби навчання; навчально-методичні програмні засоби для супроводу лекцій). Виокремлено новітні форми навчання (дистанційне навчання, онлайн-навчання з елементами інтерактивності), види навчальної діяльності (роботу з аудіо-, відео матеріалами, створення презентацій, роботу з комп’ютерними навчальними програмами, електронне спілкування) та навчальні засоби (аудіозаписи, відеофільми, мультимедійні презентації, комп’ютерні програми, електронні книги, підручники, довідники, енциклопедії, словники, ресурси Інтернету, електронна пошта, скайп-зв’язок, віртуальне навчальне середовище, блоги, форуми), базовані на ІКТ, які активно застосовуються у вітчизняних та грецьких вишах. Акцентовано увагу на перевагах технологій дистанційного навчання під час засвоєння іноземних мов (постійний доступ до інформації, значно менші витрати на навчання, можливість консультацій з викладачем у зручний для кожного час, посилення ролі і збільшення частки самостійної роботи студента тощо), на особливостях роботи на платформі Moodle. Особливу увагу приділено характеристиці діяльності Грецького відкритого університету із дистанційною формою навчання, зокрема характеристиці магістерської програми для викладачів англійської мови «Дидактика англійської мови як іноземної/міжнародної». Накреслено перспективи використання грецького педагогічно цінного досвіду застосування ІКТ у вітчизняній вищій іншомовній освіті, The article is devoted to the coverage of theoretical and practical experience of using ICT in the process of teaching foreign languages in universities of Ukraine and Greece. Educational electronic foreign language resources (information and reference materials, e-books, films on DVD, libraries of electronic visual aids and databases, methodical materials on electronic media, Internet resources, combined electronic teaching aids, educational and methodical software to support lectures) are classified. The authors singled out the most recent forms of teaching (distance learning, on-line learning with the interactive elements), types of educational activities (work with audio, video, making presentations, work with computer training programs, electronic communication) and teaching aids (audio recordings, video films, multimedia presentations, computer programs, e-books, textbooks, reference books, encyclopedias, dictionaries, Internet resources, e-mail, Skype, virtual learning environments, blogs, forums), based on ICTs that are actively engaged in teaching in the native and Greek higher educational institutions. The emphasis is focused on the advantages of distance learning technologies in the process of learning foreign languages (constant access to information, significantly lower cost of training course, the possibility of consulting with a teacher at the convenient time, increasing the role and enlarging the proportion of student’s self-work, etc.), on the features of work on Moodle platform. Particular attention is paid to the characteristics of the activity of the Greek Open University with a distance learning form, in particular to the description of the master's program for the teachers of English "Didactics of English as a Foreign / International Language". The perspectives of using pedagogically valuable experience of Greece in the use of ICT in national higher education of foreign languages have been outlined.Документ ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «МОВНА ОСВІТА» У ВІТЧИЗНЯНІЙ ТА ЗАРУБІЖНІЙ НАУЦІ(Теорія та методика навчання та виховання : зб. наук. пр. Харків : ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2018, 2018) Короткова Ю.М.; Korotkova Yu.M.У статті досліджено сутність поняття «мовна освіта» у вітчизняній та зарубіжній, зокрема, грецькій науці. Проаналізовано погляди вчених на мету і завдання, структуру мовної освіти. З’ясовано, що як вітчизняні, так і більшість грецьких учених розглядають мовну освіту як цінність (держави, суспільства, особистості), як систему, як процес і як результат. Приблизно однаковим є представлення структури мовної освіти, яка відповідає основним етапам навчально-виховного процесу, охоплюючи дошкільну, шкільну і вищу освіту як державного, так і приватного секторів. Однак спостерігаються деякі розбіжності у виділенні провідних напрямів мовної освіти. Зокрема, українські вчені виділяють, як правило, три напрями (навчання державної мови; навчання рідної мови; навчання іноземної мови), натомість грецькі дослідники обов’язково додають ще один – навчання державної мови (новогрецької) як іноземної, The article examines the essence of the concept "language education" in domestic and foreign, in particular, Greek science. The views of scientists on the purpose and objectives, structure of language education are analyzed. It is found that both domestic and most Greek scholars consider linguistic education as a value (state, society, personality), as a system, as a process and as a result. The presentation of the structure of linguistic education, which corresponds to the main stages of the educational process, covering pre-school, school and higher education in both public and private sectors, is approximately the same. However, there are some differences in the distinguishing the leading areas of language education. So, if Ukrainian scholars, as a rule, define three directions (learning the state language, learning the native language, learning a foreign language), then the Greek researchers necessarily add another one - learning the state language (Modern Greek) as a foreign languageДокумент ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПІДГОТОВКИ ФІЛОЛОГІВ В УНІВЕРСИТЕТАХ ГРЕЦІЇ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2018) Короткова Ю.М.; Korotkova Yu.M.У роботі вперше в українській історико-педагогічній науці здійснено цілісне дослідження теорії та практики професійної підготовки філологів в університетах Греції другої половини XX – початку XXI століття. Окреслено грецьку та вітчизняну історіографію проблеми дослідження та виокремлено напрями вивчення питань підготовки філологів: розвиток і сучасний стан підготовки філологів у системі університетської освіти Греції; особливості психолого-педагогічної підготовки філологів; розвиток мовної освіти; теоретико-методологічні засади і практичні рекомендації з викладання/навчання мови тощо. Проаналізовано сутність та обґрунтовано доцільність реалізації таких наукових підходів до дослідження проблеми підготовки філологів: історіографічний, історико-педагогічний, системний, синергетичний, культурологічний, лінгвокультурологічний, компетентнісний, особистісно-діяльнісний, акмеологічний, аксіологічний. Визначено та проаналізовано три групи найбільш уживаних термінів щодо дослідження професійної підготовки філолога: 1) дефініції, які розкривають сутність і специфіку професійної підготовки філолога в університеті (підготовка/професійна підготовка, філологія, філолог, філологічна освіта, професійна підготовка філолога, мовна освіта); 2) дефініції, які розкривають процес організації університетської підготовки філолога (галузь знань, спеціальність, спеціалізація, кваліфікація, освітня програма); 3) дефініції, які розкривають результат професійної підготовки філолога (професійна компетентність філолога, іншомовна комунікативна компетенція, міжкультурна компетенція). У межах кожної групи здійснено порівняльний аналіз теоретичних положень у працях вітчизняних і грецьких науковців щодо сутності базових понять дослідження. Широке коло використаних наукових праць, періодичних видань, архівних документів, довідкової літератури, джерел іноземною мовою дозволили детально проаналізувати передумови становлення підготовки філологів в університетах Греції. Доведено пряму залежність розвитку проблеми підготовки філологів від соціально-економічних, політичних і культурних факторів розвитку грецького суспільства, які мали істотний вплив на зміну цілей, завдань, змісту, форм і методів професійної підготовки філологів. З урахуванням політико-економічних та соціокультурних зрушень у країні, особливостей освітньої політики офіційної влади, мовної політики держави, рівня розвитку грецької лінгвістичної та психолого-педагогічної науки та впливу на неї зарубіжної наукової думки, змін, що відбувалися у формулюванні мети, змісті, методах, формах і засобах підготовки філологів, обґрунтовано три етапи розвитку теорії та практики підготовки філологів в університетах Греції у другій половині XX – початку XXI століття та схарактеризовано розвиток теоретичних ідей і досвіду названої підготовки відповідно до виділених етапів. I етап (1951-1980 рр.) визначається в дисертації як етап домінування мовно-літературного складника в підготовці філологів з переважанням консервативних підходів до її забезпечення. Він характеризувався значною увагою грецьких учених (Г. Бамбініотіс, А. Данассіс-Афентакіс, А. Делмудос, Н. Ексархопулос, Д. Кіріазопулос, Д. Караяннідіс та інші) до таких питань: моделі і складники підготовки філологів; мета, завдання, підходи, зміст підготовки філологів; мовний код, якому необхідно навчати студентів-філологів. З’ясовано, що окреслений етап був пов’язаний зі значним інтересом учених Греції до здобутків європейської лінгвістичної і лінгводидактичної науки, посиленою увагою до психолого-педагогічного та методичного складників у системі професійної підготовки вчителів-філологів з паралельною відсутністю досліджень, присвячених теоретико-методологічним засадам організації та проведення педагогічної практики. У практиці підготовки філологів на першому етапі виокремились такі особливості: розширення мережі філологічних відділень, створення відділень іноземних мов при університетах Греції завдяки посиленню інтересу держави до вивчення іноземних мов після входження до НАТО, Ради Європи, Європейської Економічної Спільноти; вирішення на державному рівні «мовного питання» на користь новогрецької мови (демотики), що значно полегшило і водночас удосконалило мовну підготовку на філологічних відділеннях; надання ґрунтовної мовно-літературної підготовки із наголосом на вивченні головних розділів мовознавства, читанні й аналізі видатних літературних творів, ознайомленні з культурою країни, мова якої вивчалась; обмеження теоретичної психолого-педагогічної підготовки майбутніх філологів викладанням лише двох дисциплін – педагогіки і психології протягом одного семестру (за винятком педагогічних відділень, де спектр відповідних дисциплін був більш широким); уведення дисциплін за вибором студентів; налагодження зв’язку між теорією та практикою, розвиток дослідницьких умінь шляхом роботи студентів у філологічних, педагогічних і психологічних лабораторіях; застосування традиційних методів, форм, засобів підготовки філологів, уведення в навчальний процес технічних засобів; обмеження педагогічної практики лише спостереженнями за проведенням уроків досвідчених учителів. II етап (1981-1998 рр.) визначено як етап запровадження комунікативного підходу в процес підготовки філологів у поєднанні з розширенням психолого-педагогічного складника. Означений етап супроводжувався активізацією досліджень грецьких учених (М. Агатангєлу, М. Антонопулос, Г. Бамбініотіс, В. Дендріну, І. Канакіс, С. Крівас, П. Ксохеліс, І. Маркантоніс, І. Матсагурас, Н. Мітсіс, П. Папаконстантіну, Е. Тараторі, А. Тсопаноглу, К. Харіс, А. Хараламбопулос, С. Хатжисаввідіс, Д. Хатжидіму та інші), у яких висвітлювались такі питання: складники підготовки філологів, мета, завдання, зміст, підходи, методи і засоби зазначеної підготовки; сутність та організація педагогічної практики із обґрунтуванням методу мікровикладання; якість психолого-педагогічної і методичної підготовки філологів. Важливим досягненням окресленого етапу стало теоретико-методологічне обґрунтування комунікативного підходу до навчання мови, його визнання на законодавчому рівні головним підходом до забезпечення мовної підготовки, затвердження монотонічної системи новогрецької мови, що значно полегшувало її вивчення, започаткування досліджень з проблем полікультурної/міжкультурної освіти та методики навчання новогрецької мови як іноземної, ретельне вивчення грецькими науковцями надбань світової лінгводидактичної науки, європейських документів з питань мовної освіти та підготовки вчителів-філологів з метою їх творчого впровадження в процес підготовки філологів. Практична підготовка філологів на другому етапі була пов’язана з: отриманням на законодавчому рівні всіма університетськими відділеннями повної автономії в організації і здійсненні навчального процесу; збільшенням завдань названої підготовки (формування критичної думки майбутніх фахівців, удосконалення їх дослідницьких навичок, формування високого рівня комунікативної компетентності тощо); збагаченням змісту мовно-літературної підготовки філологів новими дисциплінами та навчальними модулями (психолінгвістика, лінгвістика тексту, соціолінгвістика, теорія літератури); спрямованістю практичного курсу іноземної мови на розвиток і вдосконалення іншомовної комунікативної компетенції; недостатньою психолого-педагогічною та методичною підготовкою майбутніх викладачів-філологів (за винятком відділення філософії-педагогіки-психології); введенням нових дисциплін (соціологія освіти, соціальна педагогіка, порівняльна педагогіка, соціальна психологія, когнітивна психологія); удосконаленням методів, форм і засобів підготовки філологів (зокрема додались, лекції у формі діалогу, лекції з мультимедійною презентацією, метод гри, метод мікровикладання, театральні методики і техніки, проведення конференцій, семінарів, круглих столів, диспутів, дебатів, організація спільних дослідницьких проектів мовних відділень з іншими вітчизняними та зарубіжними). III етап (1999-2010 рр.) – представлено в роботі як етап забезпечення підготовки філологів на основі рівноцінного поєднання наукового, психолого-педагогічного, методичного і практичного складників. Він характеризувався розробленням грецькими ученими (Х. Аргіропулу, М. Біліоні, Е. Карава, М. Катсібарзіс, Н. Мітсіс, П. Панайотідіс, С. Папаевтиміу-Літра, А. Сапіріду, В. Токатліду, В. Тсаруха, А. Тсопаноглу, А. Хатжипанайотіду) теоретико-методологічних засад мовної (мета, зміст, методи, форми, засоби навчання мови, теорія укладання навчальної програми з мови на основі дослідження мовно-комунікативних потреб студентів, лінгводидактичні підходи до навчання мови – комунікативний, міжкультурний), літературної (підходи і методи вивчення життєвого і творчого шляху письменників та аналізу літературного твору), психолого-педагогічної і методичної (теоретико-методологічні засади організації і забезпечення педагогічної практики, підготовка вчителів-менторів) підготовки студентів-філологів. На цьому етапі завдяки приєднанню Греції до Болонського процесу, значної уваги з боку грецьких учених до надбань світової лінгвістичної та лінгводидактичної думки, чіткому спрямуванню державної освітньої і мовної політики на забезпечення міжкультурної та багатомовної освіти, а також освіти емігрантів та репатріантів, активізувались дослідження, присвячені проблемам названих видів освіти, а також питанням методики навчання новогрецької мови як іноземної. Для практики підготовки філологів на окресленому етапі були притаманні такі особливості: планомірна реалізація головних положень Болонської декларації; розширення завдань підготовки філологів (формування базових і предметних компетентностей фахівця-філолога, підготовка до активної участі в суспільному житті країни); збагачення змісту мовно-літературної та психолого-педагогічної підготовки філологів новими дисциплінами (комп’ютерна лінгвістика, комунікативна лінгвістика, когнітивна лінгвістика, міжкультурна комунікація, міжкультурна освіта, міжкультурна дидактика, методика навчання мови тощо); збагачення методів, форм і засобів підготовки філологів (метод проектів, мозкового штурму, Portfolio, метод навчання на основі автентичного матеріалу, відеосемінари, відеоконференції, інформаційно-комунікаційні технології тощо); суттєве удосконалення педагогічної практики (продовження її терміну до двох місяців, надання відповідної підготовки вчителям-менторам). Виділено провідні тенденції і практичні здобутки у теорії і практиці підготовки філологів в університетах Греції та України на сучасному етапі: реалізація ідеї багатомовної освіти; активізація академічної мобільності студентів-філологів; надання особливої уваги вивченню новогрецької мови іноземними студентами, зокрема філологами; оновлення мети, змісту, методів, форм і засобів підготовки філологів; тенденція індивідуалізації та варіативності навчання; поступове розширення і поглиблення теоретичної професійно-педагогічної підготовки вчителів-філологів; поетапне удосконалення педагогічної практики. Накреслено шляхи використання грецького науково-педагогічного досвіду підготовки філологів у навчально-виховному процесі закладів вищої освіти України, а саме: широке використання в професійній освіті філологів ІКТ, електронних посібників, віртуальних бібліотек, системи швидкого пошуку потрібної інформації; проведення он-лайн навчання; організація комп’ютерних мовних програм, мовних лабораторій; тісна співпраця викладачів як практичного курсу іноземної мови, так й інших філологічних дисциплін; уведення предметів поліпрофільної та міждисциплінарної підготовки, організація міждисциплінарних магістерських програм; активне використання методу мікровикладання; посилення роботи зі шкільними вчителями-керівниками практики (менторами); створення й діяльність при університетах експериментальних шкіл, психолого-педагогічних лабораторій з метою проведення актуальних лінгвістичних і психолого-педагогічних досліджень. Практичне значення дослідження полягає в тому, що теоретичні положення та практичні напрацювання можуть бути використані в процесі викладання педагогічних і методичних дисциплін («Педагогіка», «Історія педагогіки», «Порівняльна педагогіка», «Методика навчання рідної мови», «Методика навчання іноземної мови», «Лінгводидактика») у закладах вищої освіти для оновлення змісту лекційних і практичних занять; в організації педагогічної практики; у процесі написання курсових і магістерських робіт; у розробці навчальних програм; у створенні навчальних посібників. Монографія «Розвиток мовної освіти в університетах Греції та Республіки Кіпр (історико-педагогічний аспект)» і навчальні посібники «Аудіювання новогрецькою мовою» та «Освіта в Греції: від античності до сучасності» можуть бути використані в навчальному процесі закладів вищої освіти. In the work for the first time in the Ukrainian historical and pedagogical science an integral study of the theory and practice of the professional training of philologists in the universities of Greece of the second half of the XX – beginning of the XXI century was carried out. The Greek and national historiography of the research problem is outlined and the directions of study of the issues of training of philologists are outlined: development and modern state of training of philologists in the system of university education in Greece; features of psychological and pedagogical preparation of philologists; development of language education; theoretical and methodological principles and practical recommendations for teaching / learning the language, etc. The essence of the research is substantiated and it is grounded the expediency of realization of such scientific approaches to the study of the problem of training of philologists as: historiographical, historical and pedagogical, systemic, synergetic, cultural, linguacultural, competent, personality-activating, acmeological, axiological. Three groups of the most commonly used terms concerning the study of a philologist's professional training have been identified and analyzed: 1) definitions that reveal the essence and specifics of the philologist's professional training at the university (training/professional training, philology, philologist, philological education, philologist's professional training, language education); 2) definitions, which reveal the process of organization of university preparation of a philologist (branch of knowledge, speciality, specialization, qualification, educational program); 3) definitions that reveal the result of the professional training of a philologist (professional competence of a philologist, foreign language communication competence, intercultural competence). Within each group, a comparative analysis of the theoretical positions in the works of domestic and Greek scholars on the essence of the basic concepts of research was carried out. A wide range of used scientific works, periodicals, archival documents, reference literature, sources in a foreign language allowed to analyze in detail the preconditions for the formation of the training of philologists in the universities of Greece. It was proved the direct dependence of the development of the problem of training of philologists on the socio-economic, political and cultural factors of the development of Greek society, which had had a significant impact on the change of goals, objectives, content, forms and methods of professional training of philologists.Having considered the political and economic and socio-cultural changes in the country, the peculiarities of the educational policy of official authorities, the language policy of the state, the level of development of the Greek linguistic and psycho-pedagogical science, and the influence of foreign scientific ideas on it, the changes that took place in the formulation of purpose, content, methods, forms and means of training of philologists, three stages of the development of the theory and practice of the training of philologists at the universities of Greece in the second half of the XX – beginning of the XXI century were substantiated and the development of the theoretical ideas and the experience of the named training in accordance with the selected stages were characterized. Stage I (1951-1980) is defined in the dissertation as a stage of dominance of the linguistic and literary component in the preparation of philologists with a predominance of conservative approaches to its implication. It was characterized by considerable attention of Greek scholars (G. Bambiniostis, A. Danassis-Afentakis, A. Delmudos, N. Eksarhopulos, D. Kiriazopulos, D. Karayannidis and others) to the following questions: models and components of the training of philologists; purpose, tasks, approaches, contents of preparation of philologists; a language code that students of philology have to be taught. It was found that the outlined stage was associated with the considerable interest of Greek scholars in the achievements of the European linguistic and linguistic-didactic science, the intensive attention to the psychological and pedagogical and methodological components in the system of professional training of teachers-philologists with the parallel absence of researches on theoretical and methodological principles of organization and conducting pedagogical practice. In the practice of preparing philologists on the first stage (1951-1980), the following features were distinguished: expansion of the network of philological departments, establishment of branches of foreign languages at the universities of Greece due to increased interest of the state in the study of foreign languages after joining NATO, the Council of Europe, the European Economic Community; resolving on the state level the "language issue" in favor of the Modern Greek language (demotics), which greatly facilitated and at the same time improved language training at the philological departments; providing a substantial language-literary training with an emphasis on studying the main sections of linguistics, reading and analyzing outstanding literary works, familiarizing with the culture of the country whose language was studied; restriction of theoretical psychological and pedagogical training of future philologists by teaching only two discipline – spedagogy and psychology during one semester (except for pedagogical departments, where the spectrum of corresponding disciplines was wider); introduction of disciplines in the choice of students; establishment of a connection between theory and practice, development of research skills through the work of students in philological, pedagogical and psychological laboratories; application of traditional methods, forms, means of training of philologists, introduction of technical means into the educational process; restriction of pedagogical practice only by observing the lessons of experienced teachers. Stage II (1981-1998) is defined as the stage of introducing communicative approach to the process of training of philologists in conjunction with the expansion of the psycho-pedagogical component. This stage was accompanied by the intensification of researches by Greek scholars (M. Agatangelu, M. Antonopoulos, G. Bambiniostis, V. Dendrinu, I. Kanakis, S. Krivas, P. Ksohelis, I. Markantonis, I. Matsaguras, N. Mitsis, P. Papakonstantinu, E. Taratori, A. Tsopanaglou, K. Haris, A. Haralambopulos, S. Khatzhisavvidis, D. Khatzhidimu and others), which covered the following issues: components of the training of philologists, purpose, tasks, contents, approaches, methods and means of the specified training; the essence and organization of pedagogical practice on the substantiation of the method of microteaching; the quality of psychological and pedagogical and methodological training of philologists. An important achievement of the above-mentioned stage was theoretical and methodological substantiation of the communicative approach to language learning, its recognition at the legislative level as the main approach to providing language training, the approval of the monotonic system of the Modern Greek language, which greatly facilitated its study, the launch of research on the problems of multicultural / intercultural education and methods of teaching modern Greek as a foreign language, thorough study by Greek scholars of acquisitions in world’s linguistic and didactic science, European documents on the problem of language education and training of teachers-philologistswith the aim of their creative implementation in the process of training of philologists. The practical training of philologists in the second stage (1981-1998) was related to: the obtaining a complete autonomy in the organization and implementation of the educational process by all university departments at the legislative level; an increase in the tasks of the mentioned training (formation of critical thinking of future specialists, improvement of their research skills, formation of a high level of communicative competence, etc.); enrichment of the content of linguistic and literary training of philologists with new disciplines and educational modules (psycholinguistics, linguistics of text, sociolinguistics, theory of literature); the orientation of the practical course of a foreign language on the development and improvement of foreign language communicative competence; insufficient psychological and pedagogical and methodological training of future teachers-philologists (with the exception of the department of philosophy, pedagogy, psychology); the introduction of new disciplines (sociology of education, social pedagogy, comparative pedagogy, social psychology, cognitive psychology); improvement of methods, forms and means of preparation of philologists (in particular, there were added lectures in the form of a dialogue, lectures with multimedia presentation, game method, method of micro-teaching theatrical methods and techniques, conducting conferences, seminars, round tables, disputes, debates, organization of joint research projects of language branches with other domestic and foreign ones). Stage III (1999-2010) is presented in the research as a stage of providing the training of philologists on the basis of an equal combination of scientific, psychological and pedagogical, methodological and practical components. It was characterized by the development among Greek scholars (H. Argiropulu, M. Bilioni, E. Karava, M. Katsibarzis, N. Mitsis, P. Panayiotidis, S. Papaevtimiu-Litra, A. Sapiridu, V. Tokatlidu, V. Tsaruha, A. Tsopanoglu, A. Khatzhipanayotidu), theoretical and methodological principles of the language (purpose, content, methods, forms, means of language learning, theory of composing a language curriculum based on the study of students' linguistic and communicative needs, linguistic-pedagogical approaches to language learning - communicative, intercultural); literary (approaches and methods of studying life and creative path of writers and the analysis of a literary work), psychological and pedagogical and methodological (theoretical and methodological principles of organization and provision of pedagogical practice, training of mentors-teachers) training of students of philology. At this stage, due to the accession of Greece to the Bologna process, considerable attention from Greek scientists to the achievements of world linguistic and linguistic-didactic thoughts, the clear direction of the state educational and language policy to ensure the intercultural and multilingual education, as well as the education of immigrants and repatriates, they revived the studies on the problems of mentioned types of education, as well as on the teaching methods of the Modern Greek as a foreign language. For the practice of training philologists at the outlined stage (1999-2010), the following features were inherent: systematic implementation of the main positions of the Bologna Declaration; expansion of the tasks of training of philologists: (formation of basic and substantive competences of a specialist-philologist, preparation for active participation in public life of the country); enrichment of the content of literary and psychological and pedagogical training of philologists by new disciplines (computer linguistics, communicative linguistics, cognitive linguistics, intercultural communication, intercultural education, intercultural didactics, methods of language teaching, etc.); enrichment of methods, forms and means of preparation of philologists (method of projects, brainstorming, Portfolio, method of training on the basis of authentic material, video seminars, video conferences, information and communication technologies, etc.); significant improvement of pedagogical practice (extension of its term to two months, provision of appropriate training for mentors-teachers). The leading tendencies and practical achievements in the theory and practice of training philologists at the universities of Greece and Ukraine at the present stage are highlighted: the implementation of the idea of multilingual education; revival of academic mobility of students of philology; paying special attention to the study of the Modern Greek language by foreign students, in particular philologists; updating of purpose, content, methods, forms and means of training of philologists; tendency of individualization and variability of training; gradual expansion and deepening of theoretical vocational and pedagogical training of teachers-philologists; gradual improvement of pedagogical practice. The ways of using the Greek scientific and pedagogical experience of training philologists in the educational process of institutions of higher education of Ukraine are outlined, namely: wide use of ICT in vocational training of philologists, electronic manuals, virtual libraries, systems for quick search of the necessary information; conducting on-line training; organization of computer language programs, language laboratories; close cooperation of teachers both of a practical course of a foreign language and other philological disciplines; introduction of subjects of polyprofile and interdisciplinary training, organization of interdisciplinary master's programs; active use of the micro-teaching method; strengthening the work with school teachers-practitioners (mentors); creation and functioning at universities experimental schools, psychological and pedagogical laboratories for the purpose of actual linguistic and psychological and pedagogical research. The practical significance of the study is that the theoretical positions and practical achievements can be applied in the process of teaching of pedagogical and methodological disciplines ("Pedagogy", "History of Pedagogy", "Comparative Pedagogy", "Methods of teaching the native language", "Methods of teaching a foreign language","Linguodidactics") in higher education institutions to update the content of lectures and practical classes; in the organization of pedagogical practice; in the process of writing course papers and master's papers; in developing curricula; in creating tutorials. The monograph "Development of Language Education at the Universities of Greece and the Republic of Cyprus (Historical and Pedagogical Aspect)" and study guides "Listening to Modern Greek" and "Education in Greece: from Antiquity to Present Days" can be used in the educational process of higher education institutionsДокумент ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПІДГОТОВКИ ФІЛОЛОГІВ В УНІВЕРСИТЕТАХ ГРЕЦІЇ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2018) Короткова Ю.М.; Korotkova Yu.M.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди МОН України. – Харків, 2018. У роботі вперше в українській історико-педагогічній науці здійснено цілісне дослідження теорії та практики професійної підготовки філологів в університетах Греції другої половини XX – початку XXI століття.Окреслено грецьку та вітчизняну історіографію проблеми, яка вивчається; проаналізовано та угруповано провідні дефініції дослідження; вивчено передумови становлення підготовки філологів в університетах Греції. Обґрунтовано етапи розвитку теорії та практики підготовки філологів в університетах Греції у другій половині XX – на початку XXI століття: I етап (1951-1980 рр.) – етап домінування мовно-літературного складника в підготовці філологів з переважанням консервативних підходів до її забезпечення; II етап (1981-1998 рр.) – етап запровадження комунікативного підходу в процес підготовки філологів у поєднанні з розширенням психолого-педагогічного складника; ΙΙΙ етап (1999-2010 рр.) – етап забезпечення підготовки філологів на основі рівноцінного поєднання наукового, психолого-педагогічного, методичного і практичного складників. Визначено провідні тенденції в підготовці філологів в університетах Греції та України. Окреслено перспективи використання грецького досвіду в сучасній вітчизняній освітній практиці. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди МОН України. – Харків, 2018. У роботі вперше в українській історико-педагогічній науці здійснено цілісне дослідження теорії та практики професійної підготовки філологів в університетах Греції другої половини XX – початку XXI століття. Окреслено грецьку та вітчизняну історіографію проблеми, яка вивчається; проаналізовано та угруповано провідні дефініції дослідження; вивчено передумови становлення підготовки філологів в університетах Греції. Обґрунтовано етапи розвитку теорії та практики підготовки філологів в університетах Греції у другій половині XX – на початку XXI століття: I етап (1951-1980 рр.) – етап домінування мовно-літературного складника в підготовці філологів з переважанням консервативних підходів до її забезпечення; II етап (1981-1998 рр.) – етап запровадження комунікативного підходу в процес підготовки філологів у поєднанні з розширенням психолого-педагогічного складника; ΙΙΙ етап (1999-2010 рр.) – етап забезпечення підготовки філологів на основі рівноцінного поєднання наукового, психолого-педагогічного, методичного і практичного складників. Визначено провідні тенденції в підготовці філологів в університетах Греції та України. Окреслено перспективи використання грецького досвіду в сучасній вітчизняній освітній практиці Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.01 – общая педагогика и история педагогики. – Харьковский национальный педагогический университет имени Г. С. Сковороды МОН Украины. – Харьков, 2018. В работе впервые в украинской историко-педагогической науке осуществлено целостное исследование теории и практики профессиональной подготовки филологов в университетах Греции второй половины XX – начала XXI века. Очерчены греческая и отечественная историографии изучаемой проблемы; проанализированы и сгруппированы основные дефиниции исследования; изучен генезис подготовки филологов в университетах Греции. Обоснованы этапы развития теории и практики подготовки филологов в университетах Греции во второй половине XX – начале XXI века: I этап (1951-1980 гг.) – этап доминирования языковой и литературной составляющих в подготовке филологов с преобладанием консервативных подходов к ее обеспечению; II этап (1981-1998 гг.) – этап введения коммуникативного подхода в процесс подготовки филологов в сочетании с расширением психолого-педагогической составляющей; ΙΙΙ этап (1999-2010 гг.) – этап обеспечения подготовки филологов на основе равноценного сочетания научной, психолого-педагогической, методической и практической составляющих. Определены ведущие тенденции в подготовке филологов в университетах Греции и Украины. Очерчены перспективы использования греческого опыта в современной отечественной образовательной практике, Thesis for the degree of Doctor of Pedagogical Sciences, speciality 13.00.01 – General Pedagogy and History of Pedagogy. – H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Ministry of Education and Science of Ukraine. – Kharkiv, 2018. In the manuscript for the first time in the Ukrainian historical and pedagogical science an integral study of the theory and practice of the professional training of philologists in the universities of Greece in the second half of the XX – the beginning of the XXI century was carried out. Greek and national historiography of the problem under study is outlined; the leading definitions of the research are analyzed and grouped; the genesis of the training of philologists at the universities of Greece is studied. The stages of the development of the theory and practice of the training of philologists in the universities of Greece in the second half of the XX - beginning of the XXI century are substantiated. Stage I (1951-1980) – the stage of dominance of the linguistic and literary component in the training of philologists with the predominance of conservative approaches to ensure it – was characterized by the launch of the study of a foreign language as a speciality, the introduction of the Extraordinary Law "On the ways of training of English language teachers for secondary schools", the opening of the departments of English language and literature in the universities of Athens and Salonica, the approval of curricula for the training of philologists – specialists in English language and literature, with considerable attention of Greek scholars on such issues as models and components of the training of philologists, its purpose, tasks and content (language and literary component of training prevails) and principles; determination of the language of teaching at universities; the predominance of grammatical material without paying due attention to the teaching of communication skills, the formation of speech skills of future philologists; intensive attention of specialists to the psychological and pedagogical and methodological components in the system of professional training of teachers-philologists and, instead, the lack of researches devoted to the peculiarities of organization and conduct of pedagogical practice; the popularization of progressive linguodidactic ideas, concepts of Western European scholars. Stage II (1981-1998) – the stage of implementation of a communicative approach to the process of training philologists in combination with the expansion of the psycho-pedagogical component. This stage is notable for the access of Greece to the European Union; the implementation of reform in the field of language education; the improvement of legislation in the field of higher education granting the universities with significant autonomy in the organization and implementation of the educational process; expanding the network of universities; substantial enrichment of the components of the training of philologists; specifying the goals and objectives of the mentioned above training; expanding its content and principles; the enrichment of the content of the training by the themes of multicultural / intercultural education, methodology of teaching of the Modern Greek as a second / foreign language; the substantiation of the communicative approach to language learning, its recognition at the legislative level as the main approach to providing language training; thorough study of acquisitions of world linguistic and pedagogical science, European documents on language education and the training of teachers-philologists by Greek scholars; an approach to linguistic education as an interdisciplinary trend; substantiation of the conditions of the effectiveness of the organization of pedagogical practice. Stage III (1999-2010) – the stage of providing training of philologists on the basis of the equal combination of scientific, psychological and pedagogical, methodological and practical components, which is connected with the signing of the Bologna Agreement; the beginning of the activities of the Greek Open University; the growing of importance and role of language education in the new Europe; actualization of the problem of multicultural / intercultural and multilingual education; reviewing the goals and objectives of the training of philologists; clarification of its contents; enriching approaches to the training of philologists; improvement of forms, methods, means of training of philologists and content of pedagogical practice. The leading tendencies and practical achievements in the theory and practice of training philologists at the universities of Greece and Ukraine at the present stage are highlighted: the implementation of the idea of multilingual education; revival of academic mobility of students of philology; paying special attention to the study of the Modern Greek language by foreign students, in particular philologists; updating of purpose, content, methods, forms and means of training of philologists; tendency of individualization and variability of training; gradual expansion and deepening of theoretical vocational and pedagogical training of teachers-philologists; gradual improvement of pedagogical practice. The ways of using the Greek scientific and pedagogical experience of training philologists in the educational process of institutions of higher education of Ukraine are outlined, namely: wide use of ICT in professional training of philologists, electronic manuals, virtual libraries, systems for quick search of the necessary information; conducting on-line training; organization of computer language programs, language laboratories; close cooperation of teachers of both practical course of a foreign language and other philological disciplines; introduction of subjects of polyprofile and interdisciplinary training, organization of interdisciplinary master's programs; active use of the micro-teaching method; Strengthening work with school teachers-practitioners (mentors); creation and work of experimental schools, psychological and pedagogical laboratories at universities for the purpose of actual linguistic and psychological and pedagogical research. The practical significance of the research is that the theoretical positions and practical developments can be used in teaching of pedagogical and methodological disciplines (“Pedagogy”, “History of Pedagogy”, “Comparative Pedagogy”, “Methods of teaching the native language”, “Methods of teaching a foreign language", "Linguodidactics ") in higher education institutions to update the content of lectures and practical classes; in the organization of pedagogical practice; in the process of writing course papers and master's papers; in developing curricula; in creating tutorials. The monograph "Development of Language Education at the Universities of Greece and the Republic of Cyprus (Historical and Pedagogical Aspect)" and study guides "Listening to Modern Greek" and "Education in Greece: from Antiquity to Present" can be used in the educational process of higher education institutionsДокумент ФОРМУВАННЯ ІК-КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ(Pedagogy and Psychology, 2019) Короткова Ю.М.; Korotkova Y.M.; Ромашенко В.Є.; Romashenko V.E.The article highlights the home theoretical and practical experience of formation of IC-competence in future teachers-philologists participating in master’s degree program. Particular attention is paid to the allocation and characterization of the components of IC-competence (informative, informational and communicative), as well as the stages of its formation (organizational and preparatory, informative and productive, resultative and productive). The pedagogical factors that effectively influence the preparation of the future teacher-philologist to the use of ICT and the organizational conditions for the effectiveness of the formation of the IC competency of these specialists are outlined У статті висвітлено вітчизняний теоретико-практичний досвід формування інформаційно-комунікаційної компетентності (ІК-компетентність) в майбутніх учителів-філологів в умовах магістратури. Особливу увагу приділено виділенню й характеристиці складових ІК-компетентності (інформатична, інформаційна та комунікаційна), а також етапам її формування (організаційно-підготовчий, інформаційно-діяльнісний, результативно-продуктивний). Виокремлено педагогічні чинники, що ефективно впливають на підготовку майбутнього вчителя-філолога до використання ІКТ, та організаційні умови ефективності формування ІК-компетентності у зазначених фахівців. Узагальнено результати експериментальної роботи щодо формування ІК-компетентності, проведеної зі студентами ОС “магістр” факультету іноземних мов Маріупольського державного університету протягом 2016-2018 навчальних років, метою якого було перевірити рівень сформованості названої компетентності та обґрунтувати умови її формування та вдосконалення. Зокрема в експериментальній групі було проведено систематичну роботу щодо формування ІК-компетентності, яка включала засвоєння оновленого змісту окремих навчальних дисциплін із застосуванням таких методів і форм роботи, як: веб-конференції; складання електронних словників або мультимедійного портфоліо; самостійна робота в мережі Інтернет з метою пошуку необхідної інформації, розробка вправ і завдань для учнів різних вікових категорій; метод проектів; створення сторінки на сайті та її наповнення; виконання он-лайн завдань у навчальному середовищі Moodle тощо. Вихідне тестування засвідчило суттєве покращення рівня сформованості ІК-компетентності в студентів експериментальної групи, тоді як в студентів контрольної групи спостерігалось незначне покращення відповідних результатів. Констатовано, що для успішного формування ІК-компетентності в студентів магістратури, необхідною є й відповідна робота з викладачами, задля чого доцільно проводити семінари, тренінги і навіть повноцінні курси підвищення кваліфікації з метою підготовки викладачів до активного застосування ІКТДокумент Жанрова своєрідність українського та англійського реалістиного роману(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2019) Хайруліна Н.Ф.; Khairulina N.F.Хайруліна Н.Ф. Жанрова своєрідність українського та англійського реалістиного роману// Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка». - Вип. - №19/2018. - С.101-106Документ СИСТЕМА НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ ТА КУРСАНТСЬКОГО МОЛОДІ В НОВИХ СОЦІОПОЛІТИЧНИХ УМОВАХ(Society. Integration. Education, 2019) Короткова Ю.М.; Korotkova Yu.M.; Ромашенко В.Є.; Romashenko V.E.У статті розглядаються актуальні питання здійснення національно-патріотичного виховання студентської та курсантської молоді. Національно-патріотичне виховання розглядається в роботі як система скоординованої, цілеспрямованої роботи держави, громадськості, педагогів, студентів / курсантів, спрямована на оволодіння останніми сукупністю знань, умінь і навичок, ціннісних установок, необхідних для усвідомлення своєї національної ідентичності, формування потреби і готовності як до пізнання духовно-культурного надбання свого та інших народів, так і до його захисту і примноження, захисту державного суверенітету, конституційних прав і свобод громадян, законності та правопорядку. Доведено, що виконання поставленої мети і завдань сприятиме доцільно відібраний зміст виховної роботи, який повинна включати такі компоненти: українознавчий, історико-патріотичний, міжкультурний. Реалізація названих компонентів змісту національно-патріотичного виховання повинна забезпечуватися під час викладання всіх без винятку навчальних дисциплін, а також під час позааудиторної роботи шляхом застосування як традиційних, так і інноваційних форм і методів виховної роботи (участь студентів / курсантів у конкурсах і турнірах (наприклад, Всеукраїнський студентський турнір з історії, Міжнародний конкурс української мови імені Петра Яцика, ділові / рольові ігри, диспути, дискусії, дебати, моделювання, симуляції, проектні роботи та інше). Експериментально перевірено розроблену система національно-патріотичного виховання студентів / курсантів і доведено її дієвість. Визначено основні завдання, які повинні бути вирішені закладами вищої освіти з метою підняття на якісно новий рівень системи національно-патріотичного виховання студентської та курсантської молоді, а саме: розробка та планування концепції національно-патріотичного виховання на весь період навчання; підготовка для професорсько-викладацького складу методичних рекомендацій та дидактичних матеріалів, спрямованих на національно-патріотичне виховання студентів / курсантів; єдність аудиторної і позааудиторної роботи з національно-патріотичному вихованню. The article deals with topical issues of ensuring the national-patriotic education of student and cadet youth. The national-patriotic education is viewed in the article as a system of coordinated, purposeful work of the state, the public, teachers, students / cadets, aimed at mastering of students by the totality of knowledge, skills and values that are necessary for the realization of their national identity, the formation of need and readiness as knowledge of the spiritual and cultural heritage of their own and other peoples, and to its protection and augmentation, the protection of state sovereignty, constitutional equal and freedoms of citizens, law and order. It is proved that the fulfillment of the goal and tasks will be facilitated by expediently selected content of educational work, which should include the following components: Ukrainian studies, historical-patriotic, intercultural. The implementation of these components of the content of national-patriotic education should be provided during the teaching of all academic disciplines, as well as during extracurricular work by using of traditional and innovative forms and methods of educational work. The developed system of national-patriotic education of students / cadets was experimentally verified and its effectiveness was proved. The main tasks that should be solved by institutions of higher education with the aim of raising to a qualitatively new level the system of national-patriotic education of student and cadet youth are defined, namely: development and planning of the concept of national-patriotic education for the entire period of study; preparation by the teaching staff of methodological recommendations and didactic materials aimed at the national-patriotic education of students / cadets; the unity of classroom and extracurricular work on national patriotic education.Документ ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ ПІД ЧАС БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ В ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ(2019) Korotkova Yu.M.; Короткова Ю.М.У статті розкривається сутність поняття «міжкультурна компетентність майбутнього юриста», яке тлумачимо як інтегративну багаторівневу професійно особистісну якість, що синтезує сукупність знань, умінь, ставлень, ціннісних установок, обумовлених метою і завданнями міжкультурного спілкування на засадах взаємоповаги, взаєморозуміння, взаємозбагачення. Міжкультурну компетентність розглядають як цілісну систему, що складається з певних складників, відносно самостійних, утім взаємопов’язаних і взаємообумовлених. До них віднесено такі: комунікативну, соціокультурну, мотиваційно-ціннісну, афективну, когнітивну компетентності. Доведено, що формуванню міжкультурної компетентності фахівців з права сприятиме застосування інноваційних методів і форм навчальних занять (ділові/рольові ігри, диспути, дискусії, дебати, моделювання, симуляції тощо), серед яких особливе значення відіграє міжкультурний тренінг. The article reveals the essence of the concept of "intercultural competence of the future lawyer", which is to be interpreted as an integrative, multileveled, professional personal quality that synthesizes a set of knowledge, skills, attitudes, values, determined by the goals and objectives of intercultural communication on the basis of mutual respect, mutual understanding and mutual enrichment. Intercultural competence is considered as an integral system which consists of certain components, relatively independent, but interrelated and interdependent. These include: communicative, socio-cultural, motivational-value, affective, cognitive ones. It is proved that the formation of intercultural competences of lawyers will promote the application of innovative methods and forms of training (business / role games, debates, discussions, disputes, modellings, simulations, etc.), among which intercultural training is of particular importance. The latter aims at familiarizing its participants with intercultural differences, role-playing the specially created situations of intercultural communication that help students in better understanding of the existing cultural differences, and to teach them to build their relationships with representatives of other cultural environments on the basis of tolerance. In this regard, it will be efficient to organize and conduct such trainings as: "Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms", "Communication in the work of a lawyer"; "Working with vulnerable groups of clients of the system of free legal aid"; "My professional development"; "International humanitarian law", "All are equal – all are united", etc. Also important are intercultural workshops aimed at cultivating tolerance, for example, "Tolerance. Prevention of xenophobia", "Intercultural communication and ethnic stereotypes", etc.Документ ПОНЯТТЯ І СТРУКТУРА КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ ЮРИСТА(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2019) Korotkova Yu.M.; Короткова Ю.М.Статтю присвячено теоретичному осмисленню проблеми культури мовлення юриста. Насамперед розмежовано поняття «культура мови» й «культура мовлення», визначено сутність і зміст поняття «культура мовлення юриста», виокремлено та схарактеризовано компоненти структури досліджуваного поняття, проаналізовано головні якості, притаманні культурі мовлення правників, The article deals with theoretical comprehension of the problem of a lawyer's speech culture. The author differentiates such concepts as "culture of language" and "culture of speech", in particular it is found out that the culture of language is a theoretical linguistic discipline that studies the normative language, its correspondence to social requirements, the level of linguistic competence of speakers. Culture of speech is a mastery of the language, its rules, the ability to transmit thoughts by means of languages properly, accurately and clearly, choosing the latter according to the purpose and situations of communication. The author determines the essence and meaning of "culture of speech of a lawyer", which is understood as a multilevel professional personal quality that is observed in perfect knowledge of the language, its rules, abilities to transmit the thoughts correctly, accurately and clearly, to affect feelings and emotions of the audience by using linguistic and extra linguistic means by selecting the latter in accordance with the purpose and the situation of communication. The following components of the lawyer's culture of speech have been differentiated and characterized: motivational (the need for the acquisition of linguistic means for the purpose of effective professional activity and further personal and professional self-development), cognitive (assimilation of information about the main language phenomena, concepts, methods and types of speech activity), active (mastery of the types of linguistic, communicative, cognitive activity), psychological (knowledge of the conditions of organizing communication, possession of psychological techniques to evoke trust, to maintain attention, etc.), affective (formation of such qualities as sensitivity, tolerance, empathy, the ability to regulate one's own emotions and to create positive background for communication), intercultural (formation of intercultural competence). The main features that characterize the culture of speech of lawyers, namely correctness, or normativity, diversity, expressiveness, clarity, accuracy, purity, conciseness, emotionality, expediency, logic, simplicity, aesthetics, relevance, specificity, proper theoretical level, practical orientation have been analyze.Документ Трансформаційно-семантична модель перекладу художнього тексту з англійської мови на рідну(Логос, 2019) Тишакова, Л.Т.; Tyshakova L. Т.Трансформаційно-семантична модель перекладу художнього тексту з англійської мови на рідну // Мова, література і культура : актуальні питання взаємодії : міжнар. наук. - практ. конф., 11-12 жовтня 2019 р. / Л. Т. Тишакова. - Львів : Логос, 2019. - С. 51-55Документ ІНШОМОВНА ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ НЕФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ НА ОСНОВІ СТВОРЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ WEB-ТЕХНОЛОГІЙ(СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ, 2019) Краснопольський В; KRASNOPOLSKYI V.Краснопольський В. Е. Іншомовна підготовка студентів нефілологічних спеціальностей на основі створення і використання Webтехнологій. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 “Загальна педагогіка та історія педагогіки” (011 — Освітні, педагогічні науки) / В. Е. Краснопольський. — Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. - Київ. - 2019.Документ Педагогіка та психологія вищої школи(ВД «Дакор», 2020) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.Навчально-методичний посібник укладено з урахуванням програми навчальної дисципліни «Педагогіка та психологія вищої школи» і призначено для студентів, слухачів, аспірантів (ад’юнктів) усіх форм навчання та викладачів. Посібник складається з двох частин: теоретичної, у якій подано інформацію щодо основних тем навчальної дисципліни, та практичної, яка містить плани семінарських занять, тестові та практичні завдання для виконання самостійної роботи, додаткові матеріали, глосарій, список літератури. The educational and methodical guide is compiled taking into account the program of the academic discipline "Pedagogy and psychology of higher education" and is intended for students, trainees, graduate students (adjuncts) of all forms of education and teachers The manual consists of two parts: theoretical, which provides information on the main topics of the academic discipline, and practical, which contains plans for seminar classes, tests and practical tasks for independent work, additional materials, glossary, list literature.Документ Роль Національної поліції України у забезпеченні протидії кібербулінгу серед учнів загальноосвітніх шкіл(Українська інженерно-педагогічна академія, 2020) Павлиш Т. Г; Хоміч Є. С.; Pavlysh T. G.; Khomich E. S.Швидкий процес інформатизації суспільства робить інформацію, інформаційні, комп’ютерні, мультимедійні технології ключовим об’єктом у житті людини. На сьогодні майже кожна людина не може уявити своє життя без смартфону, комп’ютеру та будь - яких інших гаджетів, що забезпечують вихід в мережу Інтернет. Суспільні відносини, які виникають у віртуальному середовищі, можуть мати різко негативний, суспільно небезпечний характер, що зумовлює необхідність реагування правоохоронних органів. В статті наголошено на тому, що спілкування у соціальних мережах серед молоді є глобальною проблемою педагогів, психологів, правоохоронців, яка охоплює широке коло негативних дій – від знущань, залякувань, цькувань у кіберпросторі (кібербулінгу) до більш небезпечних наслідків (самогубства тощо). Акцентовано увагу на явищі кібербулінгу та протидію органами Національної поліції цьому серед учнів загальноосвітніх шкіл. Проаналізовано дослідження науковців з окресленої проблеми. Здійснено аналіз останніх досліджень і публікацій, щодо вирішення цієї проблеми. Викладено авторську інтерпретацію поняття «кібербулінг», як психологічний вплив однієї особистості на свідомість іншої в інформаційному просторі (умисний, систематичний, спрямований проти особистості, всупереч його волі), який вчиняється з використанням інформаційно-комунікаційних засобів і виражаються у формі передавання невизначеному колу інших осіб повідомлень, фото-, відеоматеріалів, відеозаписів з метою зганьбити, принизити, залякати, образити, зацькувати її. Визначено типи кібербулінгу. Наведено заходи профілактики явища кібербулінгу серед учнів. The rapid process of informatization of society makes information, information, computer, multimedia technologies a key object in human life. Today, almost everyone cannot imagine their lives without a smartphone, computer and any other gadgets that provide access to the Internet. Public relations that arise in a virtual environment can be sharply negative, socially dangerous, which necessitates the response of law enforcement agencies. The article emphasizes that communication on social networks among young people is a global problem of teachers, psychologists, law enforcement, which covers a wide range of negative actions - from bullying, intimidation, harassment in cyberspace (cyberbullying) to more dangerous consequences (suicide, etc.). Emphasis is placed on the phenomenon of cyberbullying and the opposition of the National Police to this among secondary school students. The research of scientists on the outlined problem is analyzed. An analysis of recent research and publications in which the solution to this problem has been initiated. The author's interpretation of the concept of "cyberbullying" as a psychological influence of one person on the consciousness of another in the information space (intentional, systematic, directed against the person, against his will), which is done using information and communication tools and expressed in the form of transmission to others messages, photos, videos, videos in order to disgrace, humiliate, intimidate, insult, harass her. Types of cyberbullying are identified. Proposed measures to prevent cyberbullying among pupils.